«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина), Like TV (Шепетівка, Хмельниччина), «ВІККА» та «Ільдана» (Черкаси), «ТБ Ізмаїл» (Одещина), «Віта ТБ» (Вінниця), «ТІМ» (Прилуки, Чернігівщина), «Відікон» (Суми), «Бориспіль» (Київщина), «Вітер» (Кропивницький), «Кам’янець-Подільський» (Хмельниччина), «СК1» (Житомир). Далі мова піде про роботу каналу «Сміла ТВ» з Черкащини.

ТРК з багатьма невідомими

Аналогії з назвою відомого на початку 1990-х українського серіалу за мотивами нарисів Івана Франка виникають під час пошуку інформації про мовника зі Сміли. Адже даних про телеканал — небагато. Сайт smila.tv не працює, фейсбук-сторінка має майже 8,5 тисячі підписників, але і тут інформації про канал — кіт наплакав.

Тож укотре йдемо на сайт Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Там ідеться, що приватне підприємство «Телерадіокомпанія "Сміла-ТВ"» звернулося по ліцензію на мовлення у вересні 2007 року. Зареєстрована компанія, за даними YouControl, у листопаді 2006-го. 100% статутного капіталу — у Геннадія Варивода. Все, що про нього видає пошуковик — інформація від місцевих медійників, що Варивод свого часу був депутатом міськради від Партії регіонів. Примітно, що на сайті YouControl, крім вищезгаданого ПП «Телерадіокомпанія "Сміла-ТВ"», зареєстрованого у 2006 році, є дані і про ТОВ «Телерадіокомпанія "Сміла ТВ"», що існує з жовтня 2017 року. Засновник товариства, його види діяльності, адреса та статутний фонд — повністю ідентичні з однойменним приватним підприємством.

Не додає інформації про телеканал «Сміла ТВ» і його ютуб-сторінка. Тут немає опису мовника, а є лише загальні дані: зареєстрована у серпні 2010 року і має майже 16 тисяч підписників. Матеріали на ресурсі публікуються в будні. Для огляду взяті 30 відео, що з’явилися на каналі у період із 24 січня по 3 лютого.

На «паркет» запрошуються…

Форма подачі матеріалів на ютуб-карналі «Сміла ТВ» типова для регіональних мовників. Сюжети новин та програми публікують окремо. У кожному новинному відео, що виходять під заставкою «Новини докладно», є титри теми, дати і місця події, а також підписи фото та відео, якщо вони зняті не представниками телеканалу.

Вже після перегляду кількох відео впадає в око «хвороба», притаманна багатьом регіональним мовникам: «паркетність» (зйомка сюжету обмежується кабінетом, де пройшла певна нарада або засідання) та бажання догодити посадовцям, забезпечуючи їхню постійну присутність в етері.

У центрі уваги смілянських медійників — міський голова Сергій Ананко та його заступники різного штибу. З 30 переглянутих матеріалів мера і компанію згадували в чотирнадцяти. Наприклад, висвітлюючи те чи інше засідання міськради, журналісти «Сміла ТВ» обов’язково надавали слово меру міста або керівникам структурних підрозділів. Крім «паркетності», окремі відео містили наддовгі синхрони промовців. Наприклад, у сюжеті про зміни до бюджету Сміли від 24 січня єдина пряма мова заступниці керівника фінансового управління тривала близько двох із половиною хвилин (при оптимальній довжині у 20–30 секунд).

У «посадових» сюжетах місцевих телевізійників виявилася ще одна специфічна риса, притаманна не одному регіональному мовнику: відсутність фемінітивів у титрах посадовиць. Хоча нічого не заважає журналістам підписувати «начальників» «начальницями», якщо в кадрі — жінки.

В особливій пошані журналістів «Сміла ТВ» — керманич міста Сергій Ананко. Крім згадок у рубриці «Новини докладно» (де міський голова здебільшого фігурує там, де і має бути — на сесіях, засіданнях виконкому, підписанні меморандумів з громадськими організаціями тощо), Ананко з’являється і в сюжетах про прощання із загиблими земляками, де теж наводять його пряму мову.

Міський голова Сміли має й персональний майданчик для звітності — проєкт «Пряма мова», що виходить на ютуб-сторінці телеканалу раз на тиждень. У ньому Сергій Ананко у бесіді з журналісткою відповідає на нагальні запитання стосовно життєдіяльності міста. Наприклад, у випуску від 26 січня мер розповідав про роботу критичної інфраструктури, котелень, вивіз побутового сміття тощо. А у відео від 2 лютого мовив про відключення електрики, теплопостачання, кронування дерев тощо.

