У ніч із 31 серпня на 1 вересня в Україні буде вимкнено аналогове ефірне телебачення і відбудеться остаточний перехід ефірного мовлення на цифровий стандарт DVB-T2. Але й після цієї датипродовжать роботу деякі аналогові передавачі. Для цього уряд має 29 серпня ухвалити додаткову постанову. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення цього ж дня планує своїми рішеннями припинити аналогове мовлення 41 телекомпанії.

Яких телекомпаній торкнеться вимкнення аналогового сигналу?

Згідно з рішенням уряду, 31 серпня 2018 року має бути вимкнено аналогове телебачення по всій Україні.

З юридичної точки зору це відбуватиметься наступним чином. 29 серпня Нацрада планує ухвалити рішення про припинення аналогового мовлення 41 телекомпанії та звернутися до Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення, який у ніч на 1 вересня має вимкнути передавачі цих компаній. Список цих телеканалів уже є в порядку денному засідання Нацради:

• 33 канал (Хмельницький)
• «Аверс» (Луцьк)
• «М-студіо» (Закарпаття)
• 11 канал (Дніпро)
• ОТБ (Івано-Франківськ)
• «41-Прилуки» (Прилуки Чернігівської області)
• МАРТ (Миколаїв)
• «Рудана» (Кривий Ріг Дніпропетровської області)
• «Віта ТБ» (Вінниця)
• «Вінниччина» (Вінниця)
• 34 канал (Дніпро)
• «21 Ужгород» (Закарпаття)
• «Візит» (Кременчук Полтавської області)
• «ВТВ плюс» (Херсон)
• «24» (Львів)
• «Репортер» (Одеса)
• А1 (Одеса)
• «Вікка» (Черкаси)
• «Первыйгородской» (Одеса)
• «Академія» (Одеса)
• «Рівне 1» (Рівне)
• TV4 (Тернопіль)
• TV5 (Запоріжжя)
• «1 Подільський» (Хмельницький)
• «Відікон» (Суми)
• «2+2»
• ZIK
• 5 канал (дві юридичні особи – НБМ та «Експрес-інформ»)
• «Інтер»
• «Україна»
• «1+1»
• НТН
• К1
• ICTV
• СТБ
• ТЕТ
• Новий канал
• М1
• «Мега»
• Прямий канал

Відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко вважає, що індустрія поки не вірить у незворотність вимкнення аналогу.

Ще місяць тому Нацрада прийняла рішення про втрату чинності ліцензій телеканалів на аналогове мовлення в Києві та Кіровоградській області. Але досі загальнонаціональні мовники не подали регулятору заяв про вилучення з їхніх ліцензійвимкнених передавачів, а столичний телеканал «Київ» і кропивницький TTV не здали своїх ліцензій, які Нацрада визнала нечинними.

«Є великий ризик, що на ринку складуться нерівні відносини між каналами і між групами. Усі мають зробити цей стрибок одночасно. Це особливо важливо з огляду на те, що принаймні одна з медіагруп («1+1». – ДМ) подала позови про визнання цих рішень недійсними», – пояснив на запитання «Детектора медіа» позицію мовників директор зі стратегічного розвитку групи StarLightMedia Федір Гречанінов.

Водночас від Кабміну Нацрада очікує змін до урядової постановипро вимкнення аналогового мовлення, повідомив голова Нацради Юрій Артеменко.

Річ у тім, що Кабмін уже вніс зміни щодо збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і на кордоні з Кримом). Нацрада запропонувала також зберегти до кінця 2018 року аналогове мовлення місцевих і регіональних мовників, які не мають цифрових ліцензій, суспільного мовника та передавачів у прикордонній з Російською Федерацією зоні. За словами Юрія Артеменка, державний секретар Кабміну і прем’єр-міністр у телефонних розмовах підтвердили, що уряд ухвалить такий документ на найближчому засіданні.

Своє занепокоєння зволіканням уряду вже висловила Незалежна асоціація телерадіомовників, яка вимагає від Кабміну і Нацради:

• до 1 вересня внести регіональні та місцеві компанії, що не мають цифрових ліцензій, до переліку телекомпаній, що продовжують мовлення в аналоговому форматі до 31 грудня 2018;
• створити міжвідомчу робочу групу, яка протягом вересня-жовтня 2018 року запропонує комплексне рішення щодо виділення необхідного частотного ресурсу та видачі діючим телекомпаній цифрових ліцензій до 31 грудня 2018 року;
• прийняти рішення про створення регіональних і місцевих цифрових мультиплексів.

Скільки аналогових передавачів продовжать роботу?

Станом на 1 липня 2018 року, до першого етапу вимкнення, в Україні працювало 1881 аналогових передавачів, розповів Олександр Ільяшенко. 1 серпня в Києві та Кіровоградській області було вимкнено перші 60 передавачів. 1 вересня будуть повністю вимкнені 1063 передавачі, а ще 25 передавачів будуть вимкнені частково (йдеться про передавачі на частотах, які ділять між собою декілька телекомпаній: мовлення загальнонаціональних буде припинено, а місцевих – поки що продовжиться).

За підрахунками Нацради, після вимкнення до кінця 2018 року продовжать роботу 758 аналогових передавачів, тобто 40% від загальної кількості (власне, для продовження їх роботи і потрібні зміни до урядової постанови):

• 142 передавачі в зоні проведення операції об’єднаних сил: 26 телеканалів у Донецькій області (Бахмут, Волноваха, Добропілля, Костянтинівка, Краматорськ, Маріуполь, Олександрівка, Покровськ, Світлодарськ, Селидове, Соледар, Торецьк), 14 телеканалів у Луганській області (Бараниківка, Бахмутівка, Біловодськ, Білокуракине, Білолуцьк, Городище Біловодськ, Зоринівка, Кремінна, Лисичанськ, Марківка, Новопсков, Плугатар, Попасна, Сватове, Солідарне, Старобільськ, Стрильцівка, Троїцьке, Чугинка, Широкий);
• 10 передавачів 26 телеканалів на півдні Херсонської області (Лазурне, Скадовськ, Чаплинка, Каланчак, Новотроїцьке, Генічеськ, Чонгар);
• 99 передавачів на кордоні з Російською Федерацією: 15 телеканалів у Чернігівській області (Чернігів, Корюківка, Холми, Новгород-Сіверський), 18 телеканалів у Сумській області (Суми, Шостка, Білопілля, Тростянець, Охтирка), 20 телеканалів у Харківській області (Харків, Богодухів, Новоолександрівка, Великий Бурлук, Колодязне, Дворічна, Куп’янськ).
• 405 передавачів Суспільного мовника («UA: Перший» і регіональні суспільні телеканали);
• 107 передавачів місцевих і регіональних телекомпаній, які не мають цифрових ліцензій.

Що буде з місцевими телеканалами?

Поки що йдеться про продовження мовлення місцевих компаній до кінця 2018 року. А за цей час Нацрада має знайти спосіб вирішити проблему зі збереженням їх мовлення і переліцензуванням.

«Ми просимо створити робочу групу, яка вирішить питання забезпечення місцевих мовників місцями в цифровому ефірі. Є два способи це зробити. Перший – розширити ємність мультиплексу МХ-5 «Зеонбуду» ще на чотири місця. Технічно це можливо, але «Зеонбуд» відмовився це зробити і змусити його неможливо. Другий варіант – створити локальні мультиплекси», – пояснила прохання НАМ до уряду та Нацради керівниця Центру адвокації та лобіювання НАМ Ольга Большакова.

За даними Нацради, в Україні працюють 147 місцевих і регіональних телекомпаній. З них 36 мають цифрові ліцензії, 111 – не мають. Із тих, хто поки не має ліцензій, 13 компаній уже подали заяви на конкурс на вільні місця в цифровому мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5, який проводить Нацрада.

За словами Олександра Ільяшенка, не всі місцеві мовники планують продовжувати роботу в цифровому ефірі, тому що не потягнуть мовлення 24 години на добу. «32 місцевих компанії мають в аналогу від 2 до 8 годин мовлення. Думаю, вони мають обрати якийсь інший вид доставки сигналу, ніж ефірна цифра – інтернет або кабель. 24 компанії мовлять від 10 до 20 годин на добу. 38 місцевих компаній ретранслюють програми загальнонаціональних або супутникових телеканалів, що теж вказує на те, що свого мовлення в них дуже мало», – розповів пан Ільяшенко.

Нацрада пропонує місцевим телекомпаніям подавати заяви про прорахунок частот для створення локальних мультиплексів (як це зробити – вказано на сайті регулятора). Із такими заявами звернулися поки що три місцеві телекомпанії: ТРК «Союз-ТВ» (Житомир), ТРК «3-студія» (Івано-Франківськ) і ТРК НТК (Коломия Івано-Франківської області). Нацрада обіцяє на найближчому засіданні замовити в УДЦР прорахунок частот для них.

Проте чи знайдуться частоти – невідомо.

Юрій Артеменко запевнив, що міжвідомча робоча група з переходу на цифрове мовлення продовжить свою роботу і після 1 вересня. «Тому що нам треба думати, як зберегти місцеві телеканали після 1 січня 2019 року і що робити з цифровим покриттям, адже тільки практика покаже нам, де є білі плями», – сказав він.

Голова Нацради закликав органи місцевої влади потурбуватися про соціально незахищені верстви населення та виділити кошти з місцевих бюджетів на телетюнери. У державному бюджеті коштів на це не передбачено.

За прогнозами індустрії, більшість глядачіваналогового телебачення після вимкнення оберуть цифровий ефір, до 30% домогосподарств перейдуть на інші технології – кабельне або супутникове ТБ. Федір Гречанінов повідомив, що ці прогнози підтвердило перше вимкнення в Києві та Кіровоградській області.

Фото: прес-служба Нацради