Це проєкт, який через захопливу драматичну історію говорить із молодою аудиторією про кібербулінг, цифрову безпеку та ризики життя в онлайн-середовищі. Він став результатом спільної роботи журналістки Юлії Петренко, редакторки Олени Високолян і доцентки кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лілії Шутяк у межах менторської програми DW Akademie зі створення інтерактивних продуктів для навчання медіаграмотності дітей і підлітків.

Відкриваючи подію, проєкт-менеджерка програми з медіаграмотності в Україні DW Akademie Юлія Алєксєєва розповіла, що поштовхом до появи серіалу стали дослідження цифрового благополуччя підлітків і дискусії про онлайн-безпеку, які останніми роками відбуваються у різних країнах Європи.

«Коли ми вивчали результати досліджень про кібербулінг, тривожність, онлайн-грумінг та інші онлайн-загрози, багато дорослих буквально запитували: що нам робити? Раніше батьки хвилювалися, коли дитина була на вулиці, а тепер ми розуміємо, що небезпека може чекати і тоді, коли дитина сидить у своїй кімнаті з телефоном у руках. Саме тому нам було важливо знайти спосіб говорити про ці ризики зрозумілою для підлітків мовою», — сказала Юлія Алєксєєва.

Проєкт-менеджерка програми з медіаграмотності в Україні DW Akademie Юлія Алєксєєва

За її словами, серіал має стати не приводом для нових заборон, а інструментом для діалогу між підлітками та дорослими.

«Я дуже сподіваюся, що цей проєкт стане майданчиком для обговорення кібербулінгу та цифрової безпеки. Нам потрібні не лише обмеження чи заборони, а можливість навчити дітей відстоювати свої цифрові кордони та почуватися впевнено в інтернеті», — додала Юлія Алєксєєва.

Презентація серіалу «Злив» проходила на даху простору Kooperativ

Для авторської команди прем’єра серіалу «Злив» стала водночас завершенням роботи над проєктом і початком його шляху до глядача.

Продюсерки серіалу «Злив» Лілія Шутяк, Юлія Петренко та Олена Високолян

«Ми завершили роботу над серіалом, але насправді зараз усе тільки починається. Найважливіше питання — як його сприйме аудиторія, чи побачать підлітки ті сенси, які ми закладали. Тому сьогодні ми відчуваємо не стільки фінал, скільки початок нового життя цього проєкту», — поділилася продюсерка серіалу Олена Високолян.

Вона сказала, що для українського медіапростору «Злив» є експериментом одразу в кількох напрямках.

«Вертикальні серіали давно стали популярними в інших країнах, але українською мовою такого контенту практично немає. А серіалів для підлітків, які б поєднували драматичну історію та тему кібербулінгу, фактично не існувало зовсім. Тому для нас це не просто ще один проєкт, а спроба відкрити новий формат для української аудиторії», — говорить Олена Високолян.

Юлія Петренко розповіла, що робота над серіалом стала для неї несподіваним професійним викликом.

«Ми всі дебютували в нових ролях. Я журналістка, ведуча, працюю з підлітками, але не думала, що так швидко стану продюсеркою серіалу. Ми багато спілкуємося зі школярами, запитуємо, який контент їм цікавий. І щоразу чуємо: підлітки хочуть дивитися історії про себе. А якщо такі історії ще й допомагають розібратися з реальними ризиками, то це вже не просто розвага, а важливий інструмент навчання», — розповіла Юлія Петренко.

Лілія Шутяк розповіла, що проєкт став унікальним досвідом співпраці журналістів і представників кіноіндустрії.

«Ніхто з нас раніше не працював над створенням серіалу. Ми багато вчилися, помилялися, шукали рішення. Але саме завдяки цьому отримали безцінний досвід. Для мене це приклад того, як журналісти й кінематографісти можуть об’єднуватися заради суспільно важливих тем. І тепер я впевнена, що це лише початок», — додала Лілія Шутяк.

Під час презентації серіалу «Злив»

У центрі сюжету серіалу — блогерка Іванка, яка мріє про популярність і прагне набрати десять тисяч підписників. Однак звичайний стрим обертається для неї катастрофою: один донат відкриває доступ до особистої інформації дівчини, а її приватне життя опиняється у відкритому доступі. Разом із друзями Бодею та Максом Іванка намагається виправити ситуацію, використовуючи базові знання з кібербезпеки. Проте кожен новий крок приносить нові труднощі та випробування. Героям доводиться не лише боротися за повернення акаунта, а й перевіряти на міцність власну дружбу.

«Злив» створений у форматі вертикального серіалу спеціально для перегляду на смартфонах. Стрічка поєднує візуальну мову сучасних соціальних мереж із важливою освітньою складовою. Кожен епізод триває кілька хвилин, однак за цей короткий час автори встигають розповісти динамічну історію та водночас познайомити глядачів із базовими принципами цифрової безпеки, захисту персональних даних і поведінки в онлайн-середовищі.

Головні ролі у серіалі виконали Еліна Антонова, Олесь Артюх, Іларіон-Модест Теа й Олександр Пилипенко. Режисеркою й монтажеркою проєкту стала Анастасія Іванюк, сценарій написала Маргарита Шеремет. Над візуальним втіленням історії працювали оператор Рустам Мамедов, художниця Вероніка Сарафанова та графічна дизайнерка Марія Арсеньєва. Разом вони створили сучасний екранний світ, близький і зрозумілий підліткам, які щодня живуть у цифровому просторі.

Актори та творча команда серіалу

Після перегляду до учасників заходу онлайн приєднався медіатренер DW Akademie Лукас Гансен. Він назвав «Злив» одним із найсучасніших медійних проєктів, над якими йому доводилося працювати.

«Шість місяців тому це була лише смілива ідея. Сьогодні ми бачимо повноцінний серіал. І я хочу подякувати всій команді за те, що вона змогла пройти цей шлях. На мою думку, цей проєкт унікальний не лише для України, а й для всієї Європи. Я не знаю іншого прикладу, коли тема цифрової безпеки для підлітків була б реалізована саме у форматі вертикального серіалу», — сказав Лукас Гансен.

Медіатренер DW Akademie Лукас Гансен доєднався до презентації серіалу по відеозв’язку

У продовженні заходу відбулася панельна дискусія про медіаграмотність і кібербезпеку для підлітків. Її учасниками стали старша оперуповноважена в особливих справах департаменту кіберполіції Марина Задвернюк; тренерка з медіаграмотності, авторка дослідження про цифрову поведінку та емоційний стан підлітків в інтернеті Яна Бабак; керівниця дитячого та підліткового мовлення Суспільного Юлія Дичук; координаторка проєкту Cyber Safe Girls, громадської організації Teenergizer, координаторка команди консультантів, які надають безплатну онлайн-підтримку підліткам і молоді Аліса Бондаренко та генеральна директорка освітньої організації «Змінотворці» Оксана Лютік. Модерував розмову психолог, психотерапевт, співзасновник платформи психотерапії TreatField Ілля Полудьонний.

Модератор панельної дискусії Ілля Полудьонний та учасниці Оксана Лютік, Аліса Бондаренко, Юлія Дичук і Яна Бабак

Координаторка проєкту Cyber Safe Girls громадської організації Teenergizer Аліса Бондаренко сказала, що сучасні підлітки фактично живуть одночасно у двох світах — реальному та цифровому.

«Для підлітків інтернет уже давно не є окремим простором. Там вони шукають друзів, підтримку, прийняття, можливість бути собою. Але саме тому вони стають більш вразливими до маніпуляцій, тиску та онлайн-насильства. Бажання бути популярним, отримувати схвалення й визнання іноді підштовхує дітей до ризикованих рішень», — сказала Аліса Бондаренко.

Координаторка проєкту Cyber Safe Girls, громадської організації Teenergizer, координаторка команди консультантів, які надають безплатну онлайн-підтримку підліткам і молоді Аліса Бондаренко

Авторка дослідження про цифрову поведінку підлітків Яна Бабак розповіла, що результати опитувань свідчать про зростання тривожності серед молоді та нестачу якісних офлайн-взаємодій.

«Онлайн для підлітків дуже важливий, але водночас вони самі говорять, що їм бракує живого спілкування. Ми побачили чітку закономірність: там, де слабший контакт із батьками й однолітками в реальному житті, частіше виникають проблемні онлайн-взаємодії. Інтернет не може повністю замінити відчуття підтримки та безпеки, які дитина отримує у реальному світі», — розповіла Яна Бабак.

Керівниця дитячого та підліткового мовлення Суспільного Юлія Дичук і тренерка з медіаграмотності, авторка дослідження про цифрову поведінку й емоційний стан підлітків у інтернеті Яна Бабак

Старша оперуповноважена Департаменту кіберполіції Марина Задвернюк розповіла, що кількість звернень щодо кібербулінгу зростає.

«У цьому є і тривожна, і позитивна сторона. Так, люди більше часу проводять онлайн і стикаються з більшою кількістю ризиків. Але водночас вони перестають мовчати. Діти та батьки дедалі частіше розуміють, що кібербулінг — це не жарти, а серйозна проблема, про яку потрібно говорити та яку потрібно вирішувати», — поділилася Марина Задвернюк.

Генеральна директорка освітньої організації «Змінотворці» Оксана Лютік сказала, що найкраще працює навчання через власний досвід.

«Підлітки не сприймають лекції про те, що треба бути обережними в інтернеті. Натомість вони чудово реагують на ситуації, які можуть прожити самі. Саме тому такі формати, як серіал “Злив”, є надзвичайно ефективними. Вони дозволяють не просто почути інформацію, а відчути її через історію героя», — сказала Оксана Лютік.

Генеральна директорка освітньої організації «Змінотворці» Оксана Лютік

Говорячи про особливості комунікації з підлітками під час війни, керівниця редакції проєктів для дитячої та підліткової аудиторії Суспільного Юлія Дичук сказала, що для творців контенту головним викликом стала підвищена відповідальність за кожне повідомлення та тему. За її словами, сьогодні медійникам дедалі частіше доводиться залучати психологів і експертів, аби зрозуміти, як говорити з молодою аудиторією про складні події та не завдавати додаткової травми.

«Найчастіше питання, яке нам ставлять колеги з європейських мовників: “А як ви розповідаєте підліткам про війну?”. І найчастіша відповідь, яку ми даємо: українським підліткам не треба розповідати про війну, бо вони в ній живуть, вони це відчувають, як і ми. Ми намагаємося допомагати їм мислити, пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, відповідати на питання, які їх турбують сьогодні», — сказала Юлія Дичук.

Також вона пояснила, що попри війну підлітків продовжують хвилювати теми дорослішання, самоідентичності, стосунків із друзями та батьками, пошуку себе й майбутньої професії. Саме тому контент для молоді має враховувати не лише воєнний контекст, а й природні потреби й інтереси цього віку.

У коментарі «Детектору медіа» продюсерка серіалу «Злив» Олена Високолян розповіла, що робота над його створенням тривала з жовтня минулого року, а його ідея з’явилася під час заходу Deutsche Welle Academy.

«Це був такий ідеятон проєктів із медіаграмотності саме для дітей і підлітків. Там було багато людей, які вже на цьому заході об’єдналися в команду. Ми туди їхали без конкретної ідеї, хоча я думала про те, що ми, можливо, би зробили тікток-серіал. Це були такі три дні брейншторму разом із ментором Лукасом Гансеном. І дійшли до того, що це буде вертикальний серіал про кібербулінг у такому дуже короткому форматі, запітчили його журі й серед п’яти або шести, команд нас обрали, щоб підтримати фінансово і щоб ми змогли реалізувати. Ми навіть не уявляли, що все це дійде до того, що ми сьогодні це презентуємо», — розповіла Олена Високолян.

Продюсерка серіалу «Злив» Олена Високолян

Наразі команда проєкту веде переговори щодо показу серіалу на різних платфомах та медіамайданчиках.

«Ми розуміємо, що якщо ми створимо цей тікток-серіал десь на нашому якомусь супербезпечному сайті, його, на жаль, ніхто не побачить. І тому це була наша ідея — йти саме в ту соцмережу, де є наша цільова аудиторія.

Ми ведемо переговори, щоб опублікувати його на каналі підліткового мовлення Суспільного “Хто про що”, який існує для цільової аудиторії 14—16 років, як і цільова аудиторія серіалу. Але ми відкриті до можливостей показувати цей серіал офлайн або поширювати його через школи, через громадські організації, які працюють для підлітків, які медіаграмотністю займаються», — говорить Олена Високолян.

Уже незабаром «Злив» стане доступним широкій аудиторії. І його автори сподіваються, що серіал не лише зацікавить молодих глядачів, а й стане поштовхом до відвертих розмов про безпеку, довіру та відповідальність у цифровому світі.

Фото Ілля Червонящий