Цей звіт є складовою поточного моніторингу й аналізу за проєктом EU Disinformation Situation Centre, у рамках якого «Детектор медіа» та LetsData аналізують інформаційні впливи Росії на держави Східної Європи. У цьому досліджені фокусуємося на соціальних групах,  які пропагандисти обирають для маніпуляцій. Дослідження і порівняння інформаційних просторів сусідніх з Україною держав дозволяє визначити, як Росія використовує дезінформацію в регіоні, та розробити засоби постійного моніторингу й оцінки ефективності заходів для протидії російським дезінформаційним кампаніям. 

Усі твердження в публікації базуються на аналізі 486,2 тис. публікацій і відео в соціальних мережах Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії та Угорщини, створених у листопаді 2023 року. Ми збирали дані з відкритих і публічних сторінок, груп і каналів у телеграмі, ютубі, твітері та фейсбуку. 

Над текстом працювали LetsData і команда Центру досліджень «Детектора медіа»

Протягом аналізованого періоду в усіх досліджуваних країнах тривали дискусії щодо суспільних і політичних питань, у яких проросійські користувачі намагалися призначати винних: місцеву владу й опозиційні партії чи уряди інших держав, біженців, представників національних меншин та інших вразливих груп.

Найбільше публікацій, які містять дискримінаційний контент, спостерігається в дискусіях, пов’язаних із війнами, зокрема, російською війною проти України та ізраїльсько-палестинським конфліктом.

На телеграм припадає найбільше публікацій із дискримінаційними та ворожими тезами в Україні, Словаччині, Чехії, Молдові та Болгарії. 

У Болгарії, Словаччині, Румунії та Польщі дискусії у фейсбуці й телеграмі зосереджені на вакцинації від COVID-19, ця тема непопулярна серед учасників в інших країнах. Дискримінаційний контент часто спрямований проти прихильників вакцинації. Серед аргументів антивакцинаторів переважають залякування і теорії змов.

На ютубі, на відміну від інших платформ, було небагато відео, пов’язаних із міжнародними конфліктами. Натомість основна увага приділялася місцевим проблемам, внутрішній політиці та дискусіям про справи ЄС. Дискримінаційний контент на ютубі хоч і присутній, але не настільки яскраво виражений у контексті тем, пов’язаних із конфліктами, як, скажімо, в телеграмі.

У твітері найчастіше обговорюють аспекти війни Росії проти України та Ізраїлю й ХАМАС. Ці дві теми майже в усіх країнах є найвагомішими предметами дискусій і дезінформації. Крім Молдови та Польщі, де домінують місцеві питання: у Молдові обговорюють інтеграцію до ЄС і вибори президента Молдови, а в Польщі — переговори про створення коаліції й обрання уряду. Вагомою темою в Польщі й Україні були протести перевізників на польсько-українському кордоні.

Демонізація демократій

Проросійські користувачі в соціальних мережах зосереджені на дискредитації демократичних країн, а головною мішенню є Сполучені Штати. Російська пропаганда просуває тезу, що США провокують міжнародні конфлікти, звинувачує США у «критичних помилках, що призвели до поразки в проксі-війні з Росією в Україні». Крім того, США звинувачують у численних інших контекстах: від обговорень ролі Штатів в ізраїльсько-палестинській війні до «причетності США до цензури в болгарських медіа». США відводиться роль глобального гравця, який дестабілізує ситуацію у світі.

В Україні, Словаччині та Болгарії російська пропаганда зображує США як слабкого й ненадійного союзника. Вона підкреслює нездатність США одночасно підтримувати Україну та Ізраїль через обмеженість ресурсів, припускаючи, що Ізраїль матиме пріоритет. Цей наратив поєднується з твердженнями про те, що демократичні країни, включно зі США, «не зацікавлені в мирі між Україною та Росією», а натомість прагнуть послабити Росію.

У болгарських соціальних мережах проросійська журналістка Діляна Гайтанджиєва, яка поширює матеріали, співзвучні з риторикою російської пропаганди, робила дописи про роль США у війні, розкол болгарського суспільства та цензуру в болгарських медіа. Також у Болгарії робився акцент на корупції у США. Для обґрунтування цього твердження писали, що держсекретар США Блінкен отримав орден Ярослава Мудрого від президента України. Отримання ордену начебто ілюструє, що Блінкен підтримує українську корупцію замість того, щоби змушувати представників влади України боротися з нею.

У словацьких соціальних мережах США звинувачують у лицемірстві, критикують за те, що вони засуджують дії Росії в Україні, а самі нібито «проводять аналогічні операції за кордоном». Професору Колумбійського університету Джефрі Саксу приписують твердження, що політика США, а не російський експансіонізм, стала причиною війни проти України. Також пропагандисти стверджують, що західне постачання зброї «ще більше розпалює конфлікт». Ці зловмисні тези слугують для підриву довіри до США та їхніх дій на міжнародній арені, позиціюючи Росію як протидію американському впливу.

Пропаганда також висміює президента США Джо Байдена як «немічного», «загубленого на сцені» «неефективного пенсіонера». Останню цитату заступника голови Ради Безпеки Росії поширювали винятково українські користувачі соціальних мереж.

У словацьких соціальних мережах дискредитація Джо Байдена містить звинувачення у плануванні атак під фальшивим прапором і розгортанні військових кораблів США поблизу Гази. Його зневажливо називають «корумпованим біороботом, сонним Джо Байденом».

Інформаційні атаки проти мусульман і євреїв

У дискусіях у соціальних мережах в усіх країнах палестино-ізраїльська війна подається як релігійна битва між мусульманами та євреями. У той час як євреїв зображають негативно загалом, мусульмани стають головною мішенню в контексті біженців. Така стратегія посилює релігійну напруженість, вписуючи конфлікт у релігійний контекст, що розколює суспільство.

Євреїв, яких часто називають сіоністами, зображують лицемірними: такими, що декларують гуманність, але водночас вдаються до надзвичайної жорстокості. Іноді їх називають «нацистами» або «кривавими сіоністами».

У болгарських соціальних мережах підкреслюється, що «насправді» ті, хто є богообраним народом, «вбивають дітей і святкують масові дитячі жертвоприношення». В іншому дописі використовувався термін «ізраїльські нацисти». У словацьких соціальних мережах були повідомлення, що нібито проізраїльська пропаганда була додана до відеоігор для дітей.

У словацьких джерелах ішлося, що, поки триватимуть злочини «сіоністського утворення», ніхто не зможе протистояти мусульманам і силам опору, а нинішній «сіоністський уряд» повинен бути засуджений за воєнні злочини, оскільки Ізраїль нібито здійснює такий самий геноцид, який нацисти вчинили проти словаків, євреїв і ромів. Аналогічне твердження було і в польських соціальних мережах. Там також писали, що ізраїльські діти піддаються справжньому промиванню мізків, і такої індоктринації дітей не було навіть у нацистському та комуністичному режимах.

У Румунії євреїв маніпулятивно порівнювали з росіянами, виправдовуючи останніх. Ішлося про те, що євреї чи будь-яка інша нація може відкрито говорити про порушення своїх прав і розраховувати на повагу. Але як тільки росіяни згадують про свою національність і власні національні цінності, лунають обурливі крики про людиноненависництво.

Спроби дискредитації керівництва й армії України

Дискусії про війну проти України зосереджені на дискредитації ключових цілей: Революції гідності, що часто перетинається з тезами про українських біженців, української влади з особливим акцентом на президенті Зеленському, Збройних Сил України, зокрема, «Азову».

У межах цієї теми проросійські суб’єкти також поширювали такі повідомлення:

— «Західні країни перестали підтримувати Україну»;

— «США залишили ЄС наодинці з українськими проблемами»;

— «Українська влада корумпована і неефективна»;

— «Війна буде вестися до останнього українця».

У болгарських соціальних мережах цитували прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо війни Росії проти України. За його словами, «ЄС повинен готуватися до того, що залишиться сам на сам із конфліктом в Україні, оскільки США не будуть у нього втручатися».

Також проросійські користувачі соцмереж писали, що США програли в російсько-українській війні й це єдине, що залишиться в історії після неї. Згідно з цим твердженням, перемога Росії буде не над Україною, а над США та НАТО. Саме тому США «пакують валізи для повного відходу з Європи».

У дописах про Україну проросійські користувачі в усіх країнах застосовують техніку токсичної лексики та російських неологізмів. Такі терміни, як «київський режим», «хунта», «режим Зеленського», «колективний Захід» і «Бандери» навмисно використовуються для створення негативного образу України й українців. Такий підхід є послідовним у прагненні принизити й делегітимізувати український уряд і національну ідентичність.

Наприклад, у болгарських дописах ідеться про «терористичні атаки київського режиму», а деякі румунські користувачі називають уряд Зеленського істеричним і поширюють контент, що зображає Україну як «нацистську» державу, створену Заходом. Польські джерела обговорюють конфлікти в синагогах через збирання грошей для ізраїльських та українських сил, а також імовірну причетність українських спецслужб до антисемітської діяльності. У деяких чеських новинних телеграм-каналах з’являються згадки про «фашистський київський режим». Ці приклади свідчать про цілеспрямовані зусилля.

Користувачі соцмереж цитують російські інформаційні ресурси щодо війни Росії проти України, тим самим поширюючи повідомлення російської пропаганди. Болгарські користувачі соціальних мереж без зауважень цитували дописи з телеграм-каналу директорки Департаменту інформації та преси МЗС Росії: «Кошти платників податків із країн Європейського Союзу, призначені для підтримки режиму президента України Володимира Зеленського, використовуються для спонсорування всілякого бандитизму в Україні». А у румунських соціальних мережах публікували інтерв’ю зі священником, зроблене російським агентством «РИА Новости»: «Київський режим залишив ченців Києво-Печерської лаври без опалення. Мешканці святині розповіли, що київська влада так і не підписала нову угоду про опалення Лаври. За словами священнослужителів, температура опускається до 7–8 градусів, і ченці змушені купувати обігрівачі, щоб вижити».

Проросійські користувачі також поширювали російські погляди на Революцію гідності. У повідомленнях простежується стійка асоціація: «учасники Майдану» — нацисти. Також Революцію гідності називали «державним переворотом». Найбільше публікацій про Революцію гідності було в Болгарії та Польщі. Посольство Росії в Болгарії процитувало заяву Марії Захарової, де вона назвала антиурядові протести «жахливим гротеском», а учасників Революції гідності — «євромайданутими». Захарова переклала на учасників Революції гідності провину за те, що Росія розпочала війну проти України.

Схожа риторика була зафіксована і в Словаччині. Наступний приклад з допису у телеграмі: «Це нацист/український біженець? Він напав на поліцейського в Ізраїлі, але швидко з’ясувалося, що він не на Майдані». Також болгарські користувачі соціальних мереж писали з приводу десятої річниці Євромайдану, що він був «безстроковою катастрофою», «державним переворотом». А учасників протестів називали «радикальними неонацистами». У Молдові зазначали, мовляв, «посольство США витрачало 1 мільйон доларів на день на підтримку Євромайдану».

Щодо дискредитації Збройних Сил України, то ключовим методом було віддзеркалення, коли злочини російської армії приписуються українським військам.

Користувачі соціальних мереж із Польщі експлуатували образ Степана Бандери для дискредитації Збройних Сил України: історичну постать використовували для підсилення наративу про «спорідненість українського націоналізму з нацизмом», а Збройні Сили України подавали, відповідно, як «продовження практики нацизму».

Користувачі соцмереж зі Словаччини писали, що в Україні представників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) називають «мисливцями за головами».

Діяльність бригади «Азов» у складі Збройних Сил України та Національної Гвардії демонізували проросійські користувачі соцмереж із Чехії, Польщі та Словаччини. Вони зображали членів «Азову» відповідальними за бомбардування Маріуполя, а Росію — як захисницю міста.

Образом «Азову» маніпулюють також, щоб протиставити його ХАМАСу в контексті ізраїльсько-палестинського конфлікту. «Азов» зображують терористами, а організацію ХАМАС — захисниками. Мовляв, «усі симпатизують терористам з “Азова”, але дискримінують представників ХАМАСу». Російська пропаганда також поширювала неправдиві твердження про зв’язок «Азова» з угрупованням ХАМАС, про їхні спільні тренування. І що найманці з ХАМАС воюють на боці України. У болгарських і словацьких соціальних мережах з’явилися твердження, що нібито ґрунтуються на результатах розслідувань про те, що Україна надавала хімічну зброю ХАМАСу і що бойовики ХАМАСу проходили підготовку в Україні.

Російська пропаганда активізує зусилля з дискредитації президента України Володимира Зеленського. Хоча ця дискредитаційна кампанія присутня в усіх країнах, вона найбільш інтенсивна в українському інформаційному просторі. Зеленського зображують некомпетентним і корумпованим, використовуючи викривлені факти. Ця тактика має на меті підірвати довіру до української влади та розпалити внутрішні розбіжності, зосереджуючись на розколі громадської думки щодо Зеленського. У болгарських соціальних мережах Зеленського подавали як корупціонера, стверджуючи, що він купив дві яхти вартістю понад 75 мільйонів доларів через довірену особу. Назви яхт: «Мені пощастило» і «Моя спадщина».

Зеленського також зображують як лідера, який призвів до значних людських втрат і не цінує своїх військових. Такі твердження поширювали користувачі соцмереж із Болгарії, Польщі, Румунії та Чехії. 

У грудні проросійські користувачі поширювали інформацію про нібито конфлікт між президентом України Зеленським і головнокомандувачем Валерієм Залужним. Використовуючи поєднання реальних фактів і чуток із «надійних анонімних джерел», ці повідомлення мають на меті посіяти внутрішній розкол в Україні та дискредитувати її на міжнародній арені. У Болгарії користувачі соціальних мереж спекулювали на темі військового перевороту проти Зеленського, нібито на основі інформації з США. 

Ксенофобія проти українських та палестинських біженців

Повідомлення в соціальних мережах, поширені в Україні, Словаччині, Молдові, Чехії та Угорщині, негативно змальовують біженців, зображуючи їх ледачими, злочинцями, обтяжливими та невдячними. Ця пропаганда перебільшує навантаження на місцеві ресурси, стверджуючи, що «кошти, призначені для місцевих жителів, перенаправляються на біженців». Також у соцмережах були твердження, що Європа нехтує українськими біженцями, що призводить до бездомності або вимушеного повернення в Україну. Крім того, біженців звинувачують у тому, що вони не хочуть повертатися в Україну, чи навіть у поширенні невиліковних інфекцій в Європі. Такі повідомлення спрямовані на виправдання дій Росії та створення ворожості до українських біженців.

На тлі палестино-ізраїльської війни користувачі соцмереж також дискримінували палестинських біженців. Їх зображували невдячними, агресивними чи терористами. Асоціація між мусульманами й терористами у дописах такого типу фігурує майже постійно.

Ще одне твердження, яке часто лунає в соціальних мережах: ті, хто розуміється на історії палестинських біженців, вважають, що біженці розхитують ситуацію в країнах, які їх приймають.

Булінг членів ЛГБТКІА-спільноти

Негативне зображення ЛГБТКІА-людей у багатьох країнах є частиною ширшого явища, коли питання ЛГБТКІА експлуатуються як зручна мішень як у політичному, так і в соціальному контекстах. У Словаччині, приміром, обговорювали заяву міністра культури Словаччини щодо фотовиставки ЛГБТКІА в приміщенні державної установи. А в проросійському телеграм-каналі (трохи більш ніж 2400 читачів) у Словаччині мобілізацію ЛГБТКІА до Збройних сил України подавали як доказ кадрового голоду у війську.

У Польщі користувачі соціальних мереж пов’язували питання ЛГБТКІА з політичними та міжнародними конфліктами, часто в принизливій формі. Ймовірне отруєння дружини начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова в одному телеграм-каналі подали, мовляв, дружину військового отруїли гомосексуальні партнери Буданова. 

Висновки

В усіх восьми країнах дискусії зосереджені на внутрішньополітичній ситуації, національних кризах і викликах. Користувачі соціальних мереж найчастіше «призначають винними» у проблемах місцеві уряд чи опозицію. Проросійські користувачі соціальних мереж намагаються підхопити та загострити політичні суперечки у демократичних державах для посилення розбрату та підриву довіри до державних інституцій. Найчастіше таке роздування політичних дискусій спостерігається у Болгарії, Україні, Словаччині, Угорщині та Румунії. 

Після провідних політиків із кожної держави головними мішенями критики стають Сполучені Штати Америки та президент Джо Байден. Нерідко термін «колективний Захід» використовують, щоб підсилити скоординовані зусилля з дискредитації демократичних процесів і конкурентного політичного лідерства в цих країнах.

Ізраїльсько-палестинська війна підсилила дискримінаційні повідомлення щодо мусульман і євреїв. Порівняно із жовтнем, коли проросійські користувачі соцмереж детально розглядали події на близькому  сході, у листопаді висвітлення війни звелось  до стереотипів. Проросійські автори публікацій у соціальних мережах називали мусульман терористами. А євреїв — лицемірами, які, мовляв, проповідують любов у своїй релігії і жорстоко поводяться з палестинцями.

Проросійські автори використовують війну Росії проти України, щоб підбурювати демократичні держави Заходу «принести українців у жертву» і не надавати допомогу Україні, щоб не ставити проблеми Києва у нібито пріоритет над власними. На фоні війни проросійські користувачі соцмереж також зосереджуються на дискредитації прихильних до України місцевих політиків, військових, а також самих українських біженців.

Протягом аналізованого періоду тема Збройних Сил України фігурувала й у контексті ЛГБТКІА. Культивуючи ксенофобію, проросійські автори подавали наявність представників ЛГБТКІА у Збройних Силах України як ознаку відсутності професійних мотивованих людей в українській армії.

Колаж: Детектор медіа