«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина), Like TV (Шепетівка, Хмельниччина), «ВІККА» та «Ільдана» (Черкаси). На черзі «ТБ Ізмаїл» з однойменного міста на Одещині.                                                  

Естетичне виховання і телевізійне мовлення

Історія виникнення і роботи ізмаїльського телеканалу — ледь не найнезвичніша серед оглянутих нами регіональних медіа. Адже «ТБ Ізмаїл» працює при місцевому обласному центрі естетичного виховання імені Емілії Євдокимової. Згідно із даними YouControl, центр займається «функціонуванням музеїв», «підтримкою театральних і концертних заходів, функціонуванням театральних і концертних залів, організуванням інших видів відпочинку та розваг» тощо. Комунальна установа зареєстрована у квітні 1999 року. Засновником її є Одеська обласна рада.

На сайті медіа (який чомусь має тільки російську мову інтерфейсу) йдеться, що телевізійну студію на базі місцевої картинної галереї Людмила (Емілія) Євдокимова заснувала ще у 1991 році з метою «популяризації роботи музею і всіх закладів культури регіону». 1999 року картинна галерея отримала нинішній статус обласного центру естетичного виховання. Відтоді керівницею центру та головною редакторкою медіа є Ірина Федорова. У 2018-му «ТБ Ізмаїл» виграв у місті цифрову частоту від Нацради, тоді як у решті міст Одещини (крім обласного центру, де не було вільних частот) перемогу здобув телеканал «Град».

Ютуб-канал ізмаїльського мовника має назву «TV Izmail Online» і створений наприкінці 2019 року. Нині він має 1800 підписників. Основний контент, що публікують на каналі, — випуски новин «700 секунд» та окремі сюжети з них, а також інші проєкти. Для моніторингу обрані випуски новин, що вийшли в період із 19 по 27 грудня, та новий проєкт «Ну що там у вас?».

Чим живе Ізмаїл

Новинні випуски «700 секунд» від «ТБ Ізмаїл» зазвичай не вкладаються у «норматив», винесений у назву, бо кожен триває 15–20 хвилин. Подача не відрізняється від формату більшості інших регіональних телеканалів: підводки читає ведуча у студії, а далі йдуть дикторські оголошення або журналістські сюжети про життя міста.

Зазвичай, випуск складається з новин про заходи, що відбулися в Ізмаїлі, сюжетів про роботу прикордонників (це місто біля кордону з Румунією), а також зі спортивних повідомлень. Є в місцевих медійників і своя «фішка», яку нечасто побачиш на регіональних телеканалах у часи великої війни: прогноз погоди й курс валют. Інформація корисна, тож за це авторам «ТБ Ізмаїл» можна зарахувати «плюс до карми». А от за що медійникам не подякуєш, то це за те, що за майже рік повномасштабної війни вони не спромоглися замінити айдентику на україномовну.

Подекуди журналісти телеканалу, схоже, лінуються робити більш повні сюжети, ніж ті, що є. Наприклад, у випуску від 19 грудня були повідомлення про перейменування місцевих вулиць, непоганий сюжет про день адвокатури, а потім — матеріал про День Святого Миколая, який багато вірян звикли відзначати саме 19 грудня. Авторка заглибилася в історію свята та розповідала про постать святого.

Але єдиним промовцем відео був священик зі Свято-Покровського кафедрального собору міста (за даними YouControl, храм належить до УПЦ Московського патріархату, тобто, пов'язаний із російською православною церквою). Святий отець говорив російською, при цьому сипав церковними термінами і визначеннями на кшталт «омофор», «ревнитель правды», «преклоните колени своего сердца» тощо. У сюжеті подали шість (!) синхронів священика і більше нікого.

Брак повноти інформації відчувався й у сюжеті про вартість новорічного столу для українців, що вийшов у випуску від 23 грудня. Журналістка впевнено розповідала, скільки коштуватиме та чи інша страва цього року. А от звідки в неї інформація, так і не сказала. Натомість із сюжету від 27 грудня про вартість ялинок було зрозуміло, що цифри авторка дізналася в місцевих торговельних точках. Проте жодного синхрону продавців чи покупців, доречних у цьому випадку, глядачі не дочекалися.

Грішили ізмаїльські медійники й помилками в текстах. Наприклад, у сюжеті про чемпіонат міста з настільного тенісу (у випуску від 19 грудня) та про підсумки дитячого чемпіонату міста з футболу (20 грудня) вжили фразу «третє місто», хоча мало би бути «місце». А в матеріалі про збори спортсменів, які займаються макотокай карате (був у випуску від 22 грудня), синхрони президента ізмаїльської філії єдиноборства дублювали слова, перед тим сказані журналісткою за кадром.

Подекуди медійниць підводила неуважність. У сюжеті про виступ ізмаїльської спортсменки в польській лізі змішаних єдиноборств і ведуча, й авторка сюжету кілька разів назвали бійцівську організацію «KFC». Реально ліга зветься KSW, що було помітно й у титрах із бою українки, й навіть на футболці тренера Максима Журавльова, який давав «ТБ Ізмаїл» коментарі. Неточність була би не так помітна, якби KFC не називався популярний бренд ресторанів.

