Такі дані на брифінгу 19 вересня оголосили голова Нацради Юрій Артеменко та член регуляторного органу Сергій Костинський.

Із січня по липень 2017 року Нацрада провела шість хвиль моніторингів 16 загальнонаціональних радіостанцій і 2 хвилі моніторингів 179 місцевих і регіональних радіостанцій. За цей час регулятор застосував санкції до 15 ліцензіатів, оштрафувавши їх на суму 634 тис. грн, нагадав пан Артеменко. Але перша хвиля порушень минула, і мовники почали виконувати закон. (Про це також ішлося в моніторингу «Детектором медіа» діяльності Нацради за січень-липень 2017 року.)

«Можемо резюмувати, що всі радіостанції – загальнонаціональні, регіональні та місцеві – виконують вимоги закону про квоти української мови та пісень, а також усі радіостанції готові до збільшення квот до 30% пісень українською мовою і 55% ведення передач державною мовою», – сказав пан Костинський.

На думку членів Нацради, до перевиконання вимог закону мовників спонукає принципова позиція регулятора. «Ми дуже жорстко ставимося до кожної помилки. У радіостанції може статися технічний збій, може бути помилка редактора в підрахунку обсягу пісень, через що Нацрада зафіксує порушення. Щоб убезпечитися від таких помилок, вони дають більше за встановлену законом квоту», – пояснив пан Костинський.

«Усі зрозуміли, що недотримання норми навіть на 0,1% усе-таки є порушенням, тому що закон дуже важко давався і його реалізація під пильним оком громадськості. Телерадіокомпанії вирішили, що їм краще давати більший відсоток, ніж нариватися на штраф у розмірі 5% ліцензійного збору, який може бути суттєвим. Були певні нюанси з регіонам, наприклад, в Одеській області потрібно було жорсткіше стимулювати компанії. Але завдяки жорсткій позиції регулятора компанії, не дочекавшись збільшення квот, виконують і 30, і 35%», – зауважив голова Нацради.

За даними Нацради, загальнонаціональні радіостанції в середньому перевиконують квоту пісень українською мовою на 7%, а ведення передач державною мовою – на 30%. На 2018 рік Нацрада прогнозує, що середній показник частки пісень українською мовою зросте до 35-40% (при вимозі закону 30%), а часка мови ведення передач зросте несуттєво, тому що вона вже на сьогодні в середньому становить 80%.

Топ-5 загальнонаціональних радіостанцій за кількістю пісень українською мовою склали:

• «Країна ФМ» – 100%;
• Суспільне мовлення (три радіоканали: «Українське радіо», «Промінь» і «Культура») – 81%;
• «Радіо Ера ФМ» – 40%;
• «П’ятниця» – 37%;
• «Русское радио – Украина» – 35%.

Топ-5 загальнонаціональних радіостанцій за обсягами ведення передач українською мовою склали:

• «Країна ФМ», Суспільне мовлення (три радіоканали) – 100%;
• «Радіо Ера ФМ» – 96%;
• «Ретро ФМ» – 91%;
• Kiss FM – 90%;
• «Радіо Люкс» – 82%.

За даними Нацради, регіональні та місцеві мовники в середньому перевиконують квоти більше, ніж загальнонаціональні радіостанції: на пісні українською мовою – на 20%, на ведення передач державною мовою – на 38%. Регулятор передбачає, що у 2018 році середній показник частки пісень українською мовою, який зараз фактично становить 45%, збільшиться до 50% (хоча закон вимагатиме 30%). А частка мови передач зросте несуттєво, тому що й так висока. Але зростання відбуватиметься за рахунок радіостанцій Півдня, Центру і Сходу, оскільки на Західній Україні показники вже високі.

Топ-5 регіонів за кількістю пісень українською мовою на радіостанціях склали:

• Рівненська область – 82%;
• Тернопільська область – 81%;
• Івано-Франківська область – 59%;
• Сумська область – 58%;
• Львівська та Миколаївська області – по 50%.

Окремо члени Нацради зауважили, що Донецька та Одеська області теж перевиконують квоти, видаючи в ефір по 40% пісень українською мовою.

