Восени 2022 року спливає термін акредитації організації колективного управління у сфері «кабельної ретрансляції» — громадської  спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП). Організація має збирати авторську винагороду з провайдерів, однак поки що вона уклала угоди не з усіма на ринку. Понад 100 справ щодо укладання договорів та виплати компенсації за порушення авторських прав розглядаються у судах. А 2021 року вже з’явились перші рішення Верховного Суду, які мають бути прецедентом для розв’язання подібних спорів. Результати судової практики провайдери, КАМП та юристи обговорили під час індустріальної конференції #TIM 2021: Telecom IT Media.

Як уже писав «Детектор медіа», ці судові справи поділяються на дві великі групи: переддоговірні спори та спори в інтересах правовласників. У кожній із цих груп вже є перші рішення Верховного Суду. Тепер провайдери сподіваються на зміни в підході до укладання договорів КАМП. Керуючий партнер компанії Jurimex Юрій Крайняк каже, що перша справа, яка дійшла до Верховного Суду щодо укладання договорів, — це позов проти провайдера-ФОПа зі Скраглівки Житомирської області. «Суд сказав, що, оскільки в законі кабельна ретрансляція належить до обов’язкового колективного управління, то договір має бути укладений, навіть якщо провайдер проти», — каже Юрій Крайняк.

Механізм простий: КАМП надсилає проєкт договору, і, якщо провайдер на це не реагує і договір не укладає, спілка звертається до суду. І, за словами Юрія Крайняка, Верховний Суд визнав цю практику і вважає її правомірною. Але є два обов’язкові критерії щодо правомірності цієї практики: наявність статусу акредитованої ОКУ, який є у КАМП, та наявність ліцензії у провайдера. А тут особливість українського ринку в тому, що ОТТ-платформи ліцензій не мають (крім Oll.tv). Втім КАМП підписав угоди майже з усіма великими гравцями цього ринку, крім Megogo, з яким веде судову тяганину. І нещодавно Верховний Суд відмовився відкрити касаційне провадження за скаргою КАМП.

У згаданому рішенні Верховного Суду не аналізуються умови договорів, які КАМП пропонує провайдерам. Тут свої вагомі нюанси. КАМП отримав акредитацію восени 2019 року, а 10 квітня 2020 року були затверджені тарифи. Тоді учасники переговорів, у яких брали участь і медіагрупи, погодили таку модель тарифів: у 2020 році провайдери платять ОКУ 40 копійок за абонента, у 2021 році – 90 копійок, у 2022 році – півтори гривні, у 2023 році – дві гривні, у 2024 році – дві з половиною, у 2025 – три гривні. Всі провайдери мають почати виплати з 10 квітня 2020 року.

«Проблема в тому, що укладання договору з 10 квітня 2020 року можливе лише у тому випадку, якщо на це згодні і провайдер, і ОКУ. Якщо провайдер на це не згоден, то договір набуває чинності не з цієї дати, а з набрання законної сили судовим рішенням (після розгляду в апеляційній інстанції)», — каже Юрій Крайняк. Також, за його словами, не всі провайдери сприймають ці тарифи.

У спорах щодо стягнення компенсації за порушення прав інтелектуальної власності КАМП звертається від імені правовласника (переважно в інтересах приватного підприємства «Світова музика», яке діє на підставі договору з російською компанією ТОВ «Олл Мьюзік Паблішинг») і вимагає компенсації за незаконне використання творів без договору. «Верховний Суд у червні підтвердив стару позицію, що ОКУ — лише посередник між суб’єктами авторського права і не є самостійним гравцем. ВС прямо сказав, що ОКУ може заявляти позови про стягнення збитків лише за наявності доручення від правовласників», — зазначив Юрій Крайняк. Тобто організація колективного управління не є отримувачем доходів і окремого позову без довіреності заявляти не може.

Керівник КАМП Павло Калениченко до перших рішень Верховного Суду ставиться обережно і сподівається отримати ширшу практику (ще одна справа — щодо провайдера з Кропивницького — розглядатиметься у касаційній інстанції наприкінці жовтня). Голову правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталію Клітну цікавило, чи врахує організація позицію судів щодо укладання договорів із дати вступу в силу судових рішень. «Коли матимемо кілька рішень, ми будемо консультуватись щодо можливих змін умов договору», — відповів Павло Калениченко.

Інші учасники дискусії мали різні підходи до практики КАМП. Наприклад, директор із зовнішніх зв'язків компанії Volia Костянтин Грицак, наголошував, що угоди з усіма провайдерами мають бути укладені з 10 квітня 2020 року: «Нам хочеться, щоб це було 100%, а не 30% ринку. Жоден із судів не поставив під сумнів легітимність КАМП, і ніхто не сказав, що провайдери не мають сплачувати авторську винагороду. Добропорядним провайдерам я б порадив укласти угоду з КАМП».

Адвокат Володимир Лященко, який веде судові спори деяких провайдерів, навпаки закликав учасників ринку у разі незгоди з пропонованим договором надавати свої доповнення і свій варіант угоди. Адже попри те, що суд визначив правомірним той варіант договору, який пропонує КАМП, це не означає, що не можна пропонувати альтернативи. Наталія Клітна звернула увагу на те, що судових позовів забагато і що КАМП витрачає багато грошей, щоб змусити укладати з ним угоди, — від цього можуть страждати правовласники, які отримають менше роялті: «Відстежуючи рішення судів із компенсації, ми нарахували п’ять посередників між авторами і винагородою: це КАМП, УМА, АРМА, “Світова музика” і російська компанія “Олл Мьюзік Паблішинг”. Кожен із посередників має мінімальну ставку десь 10%». Павло Калениченко заперечив і запевнив, що КАМП отримує 8,33% від зборів на свою роботу і саме ці гроші витрачає на судові справи. А кінцевий правовласник, за його словами, отримає не менше 75%. Інакше в ситуацію мав би втрутитись регулятор — Мінекономіки.

Максим Кравчук, представник компанії Сosmonova Broadcast, сказав, що поки що провайдери не мають довіри до організацій колективного управління, бо не бачать прозорої системи розподілу винагороди. Розв’язати цю проблему міг би законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (№4537), який передбачає впровадження автоматизованої системи розподілу винагороди. Однак Павло Калениченко вважає, що цей проєкт лобіює інтереси родини народного депутата України Микити Потураєва. Детальніше про цю історію «Детектор медіа» вже писав. Натомість Максим Кравчук вважає створення автоматизованої системи можливим і додає, що важливо створити реєстр прав інтелектуальної власності.

Роман Семешко, директор «АРМА Україна», яка співпрацює з КАМП і займається розподілом винагороди з усієї аудіовізуальної сфери, зазначив, що автоматизована система обійшлась би ОКУ значно дорожче тих відсотків від зборів, які виділені на утримання організацій: «Жодна ОКУ не зможе таку систему утримувати». Але при цьому він переконаний, що у законі є всі механізми для контролю і розподілу навіть без автоматизованої системи. А правовласники наділені більшими повноваженнями, ніж міністерство: можуть вилучити права, заявити претензії і виключити з реєстру.

Костянтин Грицак додав, що держава в особі Мінекономіки мала б оцінити ефективність роботи системи збору та розподілу роялті. Своє слово мали б сказати і правовласники.

Втім українські автори грошей, зібраних від провайдерів, не отримають. Річ у тому, що термін «кабельна ретрансляція» передбачає «трансляції з іншої держави-члена телевізійних та радіопрограм», тобто контенту закордонних мовників. Тому, наприклад, роялті ОКУ не має платити провайдер цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд», який транслює лише українські канали.

Отримати роялті з трансляції українських мовників автори не можуть через заблоковану ситуацію з акредитацією ОКУ у сфері «публічне сповіщення», де платниками є телеканали та радіостанції. Рішення комісії з акредитації не визнають і оскаржують інші учасники конкурсу. Попри це наприкінці вересня Міністерство економіки видало наказ про затвердження акредитації організації колективного управління у сфері публічного сповіщення (роялті мають платити канали і радіо) громадської спілки «Автори та видавці». Однак у жовтні Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5572, який передбачає скасування рішення про акредитацію. У разі ухвалення цей законопроєкт зніме заборону добровільного управління колективними правами неакредитованих організацій у разі відсутності акредитації, а також скасує конкурси. За словами Юрія Крайняка, депутати ще дискутують — чи слід скасувати результати двох останніх конкурсів, чи всіх. Це питання поки що відкрите.

Фото: istockphoto.com