Як Кремль переконує себе, що «украинский корабль тонет». Огляд російського медіапростору в першій половині квітня 2023 року

Як Кремль переконує себе, що «украинский корабль тонет». Огляд російського медіапростору в першій половині квітня 2023 року

4 Травня 2023
1374

Як Кремль переконує себе, що «украинский корабль тонет». Огляд російського медіапростору в першій половині квітня 2023 року

1374
Агітація за Трампа, героїзація Владлена Татарського та витік розвідданих США.
Як Кремль переконує себе, що «украинский корабль тонет». Огляд російського медіапростору в першій половині квітня 2023 року
Як Кремль переконує себе, що «украинский корабль тонет». Огляд російського медіапростору в першій половині квітня 2023 року

In English

Огляд на другу половину березня читайте тут.

Витік даних у США

7 квітня 2023 року видання The New York Times повідомило, що секретні документи американської розвідки, в тому числі щодо планів посилення України перед контрнаступом, були оприлюднені в інтернеті. Як з’ясувалося згодом, сотні сторінок із розвідувальними даними кілька місяців зберігалися в інтернет-чатах та на форумах мережі Discord.

Витік даних став важливим інформаційним приводом для російських медіа. Кремль використав цю можливість, щоб відволікти увагу від відсутності власних успіхів в Україні та вкотре наголосити на буцімто неспроможності Джо Байдена бути лідером Сполучених Штатів.

Ми виділили декілька основних меседжів, які транслювали російські пропагандистські видання.

  • «Никакого успешного наступления ВСУ»

В основному в повідомленнях ішлося, що контрнаступ Збройних сил України внаслідок американського «зливу» даних не вдасться, звільнення окупованих територій не відбудеться, а допомога від Сполучених Штатів зменшиться.

Тобто, витік розвідданих став випадковою подією, за яку вхопилася російська пропаганда, щоби правдоподібно заперечити успіхи українських військ та збити суспільні очікування від анонсованого українського контрнаступу.

Інтенсивність повідомлень побічно свідчить, що російська влада побоюється втратити контроль над поширенням негативної інформації та заздалегідь формує режим «інформаційної блокади» напередодні можливого українського наступу.

«После потери западной поддержки Украина уже не сможет выстоять на поле боя. Утечка секретных документов Пентагона может привести к тому, что западные союзники начнут пересматривать свою политику в отношении киевских властей. Эксперт не исключил полное прекращение военных поставок ВСУ» («Телеканал 360 Подмосковье», 14.04)

«Людей начинают готовить к неудобной правде. В США заранее отчитываются перед уважаемыми избирателями, готовят общественное мнение к правде: дескать, ребята, победить русских в текущем году мы не сумеем, никакого успешного наступления ВСУ, как писали ранее, захвата Крыма не будет. Не получается. Даже в рамках информационной войны. Они стелют соломку, и не зря, ведь осенью 2024 года у них пройдут выборы президента» («Царьград ТВ», 18.04)

На тлі невтішної для Росії ситуації на полі бою пропагандисти використовують будь-яку можливість заявити про майбутні військові переваги. Нагадаємо, українське командування заявило, що навіть правдива інформація у «зливі» більше не актуальна.

«Российская разведка может добыть много информации о состоянии ВСУ и намерениях украинского генштаба из-за недавней утечки из Пентагона» («Газета.ру», 08.04)

«Почему нам это на руку? …наличие таких документов, в той или другой степени в точности отражающих позицию из-за отношений между ВСУ и натовскими хозяевами, российским вооруженным силам интересно. Даже если у них есть тактические и оперативные неточности, некие некорректности по датам, по цифрам, по запасам, по эшелонированию, тем не менее это план. Значит, по тому, как он составлен, мы четко поймем, близок ли он к постоянному» («Аргументы и Факты», 08.04).

Щоби посилити пропагандистські меседжі, російські видання тиражували заяви іноземних «авторитетних джерел», зокрема різноманітних «американських експертів» та «відставних військових».

Наприклад, у першій половині квітня таку роль виконував ексрадник міністра оборони США Дуглас Макгрегора: «Бывший советник главы Пентагона, полковник в отставке Дуглас Макгрегор заявил, что украинское государство может исчезнуть к концу года из-за тяжелой ситуации в стране: "Я не уверен, что Украина будет существовать к концу 2023 года как национальное государство. Обстановка внутри страны ужасающая, потери ужасающие"» («РИА Новости», 08.04).

Регіональні медіа також висвітлювали інцидент через призму відносин Україна — НАТО. Наприклад, в «Уфимских заметках» від 16 квітня зазначалося, що «утечка секретных документов Минобороны США была попыткой Вашингтона предупредить Украину о бесперспективности продолжения конфликта с Российской Федерацией. Отмечается, что "вброс" может быть трактован как косвенное указание Украине, что она не готова к контрнаступлению и активным боям с каким-либо позитивным результатом».

  • «НАТО і США воюють із Росією руками українців»

Спочатку російські медіа радісно підхопили цитування технічних та кількісних подробиць зі «зливу» про американську військову допомогу Україні. Так вони ілюстрували кремлівський меседж про «війну НАТО проти Росії» на українській території: «У России "нет ни малейших сомнений" в том, что США и НАТО напрямую или косвенно вовлечены в конфликт на Украине. Уровень этой вовлеченности постепенно растет", — сказал Песков, добавив, что это усложняет всю историю, но не может повлиять на окончательный исход специальной операции» (ТАСС, 07.04).

«Війна із Заходом» залишається важливим елементом інформаційної кампанії, спрямованої на плекання ворожнечі до всього американського і європейського та цілковитої ізоляції населення Росії.

«Появившиеся в сети данные демонстрируют, что Соединенные Штаты вовлечены практически во все аспекты войны, за исключением действий американских войск. Утечка секретных документов американских спецслужб показала степень участия США в конфликте на Украине, несмотря на то, что администрация президента Джо Байдена отрицает ведение прокси-войны с Россией» (газета «Известия», 12.04).

Однак за тиждень висвітлення витоку розвідданих США в російських медіа різко змінилося. Основною тезою стало твердження, що витік інформації про контрнаступ України це «інформаційно-психологічна операція», спрямована на підрив довіри до російської армії та керівництва:

«Утечка секретных военных документов о планах США и НАТО по наращиванию украинских вооруженных сил перед запланированным на весну контрнаступлением Украины может быть частью целенаправленной кампании по дезинформации» (REN-TV, 13.04).

Окремим цікавим сюжетом, який використовували російські медіа, стало розкручування дискусії щодо незадовільної діяльності адміністрації Байдена, хаосу в Білому домі та Пентагоні. І в цьому росіяни швидко знайшли союзників серед прихильників Дональда Трампа.

Видання «РИА Новости» першим (вибірково) оприлюднило реакцію читачів західних видань на появу секретних даних у мережі. Коментатори були незадоволені обсягами допомоги Україні та загальною роботою лідера Сполучених Штатів — медіа зібрало «найкращі» висловлювання стосовно Джо Байдена та компетентності його адміністрації:

«"Вот что бывает, когда в США правит такая некомпетентная администрация во главе с президентом Джо Байденом", — отметили в комментариях.

"Ничего такого, что нельзя было бы исправить с помощью пары миллиардов долларов, да, Джо?" — задался вопросом пользователь.

"С Зеленским пора кончать, а украинцам — повзрослеть и сесть за стол переговоров с русскими", — написал один из участников дискуссии.

"Это доказывает, что режиму Байдена нельзя доверять ничего, что является секретным или конфиденциальным", — резюмировали читатели» («РИА Новости», 10.04).

Сам Дональд Трамп згодом теж прямо звинуватив свого суперника на виборах 2020 року у витоку секретних даних, використавши це як нагоду наголосити на промахах свого суперника перед майбутніми виборами 2024 року:

«Дональд Трамп определил утечку секретных документов Пентагона "самой позорной" в истории. Он считает, что стоять за этим может нынешний глава Белого дома Джо Байден» (REGNUM, 13.04).

Дональд Трамп та прийдешні президентські вибори

Нова хвиля уваги найбільших російських медіа до Трампа припала на початок квітня 2023 року у звʼязку з обвинуваченнями у фінансових махінаціях — загалом близько 1000 згадок, за даними компанії Semantrum. З якою метою росіяни використовували колишнього американського президента:

  • по-перше, цитували критику Трампа на адресу адміністрації Джо Байдена стосовно підтримки України:

«Дональд Трамп недавно заявил, что конфликт на Украине "должен завершиться прямо сейчас". По словам экс-президента США, он готов добиться урегулирования ситуации на Украине всего за сутки. Правда, для этого ему нужно быть переизбранным на пост президента» (НТВ, 15.04);

«Политик подчеркнул, что при его правлении Россия не начала бы специальную военную операцию на Украине, а в КНР не помышляли о восстановлении контроля над Тайванем» («Украина.ру», 13.04);

«Бывший президент США Дональд Трамп хочет отомстить президенту Украины Владимиру Зеленскому за то, что тот отказал ему в проведении расследования сына нынешнего главы американского государства Хантера Байдена» («Московский комсомолец», 15.04).

Ішлося і про обсяг американської допомоги Україні:

«Если хотя бы 5% учителей добровольно вооружатся и научатся пользоваться оружием для противодействия преступникам, мы сдержим проблему убийств в школах, и она исчезнет… Если мы отправили 120 миллиардов долларов Украине, значит, мы сможем потратить одну десятую этого объема для защиты американских детей и школ»;

  • по-друге, російські медіа переконували аудиторію, що Трамп має хороші шанси виграти у Байдена вибори 2024 року:

«Пенса освистали, а Трампу аплодировали на съезде Национальной стрелковой ассоциации. Бывший вице-президент США, который критиковал Трампа за атаку на его сторонников на Капитолий 6 января 2021 года, удостоился редких аплодисментов во время своего выступления, а когда он закончил, в зале вновь раздался неодобрительный гул. При этом экс-президент США Дональд Трамп на той же сцене был встречен аплодисментами. Он также предложил выдать оружие американским учителям, что, по его словам, может обойтись дешевле, чем поддержка Украины».

Пропагандисти розповідали, що внаслідок недавніх обвинувачень Трамп лише додав собі популярності. Колишній президент США й надалі залишається улюбленою американською фігурою російських медіа.

Наразі Дональд Трамп активно просуває меседжі про те, що він — єдина надія та «рятівник» Сполучених Штатів, а сама держава за правління Джо Байдена зі світового лідера перетворилася на посередню країну з великими економічними проблемами. У російські медіа потрапляє частина агітації:

«Дональд Трамп обвинил власти США в создании небывалой опасности для страны» (REGNUM, 15.04);

«Экс-глава Белого дома Дональд Трамп считает, что некомпетентность администрации президента Джо Байдена приведёт к третьей мировой войне. Трамп высказал обеспокоенность угрозой применения ядерных вооружений, так как Байден допускает конфликт на Украине и возникновение рисков ядерной конфронтации между Вашингтоном и Москвой» (REGNUM, 15.04);

  • по-третє, Трампа позиціюють як проросійського політика:

заяви Трампа про те, що він «закінчить війну між Росією та Україною за день», путіністи трактують із вигодою для себе, оспівуючи політика як великого друга Росії.

Достатня кількість медіа згадувала про сумнівне запрошення Трампа та Ілона Маска в окупований Крим: «Глава парламента Крыма Владимир Константинов пригласил экс-президента США Дональда Трампа и американского предпринимателя Илона Маска. "Он приедет к нам одним человеком, а уедет другим, ― добавил спикер. ― И многие вопросы будут решаться по-другому после его такого визита"» (НТВ, 15.04).

Всі ці новини спрямовані на те, щоби переконати пересічних росіян, начебто «Росія все одно переможе», «Путін завжди правий», «Америка боїться Росії». Населення Росії підводять до думки, що «перемога не за горами» і «Трамп прийде — порядок у США наведе».

Страта українського військовослужбовця

11 квітня українське суспільство сколихнули кадри страти українського військового. Спочатку в російських телеграм-каналах, а згодом у медіа по всьому світу почали поширювати відеозапис, на якому окупанти знущаються над військовослужбовцем та обезголовлюють його.

Відповідь західних країн не змусила чекати: генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель та генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, серед інших, заявили, що їх вразило відео, та закликали засудити злочин.

Тим часом у російських медіа страту було згадано надзвичайно малу кількість разів. З 11 по 16 квітня число таких повідомлень у великих кремлівських медіа ледве досягло 15.

  • Відповідь ЧВК «Вагнер» на обвинувачення у злочині. «Евгений Пригожин отрицает, что украинского военнопленного обезглавили бойцы ЧВК Вагнера: "Я уже говорил о том, что на видео никаким образом не идентифицируется ни ЧВК Вагнера, ни место Бахмут. <…> Чушь абсолютно полная. Действительности она [информация] не соответствует"» (Republic.ru, 14.04).
  • Агресивні відповіді Кремля на високому рівні: «Посольство РФ в Молдавии осудило "скоропалительные и огульные" обвинения, сделанные в адрес России Министерством иностранных дел и европейской интеграции Молдавии, после публикации видео с казнью якобы украинского военнослужащего, снятое в районе Артемовска» («Газета.ру», 15.04).
  • Переведення уваги на уявні злочини українських військ: «В посольстве также спросили, почему МИД Молдавии не отреагировал на аналогичные факты военных преступлений Вооруженных сил Украины, совершенные в отношении народа Донбасса и доказанные независимой международной комиссией ООН» («Газета.ру», 15.04).

Якщо говорити про формулювання та ключові слова, за якими можна знайти інформацію про страту (знущання, обезголовлювання, відрізання голови, beheadings, beheaded, Enthauptung) то в російських медіа «обезголовлювали» лише УПЦ МП в Києві: «На Украине арестован очередной митрополит, гонения на УПЦ продолжаются. По словам самого архиерея, его арестовали, чтобы обезглавить епархию, а на прихожан оказывают насильственное давление» (E-News, 14.04).

«Все понимают, что в стране идет атака на УПЦ, и уголовное дело против него — "лишь звено в этой атаке". Он не исключил, что следствие просит такую меру пресечения для него не самостоятельно, но по чье-то указке сверху — "чтобы обезглавить и обездвижить руководство Черкасской епархии", а затем "заняться тем, чем занимаются на Западной Украине"» («Украина.ру», 13.04).

Важливо зазначити, що 10 квітня, за день до публікації відеозапису трагедії, видання Discover 24 писало, що «Военнослужащие ВСУ обезглавили иностранных наемников, чтобы осложнить их опознание. Киев предпринимает подобные меры, чтобы скрыть и без того очевидный факт – под видом "волонтеров" и "добровольцев" на его стороне участвуют в боевых действиях военнослужащие регулярных армий Запада. В случае их опознания у ВС РФ появились бы доказательства, поэтому трупы иностранцев обезглавливают, чтобы максимально осложнить идентификацию».

Попри публікацію та поширення відеозапису, Росія систематично заперечує свою причетність до страти українського військовополоненого та залякування авдиторії.

Персонажі пропаганди

Володимир Путін

Традиційно першим у рейтингу російського медіапростору є Володимир Путін. У першій половині квітня, за даними Semantrum, медіа згадували очільника Кремля 5039 разів. Основні меседжі російської пропаганди: 

  • миротворчі прагнення Росії. У медіа вважають, що Росія мало не з початку війни прагне її закінчити, однак Захід заважає.  «Как подчеркивал президент Владимир Путин, Россия стремится не раскручивать маховик украинского конфликта, а закончить его. Но западные страны постоянно говорят о необходимости продолжения боевых действий, наращивают поставки вооружений и готовят бойцов ВСУ на своей территории. В Москве на это заявляли, что западная военная помощь не сулит Украине ничего хорошего и только затягивает конфликт» («РИА Новости», 14.04);
  • зміцнення відносин з дружніми державами. Якщо в кінці березня «тріумфом» Росії візит Сі Цзіньпіна до Москви, то в цьому місяці ставки знизилися — Путін підписав нові договори із сирійським диктатором Башаром Асадом щодо тісної та ефективної співпраці у правовій сфері («Московский комсомолец», 14.04).

Також російські медіа продовжують розповідати про начебто все більш добросусідські відносини Росії та Китаю: «Председатель КНР Си Цзиньпин провел "бесчисленное количество" разговоров и встреч с российским президентом Владимиром Путиным» (ТАСС, 14.04);

  • заява про те, що «политика сдерживания и ослабления России это долгосрочная стратегия Запада, а санкции нанесли серьезный удар по всей мировой экономике» («РИА Новости», 13.04). За словами Путіна, основною ціллю Заходу є «погіршення життя мільйонів росіян». Також він оголосив, що «Россия решит все проблемы, которые ей создает Запад». Ця заява продовжує політику демонізації країн, які підтримують Україну. Та зміщує акцент з економічних втрат Росії на «удари для всієї світової економіки»;
  • наголос на начебто економічних успіхах Росії. Виявляється, що в Росії «спостерігається позитивна динаміка в торгівлі» і така ж динаміка росту ВВП у квітні. «На совещании Владимира Путина с правительством заявлены несколько среднесрочных тезисов о состоянии экономики и ее краткосрочных перспективах. Наблюдается высокая положительная динамика в торговле, ожидается рост нефтяных поступлений в бюджет со второго квартала 2023 года и положительная динамика ВВП с апреля, предстоит общее улучшение макропрогноза на весь 2023 год» («Коммерсант.ру», 11.04).

Володимир Зеленський

Як і в попередні місяці, другою людиною за кількістю згадок у російських медіа є Володимир Зеленський — у першій половині квітня про нього говорили 1762 рази.

  • Реакція на пости українського президента в соціальних мережах. Напередодні Великодня у твітері активізувалися боти та «диванні війська» Путіна. «В своем посту украинский лидер назвал Россию "злым государством", обвинив в якобы совершении преступлений в канун празднования православной Пасхи. Он также добавил, что победа — это долг Украины перед человечеством, поэтому Кремль должен, по его мнению, проиграть». Серед відповідей користувачів у коментарях (досить одноманітних) виокремимо наступні тези:

1)  «Зло — это Соединенные Штаты и сам Зеленский»;

2) «К сожалению, правда заключается в том, что вы самый большой предатель и разрушитель Украины!»;

3) «Ваше время истекает. Хватайте деньги и бегите, пока не стало слишком поздно»;

4) «В Артемовске ты уже проиграл. Что дальше?»;

5) «Вы могли бы завершить этот кризис хоть сегодня, но вы сами решили этого не делать» (усі посилання вище — «РИА Новости», 14.04).

  • Санкції проти російських спортсменів. 15 квітня більшість згадок про Володимира Зеленського була повʼязана із запровадженням санкцій проти ряду спортивних діячів Російської Федерації. Спортсмени, що опинилися в цьому списку, як виявилося, зовсім не зрозуміли, «как они туда попали»: «Бронзовый призер чемпионата Европы … Динияр Билялетдинов не имеет представления, почему руководство Украины приняло решение ввести против него санкции. "Вообще без понятия, почему я туда попал. В принципе не очень интересно"» (ТАСС, 15.04).

З іншого боку, особливо пристрасні патріоти Росії заявляли, що санкції — ознака того, що їх «бояться». Футболіст Вєніамін Мандрикін заявив, що він «против нацистов. Если бы мог ходить, пошел бы воевать добровольцем, а так, поддерживаю нашу армию через "Народный фронт". Отправляю финансовую помощь. Мне по хрену на эти санкции. Наоборот, доволен. Значит — боятся» («Газета.ру», 15.04).

  • У квітні кількість новинних повідомлень про Бахмут значно знизилася — 115 згадок у великих російських медіа. Через усі повідомлення простежується наступна теза: «Президент Украины Владимир Зеленский в своём стремлении угодить западным союзникам готов пожертвовать военными в Артёмовске, иначе потеря города ударит по репутации ВСУ» (REGNUM, 14.04).
  • Перша половина квітня відзначилася заявами «улюбленця» російських медіа, американського медійника Сеймура Герша, який не вперше висловлюється про війну проти України. Цього разу темою стало твердження: «​​Владимир Зеленский покупает российское топливо, что оплачивается за счет американских налогоплательщиков» («РИА Новости», 12.04). Також Герш стверджував, що американська військова допомога Україні присвоюється Зеленським та його адміністрацією: «Американский журналист, лауреат Пулитцеровской премии Сеймур Херш утверждает, что президент Украины Владимир Зеленский и его окружение незаконно присвоили порядка $400 млн, выделенных Западом на поддержку страны» (ТАСС, 12.04).

Владлен Татарський

Про Владлена Татарського, або Максима Фоміна, у квітні було 1535 згадок. Про його вбивство у Санкт-Петербурзі російська медіа писали:

  • «Вбивство Татарського — акт тероризму київського режиму»

Пропагандисти наголошували на «терористичній природі» влади України та звʼязку вбивства Татарського з попередніми «інцидентами»: «Киев использует террористические методы для борьбы с неугодными журналистами. Так во время специальной военной операции погибли четыре российских журналиста, среди них Дарья Дугина, Владлен Татарский, Сергей Постнов и Олег Клоков… Привычный способ решения проблем киевским режимом ― убийства и террор, причем такой путь достижения своих целей верхушка Украины выбрала задолго до того, как по стране прокатились Майданы» («Украина.ру», 15.04).

Також телеканал НТВ заявляв про існування «розстрільного спику Києва», додаючи, що це не остання розправа над ворогами України. І стверджував про причетність до вбивства американської розвідки (у світлі зустрічі Майка Помпео з Президентом Зеленським) та координацію замахів на російських пропагандистів із Пентагону (НТВ, 10.04).

Через два тижні після події ФСБ заявила, що організатором замаху був уроженець Донецької області Юрій Денисов, який у медіа змальовується як «неврівноважена, агресивна особа» і «страшный человек» (REGNUM, 14.04).

«ФСБ сообщила, что организаторами убийства военкора Владлена Татарского в петербургском кафе являются спецслужбы Украины и "их агентура", в том числе из среды находящихся за рубежом российских оппозиционеров. По данным службы, убийство спланировал гражданин Украины Юрий Денисов, который через сервис доставки и посредника передал Дарье Треповой взрывное устройство» («РБК.ру», 15.04).

На «Першому каналі» замах також повʼязували з «київським режимом»: «Российские спецслужбы установили личность гражданина Украины. Это Юрий Денисов, он давно следил за военкором, и вместе с Дарьей Треповой готовил теракт. Действовал по заданию из Киева, передал сообщнице взрывное устройство, а потом сбежал из России» (13.04).

  • «Лицемірство Заходу»

Марія Захарова звинуватила західні країни у «лицемірстві» через реакцію на смерть «воєнкора». За її словами, Захід «залишився байдужим» до вбивства та намагається «перетворити агресора на жертву»: «Она обвинила западные страны в том, что они не выразили сочувствия и сострадания в связи с гибелью военкора, однако "лепят жертву" из террористки Дарьи Треповой» («Московский комсомолец», 08.04).

  • Канонізація Владлена Татарського як жертви війни проти України

«В память о военном корреспонденте Владлене Татарском на доме в центре Нижнего Новгорода появился мурал с его изображением… Также на изображении есть надпись: "проиграть эту войну мы не имеем права"» («РИА Новости», 13.04).

Велика кількість згадок стосувалася нагород, муралів та інших заходів зі «вшанування памʼяті».

Однак усіх перевершив Євгеній Пригожин: у день смерті пропагандиста він заявив, що над «юридично приєднаним» Бахмутом стоїть російський прапор в памʼять про Татарського. «Евгений Пригожин сообщил: "Мы водрузили российский флаг с надписью "Владлену Татарскому добрая память" и флаг ЧВК "Вагнер" на городской администрации Бахмута» (REGNUM, 03.04).

Також російські медіа поширювали інформацію про місцезнаходження могили Татарського (закликаючи прийти «попрощатися» з воєнкором) і навіть маршрути для можливих паломників. Заголовки до таких повідомлень трагікомічні: «Он был больше войны» і «Достучался правдой до сердец. Прощание с Владленом Татарским» («Коммерсант.ру», 09.04; «Аргументы и Факты», 09.04).

«Біолабораторії США в Україні»

Російські медіа час від часу пишуть про існування «американських біолабораторій» та «баз НАТО» на території України. «РИА Новости» у квітні повернулися до цієї теми Кремля, заявляючи, що США будує наступні біолабораторії й зовсім скоро Україна застосує біологічну зброю на полі бою. Також кремлівські медіа анонсували провокації Сил оборони:

«​​В субботу в Межведомственном координационном штабе РФ по гуманитарному реагированию на Украине сообщили, что Киев собирается провести в Сумской области провокацию и обвинить Россию в применении отравляющих веществ. Отмечается, что на оборудованные псевдопозиции Киев планирует доставить из моргов тела и останки погибших украинских военнослужащих, смерть которых наступила якобы в результате огневого поражения "российскими" артиллерийскими боеприпасами, снаряженными "отравляющими веществами"» («РИА Новости», 08.04).

«Киевский режим собирается обработать участок местности и останки отравляющим веществом, чтобы приглашенные эксперты из западных стран, в настоящее время находящиеся на территории Украины, могли задокументировать якобы "применение российскими вооруженными силами "химического оружия"» («РИА Новости», 08.04).

«США возобновили программу строительства биолабораторий на Украине и расширяют формат подготовки украинских биологов. Пентагон продолжит исследования на биообъектах на Украине и в других странах из-за невнятной реакции мирового сообщества и боязни перечить Вашингтону» («РИА Новости», 07.04).

Рівень цинізму Кремля не перестає вражати:

«Указывается, что акцию Украина намеревается провести, чтобы отвлечь внимание международной общественности от опубликованных ООН фактов многочисленных военных преступлений, совершенных военнослужащими украинской армии и боевиками националистических формирований» (ТАСС, 10.04).

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1374
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Las Systems
339 дн. тому
Прошу прощения, это мне совсем не подходит.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду