«Диміть удома, а краще займайтеся спортом». Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 червня — 31 серпня 2022 року

«Диміть удома, а краще займайтеся спортом». Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 червня — 31 серпня 2022 року

21 Вересня 2022
787
21 Вересня 2022
16:00

«Диміть удома, а краще займайтеся спортом». Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 червня — 31 серпня 2022 року

787
Медіа позиціонували тютюнові компанії як відповідальних роботодавців, розповідали про гризоти лобістів кальяну та не припиняли публікувати джинсу про електронні сигарети. А ось маркованої реклами поменшало.
«Диміть удома, а краще займайтеся спортом». Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 червня — 31 серпня 2022 року
«Диміть удома, а краще займайтеся спортом». Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 червня — 31 серпня 2022 року

«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права розпочав дослідження, як в українських медіа висвітлюється тютюнова тематика. Ми фіксуємо тенденції та порушення журналістських стандартів, пов’язані з лобізмом тютюнових компаній та рекламою електронних сигарет та інших тютюнових виробів в обхід законодавчої заборони. Цей звіт охоплює публікації українських онлайн-медіа (в тому числі онлайн-версій друкованих видань, сайтів телеканалів і радіостанцій) із 1 червня до 31 серпня 2022 року. Результати попередніх моніторингів за весну, літо та осінь 2021 року, зиму 2021-2022 років та весну 2022 року

За літо 2022 року ми проаналізували 310 матеріалів (на 30 менше, ніж у попередній моніторинговий період). Близько 60% матеріалів стосувалися змін до антитютюнового законодавства, які вступили в силу 11 липня. 

За період із 1 червня по 31 серпня медіа опублікували лише кілька маркованих та партнерських матеріалів. Натомість матеріалів з ознаками замовності було більше, хоч і не так багато, як у попередні моніторингові періоди. Писали медіа й про шкоду від куріння, хоча під час війни ця тема певною мірою відійшла на другий план.  

Прихована реклама тютюнових виробів (13)

За літо ми зафіксували стільки ж матеріалів із ознаками замовності, скільки за минулий моніторинговий період (січень — березень 2022-го).

Видання «Delo.ua» у рубриці «Новини компаній» розповіло, як STLTH Vape змінює ринок продуктів для вейпінгу. Це приклад неправильного маркування: в матеріалах жодним чином не повідомляється, що вони розміщені на правах реклами. У рубриці з такою ж назвою на сайті «04563» прорекламували папір та аксесуари для паління фірми GIZEH. 

Активно джинсували регіональні медіа: «Сумські дебати» розхвалювали стіки для lil SOLID від IQOS, а «Афіша Вінниці» — Heets для IQOS. Рекламувала останні і публікація на сайті «uamodna». Такий спосіб куріння в тексті назвали «більш безпечним», а те, що на пачках відсутнє маркування про вміст тютюну, не має викликати підозру — мовляв, це не означає підробку. Про переваги IQOS над іншими електронними сигаретами розповідали ц «Николаевские новости».

Ресурс «День за днем» розповів, що «чудовою альтернативою звичному курінню, яке допоможе по-новому розкрити межі щоденної звички» є одноразові електронні сигарети Elfbar. І додав лінк на сайт, де можна їх придбати. Цікаво, що ця публікація була розміщена в рубриці «Блоги. Корисні поради». Цю ж торговельну марку нахвалював міський сайт Білої Церкви «04563».

Виданя «20 хвилин. Вінниця» розмістило матеріал, у якому з’ясовує, що краще — одноразові електронні сигарети чи багаторазові вейпи. Крім того, що електронні сигарети тут названо гідною заміною звичайним сигаретам, але з меншою шкодою, в матеріалі посилання на інтернет-магазин, де їх можна придбати. 

«Компромісом для здоров'я» назвали електронні сигарети в матеріалі ресурсу «Таблоїд Волині». А сайт «Zrada» запропонував тим, хто сумнівається, що електронні сигарети допомагають позбутися тютюнової залежності, просто спробувати. У матеріалі дали посилання на ресурс, де можна придбати різноманітні девайси, і розповіли виключно про плюси. Сайт із різноманітними одноразовими електронними сигаретами рекламував і міський ресурс Харкова «057»: «Саме одноразки вважаються найкращими пристроями, щоби з їх допомогою відмовитись від паління звичайних сигарет». 

Цей сайт також пробував «розвіяти міфи», які існують навколо вейпів. Наприклад, що вони шкідливіші за традиційні сигарети — насправді, переконують у редакції, ні, бо пара містить менше канцерогенів та токсичних сполук. Другий міф — що пара містить альдегіди, але, мовляв, таке може бути, лише коли девайс пошкоджено. І нарешті ключовий «спростований» міф: вейпи — це дорого. Як «спростування» читачам запропонували посилання на сайт, де можна купити вейпи та причандалля до них. 

Марковані матеріали (1)

Інформація про вейпи STLTH на сайті «Кореспондент» була маркована позначкою «реклама». Цю продукцію подавали як якісну, зручну, екологічну і практичну альтернативу традиційним сигаретам. У січні — березні ми зафіксували сім таких матеріалів — бачимо, що легальної реклами тютюну стає значно менше. 

Партнерські матеріали (3)

Серія партнерських матеріалів «Філіп Морріс Україна» вийшла на сайті «Forbes.ua». 20 червня тут запропонували читачам історії трьох працівників компанії, життя яких змінилося з початком повномасштабної війни, однак вони продовжили роботу — хтось переїхав до Сербії, хтось допомагав знайти роботу працівникам українських філій за кордоном, хтось лишився у відносно безпечному Львові. 

У матеріалі «Філіп Морріс Україна» постає як турботливий роботодавець. 26 серпня видання опублікувало розмову з керівнком компанії Максимом Барабашем, який розповів про стан справ у компанії й бачення розвитку економіки в Україні.

В рубриці «Партнерський матеріал» на сайті «Big Kyiv» 9 червня розповіли про кальяни «Карма» — як і де їх купити, говорили про цей бренд і «українські традиції куріння кальяну». Цікаво, що в листопаді 2021 року це ж видання розповідало про шкоду від кальяну, мовляв, одна година куріння кальяну дорівнює сотні викурених сигарет. 

Матеріали про шкоду сигарет  (13)

В порівнянні з попередніми моніторинговими періодами, таких матеріалів трохи поменшало. Про шкоду куріння згадували в матеріалах про зміни до антитютюнового законодавства, але були й окремі тексти, що розкривали ті чи інші аспекти негативного впливу тютюну на людину. 

Зокрема, що тютюновий дим містить сполуки, які спричиняють онкологічні захворювання («Урядовий кур'єр»). «Факти» називають куріння одним із чинників, які впливають на стан серця. «Фокус» написав, що куріння на рівні з віком більше 50 років підвищує ризик раку. Щороку в Україні від хвороб, спричинених вторинним споживанням тютюнового диму, помирає 13 тисяч людей («Рубрика»). У США хвороби, пов'язані з курінням, є однією з найчастіших причин смерті («Телеграф»). Не допомагають сигарети й заснути, як це іноді стверджують ті, хто курить («Високий замок»), а заспокоєння від сигарет — це звичайне самонавіювання («Вікна»). Про шкоду електронних сигарет на організм людини через аерозоль, що в них міститься, ароматизатори, вибухонебезпечність пристроїв розповіли в публікації «РБК-Україна». На думку лікаря-пульмонолога, використання електронних сигарет призводить до того, що в людини розвиваються хвороби дихальних шляхів, гіпертонічні та серцево-судинні хвороби. Є і хвороба вейперів — eval, при якій легені вкриваються пухирями, схожими на риб’ячі повітряні міхури (Суспільне). А в Канаді збираються друкувати попередження про шкоду паління на кожній сигареті («Ділова столиця»). 

Шкода від сигарет полягає і в тому, що в Україні щороку викидають понад 4,5 трильйона недопалків — про це говорили на пресконференції «Всесвітній день без тютюну» («Рубрика»). А за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тютюн убиває більше людей, ніж війна: «Щороку для вирощування тютюну використовується 22 мільярди тонн води та викидається в атмосферу 84 мільйони тонн CO2. Галузь також щорічно знищує 600 мільйонів дерев і 200 000 га землі, та призводить до смерті більше восьми мільйонів людей» («Рубрика»). Розкритикувало це видання й кальяни, які чимало людей вважає безпечнішими за сигарети, але дарма. 

