Останні кілька років медіагрупи та провайдери живуть без війн, чи то холодних чи то священних. Перші встановлюють правила (ціна, продаж каналів пакетом, «або канали чотирьох медіагруп, або жодної»), визначають інфляцію, змінюють умови; другі їх приймають. Та час від часу виникають тимчасові конфлікти, найпомітніші з них – це вимкнення каналів у котрогось із великих провайдерів. Найчастіше такі події сколихують ринок наприкінці чи на початку року, коли сторони намагаються укласти нові угоди про співпрацю. Ось і 2021 рік розпочався зі зникнення каналів холдингу «Медіа Група Україна» (МГУ) з одного з найбільших українських ОТТ-сервісів Megogo.

Як провайдери вимикали канали медіагруп?

За останні кілька років таких конфліктів було небагато. І розпочались вони після 2017 року у зв’язку зі змінами до закону «Про телебачення і радіомовлення», коли комерційні загальнонаціональні телеканали вийшли зі складу універсальної програмної послуги (перелік каналів, обов’язкових для ретрансляції в усіх пакетах усіх провайдерів), перейшли до договірних відносин з провайдерами і почали брати з них плату (роялті) за ретрансляцію своїх каналів у їхніх мережах.

У 2017 році конфліктували «Інтер» з  «Ланетом» і «Тріоланом». Однак зрештою сторони домовились і підписали угоди.

У 2018 року провайдер «Інформаційні технології» вимкнув канали «1+1 медіа», StarLightMedia та Inter Media Group, протестуючи проти підвищення цін на ретрансляцію каналів медіагруп. Тоді київський провайдер обіцяв надати своїм абонентам як альтернативу 22 канали преміум-класу, не змінюючи ціни. Медіагрупи звинувачували компанію в порушенні партнерських відносин. Мова йшла про підозри щодо заниження провайдером даних про кількість його абонентів (андерепортинг), що впливає на суму відрахувань медіагрупам. Однак через десять днів сторони домовилися і провайдер усіх увімкнув. Зрештою, «Плюси» навіть нагородили «Інформаційні технології» премією в номінації «За сміливість».

У 2020 році про припинення співпраці з «Ланетом» заявляла група «1+1 медіа». Тоді провайдер звинуватив медіагрупу у вимозі прибрати з пакетів некодовані на супутнику канали під погрозою розірвання угоди на ретрансляцію каналів «1+1 медіа». У відповідь група «1+1 медіа» заявила, що хоче переглянути комерційні умови співпраці з провайдером і звинуватила його в андерепортингу. Однак все також закінчилось гепіендом і сторони підписали нову угоду.

Ціни на 2021 рік для ОТТ

Щорічне підвищення цін медіагрупи запровадили з 2017 року. відповідно до спільних планів інфляція мала тривати до 2020 року, коли вартість каналів медіагруп для провайдерів з розрахунку за одного абонента сягнула 6 гривень.

У відповідь медіагрупи пообіцяли: закодувати свій сигнал на супутнику (це сталося 28 січня 2020 року), вимкнути аналогове телебачення (це сталося 1 вересня 2018 року), запустити HD-версії (запустили всі, крім «Інтера»), боротися з піратством, недостовірною звітністю провайдерів про кількість абонентів тощо.

На 2021 рік медіагрупи також запропонували інфляцію – підвищення цін на 30%. Особливістю цього подорожчання стало й те, що воно торкнулось і ринку ОТТ. Від початку ОТТ-платформи сплачували більшу суму роялті, ніж кабельники, і в медіагруп була мета зрівняти ціни для ОТТ та інших технологій. ОТТ-платформи розраховували, на те, що на 2021 рік ціни для них залишаться незмінними. Так, у жовтні 2020 року в інтерв’ю «Детектору медіа» директор зі стратегічного розвитку Megogo Іван Шестаков розказував, що «планове підвищення цін медіагруп не стосується ОТТ»: «У медіагруп була мета поступово дотягнути ціни до рівня цін ОТТ. Тому наших користувачів, сподіваюся, поки ніякі підвищення не торкнуться».

Проте сподівання ОТТ-сектору виявилися марними. Три медіагрупи – StarLightMedia, «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – в коментарях «Детектору медіа» заявили, що зростання роялті на їхні канали стосується всіх провайдерів.

Андрій Мальчевський, директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення «1+1 медіа», запевнив, що підвищення цін на 30% стосується як провайдерів телебачення, так і ОТТ-платформ. «Провайдери прагнуть технологічної нейтральності, тож ми підтримуємо ці принципи та дотримуємося їх. Відповідно, і політика ціноутворення є однаковою для всіх без винятків», – пояснив він.

За його словами, однією з причин зростання цін є економічна складова: через інфляцію в Україні зросла вартість купівлі валютного контенту для провайдерів. Окрім цього, на його думку, власне виробництво контенту каналами потребує збільшення витрат як на логістику, так і на продакшн-складову.

«Серед головних причин зростання цін для провайдерів також і зміна обсягів власного продукту. Наприклад, телеканали групи “1+1 медіа” транслюють одразу два великих розважальних шоу у вихідні на “1+1”, збільшилася кількість виробництва серіалів для телеканалів ТЕТ і “2+2”, а також важливо зазначити якісну складову контенту, який щороку лише зміцнює сценарні та акторські складові. Лише за минулий рік “1+1 медіа” запустила п’ять HD-версій власних телеканалів: “1+1”, “2+2”, ТЕТ, “Плюсплюс” та УНІАН. Це потребує більших витрат на обслуговування ефіру, проте надає глядачам високоякісний контент», – пояснив пан Мальчевський. Також він згадав про зростання витрат на боротьбу з піратством на 25-30%.

Директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов теж розповів, що планове підвищення цін стосується всіх провайдерів. «Про те, наскільки ми підвищуємо, ми оголошували заздалегідь. Більш того, оскільки ми хочемо для всіх бути передбачуваним партнером, ми орієнтуємо всіх про наші очікування щодо зростання цін на роки вперед, щоб партнери могли планувати не тільки поточний рік, а й будувати довгострокові плани», – додав він.

А виконувач обов’язків директора дивізіону PayTV&Digital StarLightMedia Микола Фаєнгольд сказав: «Як ми вже зазначали, у StarLightMedia загальні принципи розрахунку. Ми ставимося з повагою до всіх партнерів, наша пропозиція враховує ринкову ситуацію та однакова для всіх. Завдяки цьому всі партнери можуть бути впевненими в тому, що ми пропонуємо рівні умови».

Утім, медіаексперт Олександр Глущенко вважає, що щорічне підвищення вартості роялті для провайдерів і, як наслідок, подорожчання пакетів провайдерів для абонентів поступово вичавлює аудиторію в безкоштовний цифровий ефір Т2 і від цього втрачають усі.

«Україна» та «Україна 24» як розмінна монета для футболу

Історія конфлікту МГУ та Megogo має дві складові. Перша – офіційна. Megogo каже, що припинив показ каналів «Україна» та «Україна 24» через те, що не зміг домовитися з холдингом «Медіа Група Україна» про ціну. За словами Івана Шестакова, єдиний варіант, який був можливий, призводив би до підвищення ціни передплати для всіх користувачів. І ще він сказав, що Megogo водночас готує «схожий контент до заміщення цієї ніші». Медіагрупа ж запевняє, що запропонувала сервісу такі ж умови, як для всіх, і висловила сподівання на те, що домовитися все ж таки вдасться.

Друга складова цієї історії – це права на топові футбольні турніри УЄФА. Цей продукт є однією з ключових складових контенту трьох спортивних каналів МГУ «Футбол 1/2/3», і багато років саме МГУ мала на нього ексклюзивні права (останні три сезони 2018-2021 років – спільні права з провайдером Volia).

Тим часом Megogo ще кілька років тому взяв курс на спорт і прагне всіляко посилити цей напрямок. Сервіс уже купував серію європейських футбольних турнірів, ексклюзивний бокс тощо. І, звісно ж, хотів поповнити пропозицію для своїх абонентів ще й топовим футболом. Однак домовитися з МГУ щодо трансляції каналів «Футбол» на сервісі не вдавалось упродовж кількох років. Тоді Megogo пішов іншим шляхом: уклав угоду з Volia й отримав для своєї платформи права на трансляцію матчів Ліги чемпіонів та Ліги Європи. У відповідь МГУ закидала Volia порушення спільних домовленостей, а Megogo дорікав МГУ порушенням умов меморандуму щодо показу чемпіонатів Іспанії та Німеччини.

Утім, далі фортуна грала на боці медіасервісу. На початку 2021 року Megogo офіційно підтвердив, що виграв тендер на трансляцію Ліги чемпіонів УЄФА, Ліги Європи УЄФА та Ліги конференцій УЄФА сезонів 2021-2024 років і здобув права на показ цих матчів в Україні на всіх платформах, включно з телевізійними. За даними «Цензор.нет», сума тендерної пропозиції переможця була рекордною для України – між 20 і 30 млн євро.

Таку вартість сервіс відбити самотужки не зможе, і йому потрібен партнер, якому можна продати субліцензію. Єдиний, кому вона потрібна і хто може інвестувати в купівлю футбольних трансляцій, навіть собі у збиток, – це МГУ.

Тобто і Megogo, і МГУ потрапили в залежність одна від одної і стали заручниками футболу. Схоже, що розмінною монетою для цих «футбольних торгів» стало відключення каналів медіагрупи «Україна» та «Україна 24».

Чим закінчиться це протистояння?

Питання лише в тому, коли й на яких умовах сторони зможуть домовитись. Адже конфлікт зараз невигідний ні сервісу, ні медіагрупі.

Навіть тимчасова втрата медіагрупою партнера, який має найбільшу абонентську базу ОТТ, може призвести до втрати суттєвих коштів унаслідок недоотримання роялті. Megogo свою офіційну базу не розкриває, однак за оцінкою консалтингової компанії BigDataUa, сервіс має в Україні близько 390 тис. користувачів, які сплачують за послуги. Тобто щомісячні втрати МГУ можуть сягнути, умовно, 3 млн грн на місяць і 36 млн грн на рік. Та навряд конфлікт триватиме так довго. З огляду на попередні приклади, домовитися сторонам, навіть за досить радикальних позицій, вдається швидше. Та й навряд інші медіагрупи підтримають МГУ в цьому протистоянні з Megogo.

Але МГУ хоче убезпечити себе, бо на кону не лише контент її платних каналів «Футбол», які завжди були родзинкою пропозиції на ринку платного телебачення, а й доля власного ОТТ-провайдера Oll.tv. Який із втратою прав на топовий футбол втрачає свою конкурентну перевагу та ексклюзив. Схоже, група до цього сценарію потрохи готувалась і ще влітку розпочала об’єднання брендів Xtra TV (супутникова платформа МГУ) та Oll.tv (ОТТ-платформа) і запропонувала нову пакетну пропозицію на ОТТ-сервісі – посилила ту частину, яка не пов’язана з «Футболами», зокрема кіно. Під великим питанням опинились і наміри МГУ впровадити продаж каналів «Футбол» за індивідуальною підпискою (а la carte), на що група покладала рік тому великі сподівання.

Водночас для сервісу, який хоче бути надійною платформою розваг з максимальною пропозицією, важливо зберегти канали МГУ для тих, хто їх дивиться, а також вигідно продати права на мегадорогий футбол. Принаймні в соцмережах уже надходять скарги від деяких користувачів Megogo щодо зникнення каналів МГУ з платформи.

Фото: fotografocualquiera / Flickr