Ну а ще ізмаїльським журналістам радимо сміливіше використовувати фемінітиви. Хоча така проблема є в багатьох їхніх регіональних колег.

Посадовці понад усе

Повсякчас у моніторинговий період траплялися сюжети, де автори давали пряму мову посадовців різного рівня, «забуваючи» дати слово простим учасникам подій. Наприклад, 20 грудня у випуску «700 секунд» був сюжет про свято для дітей-переселенців, що пройшов у місцевій гімназії. У відео дали синхрони кураторки Міського центру допомоги і взаємодії Олени Савастру. Посадовиця дякувала відділу освіти і благодійникам, які долучилися до дійства. Натомість слів ані дітей-гостей, ані їхніх батьків у сюжеті не було.

За схожим принципом побудований і сюжет із цього ж випуску про виставку малюнків у місцевій школі мистецтв. Де першим синхроном ішли слова директора закладу: «Сьогодні, у День Святого Миколая, ми відкриваємо виставку нашого талановитого художнього відділення». Яка цінність цієї прямої мови для глядача, ви і самі здогадуєтесь. У цьому ж матеріалі були слова викладачки школи, але знову не було реплік ані вихованців, ані їхніх рідних.

Далі в цьому ж випуску — «дежавю» в сюжеті про підсумки чемпіонату міста з футболу серед молодших школярів. Тут була пряма мова очільниці відділу фізкультури та спорту Ізмаїльської міськради Тетяни Морій та заступника міського голови Сергія Лузанова, і більше нікого. Невже юним футболістам не було чого сказати на камеру?

«День подяки» глядачі новин від «ТБ Ізмаїл» могли бачити й у випуску від 21 грудня. У сюжеті про спортивний захід «Козацька наснага» в місцевому центрі професійної освіти йшлося, що на гостину до юнацтва завітали українські військові. Та чи взяли їхні слова в матеріал? Вгадали: ні. Натомість були синхрони очільниці Дунайського центру професійної освіти, а ще — викладачки фізвиховання, яка дякувала керівництву міста.

Згадаймо поважних людей

Відзначимо шанобливе ставлення до представників влади Ізмаїла з боку самих журналістів. Міського голову Андрія Абрамченка у моніторинговий період згадали кілька разів. 19 грудня цитували його привітання з Днем Святого Миколая, а 22 грудня першим сюжетом випуску «700 секунд» став матеріал про вручення подарунків від мера школярам міста з нагоди Нового року. Автори розповіли, що загалом таким чином привітали сім тисяч місцевих дітлахів, а самого Абрамченка у відео згадали тричі.

Позитивних згадок удостоїлися в період огляду і ТОВ «Дунайський аграрій» та його керівник Роман Дяжук. У випуску новин від 23 грудня аграрій розповідав журналістам про труднощі в галузі, викликані повномасштабною війною. А попутно піарив продукцію, яку виробляє його підприємство. Аналогічний сюжет вийшов і у випуску від 26 грудня: Роман Дяжук знову розповідав про воєнні будні аграріїв і потроху піарив компанію, яку очолює. Обидва відео виглядали як реклама, проте відповідних позначок не мали.

А от у сюжетах про виступ ізмаїльської спортсменки в лізі змішаних єдиноборств та про успіхи місцевих спортсменів на першості України з бойового самбо один зі спікерів — тренер Максим Журавльов — дякував керівникам компанії «Люкс Бас». Рекламних позначок не мали й ці відео.

Якісне теж є

Новини «700 секунд» від ізмаїльського мовника мають і якісні матеріали. Зокрема, медійники інформували глядачів про стан захворюваності на коронавірусну хворобу і як пройти вакцинацію від недуги; говорили про новий графік роботи місцевого сервісного центру; або ж просто робили душевні сюжети на кшталт матеріалу про творчий захід у школі мистецтв, де опитали і викладачку вокалу, і її вихованців, і показали фрагменти їхніх виступів.

До позитивних моментів можна віднести й новий проєкт «ТБ Ізмаїл» під назвою «Ну, що там у вас?» У його межах журналісти місцевого телеканалу спілкуються з колегами з інших міст України на актуальні теми сьогодення. Такий формат ми вже бачили на черкаському каналі.

У випусках, викладених на ютуб-каналі, зокрема, обговорювали економію електроенергії (з колегою з Івано-Франківська), опалювальний сезон (із журналістами з Хмельницького та Дніпра), захворюваність на ковід (із медійницею з Черкащини), донорство (Хмельницький) та встановлення ялинки (Черкащина). Журналісти «ТБ Ізмаїл» називають проєкт щотижневим, хоча на ютуб-каналі ЗМІ сім випусків опублікували впродовж 27–28 грудня. Втім, проєкт такого типу заслуговує на продовження, адже несе глядачам цікаву інформацію про те, чим живуть інші регіони охопленої війною України.

Загалом, авторам проєктів «ТБ Ізмаїл» можна побажати того ж, чого й багатьом їхнім регіональним колегам: не тягти в етер посадовців, натомість розповідаючи глядачам більше історій простих людей; перевіряти інформацію та позначати сюжети, в яких є комерційний чи політичний піар. Ну а ще — змінити айдентику та мову сайта на державну. Бо коли ж, якщо не зараз?

Скриншот відео: «ТБ Ізмаїл»