Разом із тим поширюють думку, що організації, в тому числі ВООЗ, неправильно борються з курінням — про це говорять колишні співробітники («Health-ua.com», УНІАН). Зокрема, вони вважають, що вже існують альтернативи тютюну і треба їх враховувати. Представники британської служби громадського здоров'я вважають, що електронні системи доставки нікотину на 95% менш шкідливі в порівнянні зі звичайними сигаретами, йдеться в цій публікації. 

Матеріали про роботу тютюнових компаній в Україні та Росії під час війни

Майже 60% матеріалів стосувалися змін до антитютюнового законодавства (закон №1978), які вступили в дію 11 липня. Згідно з цим законом, до традиційних сигарет, а отже й заборон щодо них, прирівняли електронні сигарети. Також закон суттєво розширив перелік місць, де курити заборонено. Закон передбачив заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет; попередження про шкоду куріння має займати не 50%, а 65% площі пачки; заборонено використовувати смако-ароматичні додатки до будь-яких компонентів сигарет; електронні сигарети та рідини до них не можна продавати людям, молодшим за 18 років. 

І регіональні, і загальнонаціональні медіа проінформували своїх читачів про ці заборони. Значна кількість цих матеріалів мала нейтральний тон — просто інформувала про норми закону без коментарів. Однак чимало повідомлень містили акценти. Зокрема, «Економічна правда» окремо наголосила, що забороняється реклама електронних сигарет.  

У деяких матеріалах інформація супроводжувалася коментарями представника Центру громадянського представництва «Життя» («Чорноморка», «Волинські новини», «Фіртка», «БліцІнфо», Укрінформ, «Репортер», «Львівський портал», «Полтавщина», «Кореспондент», «Базар.медіа», «20 хвилин». «Тернопіль», «Вінничина», «Вінниця.інфо», «04598», «Прочерк», «Рівне вечірнє», «Одеський кур'єр», «galka.if.ua», «В Полтаві», «Кіровоград24», «Вікна», «З перших уст», «Рубрика») народної депутатки Лади Булах («Уманьnews.city», «Апостроф», Укрінформ, «ФайнеМісто», «20 хвилин». «Тернопіль», «Українська правда. Життя»). Цитували і голову парламентського комітету охорони здоров’я Михайла Радуцького, який вважає, що українці почали більше курити через війну («Факти», «Букінфо», «Фокус», «БЖ», «Західний кур'єр», «Главком», «Юридична газета», «Вечірній Київ», «Конкурент», НТА, «Чернівецький промінь»). Що люди стали більше курити, в інтерв’ю «Цензор.нет» розповів Ігор Кузін, головний державний санітарний лікар України. 

Використали цей привід і для політичного піару. Зокрема, в матеріалі «Обозревателя» окремо згадали заступника парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, нардепа від «Слуги народу» Володимира Крейденка, який долучився до розробки норм закону, що стосуються транспорту. 

Медіа не лише констатували факт зміни закону, але давали поради, як діяти некурцям — зокрема, як складати скарги, куди звертатися, які оголошення та знаки розміщувати у громадських місцях («Ліга Закон», «Чорноморка», «Уманьnews.city», Kanos, «Заголовок», «Інформатор», «Індустріалка», «20 хвилин. Вінниця», «04563», «ПроВсе», «20 хвилин. Тернопіль», Nizhynnews, TheVillage та інші). 

«ЧаРівне» і «life.liga» нагадали про шкоду куріння в цьому контексті. У «kp.ua» дали пораду: «Місць для куріння більше немає: диміть удома, а краще займайтеся спортом». «Відкритий» розповів, що в Дніпрі зареєстрували петиції про заборону куріння на балконах і лоджіях.

Також писали, що закон уже почав діяти, але його не поспішають виконувати. «Урядовий кур'єр» (22 липня): «Уже після запровадження 11 липня в Україні нових правил щодо заборони куріння, зокрема використання електронних сигарет, спостерігаю таку картину: чоловік років 40 біля самого входу в один із черкаських супермаркетів з насолодою викурює електронну сигарету, випускаючи цілу хмару білого диму. Мимо проходить мама з двома дітками, до магазину прямують двоє поліцейських в уніформах, потім уже не молоді жіночки. Ніхто не здивувався, не зауважив чоловікові про неприпустимість такої поведінки. Одна з адміністраторок магазину у відповідь на моє запитання сказала: “Не дуже вірю, що новий закон про куріння щось змінить. Тому й сваритися з відвідувачами не варто. Добре, що хоч у магазині не смалять”».

