2018 рік виявився для української кіноіндустрії не менш насиченим, ніж попередній: фільми знімалися, випускалися, перемагали на фестивалях, ставили рекорди з національних касових зборів. Державні кошти щедро виділялися, конкурси активно проводилися, хоча правила гри дещо змінилися. Серед надбань кіноіндустрії — збільшення державного фінансування та успіх вітчизняних стрічок за кордоном, серед втрат — недієвість багатостраждального закону про кіно та закриття кінотеатрів.

Що здобула й де втратила українська кіноіндустрія у 2018 році — в добірці топ-10 головних подій.

1. Новий закон про кіно не запрацював

Закон «Про державну підтримку кінематографії» було прийнято у 2017 році. Його називали проривом для вітчизняної кіноіндустрії, плодом спільної праці представників кіноспільноти та кроком у щасливе майбутнє українського кіно.

Він передбачає державну підтримку не лише виробництва, а й суміжних, не менш важливих сфер — кінодиструбуції, кінопромоції, кінотеатрів, кіноархіву та кіноосвіти. Державне агентство з питань кіно (Держкіно) планувало фінансувати не лише виробництво фільмів, а й девелопмент (розробку), промокампанії, просування проектів у кінотеатрах, створення рекламних роликів, тизерів, фінансування івентів (допрем’єрних і прем’єрних показів), участь у міжнародних кіноринках, фестивалях тощо.

Та найбільше представники індустрії чекають на запровадження системи cash rebate — повернення частини кваліфікованих витрат на виробництво кіно, бо це дасть можливість залучити до кінопроцесу в Україні закордонні продакшени. У новому законі йдеться про повернення 16,6 % витрат на виробництво та 10 % витрат на виплату винагороди акторам та членам знімальної групи, що є нерезидентами України.

Але закон досі не працює — й це є найбільшою втратою для індустрії в 2018 році. Щоб він вступив у дію, все ще потрібно внести зміни до Бюджетного кодексу (необхідні зміни до Митного та Податкового кодексів уже внесено). Коли це буде зроблено, наразі невідомо.

2. Вперше пройшов патріотичний пітчинг, зі скандалом

Минулого року українських кінематографістів чекав сюрприз: держава виділила аж 1 млрд грн на підтримку національного кіно, що вдвічі більше, ніж у 2017 році, але розділила ці кошти між Держкіно та Міністерством культури. 500 млн грн, якими розпоряджався Мінкульт, виділялися на нову бюджетну програму «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування). Міністерство мало провести конкурс та профінансувати найбільш патріотичні фільми та серіали.

У народі конкурс прозвали «патріотичним пітчингом», і він одразу викликав шквал претензій представників кіноспільноти. Серед причин, зокрема, те, що ніхто з чиновників не міг пояснити критерії патріотичного кіно, режисери та продюсери не розуміли, чому державні кошти мають отримувати комерційні канали на виробництво серіалів, хвилю обурення здійняв склад Експертної ради, що відбирала проекти-переможці, адже до неї увійшли представники медіахолдингів та великих кінокомпаній, які могли мати конфлікти інтересів.

Конкурс Мінкульту пройшов у липні 2018 року, а скандали не вщухали навіть після оголошення результатів. Деякі кінематографісти публічно висловлювали своє незадоволення пітчингом, а окремі депутати писали звернення до прем’єр-міністра Гройсмана із проханням переглянути результати пітчингу.

У «патріотичному пітчингу» 2018 року перемогли 69 національних кінопроектів. Згодом стало відомо, що чотири з них відмовилися від фінансової підтримки Мінкульту.

У державному бюджеті на 2019 рік на програму міністерства закладено лише 50 млн грн — це кошти, які потрібні для завершення виробництва фільмів, що перемогли в конкурсі. На початку цього року в бліц-інтерв’ю «Детектору медіа» заступник міністра культури Юрій Рибачук заявив, що Мінкульт і не планував проводити конкурс патріотичного кіно вдруге.

3. Відбувся конкурс Українського культурного фонду

На противагу пітчингу Мінкульту перший культурно-мистецький конкурс Українського культурного фонду (УКФ) пройшов без скандалів і нарікань. Фонд обирав проекти для фінансування в різних секторах — культурна спадщина, креативні індустрії, візуальне мистецтво, аудіальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, літературна та видавнича справа тощо. Мінімальна сума гранту — 50 тис. грн, максимальна — 2 млн грн. Загалом на конкурс надійшло 716 проектних заявок. За результатами конкурсу, фінансову підтримку на 159 млн грн отримали 298 проектів.

Для українських кінематографістів цей конкурс став хорошою можливістю отримати кошти на девелопмент або просування своїх кінопроектів. Адже два інші пітчинги — Держкіно та Міністерства культури — розраховані лише на фінансування власне виробництва.

Крім того, УКФ упродовж року проводив стратегічні сесії, щоби спільно із представниками суспільства напрацювати стратегію розвитку української культурної галузі на найближчі роки.

Цього року в державному бюджеті заклали 708 млн грн для УКФ, що на 500 млн грн більше, ніж минулого. В інтерв’ю «Детектору медіа» голова Держкіно Пилип Іллєнко пояснював, що тепер дві програми — культурно-мистецький конкурс УКФ та «патріотичний пітчинг» — буде об’єднано й цим займатиметься фонд.

Нагадаємо, що створення УКФ було передбачено законом про державну підтримку кінематографії. Головою фонду стала дружина Президента України Петра Порошенка Марина Порошенко, виконавчою директоркою було призначено Юлію Федів.

4. Пітчинг Держкіно не відбувся

Одинадцятий пітчинг Держкіно мав би відбутися восени 2018 року, принаймні так час від часу заявляли представники відомства на різних заходах. Міністр культури Євген Нищук зазначав, що пітчинг Держкіно пройде у серпні — вересні 2018 року. Але цього не сталося.

Очевидно, через те, що виділені державою 500 млн грн на підтримку кінематографії через Держкіно було витрачено на виробництво тих фільмів, які вигравали конкурси раніше.

За словами голови Держкіно Пилипа Іллєнка, минулого року вперше було на 100 % освоєно кошти на виробництво — відомство витратило 480 млн грн (решту коштів було виділено на підтримку кінофестивалів, організацію павільйонів, вручення премій тощо).

У державному бюджеті на цей рік Держкіно виділено на 514,6 тис. грн більше, ніж попереднього року, а саме 521 млн 231,6 тис. грн. Є ймовірність, що одинадцятий пітчинг усе-таки відбудеться цього року.

5. Національний фільм уперше зібрав бокс-офіс більше 50 млн грн

У 2018 році в національний прокат вийшло 35 українських повнометражних стрічок. За даними голови Держкіно, вони зібрали у прокаті майже 200 млн грн. Частка касових зборів національного кіно минулого року склала 8,14 %, що вдвічі більше, ніж у 2017 році.

Новим рекордсменом серед українських стрічок за касовими зборами стала комедія виробництва Film.ua «Скажене весілля» — продюсерський дебют актора, телеведучого Юрія Горбунова. Фільм зібрав у прокаті майже 55 млн грн.

На другому місці опинилася анімація «Викрадена принцеса» за мотивами казки Олександра Пушкіна «Руслан і Людмила», створена студією Animagrad (Film.ua). Її бокс-офіс склав 36,4 млн грн. Ще до початку виходу в прокат права на стрічку було продано у близько 50 країн світу, що є безумовним успіхом для українського проекту, але про це трохи нижче.

Третю сходинку зборів у 2018 році посідають комедії «Dzidzio. Перший раз» і «Свінгери» — обидві мають бокс-офіси понад 22 млн грн.

Наразі рекордний бокс-офіс серед усіх українських фільмів за всі роки має робота студії «Квартал 95», режисерський дебют Володимира Зеленського — комедія «Я, ти, він, вона», який досі перебуває в національному прокаті та має вже більше 60 млн грн зборів. Хоч стрічка й вийшла у прокат 27 грудня 2018 року, ми не включаємо її до найуспішніших українських фільмів минулого року, бо свій бокс-офіс вона заробила вже в новому.

Три фільми, крім «Dzidzio. Перший раз» і «Свінгери», було вироблено за фінансової підтримки Держкіно.

Комедії «Скажене весілля» і «Свінгери» після трансляції на каналі «1+1» викладено в YouTube.

6. Українську стрічку вперше продано в Китай

Анімація «Викрадена принцеса», згадана в попередньому пункті, стала першим українським фільмом, права на показ якого було продано в Китай. Національна стрічка потрапила на один із найбільших світових кіноринків, який нараховує 4,5 тисячі кіноекранів і є дуже обмеженим для іноземного контенту — не кожному фільму вдається пройти перевірку й отримати документ про повну відповідність творчим та законодавчим вимогам КНР.

У прокат у Китаї «Викрадена принцеса» вийшла 19 січня цього року.

Загалом «Викрадену принцесу» було продано в більш ніж 50 країн. Фільм виходив на широкі екрани в Литві, Латвії, Сербії, Чехії, Ізраїлі, Естонії, Польщі, Словенії, Туреччині, Румунії, Хорватії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Єгипті, Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті, Лівані, Йорданії, Катарі, Омані та Бахрейні, В’єтнамі та інших країнах. За словами продюсера Єгора Олесова, міжнародний бокс-офіс анімації складає $5 млн.

7. Українські фільми знову перемагали на міжнародних кінофестивалях

Перелічити всі українські ігрові та документальні, повнометражні та короткометражні стрічки, які в 2018 році брали участь та перемагали на міжнародних кінофестивалях, не видається можливим. Як зазначила в інтерв’ю «Детектору медіа» програмна координаторка Docudays UA Дар’я Бассель, минулого року українські фільми побували майже на кожному великому кінофестивалі.

Так, наприклад, дебютна ігрова повнометражна стрічка «Вулкан» Романа Бондарчука здобула Гран-прі фестивалів у Марокко, Вірменії, Хорватії, виборола призи в Білорусі та Китаї, має спеціальну відзнаку журі на кінофестивалі в Індії тощо.

«Донбас» Сергія Лозниці, вперше представлений у Каннах, отримав там премію за режисуру, стрічка також має гран-прі фестивалю в Севільї, приз за найкращий фільм фестивалю в Індії та інші відзнаки.

Копродукційна драма «Гірська жінка: на війні», створена спільно Францією, Ісландією та Україною, теж мала успіх на міжнародних кінофестивалях. Фільм здобув приз за музику в Каннах, премію на кінофестивалі в Норвегії, чотири нагороди на фестивалі в Любеку тощо.

Крім того, у 2018 році з десяток українських кінематографістів стали членами Європейської кіноакадемії. Серед них — режисери Марися Нікітюк, Павло Остріков, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Тарас Томенко, продюсер Юрій Мінзянов та інші. Наразі до академії входять 38 представників України.

8. Закрилися столичні кінотеатри «Кінопанорама» та «Україна»

2018 рік ознаменувався закриттям кінотеатрів — 1 жовтня припинили свою роботу столичні кінотеатри «Кінопанорама» та «Україна». Приміщення, в яких вони розміщувалися, належать приватним власникам. Компанія ISTIL Group Мохаммада Захура, якій із 2008 року належить будівля, де працювала «Кінопанорама», визнала недоцільною роботу кінотеатру та вирішила зробити капітальний ремонт із можливим перепрофілюванням. Пізніше стало відомо, що на місці кінотеатру буде побудовано сучасний багатоповерховий готель, пан Захур заявив, що назву «Панорама» буде збережено.

Значно складніше зрозуміти подальшу долю будівлі, в якій розміщувався кінотеатр «Україна». У приміщення змінилися власники якраз перед тим, як кінотеатр припинив свою роботу. Жодних офіційних заяв від них досі не було.

Після закриття в Києві неодноразово проводили акції на підтримку обох кінотеатрів, влаштовуючи перфоменси та кінопокази.

Наприкінці грудня спільнота отримала ще один привід хвилюватися — цього разу щодо столичного кінотеатру «Київ». Київська міська державна адміністрація (КМДА) вирішила не продовжувати договір оренди з ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр Київ’», який закінчився 4 січня цього року. Компанія орендувала комплекс останні 20 років. Першим про ситуацію публічно заговорив голова Держкіно Пилип Іллєнко, зазначивши, що готує звернення до мера Києва Віталія Кличка із проханням сприяти продовженню роботи кінотеатру.

У КМДА запевняють, що попереджали ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр Київ”» про своє рішення не продовжувати оренду; директорка «Києва» Вілія Бондаренко каже, що це не так. Київська мерія пропонувала включити кінотеатр до мережі комунальних, а пізніше заявила про конкурс на право оренди будівлі, зазначивши, що переможе в ньому той, хто запропонує найбільшу вартість оренди, стартуватимуть від 700 тис. грн на місяць. Чи буде брати участь у цьому конкурсі ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр Київ”», який платив 47 тис. грн оренди на місяць, наразі невідомо.

За даними голови аналітичного відділу компанії Media Resources Management (MRM) Артема Вакалюка, наразі в Україні працюють 525 кінозалів у 187 кінотеатрах, а в 2019-2020 роках буде побудовано ще понад 70 нових кінозалів.

9. Кінокритики заснували власну премію

У жовтні-листопаді у столичному кінотеатрі «Жовтень» вдруге пройшов Київський тиждень критики. Нагадаємо, що створення цього фестивалю в 2017 році ініціювала кінодистриб’юторська компанія «Артхаус трафік», тоді її директор Денис Іванов зазначав, що головною метою є почути голос українських кінокритиків, дати їм можливість впливати на вибір фестивального контенту.

На відміну від першого тижня критики, де четверо українських кінокритиків представили загалом чотири стрічки, на другому фестивалі було показано вже 18 кінокартин. А крім того, критики вперше вручили нову премію «Кіноколо». Найкращим фільмом року став «Донбас» Сергія Лозниці.

Нагадаємо, що частину коштів на проведення другого Київського тижня критики «Артхаус трафік» отримав від Українського культурного фонду за результатами конкурсу. Компанія просила 500 тис. грн, загальний бюджет фестивалю — понад 1,5 млн грн.

На офіційному сайті Київського тижня критики зазначено, що наступний фестиваль пройде 24–30 жовтня 2019 року. До речі, раніше в ці дати в Києві традиційно проходив Міжнародний кінофестиваль «Молодість», доки його не перенесли на травень.

10. Україна вирішила ввійти до «Єврімаж»

У липні 2018 року стало відомо, що Україна збирається приєднатися до «Єврімаж» — європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження кінематографічних та аудіовізуальних творів. Фонд, заснований у 1988 році, фінансує стрічки, створені в копродукції його країн-членів. Наразі до «Єврімаж» входить 39 країн, його щорічний бюджет становить понад 20 млн євро. Приєднання до фонду дасть можливість українським кінематографістам отримувати додаткове фінансування на виробництво їхніх кінопроектів та розширить ринок їх збуту.

Під час одного із заходів індустріальної секції Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ) було оголошено, що «Єврімаж» підтримав заявку України про приєднання.

Держкіно та Мінкульт розробили законопроект про приєднання до фонду, який у листопаді минулого року підтримав український уряд. А вже на початку цього року Президент України Петро Порошенко вніс законопроект (№0209) до Верховної Ради. Законопроект було підтримано комітетом з питань євроінтеграції.

У грудні минулого року Асоціація кіноіндустрії України організувала форум для вітчизняних кінематографістів, на якому проектний менеджер «Єврімаж» детально розповів про те, як працює фонд, пояснив процедуру розгляду заявок та фінансування кінопроектів. На форумі також виступив юрист, який дав конкретні поради зі співпраці з «Єврімаж», та німецька продюсерка, котра поділилися досвідом такої співпраці.

Інші матеріали «Детектора медіа» про підсумки 2018 року, зокрема топ-10 кадрових перестановок, топ-10 фейків, топ-10 скандалів, тренди соцмереж, добірки найпопулярніших новин і статей та інше, читайте за тегом підсумки року/сезону.

Фото: sage.com