Як Путін готує Росію до продовження війни у 2024 році. Огляд пропаганди в російському медіапросторі в жовтні 2023-го. Частина 2

Як Путін готує Росію до продовження війни у 2024 році. Огляд пропаганди в російському медіапросторі в жовтні 2023-го. Частина 2

13 Грудня 2023
1752

Як Путін готує Росію до продовження війни у 2024 році. Огляд пропаганди в російському медіапросторі в жовтні 2023-го. Частина 2

1752
Кремль хоче надати правдоподібності погрозам на адресу Заходу та повідомленням про поразку України в наступному році. Також Москва хоче заспокоїти росіян і водночас запевнити їх у необхідності продовжувати війну. Таке дезінформування свідчить про невпевненість Кремля в майбутньому.
Як Путін готує Росію до продовження війни у 2024 році. Огляд пропаганди в російському медіапросторі в жовтні 2023-го. Частина 2
Як Путін готує Росію до продовження війни у 2024 році. Огляд пропаганди в російському медіапросторі в жовтні 2023-го. Частина 2

In English

Першу частину огляду за жовтень читайте тут. А дізнаватися про нові витвори пропаганди можна за цим посиланням.

Як ми писали в першій частині огляду за жовтень, російським чекістам краще вдаються дезінформаційні кампанії, коли вони володіють монополією на інформування про події. Це робити набагато легше із зовнішніми подіями, ніж із процесами всередині країни. Особливо після того, як покійний Пригожин мало не зруйнував не лише монополію на формування громадської думки в Росії, а й поставив під сумнів легітимність влади та компетентність Путіна і його команди.

Втім, у Кремля є одна сильна риса: наполегливість у застосуванні репресій проти інакодумців і системність маніпуляцій з інформацією, які до того ж застосовуються до підданих за допомогою єдиної вертикалі влади.

Слабкістю цієї ж системи є те, що її креативність залежить від погодження з боку дуже обмеженого кола осіб, а рішення взагалі ухвалює тільки Путін. Це означає, що диктатор має особисто втілювати рішення про зміст інформаційного порядку денного, про напрям і час, коли потрібно впроваджувати той чи той поворот у пропагандистській обробці росіян.

Путін сам створив таку систему, коли навіть за наявності величезного апарату політичної, військової та пропагандистської обслуги, яка готує, формує чи підказує різні варіанти, лише його власне слово дає старт чи зупиняє серйозні дії всієї вертикалі влади. А коли він випускає ініціативу з рук (чи уст), відбуваються заколоти найманців чи погроми на Кавказі.

Проте війна з Україною та «колективним Заходом» перебуває під особистим пильним контролем Путіна ще з 2014 року. Якщо ми беремо цю гіпотезу за основу, залишається тільки стежити за плином думки російського диктатора, щоб уявляти, які цілі буде переслідувати Росія та які засоби готує до використання.

Отже, в жовтні Путін вирішив, що нарешті настав його час перехопити ініціативу на полі бою та в інформаційному змаганні. Показово, що тези, які він виголосив на черговому засіданні «Валдайського клубу», збіглися з активізацією російського наступу на Авдіївку. Подібне підпорядкування військових дій інформаційним операціям ми неодноразово спостерігали у 2014–2016 роках.

На відміну від тих часів, зараз Путін поводиться набагато обережніше. Поряд із виголошенням традиційних меседжів про «держпереворот у Києві», «крах української державності й економіки», які відображають його особисті оцінки та погляди, російський диктатор використовує тези, які знаходять відгук у цільової авдиторії — іноземних урядів і власного населення.

Таким чином, ми стверджуємо, що 5 жовтня Путін розпочав свій власний пропагандистський контрнаступ, який складається з низки блефів і ставок у війні з Україною.

Розгляньмо уважно та прокоментуймо кожну з «валдайських тез»:

— Теза про великі українські втрати під час «провального контрнаступу»

05.10.23, «RT на русском»:

«Президент России Владимир Путин заявил, что потери украинских войск в ходе контрнаступления составили свыше 90 тыс. человек. “Только с начала так называемого контрнаступления, это последние данные, только с 4 июня украинские подразделения потеряли уже свыше 90 тыс. человек. Это санитарные и безвозвратные потери”, — заявил он. Также Путин добавил, что ВСУ за этот срок потеряли 557 танков и почти 1900 бронемашин различного класса».

Коментар: Говорити про великі втрати українських військ Путін почав ще в червні. Кількість загиблих бійців і знищеної техніки має надавати йому більшої ваги в очах росіян і переконувати їх у тому, що «СВО йде за планом». Щоправда, якщо порівняти цифри з тими, які Путін виголошував на початку вересня, то виходить, що Україна втрачала по 20–25 тисяч чоловік, 100 танків і 600–700 бронемашин щомісяця.

З одного боку, такі втрати російська пропаганда пояснює тим, що проти Росії «воює НАТО» — звідси постійне поповнення особовим складом і технікою. З іншого — це цілком суперечить іншому меседжу російської пропаганди про те, що Захід втрачає інтерес до України, який у жовтні активно поширювався у зв’язку з війною на Близькому Сході.

Усе-таки теза про великі українські втрати важлива для Кремля, щоб переконати населення в тому, що «СВО» — це переможна війна і боятися мобілізації не варто.

— Твердження про те, що Захід змушує Україну продовжувати контрнаступ ціною великих людських втрат

05.10.23, «RT на русском»:

«“(На Западе — RT) публично заявили: мы всё для этого сделали, теперь дело за Украиной, пусть они контрнаступают. А потом в кулуарах добавляют: любой ценой”, — сказал президент России. Путин отметил, что знает, о чём говорит. По его словам, в связи с этим украинские военные пытаются контрнаступать любой ценой».

— Теза про війну, яку Захід почав проти Росії у 2014-му з моменту «держперевороту в Києві»

«Российский президент Владимир Путин заявил, что Россия не начинала так называемую войну на Украине, а пытается её закончить. “Война, начатая киевским режимом при активной, прямой поддержке Запада, идёт уже десятый год, а специальная военная операция направлена на то, чтобы прекратить её”, — подчеркнул он.

“Я не раз говорил о том, что мы не начинали так называемую войну на Украине. Напротив, мы пытаемся её закончить”, — заявил Путин. Он отметил, что это не Россия устраивала госпереворот в украинской столице в 2014 году».

— Теза про нездатність України продовжувати опір без західної економічної підтримки

«Президент России Владимир Путин заявил о неспособности украинской экономики существовать без внешней подпитки. “По большому счёту украинская экономика без внешней подпитки существовать уже не может... Сегодня смотрите, там всё сбалансировано в целом, внешне. Бюджет сбалансирован на Украине, макроэкономические показатели более-менее выровнены, но за счёт чего? За счёт ежемесячных многомиллиардных вливаний... Стоит только это прекратить — через неделю всё ляжет. То же самое касается системы обороны”, — отметил он».

— Сумнів у зацікавленості ЄС прийняти до своїх лав Україну та безпідставне твердження про скорочення населення України до 19 млн

«Президент России Владимир Путин заявил о сокращении населения Украины до 19,5 млн. “Евросоюз готов принять такую экономику в свой состав? Флаг в руки и вперёд. Но для того, чтобы поддержать жизнеспособность населения, которое уже сократилось с постсоветского периода с 41 млн до 19,5 млн, а может и того уже нет... Но всё равно 19 млн надо прокормить. Это непростое дело. Европейские страны готовы взять такую экономику к себе? Ну, пускай берут”, — сказал он.

Коментар: усі наведені меседжі випливають із відомого кремлівського наративу про те, що Україна перебуває під «зовнішнім управлінням». Згадка про «Захід», який для Путіна є головним ворогом, має легітимізувати «право» Росії захопити Україну й таким чином «закінчити війну».

