«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права продовжує дослідження, як українські медіа висвітлюють тематику електронних девайсів для куріння, які пропагують ринку тютюнові компанії. Ми фіксуємо тенденції та порушення журналістських стандартів, пов’язані з втручанням тютюнових компаній в державну політику, рекламою електронних сигарет та інших тютюнових виробів в обхід законодавчої заборони. Цей звіт охоплює публікації українських онлайн-медіа з 1 червня по 31 серпня 2023 року. Результати попередніх моніторингів: за весну, літо й осінь 2021 року, зиму та весну 2021–2022 років, літо й осінь 2022 року, зиму та весну 2023 року.

За літо 2023 року ми виявили та проаналізували 368 матеріалів про електронні тютюнові вироби у більш ніж 140 інтернет-виданнях. В порівнянні з весною 2023-го кількість реклами, маркованої і ні, суттєво зменшилася. Протягом червня-серпня 2023 року матеріали з прихованою рекламою становили 2,7% від усього масиву новин. Майже не було в цей період маркованої реклами — і це разюча відмінність від показників весни, коли їх було близько 10%. Про шкоду від куріння традиційних чи електронних сигарет ішлося у 9,5% матеріалів від загальної кількості згадок. Натомість майже 28,2% всіх згадок становили публікації, присвячені тому, що 11 липня набув чинності закон, що забороняє рекламувати електронні сигарети.

Суттєвою була кількість повідомлень про роботу компаній і регуляцію тютюнової галузі, зокрема акцизи та штрафи. Чимало писали медіа і про роботу тютюнових гігантів у Росії та про визнання їх міжнародними спонсорами тероризму.  

Прихована реклама електронних тютюнових виробів (10 матеріалів)

Матеріали з ознаками прихованої реклами (читачі/глядачі не підозрюють, що це реклама і сприймають матеріал з більшою довірою) траплялися як у загальнонаціональних онлайн-медіа, так і в регіональних. Однак їх кількість дуже невелика. Якщо взимку 2022–2023 років таких матеріалів було зафіксовано 37, навесні 15, то влітку — лише 10. Це 2,7% від загальної кількості новин.  

Як і в попередні періоди, значна частина матеріалів із прихованою рекламою розмістила мережа міських сайтів. Сайт міста Львова розповів про те, як обирати pod-системи, сайт міста Миколаєва — про рідини для електронних сигарет, сайт міста Дніпра підсвітив переваги IQOS, а сайт міста Нікополя запропонував купити стіки за найкращою ціною. На мережі міських сайтів такі новини виходили у розділі «Новини компаній», «Інформація від компаній» тощо.

Видання «Галінфо» розповіло про те, як екологічно утилізувати використані одноразові сигарети, втім додало лінк на магазин Vandal Vape, де можна здати їх на переробку, — і це відверта реклама. До речі, подібні матеріали на інших ресурсах були марковані як «реклама». Сайт «На часі» розповів про цю історію в рубриці «Промо» — це некоректне маркування. В цій же рубриці ресурс рекламував магазин із соляними розчинами для вейпу. 

ITC попередило читачів, що матеріал не редакційний, однак все одно не втрималося від того, щоби не розмістити огляд на одну з торговельних марок, що випускає вейпи. Мовляв, автор замислився, як зменшити шкоду від паління й трохи зекономити на отруті, та поставив питання: «вейп — фігня чи ні?». І з огляду на текст, резюмує, що таки не фігня. Forbes у рубриці «Свій бізнес» розповів, як запускати нові продукти на прикладі IQOS. Цей же бренд спонсорував матеріал у Vogue, проте таке маркування («Спонсор публікації») неправильне.

Марковані та партнерські матеріали (4 матеріали)

Узимку та навесні ми фіксували близько трьох десятків маркованих матеріалів, розміщених на різноманітних ресурсах. Улітку 2023 року їх кількість стрімко зменшилася — під час моніторингу зафіксували всього 4 такі матеріали (1% матеріалів).

На сайті riara в маркованому рекламному матеріалі розповіли про бренд Velo. ЛБ із позначкою «реклама» розповів, як мережа магазинів Vandal Vape запустила акцію зі збирання використаних одноразових pod-систем — із них потім роблять павербанки для військовослужбовців. Громадське радіо розмістило таку ж інформацію в рубриці «Партнерський матеріал». Інформатор додав обидві позначки — вочевидь, щоб читачі точно знали характер інформації. 

Така разюча зміна може бути пов'язана з тим, що 11 липня в Україні набрало чинності рішення про тотальну заборону реклами та спонсорства електронних девайсів для куріння — за кожен факт реклами передбачені штрафи в розмірі 50 тисяч гривень. 

Матеріали про шкоду електронних сигарет  (35 матеріали)

Якщо навесні кількість матеріалів, які розповідали про шкоду цигарок, зросла у 2,5 раза у порівнянні з зимою (з 20 до 51), то влітку кількість таких попереджень дещо зменшилася. Моніторинг виявив 35 матеріалів, у яких ішлося про шкоду паління й те, як в Україні та інших країнах попереджають про негативний вплив цієї звички. Це 9,5% від усього обсягу матеріалів.

В Україні на пачках з цигарками з'являться нові графічні та текстові зображення з попередженнями про шкоду паління («Факти», Obozrevatel, «Дебет-кредит», «ТСН»). «Детектор медіа» розповідав про те, як у різних країнах маркують пачки цигарок і чому графічні попередження переконливіші, ніж слова.

«РБК-Україна», The Village, «Україна молода», «Гордон», «Спека», «Еспресо», «Рубрика», «Букви», ds.news, Укрінформ, delo.ua, «Кореспондент», «Бабель», «Сіль», «Коментарі», «Бітюк медіа», Громадське, «Факти» згадали про досвід Канади, яка стала першою країною, де попередження про шкоду паління вирішили розміщувати на окремих цигарках. А УНН повідомили, що за 2 роки повністю вільним від тютюну стане Туркменістан.

«Вікна» писали про позитивні зміни, які можуть відбутися, якщо кинути палити. «Рубрика», ds.news, «ТСН» розповідали про негативні наслідки вейпінгу для серця і легень людини. «Вікна» інформували, що такі девайси шкідливіші, ніж люди думають, і вони мають дуже сильний вплив на легені. Тернопільці, яких опитали журналісти ресурсу «20 хвилин. Тернопіль», поділилися впливом електронних сигарет на їхні організми: «від них нудить і болить горло». А «ТСН» наочно показав, до чого доводить паління — опублікував фото зеленого й волохатого язика. В новині йдеться про те, що з такою проблемою звернувся до медиків житель штату Огайо — виявляється, він палив під час прийому антибіотиків і це спричинило таку реакцію організму. В матеріалі на сайті Med.Oboz ішлося про те, що паління зле впливає на старіння шкіри та пігментацію. Мовляв, зараз тренд на те, щоби виглядати молодо, й ті, хто палить, із цього тренду випадають. Сайт «Всім про всe» розповів читачам, що таке снюс, і не приховав інформації, що цей спосіб вживання тютюну стовідсотково спричиняє непухлинні ураження слизової рота й особливо небезпечний для підлітків. Зрештою, паління — повільне вбивання свого організму, а отже — гріх. Принаймні таку тезу від представників Православної церкви України переказують в матеріалі «РБК-Україна». 

Ґрунтовне дослідження про причини паління опублікував сайт Vox.Ukraine. Утім, у тексті йшлося і про негативні наслідки цієї звички. 

Тютюнові компанії визнали спонсорами війни

52 публікації (14,1% від усього масиву новин) стосувалася гучного рішення — Philip Morris International та Japan Tobacco International, компанії, що продовжують вести бізнес у Росії та платити там податки, НАЗК визнали міжнародними спонсорами тероризму.

Висвітлювали і роботу компаній. Philip Morris International планує побудувати на Львівщині новий завод, який забезпечить 250 робочих місць і додаткові кошти від податків у бюджет області. В це будівництво компанія планує вкласти 30 мільйонів доларів (Укрінформ, «Галінфо», «Букви», delo.ua, «Варіанти», «Твоє місто», Forbes.ua, Zaxid.net, «Дивись.info», «Прибуток», АТН, «Подробиці», ЕВА, УНІАН, «ТСН»). В інтерв'ю «РБК-Україна» Міхал Мержеєвський, віцепрезидент Philip Morris International (PMI) у регіоні Північно-Східної Європи, до якого входить Україна, розповів, що Україну обрали тому, що хотіли показати, що в Україну можна і потрібно інвестувати, попри ризики (Zaxid.net, ЛБ, УНІАН). А керівник українського представництва компанії Максим Барабаш дав інтерв'ю ресурсу «Ліга», де розповів про роботу компанії і те, як зростає тіньовий ринок і що можна зробити, щоб таке зростання зупинити («Бізнес Цензор», InVenture). Про потребу боротися з нелегальним ринком говорив ще один топменеджер компанії Ніколас Отте (delo.ua). А президент європейського регіону PMI Массімо Андоліна сказав, що іноземні інвестори готові вкладатися в Україну (delo.ua), Поширили також інформацію про те, що компанія в майбутньому планує відмовитися від виробництва цигарок («Економічні новини», «Главком», Inshe.tv, ASN, «Ліга»). Натомість компанія Philip Morris відсудила 1,4 млн грн за підробку її сигарет — це перший успішний випадок для компанії (Forbes, ds.news)

Розповідали і про те, що фабрика «Імперікал Табакко» постраждала під час обстрілу 28 травня (Forbes, «Бізнес Цензор»), а delo.ua опублікувала дещо хвалебний матеріал про систему цінності компанії і те, як це допомагає в бізнесі, особливо зараз.

Опублікували інформацію і про зростання прибутків компанії Altria (Mind). Тим часом «Тедіс» невдало оскаржила штраф АМКУ у 274 мільйони гривень і тепер має сплатити вдвічі більше («Ліга», NV, Finbalance).

Боротьба з пропагандою куріння електронних девайсів

Значну частину згадок про тютюнову галузь улітку 2023 року становила інформація про різноманітні урядові, парламентські, громадські ініціативи, спрямовані на боротьбу з пропагандою паління та тіньовим обігом тютюнових виробів.

30 травня Верховна Рада провалила «антитютюнове» голосування — лише 158 депутатів підтрималу поправку №174 до законопроєкту №9206, яка передбачає заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння в місцях роздрібної торгівлі. Видання Mind проаналізувало те, як у законодавстві з'явилися вигідні тютюновій індустрії правки та чи цей законопроєкт справді розв'язує проблему повної заборони тютюнових виробів. 

«Економічна правда» опублікувала блог про те, що Верховна Рада до кінця воєнного стану заборонила виробництво сигарет для Duty free, зони безмитної торгівлі. Так планують прибрати це джерело нелегальних тютюнових виробів. «Заборона» розповіла про це рішення й те, чим воно корисне. Тема звучала і на сторінках «Стопкору», сайті міста Дніпра, УНН, УНН, ds.news, Укрінформу, delo.ua, «Газети по-українськи». Ще до остаточного прийняття закону про можливість розповідали УНН, УНІАН, The Page, Mind, delo.ua та «Волинь Post».

Сайт «Знай.ua» розбирався в тіньовому «схематозі» і написав про Артура Гранца, який, за словами автора статті Дмитра Киришина, став лідером із продажу цигарок duty free. Згідно з касовими чеками, кожен покупець у середньому купував по 25 пачок цигарок, що на думку авторів матеріалу свідчить про махінації.

19 червня сайт Vsim.ua розповів про те, що у Хмельницькому відвідувачі одного з супермаркетів поскаржилися на рекламу IQOS — підсвічений екран із рекламою. У мережі супермаркетів порадили написати офіційний запит, але на момент публікації журналісти відповіді на нього не отримали.

Розповідали медіа і про те, що Держпродспоживслужба перевіряє те, як дотримуються антитютюнового законодавства після того, як у квітні цього року відновили контроль за його дотриманням («Дебет-кредит»). Після 70 перевірок результат невтішний — порушення зафіксували у 55,7% випадків.

11 липня виповнилася річниця заборони в Україні курити електронні пристрої у громадських місцях. В цьому контексті видання «Ліга» розібралося чи нашкодило це ресторанному бізнесу. Власники відомих закладів України розповіли, що заборона куріння електронних сигарет не знизила потік клієнтів і відвілуваність барів і ресторанів. Інші медіа також нагадували, що в країні діє відповідальність за куріння  електронних пристроїв у громадських місцях і приміщеннях, так само як і звичайних сигарет — 104 матеріали в медіа були присвячені цьому питанню (28,2% від усього масиву матеріалів).

11 липня 2023 р. набрала чинності чергова норма закону № 1978 про заборону реклами сигарет, кальянів, електронних сигарет і вейпів усіх видів.  Напередодні набрання чинності закону Радіо «Промінь», «Телеграф» говорили про те, як заборона реклами куріння електронних сигарет може змінити життя людей. «Новини здорової людини» розтлумачили, як і на кого впливає цей закон. «Апостроф» «провангував» те, що нововведення спричинить зростання кількості контрабанди ароматизованих електронних сигарет.

Видання «Конкурент» вирішило опитати жителів Луцька про те, як вони оцінюють такі зміни — й оцінки переважно негативні, мовляв, «люди все одно будуть курити», принаймні захвату в коментарях точно немає.

Видання «Ліга» у контексті цієї заборони підготувало детальний аналіз як європейські медіа та інфлюенсери пережили повну заборону реклами електронних сигарет кілька років тому. Матеріал створений за мотивами онлайн-обговорення "Як Україну змінить і наблизить до ЄС заборона реклами електронних сигарет" за участі Центру демократії та верховенства права та європейської коаліції неурядових організацій Smoke Free Partnership, що спеціалізується на аналізі політики ЄС. Цю ж статтю фрагментарно передрукував «Український соціологічний портал».

Певним обмеженням також є і нововведення, яке прийняв Кабмін — на сайти з продажу тютюнових виробів можна буде зайти тільки після ідентифікації, зокрема через «Дію», і таким чином перевірятиметься вік покупців. Щоправда, систему ідентифікації ще розробляють. Рішення від 11 серпня набуде чинності за три місяці (IT News, «Коментарі Харків», iTechua, «Інформатор», «Ліга», «Варта 1», «Ми — Україна», Укрінформ, delo.ua).

З критикою викладок, які по суті є рекламою, виступила Ярина Ясиневич у матеріалі на «Збручі». «Тютюнові виробники зробили собі шпару і користуються вітринами / касами / кіосками як рекламними площинами. Вони це називають не рекламою, а викладкою. Наче звичайне розміщення товару, як на полицях магазину. Але чи ви бачили, щоби яскраво миготіли екрани біля йогуртів? Чи рису? Отож», — пише вона.

Згадували медіа і про нетрадиційні способи боротьби з палінням — наприклад, публічне демонстрування осуду людей, які палять у публічних місцях. Саме так пропонують діяти в Гонконзі («Фокус»).

Акцизи та регуляція

Кількадесят медіа повідомили про те, що з 25 липня Держстат вводить в обіг марки  акцизного податку нового зразка, продаж старих припиняється 1 вересня, а до 31 січня 2024 року старі акцизні марки мають бути знищені («Бізнес Цензор», «Економічна правда», NV, Mind, «Ліга закон», «Судово-юридична газета», Бухгалтерський інтернет-портал, «Головбух», «Дебет-кредит», Gorod.dp.ua, «Житомир.info», «Бітюк медіа», lviv.media) Відповідна постанова Кабінету Міністрів України набула чинності 1 липня 2023 року. Видання delo.ua розповіло, що підприємці критикують таке рішення і мають сумніви в його доцільності. В публікації «Юридичної газети» відзначили, що уряд запровадив нову акцизну марку без погодження з бізнесом. 

Розповіли медіа і про те, що парламент підтримав, а президент підписав запровадження електронного акцизу на алкоголь і сигарети з 1 січня 2026 року («Бізнес Цензор», Mind, «Економічна правда», «РБК-Україна», «Еспресо», «Фокус», «Апостроф», «Волинські новини», «24 бізнес», «Главком», «Рубрика», «ТСН», «Деньги.ua», Сайт міста Дніпра, «Букви», «Апостроф», ЛБ, УНН, УНН, ЛБ, Mind, 5 канал, «Гордон», «Гордон», ds.news, «Ґвара медіа», «Хвиля», «Бабель»).

Про голограми на акцизних марках і те, чи вплинуть вони на підроблюваність марки, розповідали в матеріалах «РБК-Україна», УНІАН, А Delo.ua проаналізувало можливість повернення «сигарильної схеми», за якою окремі виробники сигарил зможуть платити суттєво менший акциз. 

«Інформатор» повідомив про можливе подорожчання цигарок. Про це ж розповідали і на ресурсі «24 Бізнес».

Тіньовий ринок і контрабанда

Традиційно медіа чимало уваги присвячували питанню контрабанди та тіньового ринку, його впливу на економіку України. Про боротьбу з контрабандою як про «бій із тінню» йшлося в публікації на сайті «РБК-Україна». Зокрема, голова парламентської ТСК Ярослав Железняк оцінив втрати бюджету від контрабанди у 20 мільярдів гривень за 2021 рік (The Page). Таку ж суму називає і Данило Гетьманцев (Mind). Якщо ж говорити про результати боротьби з незаконним обігом тютюнових виробів — у БЕБ повідомили, що з початку 2023 року відкрили 76 кримінальних проваджень, 42 особам повідомили про підозру, 26 справ скерували до суду, 15 особам винесли вирок (The Page). БЕБ вилучило товарів на суму понад 750 мільйонів гривень (Mind). А «Інтерфакс-Україна» повідомив, що Національна поліція України і парламентська тимчасова слідча комісія (ТСК) з економічної безпеки домовилися запровадити персональну відповідальність начальників Нацполіції областей за роботу нелегальних точок продажу сигарет.

Редакція сайту міста Дніпра зібрала останні публічні дані про проблеми поширення нелегальних сигарет і самостійно розібралася, де вони продаються та чому їх купують деякі українці. В УНН розповіли про поширення контрафактних цигарок, вироблених на окупованих територіях Донеччини й Луганщини.

Кілька блогів журналіста й політика Вадима Денисенка були присвячені нелегальному розповсюдженню цигарок, зокрема протидії цьому явищу (ds.news, ds.news).

Чимало видань, зокрема регіональних, розповідали про факти контрабанди та безакцизної торгівлі в різних регіонах України: на Одещині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, Черкащині, Хмельниччині, Вінниччині, Чернігівщині, Київщині, Житомирщині, Волині, Рівненщині, Львівщині, Буковині, Закарпатті тощо. А «Слово і діло» повідомило про те, що за нелегальне виробництво сигарет 21 українця заарештували в Польщі.

Ілюстравтивне фото: Getty Images