Топ-5 регіонів обсягами ведення передач українською мовою на радіостанціях склали:

• Волинська, Рівненська, Чернівецька області – по 100%;
• Кіровоградська область – 99%;
• Львівська область – 98%;
• Чернігівська, Івано-Франківська області – по 95%;
• Тернопільська область – 94%.

Сергій Костинський відзначив, що Луганська область з 89% ведення передач українською мовою є лідером у своєму регіоні (Схід) і ламає стереотип про труднощі з українізацією ефіру на Сході.

Завантажити повний звіт Нацради про дотримання квот.

Наступний звіт за результатами своїх моніторингів Нацрада планує презентувати в листопаді, з нагоди річниці дії квот. Він охоплюватиме дані за рік, а також у звіті буде проаналізовано показники кількості пісень українською мовою за форматами радіостанцій.

Сергій Костинський додав, що нині радіостанції потребують україномовного контенту, і закликав авторів і виконавців писати і виконувати пісні українською мовою, доки їх за кілька років не випередили конкуренти і не зайняли всі місця в ротації.

Нагадаємо, 8 листопада 2016 року набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)», який запровадив на радіо квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою.

Квоти запроваджуються поступово, протягом трьох років. Але вже з 8 листопада 2016 року радіостанції зобов’язані транслювати в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 щонайменше 25 % пісень українською мовою та вести протягом доби щонайменше 50 % програм українською мовою.

Із 8 листопада 2017 року частка пісень українською мовою має зрости до 30 %, а української мови ведення ефіру — до 55 %. Із 8 листопада 2018 року — до 35 % і 60 % відповідно. А для радіостанцій, у яких ліцензією передбачено, що вони більше 60 % пісень транслюють мовами ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою — 25 %.

За невиконання цих вимог законодавства радіоорганізації мають сплачувати штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору.

18 жовтня представники найбільших українських радіогруп підписали в приміщенні Нацради Меморандум про застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою.

А 4 листопада Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підготувала роз’яснення та коментарі, як буде здійснюватися нагляд за виконанням мовниками нових квот.

У цих документах радійники та Нацрада пояснили, яким чином вони тлумачать норми закону. Наприклад, піснею вважається музично-словесний твір тривалістю від 90 секунд, квота обраховується за кількістю пісень, а не хронометражем (у законі вживається слово «обсяг»), цитування україномовним ведучим тексту іншою мовою в межах однієї репліки українською мовою зараховується до репліки державною мовою тощо.

Таке тлумачення закону обурило активістів. 8 листопада представники руху «Відсіч» прийшли під Нацраду з вуличним брифінгом, на якому звинуватили регулятора в маніпуляціях у роз’ясненні та заявили, що не дадуть порушувати закон і пильнуватимуть за дотриманням квот. Член Нацради Сергій Костинський запевнив, що з 8 листопада регулятор буде моніторити радіоефір за всіма можливими параметрами, щоб унеможливити маніпуляції та невиконання закону мовниками.

Протягом січня — липня 2017 року Нацрада розглянула результати перевірок 18 радіостанцій. За порушення квоти на пісні українською мовою були оштрафовані 11 радіокомпаній: Kiss FM, «Шансон», MFM, «Європа плюс Дніпро», харківське «106,6», луганське радіо «Ірта», олександрійське радіо «Маяк», маріупольське Best FM, «Громадське радіо», чернівецька «Буковинська хвиля» та «Бізнес-радіо». За порушення квоти на ведення передач українською мовою штрафи отримали чотири радіостанції: харківське «Радио Вести», маріупольське «104 ФМ», одеське радіо «Глас» і «Радіо Терра» з міста Лозова Харківської області. Результати перевірок ще трьох радіостанцій Нацрада взяла до відома, не підтвердивши порушень («Ретро ФМ», одеське «Армянське радіо» та радіо Nostalgie). Наприкінці липня була призначена позапланова перевірка радіо «Ера» щодо пісенної квоти, але її результатів регулятор поки не розглянув.

За порушення квот радіостанції мають сплатити штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору. Загальна сума призначених Нацрадою за січень — липень 2017 року штрафів — 634 тис. грн. Дехто з радіокомпаній не згоден із санкціями, тому Нацрада змушена стягувати їх через суд (наприклад, із «Радио Вести» та «Європа плюс Дніпро»).