Закодуватися на супутнику, подолати піратство, запустити HD-мовлення – плани «1+1 медіа» до 2021 року

Закодуватися на супутнику, подолати піратство, запустити HD-мовлення – плани «1+1 медіа» до 2021 року

31 Серпня 2018
5653
31 Серпня 2018
19:35

Закодуватися на супутнику, подолати піратство, запустити HD-мовлення – плани «1+1 медіа» до 2021 року

5653
Менеджери «1+1 медіа» розповіли про стратегічні плани розвитку ринку платного телебачення на найближчі три роки
Закодуватися на супутнику, подолати піратство, запустити HD-мовлення – плани «1+1 медіа» до 2021 року
Закодуватися на супутнику, подолати піратство, запустити HD-мовлення – плани «1+1 медіа» до 2021 року

28 серпня група «1+1 медіа» на зустрічі з журналістами оголосила про трансформацію департаменту дистрибуції «1+1 медіа» в бізнес-юніт 1+1 media distribution. Виконавчий директор «1+1 медіа», директор з розвитку напрямку pay-TV Ярослав Пахольчук і директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення групи Андрій Мальчевский презентували аналітичні дані та поділилися прогнозами розвитку українського ринку платного ТБ.

Про платне ТБ: «Ми хочемо, щоб ринок збільшився втричі до 2021 року»

«1+1 медіа» планує, що ринок платного телебачення зрівняється з рекламним ринком. Менеджери представили своє бачення розвитку до 2021 року, попередивши, що всі цифри випливають з їхніх власних експертних досліджень.

За їхніми словами, у 2017 році дохід операторів платного телебачення від трансляції телеканалів склав близько 3,111 млрд грн. Близько 18% від цієї суми (тобто 560 млн грн) оператори сплатили за контент телеканалам: 380 млн грн – міжнародним, 123 млн грн – українським медіагрупам, 57 млн грн – іншим виробникам контенту. А частка телеперегляду каналів чотирьох українських медіагруп («1+1 медіа», Star Light Media, «Медіа Група Україна» та «Інтер») склала 80% від загального обсягу.

«У 2017 році ми отримали 4% від доходів провайдерів за 80% телеперегляду. У 2016 році не отримували нічого. Раніше це була така благодійна акція, яка тривала десятиліттями. Прийшов час змінити ставлення людей до телебачення, контенту і до способів його отримання, і це найскладніше – пояснити, чому глядач має платити за контент», – сказав Ярослав Пахольчук.

У 2018 році доходи операторів, за прогнозами аналітичного дослідження «1+1 медіа», складуть 4,211 млрд грн, з яких 18% (тобто 750 млн грн) відрахувань за контент отримують телеканали: 400 млн грн – міжнародні, 230 млн грн – медіагрупи, 120 млн грн – інші виробники контенту.

За прогнозом аналітиків «1+1 медіа», у 2021 році доходи операторів зростуть до 9,254 млрд грн, а відрахування за контент складуть близько 26% (або 2,420 млрд грн), причому найбільше отримають українські медіагрупи – 1,587 млрд грн, міжнародні телеканали - 650 млн грн, інші виробники контенту - 120 млн грн.

Очікується, що таке зростання відбудеться через збільшення кількості абонентів (до 7,3 млн домогосподарств, які платитимуть за контент, у порівнянні з 5,1 млн в 2018 році) внаслідок відключення аналогового телебачення, яке наразі триває в Україні, та кодування супутникового сигналу українських телеканалів, які стануть доступними виключно для абонентів платних супутникових платформ («1+1 медіа» очікує, що кодування відбудеться в травні наступного року).

Також має збільшитися ціна контенту. «У 2017 році одне домогосподарство платило в середньому 55 грн на місяць за платне телебачення. Спільними зусиллями гравців на ринку в 2018 році ми добилися, щоб у середньому це коштувало 70 грн на місяць. Ми віримо, що зростання ціни за контент до 100 грн протягом наступних чотирьох років – це реальна перспектива. Ми бачимо, яким чином сьогодні оператори працюють зі своїми абонентами, які в них є для цього інструменти», – пояснив Ярослав Пахольчук.

Щоправда, така модель не враховує, наприклад, різке підвищення курсу долара. «Ми боїмося тільки різких коливань. Якщо інфляція складає 5% на рік, то люди це переживуть, але якщо буде драматичний стрибок до 15% за короткий період, він вплине, адже почнеться паніка, яка запустить циклічні процеси, в результаті чого курс валют зростатиме ще більше», – додав він.

Ярослав Пахольчук розповів, що 10 років тому канал «1+1» закуповував приблизно 80% контенту, розраховуючись валютою, а сьогодні такого контенту лише 30%, а валютні витрати компанії складають 20-30%, решта – в гривні, дохід від реклами і провайдерів – теж у гривні.

