Відколи закон «Про медіа» набув чинності, з’явилися нові умови для трансляції іноземних каналів на території України. Головна новація полягає в тому, що територією України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять із країн Європейського Союзу. Однак коли реєстрацію в Естонії отримали канали Viasat, регулятор застеріг провайдерів від їх трансляції.

Тому «Детектор медіа» розпитав Національну раду з питань телебачення та радіомовлення про особливості включення у свої пакети іноземних мовників із ЄС та про реєстрацію іноземних медіа, й розказує про нові умови трансляції закордонних мовників.

Що змінилося

Раніше іноземним каналам, аби провайдери платного телебачення могли легально транслювати їх у своїх мережах, потрібно було потрапити до списку адаптованих каналів, які відповідають Європейській конвенції про транскордонне мовлення й українському законодавству. Дистрибутори або правовласники подавали відповідні документи регулятору, а Нацрада на засіданні з’ясовувала, чи відповідає він усім вимогам, і вирішувала, чи включати їх до переліку.

Ця система існувала багато років до листопада 2021 року. Саме тоді Нацрада вирішила провести ревізію каналів у списку, бо деякі перестали мовити, деякі змінили реєстрацію абощо. Для цього регулятор ухвалив оновлений порядок формування переліку. Згідно з ним, упродовж шести місяців іноземні канали мали подати до Нацради оновлену інформацію та документи, на підставі яких їх мали включити до списку. Список оновлювали та наново формували майже рік. Зрештою іноземних каналів стало менше: спершу в оновленому списку було 49 каналів замість 185, але потроху перелік доповнювався й зараз у ньому 111 каналів.

Однак за цей час Верховна Рада прийняла закон «Про медіа» (13 грудня 2022 року), і він набув чинності 31 березня 2023 року. Закон передбачає нові правила для іноземних каналів.

Насамперед дозволено ретранслювати без обмежень канали з країн ЄС. Решта іноземних медіа мають зареєструватись у Нацраді. Регулятор уже затвердив відповідну процедуру. При цьому Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, є чинним упродовж шести місяців із дня набуття чинності закону «Про медіа». Тобто до кінця вересня цього року.

Окрім цього, під час війни є свої особливості й обмеження для іноземних каналів. Наприклад, Нацрада може відмовити в реєстрації тим медіа, які зареєстровані у державі-агресорці, або якщо кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі на будь-якому рівні є громадянин держави-агресорки без дозволу на проживання в Україні, або якщо така особа здійснює редакційний контроль.

Якщо після реєстрації регулятор виявить таких осіб у власності тощо, тоді може скасувати реєстрацію впродовж семи днів.

Також якщо Нацрада з’ясує, що канал, зареєстрований чи проліцензований у ЄС, має власників, редактора з країни-агресорки чи країни-окупантки, або ще одну реєстрацію там, то може обмежити ретрансляцію медіа на території України. Обмеження чинне, допоки згадана держава є окупанткою чи агресоркою та впродовж п’яти років після того, як Верховна Рада скасує цей статус.

Як мають реєструватись іноземні медіа, які не походять із ЄС

Нацрада вже затвердила порядок реєстрації. Насамперед потрібно заповнити заяву, де вказати інформацію про керівників, власників, правовласників, опис каналу, формат, інформацію про іноземну реєстрацію тощо. А також відомості про наявність реклами та місце її оплати. До заяв в електронному вигляді потрібно додавати кваліфікований електронний підпис або печатку.

До заяви потрібно подати декларацію щодо відповідності змісту програм вимогам законодавства України, а також документ про сплату реєстраційного збору, який зараз становить 2684 гривні. Збір сплачують до державного бюджету.

При цьому Нацрада має провести моніторинг медіа, яке хоче зареєструватися. Для цього потрібно надати регулятору авторизований доступ, або картки чи коди доступу до сервісу для виконання моніторингу.

Коли регулятор отримає заяву, то має надіслати заявнику реєстраційний номер із датою на електронну пошту, вказану в заяві. Якщо ж, на думку Нацради, документи не відповідатимуть усім вимогам, то заява не реєструється, а регулятор про це також повідомляє електронною поштою. Упродовж двох місяців на засіданні Нацрада має прийняти рішення про реєстрацію. А після того, як ці відомості внесуть у реєстр, провайдери зможуть транслювати ці медіа.

При цьому надалі, якщо в іноземних медіа, які зареєстровані в Україні, стануться зміни у власності або іншій інформації, вказаній у заяві та декларації, то про це також слід інформувати Нацраду.

Випадок каналів Viasat

Однак, як виявилося, на практиці не все так просто. Перший спірний випадок стався після того, як у країні ЄС вирішили зареєструватися канали Viasat. Ще до того, як закон «Про медіа» набув чинності, Нацрада звинуватила ці канали у зв’язку з державою-агресоркою. І не розглядала їхню заяву на внесення у Перелік дозволених для ретрансляції каналів. Правовласник згаданих каналів Viasat World повідомив партнерам, що не має жодних корпоративних чи комерційних зв’язків із Росією. Згодом Viasat World сповістив провайдерів про зміну власності в українського дистрибутора компанії ТОВ «Віасат Україна». Однак Нацрада вважає, що канали Viasat World Limited не можна транслювати, поки вони не будуть зареєстровані згідно із Законом «Про медіа». Viasat World — це британська компанія, яка перебуває у власності вищого керівництва Сполученого Королівства. Про це йшлося в листі генерального директора компанії Бенджаміна Грукока. Велика Британія не в ЄС, тому канал мав би зареєструватись.

Однак компанія пішла іншим шляхом і отримала реєстрацію в Естонії для каналів Epic Drama, Viasat Kino, Viasat Kino Action, Viasat Kino Comedy, Viasat Kino World, Viasat Explore, Viasat History, Viasat Nature, повідомила про це провайдерів, і дехто почав брати до своїх пакетів їхні канали. Наприклад, це зробив «Тріолан». «Детектор медіа» звернувся до керівниці відділу продажу «Viasat Україна» Тетяни Кремень із проханням прокоментувати інформацію про реєстрацію, однак поки не отримав відповіді.

Нацрада вивчила реєстрацію Viasat в Естонії та заявила, що вона тимчасова. Саме тому вирішила не рекомендувати провайдерам транслювати згадані канали.

«Національна рада звертає увагу на тимчасовість і територіальну обмеженість ліцензій, виданих естонським регулятором, та до вивчення юридичної сторони  питання ретрансляції іноземних лінійних медіа, що діють на основі тимчасових ліцензій на мовлення, які походять із країни, що є державою — членом Європейського Союзу, не рекомендує включати такі іноземні лінійні медіа до своїх пакетів послуг», — ідеться в повідомленні  регулятора.

Правовласником телевізійних каналів Viasat є V World North Europe OÜ — компанія, що зареєстрована в Естонській Республіці 29.03.2023 та стовідсотковим власником якої є британська Viasat World Limited. Нацрада звертає увагу, що, відповідно до пункту 37 Закону про медіапослуги Естонської Республіки, тимчасова телевізійна або радіоліцензія надається на період до трьох місяців для висвітлення конкретної події. Серед таких подій вказані, до прикладу, День народження письменника Алана Хантера, День незалежності США, Всесвітній день океанів, святкування коронації короля Карла III тощо.

Однак що не так із тимчасовою реєстрацією і чи дає вона підстави обмежувати трансляцію каналів, регулятор не інформував. Тому «Детектор медіа» вирішив поставити кілька запитань Нацраді про деталі реєстрації та отримав на них відповіді від пресслужби.

— Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, є чинним упродовж шести місяців відтоді, як Закон «Про медіа» набуває чинності. Скажіть, які канали зараз мають право транслювати провайдери? Лише тих мовників, які внесені до цього переліку? Чи також і мовників із країн ЄС, як це передбачає закон?

— За логікою закону, провайдери можуть ретранслювати канали, що походять із ЄС, а також канали з-поза меж ЄС, які є в Переліку. За три місяці серед каналів із цього Переліку мають залишитися лише ті, що пройшли процедуру включення до реєстру іноземних медіа.

— На якій підставі провайдери можуть включати у свої пакети телеканали, які походять із країн, що є членкинями Європейського Союзу? Як вони мають перевіряти чинність ліцензії та реєстрації? Чи хто має це перевіряти?

— Закон не дає відповіді на ці питання. Очевидно, що в кожного провайдера мають бути угоди з такими іноземними медіа. Але це, як і решта питань, перебуває в зоні відповідальності провайдерів.

— Чи дає право провайдерам брати у свої пакети, на думку регулятора, тимчасова реєстрація у країнах — членкинях ЄС?

— Закон про це також нічого не говорить. З іншого боку, ми неодноразово чули заяви, що важко вимикати канали без спеціальних кампаній із поясненнями. Варто було би зрозуміти, як після тимчасової ретрансляції пояснити абонентам причини зникнення тих чи інших іноземних медіа.

— Чи є в Нацради рекомендації до провайдерів щодо алгоритму дій зі включення у їхні пакети каналів із ліцензією або реєстрацією ЄС?

— Ні, закон це повністю віддає під відповідальність провайдерів. Напевно, органи саморегулювання або співрегулювання могли б опікуватися цими питаннями.

— Чи проводитиме регулятор моніторинг іноземних каналів, які транслюють провайдери?

— Безсумнівно, перевірки наповнення пакетів будуть проводитися, і в разі виникнення питань ми звертатимемося за поясненнями, документами для підтвердження, договорами на право розповсюдження тощо. Свобода обрання каналів для ретрансляції має своєю зворотною стороною відповідальність.  

— Які іноземні медіа вже подали заяви для реєстрації в Нацраді? Скільки вже є таких заяв?

— Станом на ранок 14 червня до Національної ради заяви від іноземних медіа не надходили.

Ілюстративне фото: Karen / Flickr