Хто контролюватиме УМХ. Медіапідсумки 6–12 липня 2020 року
Український медіаринок живе наче в двох вимірах. Якщо ви працюєте журналістом, то, радше за все, за виключенням чотирьох топових медіагруп, у вас невелика зарплата, за будь-якої зовнішньої турбулентності типу карантину ви потрапляєте під ще більше її скорочення, а побудувати кар’єру і просунутись попри всі свої зусилля вам украй складно, бо у вашого медіа регулярно змінюються власники і кожен новий приходить зі своєю командою менеджерів.
Якщо ж ви спостерігаєте за ринком медіа, аналізуєте його, пишете про нього, то вам буквально ніколи в гору глянути – настільки він динамічний. Вам навіть може здатися, що це найблагополучніша галузь в країні, адже за будь-яких зовнішніх обставин типу карантину тут постійно запускаються нові проєкти, змінюються власники існуючих, обертаються гроші, влада і будуються політичні кар’єри.
Минулого тижня розгорнувся новий етап боротьби за «Український медіа холдинг» Сергія Курченка. Нагадаємо, у вересні 2019 року Печерський райсуд Києва з другої спроби (перша відбулася ще в січні 2018-го) передав активи УМХ в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Підставою такого рішення суду було те, що майно холдингу визнано речовими доказами і знаходиться під арештом у кримінальному провадженні проти команди експрезидента Віктора Януковича, а складний ланцюг власності УМХ і приховування вiдомостей про фактичного кінцевого власника створюють вірогідність приховування, перетворення і вiдчуження цих активів. Незабаром АРМА оголосило власний конкурс на передачу УМХ приватному управителю, який завершився на початку липня.
Після завершення прийому заявок про свою участь у конкурсі заявила «1+1 медіа»: «З огляду на досвід управління масштабними проєктами у сфері медіа, потужну команду фахівців та на показники, які демонструють проєкти компанії, що підтверджено численними індустріальними визнаннями, ТОВ "1+1 Інтернет" відчуває готовність і потенціал до успішного управління зазначеними активами УМХ». А УНІАН процитував Юрія Бутусова, який стверджує, що на активи УМХ начебто претендує заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
У відповідь конкурс несподівано оскаржила «Медіа Група Україна», що не бере в ньому участі: «“Медіа Група Україна” вважає, що конкурс на управління активами “Українського медіа холдингу” Сергія Курченка не відповідає нормам Закону “Про телебачення і радіомовлення”. По суті, такий конкурс є прихованою позаконкурсною передачею ліцензій на мовлення, що прямо заборонено законом. <…> “Медіа Група Україна” залишає за собою право звернутися до суду».
Оскаржити в суді конкурс і його результати пообіцяв і сам УМХ, назвавши лобістською вимогу до претендентів не знаходитися під прямим або опосередкованим контролем УМХ чи його бенефіціарів, що натякає на бажання холдингу взяти управління над собою знову в свої руки. УМХ уже спробував оскаржити рішення суду про передачу своїх активів АРМА, але програв апеляцію.
За умовами конкурсу, управитель також повинен мати досвід керівництва інтернет-ЗМІ, радіо та пресою, бути готовим вести судові справи проти Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, спрогнозувати доходи холдингу та гарантувати сплату його податків за рахунок власних коштів, якщо фактичні відрахування до держбюджету будуть меншими за прогнозовані.
У конкурс втрутився і Антимонопольний комітет, який заявив – імовірно, адресуючись у першу чергу «1+1 медіа», – що угода щодо УМХ може потрапляти під визначення концентрації: пороговими показниками є сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, більше 30 млн євро, і якщо при цьому сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні не менше ніж у двох учасників концентрації перевищує 4 млн євро.
Серед претендентів на управління УМХ є також ekonomika+ новачка на медіаринку Костянтина Паршина, чий топ-менеджер Ілля Чудновський (колишній топ-менеджер «Капіталу» Сергія Арбузова) фігурував у листуванні заступника голови АРМА Володимира Павленка і який підтвердив участь у конкурсі в коментарі «Страна.ua». У коментарі «Детектору медіа» АРМА розповіла про сімох конкурсантів. Як жартують на ринку, добре, що серед претендентів на УМХ не видно хоча б Віктора Медведчука, інакше АРМА підпалили б офіс.
Додамо ще такий штрих, що Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на початку липня мав уже другу спробу відбору кандидатів до конкурсної комісії, яка повинна обирати кандидата на посаду голови АРМА. І зливні бачки пишуть про нібито афілійованість окремих кандидатів до комісії з усе тими ж персонами, які претендують на управління УМХ або мають іншу присутність у медіасфері.
З такої кількості бажаючих впливати на процес передачі активів УМХ і оскаржувати його результати уже видно, що боротьба за контроль над холдингом триватиме ще довго. Попри падіння ринку друкованих медіа, втрату кількох радійних ліцензій та послаблення репутації і впливу своїх медійних брендів, колишнє дітище Бориса Ложкіна не дає спокою багатьом учасникам медіаринку протягом каденцій уже трьох президентів. І поки медійні мастодонти чубляться за власність, золотий склад журналістів УМХ у далекому 2013 році пішов із компанії назавжди, підсиливши з того часу інші медійні бренди або перекваліфікувавшись на піарників, держслужбовців чи навіть лобістів. Ці два виміри – журналісти і власники медіа – перетинаються, але вміють існувати і паралельно один до одного.