Менеджери планують презентувати свій прогноз і детальніше аргументувати ці цифри на конференції Kyiv Media Week, яка традиційно відбудеться у вересні цього року.

Про HD: «В Україні близько 100 тис людей досі дивляться чорно-біле телебачення»

За словами Ярослава Пахольчука, «1+1 медіа» давно готовий транслювати свої канали в HD-якості. Ще у 2012 році новий телецентр групи будувався з технологіями HD-ready. Усе знімальне обладнання, яке купується останні шість років, розраховано на трансляцію контенту в HD, і весь продукт власного виробництва останні два-чотири роки виробляється в цій якості. «1+1 медіа» пускає в ефір контент в SD-якості тільки через те, що українці не готові дивитися телебачення в HD на старих телевізорах.

Ярослав Пахольчук

В Україні досі є глядачі, які споживають контент через чорно-білі телевізори. «Згідно з установчими дослідженнями, 0,5%-1% від усіх домогосподарств мають чорно-білі телевізори, а це приблизно 100 тис глядачів. Певно, це відбувається не з їхньої волі, і в них, на жаль, просто немає можливостей придбати більш сучасне обладнання, але для індустрії це – дно», – зауважив пан Пахольчук.

За його прогнозами, українське телебачення зможе мовити в HD-якості у 2020-2021 роках, після повного відключення аналогового мовлення та кодування супутникового сигналу. «Наша медіагрупа буде запускати перші HD-канали через два-три роки. Чи це буде тільки 1+1, чи одразу три канали – подивимося», – уточнив він.

Андрій Мальчевський припустив, що HD-телебачення нині дивляться до півмільйона абонентів: «Установчі дослідження показують, що у великих провайдерів є пакети платних телеканалів. Відповідно, приблизно 1,5 млн абонентів – потенціал прийому HD-якості. Я думаю, зараз контент в HD дивляться близько 30% від цього потенціалу, тобто 0,5 млн абонентів. Враховуючи, що домогосподарств в Україні 14-15 млн, це мало для того, щоб явище набрало масовості».

Андрій Мальчевський

Перехід на HD збільшить витрати телеканалів на супутникову доставку свого сигналу приблизно в чотири рази: «Грубо кажучи, щоб підняти середньої руки SD-канал на супутник, треба витратити близько 100 тисяч доларів, щоб підняти HD – 400-500 тисяч доларів. Це тільки трансфер, не сам контент. Але навіть коли піднімеш – його поки що не буде кому роздати».

Про дистрибуцію: «Ми адаптовуємо міжнародні канали та частково впливаємо на редакційну політику»

Наразі 1+1 media distribution займається продажем провайдерам прав на 22 телеканали:

  • 6 власних телеканалів групи: «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», «Бігуді», УНІАН ТБ (чомусь у цьому переліку не згадують міжнародну версію «1+1 International);
  • 3 телеканали, запущені спільно з партнерами: Kvartal TV (спільно зі студією «Квартал-95»), Paramount Comedy і Spike (спільно з Viacom);
  • 13 українських і міжнародних телеканалів: Bolt, Star Cinema, Star Family, Nickelodeon, Nickelodeon HD, Nick Jr, MTV, MTV Live HD, Vh1 European, Vh1 Classic, MTV Dance, MTV Rocks, MTV Hits.

Особливий акцент «1+1 медіа» робить на Kvartal TV. Андрій Мальчевський каже, що він завжди знаходиться в топ-10 за теледивленням. Ярослава Пахольчук додає, що Kvartal TV для провайдерів є дорожчим, ніж пакет із шести власних каналів «1+1 медіа».

Українська версія телеканалу Spike стартує 1 вересня. «1+1 медіа» повністю адаптує під Україну американські та європейські канали (аналоги яких є в багатьох країнах світу) і має право частково впливати на редакційну політику. «За основу береться потік, який іде з Європи, але наші побажання враховуються, ми маємо вплив на редакційну політику, повністю адаптовуємо контент. Тому будь-які маніпуляції щодо того, що ми перекуповуємо російські канали не мають підстав», – пояснив пан Пахольчук.

Наступним міжнародним телеканалом, який увійде до дистрибуційного пакету «1+1 медіа», ймовірно, стане пізнавальний або тревел-канал. За словами пана Мальчевського, «1+1 медіа» точково відбирає міжнародні канали для дистрибуції в Україні за тематикою – комедійні, музичні, дитячі тощо, аби покрити всі сфери інтересів абонентів.

За даними «1+1 медіа», канали з пакету 1+1 media distribution мають найдовшу тривалість перегляду абонентами платного ТБ: 22,8% абонентів платформи «Ланет», 22,2% абонентів Oll.tv і 28,8% абонентів «Домашнього ТБ» (спільна послуга Viasat і «Київстар») найбільше часу дивляться саме канали цього дистрибутора.

Про піратство: «Ми розпочали 17 кримінальних проваджень»

Одним із важливих напрямків своєї роботи 1+1 media distribution вважає боротьбу з піратством і постійно відстежує нелегальну трансляцію контенту каналів групи.

За весь час такої боротьби група досягла перших результатів:

  • розпочато 17 кримінальних проваджень;
  • одну справу направлено в місцевий суд;
  • 12 кейсів виведено на підписання контрактів;
  • проведено 6 обшуків та вилучено техніку, яка здійснювала ретрансляцію каналів групи;
  • заблоковано трансляцію (ретрансляцію) телеканалів групи на 5 веб-ресурсах (ОТТ-сервісах);
  • заблоковано 7 додатків ОТТ-сервісів;
  • двом особам було оголошено підозру;
  • заблоковано 4 групи у Facebook з рекламою «піратських» послуг.

«Ситуація могла би бути значно кращою, але, враховуючи особливості нашого законодавства, судової системи, стосунків із правовласниками, все рухається не так швидко, як нам хотілося б», – прокоментував Ярослав Пахольчук.

Щоб довести факт піратства, 15-20 людей працюють протягом кількох місяців над кожним окремим кейсом, каже він. «Деякі порушники йдуть на контакт і пропонують нам заключати угоди. У більшості випадків ми не йдемо на угоди, хочемо, аби правосуддя торжествувало. Дуже вибірково ставимося до того, чи йти на мирову», – додав він.

Група «1+1 медіа» є одним із ініціаторів проекту «Чисте небо», створеного чотирма медіагрупами у 2013 році для розвитку в українському сегменті інтернету легального аудіовізуального продукту та боротьби з піратськими сайтами. На цьогорічній конференції Kyiv Media Week анонсують юридичну реєстрацію ініціативи «Чисте небо».

Про провайдерів: «Є топ-6 провайдерів, абонентська база яких складає 50% від усього ринку»

Сьогодні близько 700 провайдерів є ліцензіатами Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Приблизно 400 з них мають підписані з медіагрупами угоди на ретрансляцію контенту телеканалів медіагруп.

Найбільшими провайдерами за кількістю абонентів є «Воля», «Тріолан», «Ланет», Viasat, Оll.tv і Megogo. Їхня сумарна абонентська база складає більше 50% від загального обсягу абонентів платного ТБ, зазначив пан Мальчевський.

«Ці компанії займають лідерські позиції, але в різний період часу відчувають різну турбулентність. «Воля» каже, що останні два роки втрачає, «Тріолан» два роки тому був безкоштовний, запустив платні пакети телебачення, втратив, але зараз почав відновлюватися. «Ланет» у якихось містах втрачає, а десь набуває. Megogo і Oll.tv розкручуються, «Домашнє ТБ» Viasat – також. У кожного є власні маркетингові стратегії, індивідуальна робота з базою, районом, під’їздом. Але в цілому позитивні зрушення на рівні індустрії є», – зазначив Ярослав Пахольчук.

Найбільший провайдер «Воля», за оцінкою експертів «1+1 медіа», має 1 млн абонентів із 5 млн українських платних телевізійних домогосподарств, тобто, грубо кажучи, має 20% доходу провайдерів.

«Щоб відчувати себе на ринку впевнено, провайдер повинен мати договори хоча би з трьома із чотирьох українських медіагруп. Якщо ж є угоди лише з двома медіагрупами – вважай, що тебе на ринку немає», – вважає пан Пахольчук.

Ярослав Пахольчук вважає, що для консолідації ринку був би зручним єдиний сейлз-хауз з продажу прав на контент медіагруп. Але в кожної з медіагруп різні акціонери, топ-менеджери, у яких є власні амбіції та плани. Тому в кожної групи свій підхід і своя переговорна позиція з провайдерами. «Але провайдерам ще складніше (обєднатися для ведення переговорів. – ДМ), бо нас четверо, а їх 400», – додав він.

«Це помилкова думка, що ми хочемо забирати гроші в провайдерів. Навпаки – ми хочемо, щоб вони заробляли і наша співпраця була взаємовигідною», – підсумував Андрій Мальчевський.

Фото і скріншоти з презентації: «1+1 медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5653
Читайте також
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
bobek
2302 дн. тому
"за теледивленням" - це що ще таке, уява закінчилась чи запас слів, може перегляд?
Pavlo
2303 дн. тому
закодуються- нах зі списка каналів підуть у мене. не буду платити принципово! або кардшарінгом буду користуватися або зовсім зітру канал.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду