Про це повідомив голова Нацради Юрій Артеменко на засіданні Нацради 19 липня:

«Учора відбулося засідання Кабінету Міністрів, де був присутній Олександр Ільяшенко (відповідальний секретар Нацради. – ДМ). Вони прийняли зміни (уточнення) до своєї постанови, щодо якої ми просили врахувати наші пропозиції. Зокрема, найпринциповіше – не соціальна реклама про вимкнення аналогу, бо вона й так іде, а продовження мовлення місцевих компаній, у яких немає цифрових ліцензій. Тексту постанови ще немає, тому що мають врахувати висловлені зауваження. Але сам прем’єр-міністр сказав, що треба захистити місцеві телекомпанії».

Детальніше про ухвалені урядом рішення «Детектору медіа» розповів Олександр Ільяшенко:

«Я поки що не можу відповісти, які саме зміни внесено в постанову уряду. Тому що проект рішення, який готував Держспецзв’язку, стосувався того, що аналогове мовлення продовжиться на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і райони, що межують з Кримом).

Я готувався доповнити цей проект нашими пропозиціями: продовжити аналогове мовлення місцевих мовників, які не мають цифрових ліцензій, суспільного мовника, а також передавачів у прикордонній зоні. Ми підготували перелік цих передавачів, йдеться про Чернігівську, Харківську та Сумську області.

Але прем’єр-міністр сам виступив щодо місцевих мовників (тому що ми зустрічалися з ним до засідання уряду). Він сказав, що місцевих мовників потрібно захистити, зберегти їхнє мовлення. А я доповнив – сказав про прикордонні території та про суспільного мовника.

Прем’єр-міністр поставив питання на голосування з урахуванням висловлених зауважень. Вони проголосували. Але які зауваження врахують і як саме – поки що не знаю. Сьогодні в Держспецзв’язку зустріч щодо цього урядового документа. Можливо, в ньому буде приписка «з додатковим опрацюванням Нацрадою». Можливо, будуть уже враховані в цих змінах наші пропозиції. Можливо, на наступне засідання Кабміну потрібно буде ще якісь зміни вносити».

Нацрада очікує протягом найближчих днів отримати текст постанови на погодження від уряду і розглянути його на засіданні в наступний четвер, 26 липня.

Також Юрій Артеменко повідомив, що після вимкнення аналогового мовлення в Кіровоградській області можуть бути скориговані дії та строки вимкнення по решті території України: «… Буде практика Кіровоградської області, будуть помилки, плюси, переваги. Тоді ми будемо виходити з пропозицією і досвідом, що робити 1 вересня – чи додаткові постанови Кабміну приймати, чи відкладати. Але згода і бажання уряду і всіх великих медіагруп відключати аналог є. Можливо, хтось не хоче, але ніхто не каже, що не треба».

Голова Нацради подякував представнику Нацради в Кіровоградській області за координацію запланованого на 31 липня вимкнення аналогового сигналу в області, але закликав посилити інформування аудиторії про зміни: «Наш представник у Кіровоградській області в постійному контакті, провів зустрічі з губернатором, з представниками торгівельних мереж, щоб вони врахували, чи потрібно підвезти тюнери з центрального складу в Києві. Збиралися представники ОДА, визначали, куди і як люди можуть телефонувати для консультацій. Пішла місцева інформаційна реклама про вимкнення. Це треба підсилювати, казати більше: можливо, на місцевих каналах запустити ролик, що до відключення залишилося стільки-то. Бо практика всіх країн показує, що як би не попереджали – люди кидаються за тюнерами на наступний день після відключення».

Нагадаємо, 13 червня 2018 Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перенесення строків вимкнення аналогового телебачення з 30 червня на 31 серпня 2018 року, а для Києва та Кіровоградської області – 31 липня 2018 року.

Напередодні, 12 червня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів нараду з цього приводу за участі керівників найбільших медіагруп, на якій досягли відповідних домовленостей про строки вимкнення аналогу. Володимир Гройсман попросив Нацраду невідкладно розглянути питання продовження строку дії ліцензій телеканалів на цифрове мовлення з огляду на відключення 31 серпня аналогового мовлення (а в Києві та Кіровоградській області – 31 липня).

11 липня Нацрада продовжила ліцензії на цифрове ефірне мовлення в загальнонаціональних мультиплексах компанії «Зеонбуд» 24 загальнонаціональним телеканалам і відмовила в продовженні цифрових ліцензій двом загальнонаціональним каналам. Також Нацрада погодила постанову уряду про відключення аналогового ТБ 31 серпня (31 липня - в Києві та Кіровоградській області).

Члени Нацради вирішили запропонувати уряду чотири доповнення до постанови:

• проведення інформаційної кампанії щодо остаточного терміну вимкнення аналогового телевізійного мовлення (деякі телеканали вже почали цю кампанію);
• створення інформаційних кол-центрів для надання роз’яснень громадянам з питань переходу на цифрове мовлення;
• продовження роботи передавачів, що поширюють канали НСТУ та місцевих мовників, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, а також передавачів у прикордонній зоні до кінця 2018 року;
• розглянути механізми компенсації втрат Концерну РРТ, пов’язаних з вимкненням аналогового телевізійного мовлення.

Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш виступає проти вимкнення аналогового телебачення 31 серпня. На його думку, слід діяти відповідно до розробленого Нацрадою Плану , який передбачає вимкнення аналогу в січні 2019 року і продовження аналогового мовлення НСТУ і телеканалів без цифрових ліцензій до травня 2019 року. Головний аргумент пана Черниша: в Україні аналоговий ефір є основним типом прийому телевізійного сигналу для 2,4 млн домогосподарств (тобто до 6 млн телеглядачів) і в країні просто немає такої кількості телетюнерів у продажу. Інші аргументи – наявність «білих плям» у покритті цифровим сигналом і відсутність цифрових ліцензій у понад 100 місцевих і регіональних мовників.

Телеканал «Інтер» оприлюднив список міст, де можуть виникнути проблеми з прийомом цифрового ефірного телебачення. У ньому – 299 населених пунктів.