Восьмого листопада набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)», який запровадив на радіо квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою.

Квоти вводяться поступово, протягом трьох років. Але вже з 8 листопада 2016 року радіостанції зобов’язані транслювати в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 щонайменше 25 % пісень українською мовою та вести протягом доби щонайменше 50 % програм українською мовою.

Із 8 листопада 2017 року частка пісень українською мовою має зрости до 30 %, а української мови ведення ефіру — до 55 %. Із 8 листопада 2018 року — до 35 % і 60 % відповідно. А для радіостанцій, у яких ліцензією передбачено, що вони більше 60 % пісень транслюють мовами ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою — 25 %.

За невиконання цих вимог законодавства радіоорганізації мають сплачувати штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору.

Ухваленню цього закону передувала тривала дискусія громадськості та індустрії щодо необхідності квот та їхніх розмірів, що вилилася в кілька варіантів законопроекту. Зрештою, Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики підготував компромісний законопроект, який і був винесений у зал Верховної Ради та проголосований одразу в першому читанні в цілому 16 червня.

Утім, дискусія довкола норм уже чинного закону не вщухає. Приводом до чергової суперечки активістів, які від початку виступали за жорсткіші квоти, з індустрією та регулятором — Національною радою з питань телебачення і радіомовлення — став підписаний радіогрупами Меморандум про застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою й оприлюднені Нацрадою роз’яснення та коментарі, як буде здійснюватися нагляд за виконанням мовниками нових квот.

У цих документах радійники та Нацрада пояснили, яким чином вони тлумачать норми закону. Наприклад, піснею вважається музично-словесний твір тривалістю від 90 секунд, квота обраховується за кількістю пісень, а не хронометражем (у законі вживається слово «обсяг»), цитування україномовним ведучим тексту іншою мовою в межах однієї репліки українською мовою зараховується до репліки державною мовою тощо.

Таке тлумачення закону обурило активістів. 8 листопада зранку представники руху «Відсіч» прийшли під Нацраду з вуличним брифінгом, на якому звинуватили регулятора в маніпуляціях у роз’ясненні та заявили, що не дадуть порушувати закон і пильнуватимуть за дотриманням квот. Член Нацради Сергій Костинський запевнив, що з 8 листопада регулятор буде моніторити радіоефір за всіма можливими параметрами, щоб унеможливити маніпуляції та невиконання закону мовниками.

Черговий раунд обговорення нових вимог законодавства й подальших кроків для розвитку української музичної галузі відбувся 8 листопада на круглому столі, зібраному Комітетом із питань свободи слова та інформаційної політики.

Труднощі інтерпретації

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар вважає, що новий закон виписаний цілком однозначно та не потребує ніяких роз’яснень чи рекомендацій Нацради. Утім, регулятор вирішив інакше й минулого тижня, 4 листопада, оприлюднив свої роз’яснення й коментарі.

Народна депутатка Вікторія Сюмар

Незаконними назвала роз’яснення Нацради активістка «Відсічі» Катерина Черпура. Вона наголосила, що цей документ не підкріплений жодними рішеннями регулятора, але він нівелює закон. Оскільки в законі йдеться про обсяг пісень (у розумінні активістів — хронометраж), а Нацрада збирається рахувати кількість. Крім того, братиме до уваги тільки пісні тривалістю від 90 секунд, що дає змогу радіостанціям крутити пісні російською мовою меншої тривалості, й це не підпадатиме під квоту.

Активісти «Відсічі», в центрі — Катерина Чепура

Сергій Костинський повідомив, що це він був ініціатором оприлюднення роз’яснень: «Це типова практика, коли до Нацради звертаються представники індустрії й ми публікуємо пояснення своїх дій. Ці роз’яснення не мають юридичної сили. Вони робляться для того, щоб ми потім не зустрічалися з компаніями в суді, щоб індустрія розуміла суть того, як Національна рада розуміє закон».

Музикантка Каша Сальцова та член Нацради Сергій Костинський

Член Нацради вкотре наголосив: із 8 листопада регулятор почав моніторити радіоефір за всіма параметрами (і за часом, і за кількістю пісень, і за мовою), щоби зрозуміти «коридор» виконання закону. І винятків ні для кого з порушників не буде.

Радійники почали виконувати нові квоти

Доки Нацрада починає збирати офіційні дані про обсяг пісень та ведення ефіру українською мовою, активісти теж пильнують. Під час круглого столу було оприлюднено результати моніторингу радіоефіру за 8 листопада, здійсненого громадським рухом «Простір свободи». Він охопив шість загальнонаціональних радіостанцій: «Хіт ФМ», «Люкс ФМ», «Наше радіо», «Шансон», «Авторадіо» та «Мелодію» — і засвідчив, що радіокомпанії почали виконувати нові квоти: частка пісень українською мовою в їхньому ефірі коливалася від 24,7 % до 34,5 %.

Генеральний директор «Русского радио — Украина» й ведучий Radio Roks Сергій Кузін зауважив, що з шести радіостанцій холдингу «ТАВР медіа» нішеві станції стикаються з певними труднощами в дотриманні квот, а от поп-радіостанціям виконувати нові вимоги законодавства значно легше. Утім, закон є законом, а отже слід його виконувати, вважає він.

Представники радіоіндустрії

Як на нові квоти відреагувала аудиторія — на це питання радійники матимуть відповідь у січні 2017 року, коли отримують перші заміри даних дослідження компанії TNS, зібрані вже після набуття законом чинності, додала маркетинг-директорка «ТАВР медіа» Оксана Шавель.

Музична індустрія хоче отримувати більше роялті від радіо

Автори квот на українські пісні вважають їх одним із інструментів стимулювання розвитку української музичної індустрії. Самі музиканти переважно з цим погоджуються, але звертають увагу на інше: на потребу збільшити надходження роялті (авторських відрахувань) від медіа.

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, народна депутатка Ольга Червакова та керівник Українського агентства з авторських і суміжних прав Дмитро Костюк

Музичний продюсер Дмитро Костюк, який нині очолює Українське агентство з авторських і суміжних прав (організація колективного управління, яка займається збором роялті), оприлюднив невтішну для індустрії статистику, згідно з якою Україна посідає останнє місце в Європі за зборами роялті на радіо — 29 587 євро за рік, що навіть менше, ніж у маленьких Молдові та Грузії. Для порівняння: в сусідній Польщі збори роялті на радіо становлять майже 8,5 млн євро на рік, в Угорщині — півмільйона.

За підрахунками пана Костюка, середня місячна виплата роялті від кожної з 17 великих радіостанцій становить близько 3 900 гривень. Таким чином, роялті за ротацію однієї пісні становить 15 копійок, а на місяць один виконавець за середню ротацію своєї пісні (п'ять разів на день) може заробити від однієї станції на роялті лише 22,5 гривні. Такі надходження для авторів і виконавців стримують розвиток ринку.

На заперечення Сергія Кузіна, що «ТАВР медіа» й Радіогрупа УМХ сплачують усі передбачені роялті, пан Костюк відповів, що не конкретизує, а наводить узагальнені дані для всієї радіоіндустрії.

Вікторія Сюмар пообіцяла, що Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики долучиться до розробки змін до законодавства про авторське право та суміжні права (це прерогатива Комітету з питань культури та духовності), які дадуть можливість заробляти й авторам із виконавцями, й радіостанціям. «Ми будемо працювати над авторськими правами», — запевнила вона під кінець круглого столу.

Фото, відео: Олексій Темченко