Якщо ж сам Сергій Ананко до місця події з якихось причин не доїхав, його згадають «незлим тихим словом» інші герої сюжету. Як, наприклад, голова міської організації ветеранів, розвозячи поодиноким учасникам Другої світової подарунки до дня визволення Сміли від німецько-фашистських загарбників.

З’являється в сюжетах «Новин докладно» і голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. У моніторинговий період посадовець був героєм двох сюжетів. У першому керівник області відвідав підприємство з Донеччини, що нині перевезло виробничі потужності до Сміли. Основний відеоряд був узятий зі сторінки посадовця.

Пізніше Ігор Табурець розповідав громаді про формування «Гвардії наступу», куди представники Міністерства внутрішніх справ кличуть усіх охочих власноруч звільняти окуповані території. Тут теж смілянські журналісти особливо не старалися: майже весь сюжет на 6,5 хвилин складається з прямої мови посадовця, що виглядає доволі нудно. Попри те, що тема звернення Табурця була цікавою й актуальною.

А от представників Черкаської районної військової адміністрації згадували в сюжетах рубрики «Без коментарів». У ній виходять матеріали про прощання із загиблими на війні земляками. Відео традиційно довгі — по 8–12 хвилин. Але не тому що медійники в деталях розповідають про життєвий шлях полеглого. А тому що подають церемонію прощання без власних коментарів, будуючи її на кадрах процесії та прямій мові всіх учасників.

Тому сюжети, в яких значна частина ефірного часу припадає на однотипні промови посадовців, виглядають затягнутими. Знімання траурної процесії в невеликому приміщенні, де відспівують полеглих героїв, має і ще один мінус, помітний у сюжеті від першого лютого: пряму мову капелана, який розповідає про чесноти загиблого, перебиває голосний плач когось із рідних бійця на задньому фоні. Вочевидь, журналістам краще би було записати коментарі на вулиці.

Хвилини дитячої творчості

А тепер про позитивні матеріали, які на ютуб-сторінці «Сміла ТВ» також є. Як за участю місцевих посадовців, так і без них. З-поміж перших — детальний сюжет від першого лютого про підписання меморандуму між представниками UNICEF та Смілянської міськради в межах соціальної підтримки родин із дітьми та переселенців. У другому випадку відзначу ґрунтовне відео про нагородження талановитої молоді міста представниками громадської організації «Гордість нації».

Ще були об’ємні матеріали про створення в місті освітнього хабу для дітей переселенців (опублікований 2 лютого) та відео про засідання комісії щодо перейменування вулиць (3 лютого). І хоч останній був знятий «паркетно» (в межах кабінету, де пройшли збори), ґрунтовність журналістської розповіді про подію заслуговує на позитивну згадку.

Крім того, на ютуб-сторінці «Сміла ТВ» публікують тематичні відео для дітлахів різного віку, що для регіональних медіа в часи великої війни — рідкість. Наприклад, для дошкільнят тут є проєкт «Вітрила творчості і мрій», що виходить приблизно раз на тиждень. У випуску від 27 січня представниця одного з місцевих дитсадків проводила заняття з дрібної моторики рук. А у відео, опублікованому 3 лютого, вихователька іншого дошкільного закладу розповідала, як малювати в техніці ниткографії. Подекуди спікерки ніяковіли перед камерою, але це не применшує того факту, що подібні проєкти — плюс для каналу, що їх виробляє.

Для дітей шкільного віку в етері «Сміла ТВ» є спільний проєкт телеканалу та Смілянської центральної дитячої бібліотеки. У випуску від 31 січня учні молодших класів розповідали, які риси характеру цінують у людях, та читали вірші.

Зрештою, працівникам цього, як і багатьох інших регіональних телеканалів, можна порадити зменшити кількість посадовців у відео. А надто в матеріалах про прощання з полеглими героями, де однотипні співчуття чиновників доречно замінити на спогади рідних та побратимів воїнів. Варто уникати й безкінечно довгих синхронів. А ще — поменше «паркетної» подачі: якщо, наприклад, у сюжеті йдеться про перейменування вулиць, можна вставити кадри з них, а не обмежуватися зніманням в одному кабінеті. Ну й використання фемінітивів ще нікому з мовників не зашкодило.