У травні польський медіахолдинг Wirtualna Polska запустив пакет із десяти українських каналів. Серед них є міжнародні канали «Медіа Групи Україна» та канали українських продакшенів: Ukraine 1, Ukraine  2, NLO TV 2, Star Cinema, Star Family, X Sport, «Рибалка ТВ», «Дача», FILMUADrama, «Кус Кус». Придбати його можна за індивідуальною передплатою (модель а la carte). Дистрибуцією займалась «Медіа Група Україна».

«Детектор медіа» поспілкувався з директором департаменту дистрибуції платних каналів і медіаплатформ медіагрупи Олександром Ремезовським про співпрацю з міжнародними провайдерами, потенційні заробітки українських каналів у Польщі, а також з’ясував, як війна вплинула на ринок платного телебачення. Він каже, що після приїзду до Польщі мільйонів українських біженців попит на українські телеканали у країні зріс, тож поляки зацікавлені у співпраці й навіть готові обговорювати продаж реклами.

— Олександре, як ви збирали канали для українського пакету? Бо до нього входять, наприклад, фільмові канали, дистрибуцією яких в Україні займається «1+1 медіа».

— Наша медіагрупа одна з перших почала займатися міжнародною дистрибуцією. Чотири роки тому ми створили міжнародні версії наших каналів (Ukraine 1, Ukraine  2, NLO TV 2). Це були пробні кроки: ми самостійно вивчали ринки та досвід міжнародних платформ і знайшли свою нішу. Вона невелика, але дає нам можливість заробити на контенті, вже монетизованому в Україні. Створити канал «барабанного типу» — не так дорого.

Однак на міжнародному ринку є свої особливості. Наприклад, Канада просить лише україномовний контент, адже діаспора не сприймає російську мову. Тому ми зробили окремі версії каналів, де була зроблена повністю україномовна озвучка без російських голосів. Також за два останні роки ми зробили хороше покриття для нашого новинного каналу «Україна 24» (до великої війни його могли бачити близько 30 мільйонів домогосподарств по всьому світу, а тепер понад сто мільйонів). На ринку знають, що якщо треба бути представленим за кордоном, то треба йти до нас. Ми не всі канали беремо. Продати пакет із пів сотні каналів ми не зможемо, і він там нікому не потрібен. Але топдесятку якісних каналів — чому б ні?

— Така ситуація лише в Польщі, чи попит на українські канали зріс і в інших країнах?

— У Португалії ми  ще рік тому домовились із найбільшим провайдером  MEO (Altice Telecom Portugal) щодо входження «України 24» у базовий пакет. Окрім цього ми продавали окремий  платний пакет за моделлю а la carte для українців. У Португалії МЕО перші два місяці пропонував український пакет за акційною ціною. Це дало свої результати: підключились тисячі абонентів.

— Яка вартість такого а la carte пакету для європейського ринку?

— 4—6 євро. Все залежить від країни та домовленостей із провайдером. Адже спершу він може виходити як акційний за один євро чи один цент, а далі починається монетизація. Але варто зважати на те, що це додатковий пакет, який абоненти купують разом із базовим. Закордонний ринок відрізняється від українського. Дуже складно домовлятися з провайдерами щодо потрапляння у цифровий кабель. Для пакету з десяти українських каналів там просто немає місця. Включення такого пакету може собі дозволити лише великий провайдер. З ОТТ та IPTV домовлятися легше: на польському ринку є понад 300  каналів,  там більша конкуренція, більші гроші (їхній ринок більший за наш у чотири рази). Із шести каналів Discovery на чотирьох є реклама, що дає більші можливості для співпраці. Бо канали з рекламою коштуватимуть уже не 12 центів, а, наприклад, два центи.

— Який потенціал абонентів на такому ринку, як польський, і чи може це компенсувати втрати від падіння платного ринку в Україні?

— Зараз будь-які гроші, 200—300 тисяч гривень (не доларів) — це заробіток для наших каналів. І він важливий, навіть якщо за рік це буде 20—50 тисяч доларів.

— Скільки за місяць може заробити нішевий міжнародний канал на міжнародній дистрибуції?

— Це можуть бути додаткові 5—10 тисяч доларів. За рік можна заробити приблизно сто тисяч доларів. Із каналами ми співпрацюємо по-різному і як дистрибутор беремо свою комісію. Канал із пізнавальним контентом має одну вартість, кіноканали дорожчі, на них найбільший попит.

— Яке роялті поляки готові платити за українські канали?

— Пакет наших каналів ми пропонуємо польським провайдерам за 1—2 долари, а далі вони продають їх за 3—4 долари. Отриманий дохід ми перерозподіляємо між каналами. Жодних ексклюзивів у нас немає, адже ми хочемо зробити цей контент максимально доступним для всіх українців, які виїхали. У нас були запити про ексклюзивність, але вони нас не зацікавили. Хіба що в нас буде пропозиція, від якої поїде дах. Польські провайдери ще самі не знають, як реагувати на ситуацію, яка склалася. Приїхало багато українців, але вони дивляться контент на ютубі. Провайдери хочуть запускати українські пакети, але хвилюються за результат. Тому ми достатньо гнучкі. Ми домовились про мінімальну гарантію, а якщо кількість абонентів перевищуватиме обумовлену, тоді вони нам доплачуватимуть. Інша схема (наприклад, фіксована ціна за рік) на польському ринку не працює. Поляки готові платити лише за кожного абонента. Але при цьому показують свою базу.

— Чи важлива юрисдикція каналів українського пакету? Адже деякі ваші мовники з латвійською ліцензію, інші мають українську.

— Наші канали мають європейську ліцензію, цього достатньо. Якщо в Україні треба адаптувати канал у Нацраді, щоб він міг продаватись на українському ринку, то в більшості країн (окрім Канади) досить проста процедура: подання і автоматичне прийняття заявки. Якщо країна ратифікувала конвенцію про транскордонне мовлення, то питань не виникає.

— Скільки у вас абонентів на португальському і польському ринках?

— У Польщі ми щойно запустили пакет. Покриття каналу «Україна 24» у Португалії — півтора мільйона абонентів у мережі МЕО. Платних абонентів українського пакету в період промо було кількадесят тисяч. Після встановлення стандартної вартості кількість знизилася до 2—3 тисяч абонентів. У Португалії багато етнічних пакетів та різні технології.

— Пакет «Україна ТВ», який ви запропонували польському провайдеру WP Pilot, може з’явитись і в інших країнах?

— Зараз ми домовляємось із компанією Vodafone — хочемо запустити українські пакети в Ірландії, Німеччині та Угорщині. У першу чергу попит є на інформаційні та розважальні канали, у другу чергу — на дитячі. За кордон виїхало дуже багато жінок і дітей. Тому, коли ми пропонуємо XSPORT та «Рибалка ТВ», вони просять мультики.

— Наскільки серйозна зараз конкуренція між вами та іншими українськими медіагрупами за дистрибуцію за кордоном?

— З пакетом десяти українських каналів зараз виходимо тільки ми. Інші канали дистрибутують лише свої міжнародні версії. «Інтер» та «1+1» давно працюють на цьому ринку й мають хорошу мережу партнерів. У березні-квітні ми допомагали одне одному продавати інформаційні канали, UATV та «Раду». У нас був спільний чат, де ми писали про запити провайдерів і віддавали всі канали, які можна було віддати. У цей момент усі були готові допомагати одне одному, щоб хоч трохи стримати російську пропаганду. Ми тоді навіть казали іноземним провайдерам: якщо ви хочете «Україну 24», то маєте поставити її на місце Russia Today. Багато провайдерів робили це з першого прохання. Після офіційних заборон ЄС це вже стало масовим явищем.

— Що відбувалось на українському платному ринку в перші дні наступу?

— Перші два тижні був шок і хаос. Ми не мали розуміння, чи вижили мережі великих провайдерів у Харкові, Маріуполі тощо. Через прильоти мережі постійно лагодили. У березні ми не знали, що будемо робити. У цей місяць ми майже нікому не виставляли рахунки. Так само робили й інші медіагрупи.

— А за лютий?

— Спершу ми виставили за весь місяць, але потім перерахували. Щодо січня й лютого у провайдерів не було питань. У березні, квітні, травні до кожного був індивідуальний підхід. У нас понад триста партнерів, і з кожним особисто щомісяця ведемо перемовини. Навантаження дуже велике. Ми  інформуємо про всі поточні дії: зняли кодування, додали кодування тощо.

— А хіба канали знову закодувались?

— Ні. Ми лише закодовували «Індиго TV» на час показу футбольних матчів на вимогу FIFA, бо ми не маємо прав на інші країни.

— А чи можна показ матчів інтегрувати в марафон?

— Технічно це можливо. Але, знову ж таки, через права — ні. Тому ми вирішили показувати футбол на «Індиго TV». Цей канал має таке ж покриття, як і телеканал «Україна», бо ми продаємо його разом у пакеті. Тому ми будемо показувати весь футбол на цьому каналі. І так само кодуватимемо і розкодовуватимемо його.

— Яку частину абонентів ви втратили через окупацію?

— У доходах це десятки мільйонів гривень. На Донбасі було два мільйони домогосподарств, ще 600—700 тисяч Херсонська область. Три мільйони домогосподарств ми точно можемо втратити. Окупанти в Херсоні, щойно прийшли, на головній станції «Волі» виключили всі українські канали і завели свій сигнал. Інтернет вони завернули через російські сервери, тому наші люди не мають доступу навіть до українського ОТТ. До деяких провайдерів ми у квітні не могли додзвонитись, тому виставляли символічні рахунки — 100 гривень. У тих містах, де ситуація була критичною, ми потім розривали угоди і не виставляли рахунків.

— На територіях, які не в окупації, але близькі до зони бойових дій, ви надаєте безкоштовно свої канали? І де саме?

—  Ми до всіх лояльні. Провайдери з Сум нам кажуть,  що не можуть заплатити, — не питання. Або той самий «Тріолан» каже, що в Харкові постраждало багато його мереж і він тепер може платити лише певний відсоток від суми в контракті. І ми віримо цьому провайдеру, бо все самі бачимо. Але платний ринок — це єдине, що в нас залишилось. Рекламного ринку немає, спонсорства немає, бізнеси медіавласників постраждали. Наприклад, якщо говорити про нашого інвестора (Ріната Ахметова. — «ДМ»), то зруйновані «Азовсталь» і комбінат Ілліча; «Запоріжсталь» не може продавати продукцію через заблоковані порти. Наша головна мета — зберегти працівників і продовжувати мовлення. Звісно, зараз багато відкритих ресурсів, і це створює конкуренцію.

— Саме тому платна пропозиція знецінена. Канали розкодовані, марафон доступний на всіх платформах. Контент, який зараз виходить на каналах, що вийшли з марафону, — це повтори, які часом є у відкритому доступі на ютубі.

— Не всі мають доступ до безкоштовного телебачення. До того ж, невідомо, чи всюди працює Т2. Провайдери не вимагають розірвання контрактів через  розкодування. Ми всі розуміємо, що маємо на цьому ринку вижити. І ми досить лояльні до провайдерів, а вони — до нас.

— Як платний ринок може вийти з цієї кризи? Які кроки зможуть підсилити пропозицію?

— В Україні немає нормального платного телебачення вже чотири місяці. Що буде далі? Чи повернуться абоненти до тієї звички, яка була раніше? Бо зараз у багатьох інші звички та потреби. Головна з них — це вижити. Багато провайдерів зробили пакети з безкоштовних каналів. Канали з’явились у «Дії». Ринок змінюється. Тому, думаю, звичка дивитися платне телебачення, можливо, зміниться і трансформується. У що саме, я не можу сказати. І цього ніхто не знає на платному ринку.