2020 рік мав стати переламним для ринку платного телебачення. Кодування каналів медіагруп на супутнику, нові моделі дистрибуції, зростання роялті, готовність користувачів більше платити за послуги телебачення – усе давало надію, що індустрія зможе добре заробити. Однак ідеальною ця картина не стала. Ринок отримав значно менше, ніж сподівався від кодування, близько 70% абонентів супутникового ТБ залишились дивитися російські канали на безкоштовному супутнику. Провайдери втрачають прибутки під час карантину. А скасування спортивних заходів на час пандемії вдарило по гравцях, заточених під футбольний контент. Про те, що ж зараз відбувається з ринком Pay TV, говорили 5 травня представники медіагруп і провайдерів під час онлайн-зустрічі, яку організувала конференція Telecom Ukraine.

Невиправдані сподівання від кодування

Перший місяць після кодування був схожий на ейфорію і давав надію, що 45%, або 2 млн користувачів супутникового ТБ виберуть платний тип підключення. До цього медіагрупи та провайдери готувались більше року. Активність користувачів, які прагнули підключитись до офіційних супутникових операторів, у січні була такою високою, що медіагрупи перенесли дату кодування на тиждень. Кількість абонентів Viasat і XtraTV зросла в рази. XtraTV заявляла про від 700 до 2500 підключень на день, а Viasat говорив про 6 000 нових підключень, які здійснювали в дні «найбільшого навантаження». Такий же рівень активності DTH-платформи очікували ще впродовж 6-9 місяців.

Однак після січневої ейфорії прийшов лютий, який звів нанівець ці перспективи. За словами директора зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федора Гречанінова, основну проблему для DTH-сегменту склав якраз не карантин, а дві «чорні дати» лютого. Спершу 21 лютого Верховна Рада підтримала запит народного депутата Миколи Задорожнього до президента України щодо запровадження мораторію на кодування українських каналів на супутнику. А далі 28 лютого Офіс президента випустив реліз про те, що Володимир Зеленський домовився з медіагрупами про запуск некодованих міжнародних версій головних каналів. Після кожної з цих подій, як розказує пан Гречанінов, передплати DTH-платформ падали удвічі.

«Реліз Офісу президента був сформований таким чином, що люди подумали, що все: зараз основні канали медіагруп розкодуються, далі буде соцпакет і щось іще. Схоже, що нестача критичного мислення виявляється в людей не лише, коли вони читають фейки, а й коли вони хочуть бачити в релізах те, що хочуть, а не те, що там написано», – зауважив пан Гречанінов. Зрештою, основною технологію – бенефіціаром від кодування очікувано став безкоштовний ефір Т2.

За словами керівниці платформи Viasat Світлани Міщенко, ще на початку лютого в пік підключень Viasat втратив 20-30% від продажів через те, що з Китаю через пандемію не могла прибути велика партія обладнання.

«За дослідженнями, 20-25% абонентів мали лишитись дивитися безкоштовний супутник. Що ми отримали на виході? Безкоштовний супутник залишилось дивитися 70% домогосподарств. Лише 30-35% розподілилися за іншими типами прийому», – розповіла пані Міщенко.

Чому так відбулося? За її словами, був недооцінений вплив російського контенту. Також на цей процес вплинув запуск на супутнику некодованих міжнародних версій каналів медіагруп. «Чотири відкриті версії каналів медіагруп входять у топ-5 каналів серед аудиторії безкоштовного супутника, – пояснює пані Міщенко. – Є три основні причини, чому ми недотримали користувачів  після кодування. Відмінний контент, доступний безкоштовно, – це чотири канали медіагруп. Російський контент, до якого ми не можемо навіть на законодавчому рівні обмежити доступ. Та піратські сервіси».

Карантин і відтік абонентів у провайдерів

За час карантину провайдери в середньому недоотримали до 30% коштів від споживачів за надані послуги, про що окремо писав «Детектор медіа». Також, до неплатежів додалося планове підвищення з 1 квітня розміру роялті (плати) провайдерів медіагрупам за ретрансляцію їхніх телеканалів. Це подорожчання було обумовлене в договорах з медіагрупами, підписаних наприкінці 2019 року. Проте на початку року через кодування супутника медіагрупи погодились на тимчасовий перехідний період та понизили оплату на 25% від задекларованої ціни на перший квартал. Відповідно, підвищення роялті вступило в силу лише 1 квітня.

Федір Гречанінов вважає що це створило певну «подушку» для провайдерів, які встигли підняти ціни для абонентів у січні, а більше стали платити медіагрупам лише з квітня: «Те, що у провайдерів у квітні зросли витрати, – це компенсується тим підвищенням ціни, яка була в січні».

Директор провайдера «Павутина.нет» Олександр Арутюнян під час онлайн-зустрічі розказав, що його абоненти поводили себе по-різному: спершу в березні та на початку квітня спостерігалося збільшення попиту, однак далі відбулося падіння абонентської бази, а також зростання рівня несплати за послуги телебачення. «Таке враження, що літні відпустки настали раніше», – сказав він. Річ у тім, що частина користувачів полишила Київ і поїхала на карантин за місто або відмовилась від оренди квартири в столиці через втрату роботи. У результаті провайдер втратив 20% у дохідній частині.

Іван Шестаков, директор зі стратегічного розвитку ОТТ-платформи Megogo, зазначив, що за час карантину передплатників не стало більше. Але вони почали дивитися більше фільмів. Відповідно, збільшилась кількість продажів фільмів і зацікавлених у такій послузі. Пан Шестаков вважає, що аномалій у перегляді ОТТ-платформ не відбулось. Адже першочергове зростання трафіку, а далі його зниження свідчать про те, що люди з часом адаптувались і знайшли собі заняття на карантині. Серед контенту Megogo він відзначив показ телеуроків у рамках «Всеукраїнської школи онлайн». Нагадаємо, медіасервіс став партнером освітнього проєкту. «У середньому за тиждень школу дивляться 100-150 тисяч людей», – розказав він.

Власне, саме ОТТ-платформи, на думку Федора Гречанінова, стали основними бенефіціарами карантину в довгостроковій перспективі. А найбільших втрат зазнало аналогове кабельне телебачення. Пан Гречанінов додав, що сам по собі карантин став каталізатором певних подій: «Те, що аналоговий кабель втрачатиме абонентів, було зрозуміло від початку. А карантин лише це прискорив».

Зниження платоспроможності населення, особливо в селах та маленьких містах 50 тис.-, вплинуло й на роботу DTH-платформ. Так, Viasat, за словами Світлани Міщенко, відчув падіння рівня платежів та абонбази у квітні – близько 15%. «“Ощадбанк” закрив 30% відділень, “Укрпошта” – 50%. У людей не вистачає коштів, але й можливостей платити немає», – зауважила вона. І додала, що відтік користувачів преміальних пакетів значно перевищував відтік абонентів базових пакетів.

Ситуація з провайдерами «Медіа Групи Україна» XtraTV та Oll.TV, за словами Федора Гречанінова, відрізняється від решти ринку. Адже ці сервіси були «заточені під футбол», який був великою частиною бізнесу групи: вона розвиває три футбольні канали.

«Для нас удар у тому, що футбольні матчі припинились усюди (крім Білорусі, яку ми вирішили не показувати). Колеги, які займаються футбольним контентом, намагаються вижати все, і падіння інтересу до каналів “Футбол” зараз менше, ніж ми думали», – сказав пан Гречанінов. Через перенесення матчів топових турнірів – Ліги чемпіонів і Ліги Європи – канали «Футбол» запустили сітку повторів найкращих матчів.

Планувалося, що канали «Футбол 1» і «Футбол 2» цього року перейдуть на нову модель дистрибуції: за індивідуальною передплатою a la carte за ціною 109 гривень. Однак через пандемію та зупинку основних турнірів медіагрупа перенесла перехід на продаж a la carte на невизначений строк.

«Головні наші очікування щодо доходу та перегляду пов’язані з графіком повернення до перегляду футболу і того, який графік буде у чемпіонатів, національних ліг та єврокубків. Через футбол у нас просіли всі передплати. Але ми очікували більшого падіння. Адже люди продовжують дивитись і платити навіть за перегляд старих матчів. Ми вимушено перевіряли, чи готові люди платити за повтори матчів», – розповів пан Гречанінов.

На супутникову платформу XtraTV додатково вплинув і карантин: темпи підключень упали, зокрема, через те, що майстри стали менше ходити по домівках абонентів.

Загрози для ринку після карантину

Учасники онлайн-зустрічі, називають кілька загроз, які ринок платного телебачення може отримати унаслідок карантину. Насамперед, це повернення користувачів до звички не платити за телебачення, посилення позицій піратських сервісів та демпінг.

«Різні сервіси після початку карантину почали відкривати доступ до своїх бібліотек. У користувачів є можливість користуватись одним, а потім іншим сервісом», – зауважив пан Гречанінов і додав, що ці тимчасові акції зараз почуть згортатися.

Микола Фаєнгольд, в.о. директора дивізіону Pay & Digital TV групи StarLightMedia, розказав, що багато провайдерів зараз бачать збільшення закордонного трафіку. Насамперед, до піратських ресурсів, на кшталт «Едем ТВ». Саме тому, на його думку, варто посилити боротьбу з піратством.

«Ми всі знаємо провайдерів, які можуть запропонувати за 1 долар доступ до всіх каналів. Також є частина користувачів, які постійно перебувають в акціях. Ти сім днів перебуваєш в акції, а далі змінюєш провайдера. Ми не знаємо кількість таких абонентів. Провайдери кажуть, що це може бути 20% від реального ринку. За березень це 6000 абонентів ОТТ. Тобто загалом це сотні тисяч абонентів, які не платять, але мають доступ до послуг», – наголосив пан Фаєнгольд.

А Федір Гречанінов звернув увагу ще й на загрозу демпінгу. За його словами, у 2015 році після кризи провайдери вдалися до демпінгу і це «майже вбило» ринок: «Зараз також буде спокуса демпінгувати. Але я думаю, що це не повториться, бо медіагрупи будуть більш суворо дивитися на те, щоб цей рік не став грою у демпінг. Це зачіпає інтереси не лише медіагруп, а й усього ринку».