Упродовж останніх трьох років в Україні активно намагалися провести реформу, яка мала створити прозору систему та легальний ринок виплат авторської винагороди українським та закордонним виконавцям. Однак вона так і не запрацювала належним чином. Повномасштабний наступ Росії та впровадження воєнного стану призупинили ці процеси, й тепер галузь намагається самостійно врегулювати ситуацію з роялті. Втім, система виплат авторської винагороди потребує оновлення та перезавантаження. Про те, хто та як виплачує авторську нагороду авторам під час великої війни — у матеріалі «Детектора медіа».

Чому реформа авторського права не запрацювала як слід

У медійній сфері такі виплати мають робити радіостанції (за авторські та суміжні права), телеканали (за авторські права) та провайдери (за кабельну ретрансляцію).

Реформа розпочалася ще у 2018 році з прийняття закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Згідно з ним, держава мала провести акредитацію організацій колективного управління (ОКУ) в різних сферах. Такі організації — це посередник між авторами та правовласниками, вони мають збирати роялті (наприклад, із радіостанцій, каналів чи провайдерів), а далі розподіляти їх між виконавцями, насамперед музикантами, але також і письменниками, художниками та іншими. Після акредитації ОКУ разом з індустрією мали погодити тарифи, укласти угоди та здійснювати виплати. Акредитація дійсна три роки.

Але виявився, що все не так просто. Серед ключових проблем — відсутність довіри індустрії до акредитованих організацій і, як наслідок, судові процеси замість ефективних механізмів виплати роялті.

Зі сфер, дотичних до медіа, акредитацію від Мінекономіки отримали:

• громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП), яка збирає та виплачує роялті за авторські та суміжні права у сфері кабельної ретрансляції, — у 2019 році;
• громадська спілка «Український музичний альянс» (УМА), яка опікується роялті за суміжні права у сфері публічного сповіщення, — також у 2019 році;
• громадська спілка «Автори та видавці», яка мала збирати роялті за авторські права з телекомпаній, — наприкінці 2020 року.

Зараз усі ці акредитації втратили чинність. А дві з трьох згаданих організацій так і не почали працювати.

Нагадаємо, чому так сталося. Усі ці акредитовані організації пов’язані між собою. Дві перші (КАМП та УМА) мають спільних засновників та керівника Павла Калениченка. Який також є уповноваженим представником третьої організації («Автори та видавці»). Саме тому представники ринку та інших конкурентних ОКУ (насамперед «Українська агенція з авторських та суміжних прав» Валерія Харчишина) закидали державі створення монополії.

Домовитися з індустрією вдалося тільки КАМПу. Організація погодила тарифи, почала збирати роялті з провайдерів, а проти тих, хто не бажав укладати угоди, розпочали судові процеси. До суду КАМП подавала на Megogo, «Ланет» та десятки менших провайдерів, у справах фігурували суми від 223 тисяч до 825 тисяч гривень. Примітно, що окрім справ щодо укладання договорів, КАМП пішов ще й іншим шляхом. І представляв у судах інтереси правовласника, щоб отримати винагороду за транслювання творів без сплати роялті. А цим правовласником стало приватне підприємство «Світова музика», яке діє на підставі договору з російською компанією ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг». 

А от радійники з УМА не дійшли згоди щодо тарифів роялті. Відповідно до ухваленого влітку 2020 року закону, якщо індустрія не домовляється зі своєю ОКУ, то сторони намагаються визначити тариф через суд. Сторони розпочали цей процес і він тривав до завершення акредитації. При цьому вже згадана компанія «Світова музика» позивалася на сотні тисяч гривень проти українських радіостанцій в інтересах російського представника Sony Music.

Історія з третьою акредитованою організацією, «Автори та видавці», президенткою якої була Руслана Лижичко, завершилася ще до того, як вона почала працювати. Річ у тім, що одразу після проведення конкурсу на акредитацію ще один учасник — «Українська агенція з авторських та суміжних прав» Валерія Харчишина — попросив міністра економіки зупинити процес акредитації, бо вважає, що конкурсна процедура проходила з порушеннями, та оскаржила результати конкурсу в суді. Держава та індустрія майже цілий рік шукали можливості врегулювати цю ситуацію, і зрештою наприкінці 2021 року Верховна Рада прийняла закон, який скасовував акредитацію спілки Руслани.

А далі почалася велика війна.

За якими правилами авторську винагороду виплачують під час війни

Верховна Рада прийняла новий закон про авторські права, який вніс зміни до законодавства, яке регулює роботу ОКУ та виплату авторської винагороди. Зокрема, у прикінцевих положеннях враховується запровадження воєнного стану. За цих умов припиняються всі зобов’язання, які виникли з початку наступу щодо сплати штрафів, процентів та інфляційних виплат акредитованим ОКУ. Також припиняються переговори про тарифи.

«Як відомо, в національній економіці протягом 2022 року відбулося значне скорочення ВВП, що, звісно, мало вплив на загальні показники споживання. Економічна модель сплати роялті безпосередньо пов’язана зі структурою споживання послуг, а також зі створенням та використанням медіапродуктів. Враховуючи окупацію територій, блекаути та інші наслідки воєнної агресії, протягом 2022 року сплата роялті за використання контенту, очевидно, не була серед пріоритетів виживання для бізнесу», — сказав у коментарі «Детектору медіа» Дмитро Гузій, експерт з авторського права.

Велика війна вплинула на роботу багатьох провайдерів. За словами голови Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталії Клітної, деякі провайдери виконали зобов’язання згідно з угодами, а деякі не змогли цього зробити через війну:

«Дехто навіть зміг отримати знижки від КАМПу. Але в цілому на ринку деякі провайдери не змогли виконати своїх зобов’язань. Але треба враховувати, в яких регіонах розташовані компанії. Бо ми знаємо про шалену міграцію абонентів у деяких регіонах. Найперше завдання для всіх було тримати абонентів на зв’язку».

Через те, що деякі провайдери припинили надавати звіти про кількість користувачів і нараховувати роялті, КАМП подав позови до суду проти цих провайдерів. Ці справи зараз розглядають.

Самі ж провайдери мають питання до КАМПу щодо прозорості розподілу зібраних грошей. У 2021 році організація повідомила, що за перші три квартали 2021 року зібрала авторську винагороду з провайдерів у сумі понад 11 мільйонів гривень, а у 2020 році — понад 10 мільйонів. Після утримання збору з управління ці кошти КАМП розподілив на кілька частин і надіслав партнерським організаціям колективного управління. Одну з них за музику перерахував «Українському музичному альянсу», а другу — в організацію «АРМА-Україна», яка акумулювала аудіовізуальні права. Саме такий розподіл викликає питання у провайдерів. До всього ще є судові суперечки з представленням інтересів російської компанії.

«Детектор медіа» звернувся по коментар до керівника КАМПу та УМА Павла Калениченка. Павло зараз воює. Він сказав, що КАМП буде готовий надати коментар щодо ситуації з провайдерами та щодо «Світової музики» після рішення судів. «Поки я б хотів уникнути тиску на суд», — сказав він. Також Павло додав, що кошти розподіляють і виплачують.

Завершення акредитації ОКУ й добровільна виплата роялті

У вересні 2022 року завершилась акредитація КАМПу, який збирає роялті з провайдерів, та УМА, яка мала збирати виплати з радіостанцій. Згідно зі змінами в законодавстві, нові конкурси на акредитацію не оголошують і не проводять упродовж воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення чи скасування.

Однак у законодавстві передбачена тимчасова процедура, за якою навіть в умовах відсутності акредитації телеканали та радіостанції можуть сплачувати виконавцям авторську винагороду. За словами Дмитра Гузія, цю процедуру регулюють пункти 3(2) та 3(4) «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» («Закон № 2415»). Згідно з цими нормами, радіостанції та канали можуть сплачувати роялті зареєстрованим ОКУ, які здійснюють добровільне колективне управління.

«Їм можна сплачувати роялті за авторські та суміжні права. При цьому роялті за суміжні права має бути не менше за 50% від тієї суми, яку компанії заплатили за авторські права», — сказав Олег Солімчук, адвокат Національної асоціації медіа (НАМ), яка є керівним партнером «Радіокомітету».

За його словами, частина радіостанцій уже розіслала до ОКУ свої пропозиції укласти договори. Законодавство не містить чіткої вказівки, протягом якого часу радіостанції чи ОКУ повинні звернутися за укладанням договорів.

Олег Солімчук сказав, що радіостанції надсилають свої пропозиції всім зареєстрованим ОКУ, тому що добровільне колективне управління здійснюється за каталогом, отриманим в управління від правовласника (автора, виконавця чи виробника фонограм) або на підставі договору, укладеного з іншою організацією колективного управління, зокрема з іноземною.

«Тому користувачі — не лише радіо, але й кафе, які використовують музику публічно, — повинні укладати договори з різними ОКУ. Фактично йдеться про те, що реформа у сфері колективного управління повністю провалена. Прийняття закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, серед іншого, було спрямоване на врегулювання цієї сфери та створення такого собі “єдиного вікна”, до якого користувачі могли звернутися та сплатити роялті за зрозумілим та обґрунтованим тарифом, а кошти розподіляли за прозорою процедурою. Зараз ні того, ні іншого не має. Законодавець через відсутність акредитованих ОКУ надав можливість збирати роялті фактично всім ОКУ, які мають права в управлінні. Це бодай щось, адже правовласники повинні отримувати роялті, особливо це важливо для артистів, бо нині вони втратили основні джерела надходжень — кошти від концертів і гастролей», — сказав Олег Солімчук.

Якщо ситуація з виплатами для каналів та радіостанцій визначена, то з провайдерами не все так просто. Річ у тім, що в новій версії Закону «Про авторські та суміжні права» зникло поняття «кабельна ретрансляція», за яку провайдери сплачували роялті. Натомість воно залишилося в іншому законі — «Про ефективне управління майновими правами».

Дмитро Гузій вважає, що зміна термінології потребує внесення додаткових змін у законодавство. Тому що провайдери працюють за різними технологіями, і не лише в кабелі.

«Оскільки на попередньому етапі розробки законів такі зміни не були предметом вивчення — це тепер завдання у законотворчій роботі на цей рік», — сказав він.

Однак Дмитро Гузій переконаний, що ця колізія не призведе до жодних негативних наслідків для користувачів — кабельних провайдерів. Адже за відсутності акредитованої організації в цій сфері провайдери не зобов’язані сплачувати роялті. Профільна організація провайдерів Асоціація правовласників і постачальників контенту (АППК) розмістила на своєму сайті повідомлення для провайдерів, що договори про виплати роялті за «кабельну ретрансляцію» автоматично припинили свою дію з 11 вересня 2022 року.

«Реформу сфери ОКУ потрібно нарешті належним чином законодавчо врегулювати та втілити на інституційному рівні», — вважає Дмитро Гузій. А для цього зміни до законодавства мають бути напрацьовані за участі всіх залучених осіб і відповідно до міжнародних стандартів:

«Це потрібно, щоб забезпечити сталий розвиток і прозорість національної системи ОКУ. При цьому йдеться не про “взаємодію держави та ринку”, а про необхідність забезпечення ефективної діяльності державного регулятора в цій новій і складній сфері взаємодії між правовласниками, відповідними організаціями, а також щодо процедур акредитації, встановлення тарифів і звітності від користувачів».

Фото: Getty Images