Відповідно, на Валдаї Путін укотре проголошує своєю ціллю вести війну доти, доки не буде окупована вся територія України. Про цей намір Кремля свідчить і наступна теза:

— Нова мета «СВО» — «захист народів Росії»

«Задачей спецоперации на Украине являются гарантии безопасности для народов России, вопрос не в территориях, заявил российский президент Владимир Путин. В ходе заседания клуба “Валдай” главный редактор RT Маргарита Симоньян спросила Путина, где Россия намерена остановиться в ходе СВО. “Дело не в территориях, дело в гарантиях безопасности народов России и российского государства”, — ответил российский лидер. Он отметил, что это сложный вопрос, требующий дискуссий».

Коментар: отже, жодних компромісів чи прийняття формули «території в обмін не мир» Путін не збирається обговорювати. Його мета — «безпека російської держави». Як відомо з грудня 2021 року, це передбачає вихід із НАТО всіх країн Центрально-Східної Європи, які колись контролював СРСР.

— Теза про те, що Україна готує напад на «Турецький потік»

«Президент России Владимир Путин заявил о нацеленности украинцев и их англоговорящих кураторов нанести ущерб “Турецкому потоку”. “Мы продолжаем поставлять газ в Европу через "Турецкие потоки". И, судя по всему, украинские группы нацелены на то, чтобы и ему (трубопроводу — RT) нанести ущерб”, — сказал он.

По его словам, российские корабли охраняют трубопроводную систему, но её постоянно пытаются атаковать. “С помощью беспилотников, которые готовятся при непосредственном участии англоговорящих специалистов и советников. Мы это слышим в эфире”, — отметил Путин».

Коментар: ця теза явно розрахована на зовнішню авдиторію та на вплив на енергетичні ринки. Путін із 2000-х полюбляє лякати європейців тим, що «Україна краде російський газ». Слова про підрив трубопроводів — просто переказ іншими словами меседжа про значущість Росії як постачальника енергоносіїв у Європу.

Кремль надсилає європейцям чіткий сигнал: якщо підтримка України триватиме, на Європу чекають нові енергетичні й економічні кризи. Якщо ж Україну залишають на поталу Росії, тоді Європа може розрахувати на економічні бонуси.

Отже, майданчик «Валдайського клубу» Путін використав, щоб озвучити блеф перед своїм народом і Заходом: Україна вже програє війну, а Росія воюватиме до перемоги, яку може зупинити лише капітуляція України та Європи.

Далі, протягом усього жовтня, Кремль наполегливо просуватиме цей блеф за першої-ліпшої нагоди:

09.10.23, «RT на русском»: «Поставленные президентом России Владимиром Путиным задачи будут решены быстрее, если на Украине станет меньше западного оружия, заявил глава российского МИД Сергей Лавров. “Если на поле боя со стороны украинского нацистского режима будет меньше западного оружия, наверное, задачи, которые поставлены президентом, будут решены быстрее, но они будут решены в любом случае”, — сказал он».

15.10.23, «RT на русском»: «Киев готовит новые наступательные операции на отдельных участках, но в целом его контрнаступление “провалилось полностью”. Об этом заявил российский лидер Владимир Путин в интервью программе “Москва. Кремль. Путин”».

16.10.23, «RT на русском»: «Так называемое контрнаступление украинской армии не принесло ничего, кроме огромных потерь. Об этом заявил президент России Владимир Путин. Он напомнил, что результатов атак ВСУ с 4 июня нет. “Есть только огромные потери. Потери просто огромные: один к восьми примерно, если в соотношении”, — заявил Путин в интервью Центральному телевидению Китая».

16.10.23, «RT на русском»: «Российские военные на многих участках в зоне СВО улучшают своё тактическое положение, заявил глава Минобороны Сергей Шойгу. Он добавил, что ВСУ в своих попытках наступления сталкиваются с активной обороной и не смогли достичь существенных успехов, хотя несут серьёзные потери. Для ВС РФ обстановка “выглядит устойчиво”. Об этом заявил глава российского Минобороны Сергей Шойгу в ходе совещания с президентом России Владимиром Путиным».

Через два тижні після Валдая Путін відвідує Китай для переговорів із главою КНР. Це ще одна чудова нагода привернути до своєї персони увагу світових медіа та повторити основні меседжі про війну.

Погляньмо на «пекінські тези» Путіна.

Перше, що впадає в око, це вимушений меседж про готовність Росії до мирних переговорів. І це яскраво свідчить про слабкість Путіна в гостях у товариша Сі. Він не може нехтувати офіційною «миротворчою» риторикою Китаю та ображати господаря саміту. Північний гість майже виправдовується перед китайцями: мовляв миру найбільше заважає «декрет Зеленського» про неможливість переговорів із Путіним.

ТАСС, 18.10.2023:

«Утверждения, что РФ будто бы терпит поражение на Украине, смешны: “Если война проиграна Россией, зачем поставлять ATACMS? Пусть заберут назад ATACMS, все другое вооружение, садятся за блины, приезжают к нам на чаепитие”. Вооруженные силы Украины начали очередное контрнаступление, “давно анонсированное и ожидаемое”, теперь на херсонском направлении: “Результата нет пока, потери есть. Результата нет так же, как было на запорожском, на других направлениях”. Москва фиксирует изменения риторики Запада и Киева по поводу возможных мирных переговоров. “Если украинская сторона хочет реально переговорного процесса, то нужно это делать не какими-то "театральными жестами", а нужно первое, что сделать — отменить декрет президента Украины [Владимира Зеленского], запрещающий вести переговоры”».

Для того, щоб якось продемонструвати силу на тлі таких слабких заяв, Путін вдається до відкритої погрози США «гіперзвуковими “Кинджалами”», а також до заперечення значущості поставок балістичних ракет ATACAMS Україні. Вочевидь, саме ці теза дуже сподобається російським фашистам.

ТАСС, 18.10.2023:

«ВКС России начинают на постоянной основе патрулирование в нейтральной зоне воздушного пространства над Черным морем. Наши самолеты МиГ-31 вооружены комплексами “Кинжал”. “Эти комплексы имеют дальность свыше тысячи километров и скорость девять махов”. Такое решение принято, поскольку Соединенные Штаты все больше втягиваются в украинский конфликт. “Плюс еще на фоне ближневосточного конфликта все это происходит, все это накаляет атмосферу”. “Это не угроза, но мы будем осуществлять визуальный контроль, контроль с помощью оружия за тем, что происходит в Средиземном море”...

Ракеты ATACMS, которые Вашингтон тайно поставил Киеву, не смогут кардинально изменить ситуацию: “Во-первых, это, конечно, наносит вред, и это создает дополнительную угрозу. Во-вторых, мы, конечно, сможем отражать эти атаки”. “Для Украины в этом смысле ничего хорошего нет. Это просто продлевает агонию”».

Після Пекіна російські пропагандисти  повторюють, перекручують і виривають із контексту будь-які повідомлення в західних медіа, щоб відвернути увагу від «миротворчих» меседжів Путіна, посилити його ж тези про майбутню поразку України та Заходу, і подати бажання Кремля як «доконаний факт»:

19.10.23, «RT на русском»: «Танки Abrams, поставленные из США на Украину, вряд ли сильно помогут украинской армии, пишет Newsweek. Как отмечает журнал, боевые машины прибыли в страну слишком поздно, теперь они лишь добавят Киеву проблем».

26.10.23, «RT на русском»: «Французская газета Le Monde констатировала провал контрнаступления украинской армии. В аналитической статье издание отметило, что ВСУ больше не добиваются успехов, армия России при этом перехватила инициативу, начав крупномасштабное наступление».

27.10.23, «RT на русском»: «Американский политолог, профессор Чикагского университета Джон Миршаймер выразил мнение в интервью Centre for Independent Studies, что Россия будет контролировать больше территорий и займёт значительную часть восточной и южной Украины. “Русские возьмут значительную часть восточной и южной Украины”, — сказал профессор. При этом, по его словам, Украина, лишившись территорий, превратится в “дисфункциональное” государство».

28.10.23, «RT на русском»: «Военный аналитик центра Европейского совета по международным отношениям Густав Грессель заявил, что российский лидер Владимир Путин сделал верную ставку на усталость ЕС и США от растущих расходов на Киев. Об этом он сказал в интервью телеканалу ZDF. “В России знают, что Украина зависима от международной поддержки”, — отметил Грессель».

28.10.23, «RT на русском»: «Экс-директор по России в Совете нацбезопасности Соединённых Штатов Фиона Хилл в интервью Foreign Policy выразила мнение, что российский лидер Владимир Путин чувствует продвижение конфликта на Украине в пользу России. Как она отметила, противостояние во многих государствах, по мнению российского президента, станет ключом к подрыву поддержки Украины и к тому, что всё более негативное восприятие конфликта на Западе подтолкнёт к началу переговоров на условиях Москвы».

Лондон, 29 жовтян, ТАСС: «Провал украинского контрнаступления спровоцировал разногласия между президентом страны Владимиром Зеленским и главнокомандующим Вооруженными силами Украины (ВСУ) Валерием Залужным относительно дальнейших действий Киева. Об этом сообщила газета The Sunday Times со ссылкой на источники».

30.10.23, «RT на русском»: «Страны Запада опасаются, что Москва расценит западную помощь украинской разведке как использование их оружия против территории России, что приведёт к “прямому возмездию”. Об этом, как информирует Spectator, заявил профессор Университетского колледжа Лондона Марк Галеотти».

Окрім заяв і виступів, у жовтні Кремль вдається до низки символічних заходів, щоб переконати росіян у серйозності намірів Путіна продовжувати війну «до перемоги» та підготувати їх до тривалого конфлікту.

Зокрема, в публічну сферу повертають військового кумира ультрапутіністів — «генерала Армагедона».

Як і годиться, генерала помічають у Підмосков’ї, на церковній службі, де він «скупо» ділиться планами — «служити Росії». Цю новину тиражують і повторюють цілий місяць, використовуючи як інформпривід призначення нового командувача ВКС РФ. Отже, росіян підводять до думки, що Суровікін не повернеться на стару посаду, щоб «служити батьківщині».

По-друге, путінські медіа на всі голоси хвалять «лінію Суровікіна» й оборонний задум генерала, який зупинив український контрнаступ.

Проте одразу розставляють всі крапки над «і», випереджаючи чутки про повернення Суровікіна на посаду начальника Генштабу чи міністра оборони: 20 жовтня повідомляється, як Путін раптово відвідує «штаб СВО» у Ростові, доповідь про ситуацію на фронті робить Валерій Герасимов. Спеціально підкреслюється, що Путін уже втретє за рік відвідує штаб у Ростові й контролює перебіг війни.

Таким чином, рашистів ваблять перспективою повернення на війну «генерала Армагедона», а пасивно-ватній частині росіян поступово й наполегливо нав’язують думку про обізнаність Путіна із ситуацією на фронті та змушуть забувати про пригожинську критику війни.

05.10.23, «Московский комсомолец»:

«Судьба бывшего главнокомандующего Воздушно-космическими силами России генерала армии Сергея Суровикина по-прежнему волнует многих. Каждое его новое появление на публике вызывает целую волну комментариев в социальных сетях. Но несмотря на этот интерес к личности генерала, чьим именем назвали линию обороны в зоне СВО, о его новом назначении нет никакой официальной информации.

Последняя новость, связанная с Суровикиным — его 3 октября заметили возле одной из московских церквей. С прессой генерал общаться отказался, сказал лишь: “Я служу Родине, остальное без комментариев”. То есть опять никакой ясности. Поэтому остается по крохам собирать информацию о генерале от разных источников разной степени осведомленности…

Так с чем же связан феномен интереса общественности к личности генерала Суровикина? Скорее всего, большинству из нас хочется, чтобы достойный генерал, уже вошедший в историю СВО, смог реализовать в полной мере свои боевые качества. Разумеется, на благо Родины, которой как он сказал, служит до сих пор».

20.10.23, «RT на русском»: «Владимир Путин посетил штаб Вооружённых Сил РФ в Ростове-на-Дону. Начальник Генерального штаба ВС РФ Валерий Герасимов в ходе встречи доложил главе государства, что объединённая группировка войск решает свои задачи в соответствии с планом специальной военной операции. Также российский лидер провёл беседы с представителями высшего руководства Минобороны.

“Всем командирам привет передавайте. Всего доброго”, — заявил Путин, покидая штаб ВС РФ.

Напомним, что российский лидер в марте и августе посещал Ростов-на-Дону и проводил оба раза совещание в штабе группировки СВО. В сентябре глава государства посетил центр поддержки участников СВО и их семей “Возвращение” в Великом Новгороде, а также ознакомился с работой расположенного на его площадке регионального филиала фонда “Защитники Отечества”.

По-третє, в центральних медіа та на місцях продовжують активні рекламні заходи, які мають переконати росіян у привабливості війни:

— участь у війні несе не стільки загрозу, як дає можливості покращити свій добробут; 

— на війну беруть тільки добровольців, які десятками тисяч стоять у черзі до військкоматів;

— примусова мобілізація торкнеться не «корінних росіян», а мігрантів із Середньої Азії.

У такий спосіб пропагандисти продовжують наполегливо перетворювати тему мобілізації та участі у війні, яка асоціюється з негативом і страшними наслідками, на привабливу альтернативу повсякденному життю.

04.10.23, «Царьград ТВ»: «Набор контрактников и добровольцев успешно продолжается благодаря достойной социальной поддержке военнослужащих. Сергей Шойгу заверил, что только в сентябре оборонное ведомство приняло на контрактную службу более 50 тысяч человек».

04.10.23, «Известия»: «В течение месяца для выполнения задач в зоне спецоперации по защите Донбасса было набрано 38 тыс. добровольцев, сообщил в четверг, 5 октября, министр обороны России Сергей Шойгу в ходе совещания в штабе Объединенной группировки войск».

28.10.23, «Царьград ТВ»: «Новоиспечённых граждан России задерживают и добровольно-принудительно везут в тренировочный центр в Подмосковье. Там мигранты проходят медицинскую комиссию и готовятся к отправке на фронт. Кажется, что появление “иностранного легиона” в зоне СВО совсем скоро станет реальностью».

30.10.23, «Известия»: «Участникам специальной военной операции — мобилизованным и контрактникам-добровольцам — хотят дать право отдыхать в федеральных санаториях Минобороны, которыми пользуются военные. Как выяснили “Известия”, такой законопроект будет внесен в Госдуму 30 октября депутатами фракцией “Справедливая Россия — За правду”. Документ имеется в распоряжении “Известий”».

30.10.23, «Царьград ТВ»: «Известный военкор, политолог Алексей Живов в беседе с корреспондентом “Царьграда” отметил, что уроженцы Средней Азии, Закавказья, которые не всегда законными способами получают у нас паспорта, пользуются всеми благами гражданства России. И при этом игнорируют обязанности. В особенности — воинскую повинность. Живов считает, что рейды надо проводить по всей стране и поставить наконец вопрос ребром: русское гражданство для иностранцев-мужчин предоставлять исключительно через службу в армии. И никакой не год, а пусть служат 10 лет. Как раз за это время, если кто-то реально хочет стать гражданином, он в армии пройдёт культурную интеграцию в русское общество и станет добропорядочным человеком”, — говорит военкор».

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1752
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду