28 серпня група «1+1 медіа» на зустрічі з журналістами оголосила про трансформацію департаменту дистрибуції «1+1 медіа» в бізнес-юніт 1+1 media distribution. Виконавчий директор «1+1 медіа», директор з розвитку напрямку pay-TV Ярослав Пахольчук і директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення групи Андрій Мальчевский презентували аналітичні дані та поділилися прогнозами розвитку українського ринку платного ТБ.
Про платне ТБ: «Ми хочемо, щоб ринок збільшився втричі до 2021 року»
«1+1 медіа» планує, що ринок платного телебачення зрівняється з рекламним ринком. Менеджери представили своє бачення розвитку до 2021 року, попередивши, що всі цифри випливають з їхніх власних експертних досліджень.
За їхніми словами, у 2017 році дохід операторів платного телебачення від трансляції телеканалів склав близько 3,111 млрд грн. Близько 18% від цієї суми (тобто 560 млн грн) оператори сплатили за контент телеканалам: 380 млн грн – міжнародним, 123 млн грн – українським медіагрупам, 57 млн грн – іншим виробникам контенту. А частка телеперегляду каналів чотирьох українських медіагруп («1+1 медіа», Star Light Media, «Медіа Група Україна» та «Інтер») склала 80% від загального обсягу.
«У 2017 році ми отримали 4% від доходів провайдерів за 80% телеперегляду. У 2016 році не отримували нічого. Раніше це була така благодійна акція, яка тривала десятиліттями. Прийшов час змінити ставлення людей до телебачення, контенту і до способів його отримання, і це найскладніше – пояснити, чому глядач має платити за контент», – сказав Ярослав Пахольчук.
У 2018 році доходи операторів, за прогнозами аналітичного дослідження «1+1 медіа», складуть 4,211 млрд грн, з яких 18% (тобто 750 млн грн) відрахувань за контент отримують телеканали: 400 млн грн – міжнародні, 230 млн грн – медіагрупи, 120 млн грн – інші виробники контенту.
За прогнозом аналітиків «1+1 медіа», у 2021 році доходи операторів зростуть до 9,254 млрд грн, а відрахування за контент складуть близько 26% (або 2,420 млрд грн), причому найбільше отримають українські медіагрупи – 1,587 млрд грн, міжнародні телеканали - 650 млн грн, інші виробники контенту - 120 млн грн.
Очікується, що таке зростання відбудеться через збільшення кількості абонентів (до 7,3 млн домогосподарств, які платитимуть за контент, у порівнянні з 5,1 млн в 2018 році) внаслідок відключення аналогового телебачення, яке наразі триває в Україні, та кодування супутникового сигналу українських телеканалів, які стануть доступними виключно для абонентів платних супутникових платформ («1+1 медіа» очікує, що кодування відбудеться в травні наступного року).
Також має збільшитися ціна контенту. «У 2017 році одне домогосподарство платило в середньому 55 грн на місяць за платне телебачення. Спільними зусиллями гравців на ринку в 2018 році ми добилися, щоб у середньому це коштувало 70 грн на місяць. Ми віримо, що зростання ціни за контент до 100 грн протягом наступних чотирьох років – це реальна перспектива. Ми бачимо, яким чином сьогодні оператори працюють зі своїми абонентами, які в них є для цього інструменти», – пояснив Ярослав Пахольчук.
Щоправда, така модель не враховує, наприклад, різке підвищення курсу долара. «Ми боїмося тільки різких коливань. Якщо інфляція складає 5% на рік, то люди це переживуть, але якщо буде драматичний стрибок до 15% за короткий період, він вплине, адже почнеться паніка, яка запустить циклічні процеси, в результаті чого курс валют зростатиме ще більше», – додав він.
Ярослав Пахольчук розповів, що 10 років тому канал «1+1» закуповував приблизно 80% контенту, розраховуючись валютою, а сьогодні такого контенту лише 30%, а валютні витрати компанії складають 20-30%, решта – в гривні, дохід від реклами і провайдерів – теж у гривні.
Менеджери планують презентувати свій прогноз і детальніше аргументувати ці цифри на конференції Kyiv Media Week, яка традиційно відбудеться у вересні цього року.
Про HD: «В Україні близько 100 тис людей досі дивляться чорно-біле телебачення»
За словами Ярослава Пахольчука, «1+1 медіа» давно готовий транслювати свої канали в HD-якості. Ще у 2012 році новий телецентр групи будувався з технологіями HD-ready. Усе знімальне обладнання, яке купується останні шість років, розраховано на трансляцію контенту в HD, і весь продукт власного виробництва останні два-чотири роки виробляється в цій якості. «1+1 медіа» пускає в ефір контент в SD-якості тільки через те, що українці не готові дивитися телебачення в HD на старих телевізорах.
Ярослав Пахольчук
В Україні досі є глядачі, які споживають контент через чорно-білі телевізори. «Згідно з установчими дослідженнями, 0,5%-1% від усіх домогосподарств мають чорно-білі телевізори, а це приблизно 100 тис глядачів. Певно, це відбувається не з їхньої волі, і в них, на жаль, просто немає можливостей придбати більш сучасне обладнання, але для індустрії це – дно», – зауважив пан Пахольчук.
За його прогнозами, українське телебачення зможе мовити в HD-якості у 2020-2021 роках, після повного відключення аналогового мовлення та кодування супутникового сигналу. «Наша медіагрупа буде запускати перші HD-канали через два-три роки. Чи це буде тільки “1+1”, чи одразу три канали – подивимося», – уточнив він.
Андрій Мальчевський припустив, що HD-телебачення нині дивляться до півмільйона абонентів: «Установчі дослідження показують, що у великих провайдерів є пакети платних телеканалів. Відповідно, приблизно 1,5 млн абонентів – потенціал прийому HD-якості. Я думаю, зараз контент в HD дивляться близько 30% від цього потенціалу, тобто 0,5 млн абонентів. Враховуючи, що домогосподарств в Україні 14-15 млн, це мало для того, щоб явище набрало масовості».
Андрій Мальчевський
Перехід на HD збільшить витрати телеканалів на супутникову доставку свого сигналу приблизно в чотири рази: «Грубо кажучи, щоб підняти середньої руки SD-канал на супутник, треба витратити близько 100 тисяч доларів, щоб підняти HD – 400-500 тисяч доларів. Це тільки трансфер, не сам контент. Але навіть коли піднімеш – його поки що не буде кому роздати».
Про дистрибуцію: «Ми адаптовуємо міжнародні канали та частково впливаємо на редакційну політику»
Наразі 1+1 media distribution займається продажем провайдерам прав на 22 телеканали:
Особливий акцент «1+1 медіа» робить на Kvartal TV. Андрій Мальчевський каже, що він завжди знаходиться в топ-10 за теледивленням. Ярослава Пахольчук додає, що Kvartal TV для провайдерів є дорожчим, ніж пакет із шести власних каналів «1+1 медіа».
Українська версія телеканалу Spike стартує 1 вересня. «1+1 медіа» повністю адаптує під Україну американські та європейські канали (аналоги яких є в багатьох країнах світу) і має право частково впливати на редакційну політику. «За основу береться потік, який іде з Європи, але наші побажання враховуються, ми маємо вплив на редакційну політику, повністю адаптовуємо контент. Тому будь-які маніпуляції щодо того, що ми перекуповуємо російські канали не мають підстав», – пояснив пан Пахольчук.
Наступним міжнародним телеканалом, який увійде до дистрибуційного пакету «1+1 медіа», ймовірно, стане пізнавальний або тревел-канал. За словами пана Мальчевського, «1+1 медіа» точково відбирає міжнародні канали для дистрибуції в Україні за тематикою – комедійні, музичні, дитячі тощо, аби покрити всі сфери інтересів абонентів.
За даними «1+1 медіа», канали з пакету 1+1 media distribution мають найдовшу тривалість перегляду абонентами платного ТБ: 22,8% абонентів платформи «Ланет», 22,2% абонентів Oll.tv і 28,8% абонентів «Домашнього ТБ» (спільна послуга Viasat і «Київстар») найбільше часу дивляться саме канали цього дистрибутора.
Про піратство: «Ми розпочали 17 кримінальних проваджень»
Одним із важливих напрямків своєї роботи 1+1 media distribution вважає боротьбу з піратством і постійно відстежує нелегальну трансляцію контенту каналів групи.
За весь час такої боротьби група досягла перших результатів:
«Ситуація могла би бути значно кращою, але, враховуючи особливості нашого законодавства, судової системи, стосунків із правовласниками, все рухається не так швидко, як нам хотілося б», – прокоментував Ярослав Пахольчук.
Щоб довести факт піратства, 15-20 людей працюють протягом кількох місяців над кожним окремим кейсом, каже він. «Деякі порушники йдуть на контакт і пропонують нам заключати угоди. У більшості випадків ми не йдемо на угоди, хочемо, аби правосуддя торжествувало. Дуже вибірково ставимося до того, чи йти “на мирову”», – додав він.
Група «1+1 медіа» є одним із ініціаторів проекту «Чисте небо», створеного чотирма медіагрупами у 2013 році для розвитку в українському сегменті інтернету легального аудіовізуального продукту та боротьби з піратськими сайтами. На цьогорічній конференції Kyiv Media Week анонсують юридичну реєстрацію ініціативи «Чисте небо».
Про провайдерів: «Є топ-6 провайдерів, абонентська база яких складає 50% від усього ринку»
Сьогодні близько 700 провайдерів є ліцензіатами Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Приблизно 400 з них мають підписані з медіагрупами угоди на ретрансляцію контенту телеканалів медіагруп.
Найбільшими провайдерами за кількістю абонентів є «Воля», «Тріолан», «Ланет», Viasat, Оll.tv і Megogo. Їхня сумарна абонентська база складає більше 50% від загального обсягу абонентів платного ТБ, зазначив пан Мальчевський.
«Ці компанії займають лідерські позиції, але в різний період часу відчувають різну турбулентність. «Воля» каже, що останні два роки втрачає, «Тріолан» два роки тому був безкоштовний, запустив платні пакети телебачення, втратив, але зараз почав відновлюватися. «Ланет» у якихось містах втрачає, а десь набуває. Megogo і Oll.tv розкручуються, «Домашнє ТБ» Viasat – також. У кожного є власні маркетингові стратегії, індивідуальна робота з базою, районом, під’їздом. Але в цілому позитивні зрушення на рівні індустрії є», – зазначив Ярослав Пахольчук.
Найбільший провайдер «Воля», за оцінкою експертів «1+1 медіа», має 1 млн абонентів із 5 млн українських платних телевізійних домогосподарств, тобто, грубо кажучи, має 20% доходу провайдерів.
«Щоб відчувати себе на ринку впевнено, провайдер повинен мати договори хоча би з трьома із чотирьох українських медіагруп. Якщо ж є угоди лише з двома медіагрупами – вважай, що тебе на ринку немає», – вважає пан Пахольчук.
Ярослав Пахольчук вважає, що для консолідації ринку був би зручним єдиний сейлз-хауз з продажу прав на контент медіагруп. Але в кожної з медіагруп різні акціонери, топ-менеджери, у яких є власні амбіції та плани. Тому в кожної групи свій підхід і своя переговорна позиція з провайдерами. «Але провайдерам ще складніше (об’єднатися для ведення переговорів. – ДМ), бо нас четверо, а їх 400», – додав він.
«Це помилкова думка, що ми хочемо забирати гроші в провайдерів. Навпаки – ми хочемо, щоб вони заробляли і наша співпраця була взаємовигідною», – підсумував Андрій Мальчевський.
Фото і скріншоти з презентації: «1+1 медіа»