11 липня журналістка видання «Novyny.live» прогулялася Одесою, щоби подивитися, як містяни дотримуються закону, зокрема наголосила, що заборона стосується й закладів, де люди курять кальян, і їхні відвідувачі не дуже задоволені законом. Кореспонденти «ТСН» поспілкувалися про це саме з мешканцями Львова і Дніпра. 12 липня журналісти Суспільного опитали рівнян щодо їхнього ставлення до заборони — воно неоднозначне, були й такі, що мають претензії. Поговорили журналісти Суспільного також із мешканцями Запоріжжя, Луцька, Тернополя та Сум. 13 липня журналісти «20 хвилин. Вінниця» опитали мешканців міста — ті до заборони курити у громадських місцях поставилися позитивно. Опитали й мешканців Прикарпаття («Бліц Інфо»). 

11 серпня столичні ресурси Big Kyiv, «Наш Київ», Суспільне повідомили, що інспектори почали полювати на курців у ресторанах Києва, але жодних фактів чи конкретних історій не наводили. А за даними Суспільного, в Тернополі за місяць склали 160 адміністративних протоколів за порушення закону, в Дніпрі — 76 за тиждень, а в Кропивницькому — більше трьохсот за 10 днів. 

«ТСН» і «2+2» мусили спростовувати фейк, буцімто заборонили електронні сигарети: насправді їх використання просто обмежили, про повну заборону не йдеться. 

Матеріали про спробу парламентарів повернути куріння кальянів у громадські місця

У серпні медіа також звернули увагу, що депутати від монобільшості Ігор Фріс та Олександр Санченко подали правку до законопроєкту №5616, якою запропонували виділити під зони для куріння 10% площі ресторанів та 5% площі аеропортів, вокзалів та станцій («Українські новини», «Обозреватель», «Ділова столиця», The Village, «Галінфо»). Спроби послабити «дискримінацію курців» робили й інші депутати, зокрема Сергій Гривко («Апостроф»).

Матеріали керівників тютюнових компаній в Україні

Побільшало інтерв’ю перших осіб тютюнових компаній. Доволі широко всеукраїнськими та регіональними медіа розійшлися інтерв'ю керівника компанії «Філіп Морріс Україна» Максима Барабаша. Розмова Барабаша з журналістом «Цензор.нет» була опублікована 1 червня. Говорили про попит, зокрема на бездимну продукцію, чи планує компанія відновити виробництво в Україні та як забезпечує та підтримує працівників. УНІАН, «Українські новини» і «ТСН» акцентували на сумі податку, який сплатила компанія, що залишається одним із найбільших платників податків України; що сигарети  для України виробляють 5 фабрик, а компанія імпортує сигарети з країн ЄС (також про це розповідали «Апостроф», «ЧаРівне», «Українські новини», «ТСН», «Вінниця.інфо»). 

До цього з цим же спікером бліцінтерв'ю опублікував 6 липня «Інтерфакс-Україна». Максим Барабаш сказав, що «Філіп Морріс Україна» готова стати партнеркою у відновленні української економіки, розповів, як працює підприємство і як забезпечує поставки продукції в Україну. За словами керівника компанії, з огляду на безпеку працівників, роботу заводу на Харківщини поки не відновлюватимуть. Розповів він і про обшук на складі в Києві 24 червня, в результаті якого вилучили продукцію з іноземним маркуванням.

Різні медіа робили з цих інтерв’ю окремі новини про обшук і його нібито безпідставність, необґрунтований тиск влади («Інтерфакс-Україна», УНІАН, «ТСН»), досвід відновлення застарілих підприємств і бажання працювати на відновлення України («Інтерфакс-Україна», УНІАН, «ТСН»). 

Розмова з директоркою фабрики «Імперіал Тобакко» Галиною Воробйовою, яка вийшла на сайті «delo.ua» 22 червня, не стала такою ж цитованою. Героїня матеріалу розповіла, як і коли компанія вирішила відновити виробництво в Києві, про виклики, пов’язані з логістикою, та як «Імперіал Тобакко» підтримує своїх працівників. Галина Воробйова повідомила, що в липні підприємство планує вийти на довоєнні обсяги виробництва та асортимент. 

«Delo.ua» у матеріалі «Без лещат. Чому українська влада повинна дослухатися до бізнесу під час війни і не тільки» теж процитувало Барабаша, за словами якого, «Філіп Морріс Україна» з початку війни сплатила 13 мільярдів гривень податку і є в переліку компаній, які підтримують Україну в тилу і на фронті. Як велика війна змінила компанію, розповіли в публікації «Ділової столиці»

В рубриці «Спецпроєкт. Економічний фронт» видання The Page розповіло  про становище тютюнової галузі і що турбує основних гравців: «Філіп Морріс Україна», «Бритіш Американ Тобакко», «Імперіал Тобакко» та JTI Україна. 

Також розповідали медіа, що компанія «Філіп Морріс Україна» визначилася і планує піти з Росії до кінця 2022 року («Економічна правда», «delo.ua», «Ділова столиця», Укрінформ, «Слово і діло», «ТСН», Суспільне, «Вести.ua», «Фокус», «НВ», «Деньги.ua», «Главком»).

Дуже наочний матеріал підготували VoxUkraine: як податки, які сплачували тютюнові компанії, працюючи в Росії, могли використати на купівлю зброї, якою зараз убивають українців. Поза тим, увага до теми присутності тютюнових компаній у Росії відчутно вщухла в порівнянні з березнем.

Говорили і про податки в український бюджет, зокрема що сума податків, яку сплатили тютюнові компанії, фактично не відрізняється від показника за 2021 рік («Економічна правда»).

Згадали медіа про співпрацю тютюнових компаній — за інформацією УНІАН, «Інтерфаксу-України», «НВ», продукція «Філіп Морріс Україна» певний час вироблятиметься на фабриці «Імперіал Тобакко» в Києві. 

Торкалися медіа й теми тіньового ринку і контрабанди сигарет, але таких повідомлень було на порядок менше, ніж зазвичай. 

Наприкінці серпня Служба безпеки України провела обшуки на фабриці «Юнайтед Тобакко» в Жовтих Водах — підприємство назвало підозри помилковими (УНІАН, «Ділова столиця», «Главком», «СтопКор»). Про точки продажу тіньової продукції, пов'язані з «Юнайтед Тобакко», розповідали в публікації видання «СтопКор»

Медіа повідомили також і що тютюновий дистрибутор «Тедіс Україна» скасував через суд штраф Антимонопольного комітету України на 274 мільйони гривень, який на компанію наклали ще 2021 року («Фінбаланс», «Бізнес Цензор»). 

Що тіньовий ринок зріс, розповіли представники тютюнових компаній «Філіп Морріс Україна», «Бритіш Американ Табакко», «Імперіал Тобакко» та JTI. У «Філіп Морріс» сказали, що такої ситуації не бачили ще ніколи за часів незлежності — в промислових масштабах з'являються підробки світових брендів («Економічна правда», УНІАН, «РБК-Україна»). Журналістка Тетяна Ніколаєнко («Цензор.Нет», републікував на своєму сайті 5 канал) детально описала схему поширення нелегальних тютюнових виробів. 

Наприкінці серпня на «Українській правді. Життя» вийшла колонка Дмитра Купири, який  наголосив, що сигарети, які надходять в Україну з-за кордону, мають попередження про шкоду куріння (65% площі пачки), натомість українські тютюнові компанії заклеюють ці зображення цінниками, використовують інші методи привернення уваги до товару. 

Розповіли медіа і про погрози керівнику департаменту акцизного податку Олександру Ярмоленку — подарунки в стилі бандитських послань 90-х, вінок і розлита кров. У новинах нагадали, що саме цей департамент за кілька тижнів до інциденту припинив роботу одного з найбільших виробників нелегальних сигарет, вочевидь ідеться про «Юнайтед Тобакко» («delo.ua», «РБК-Украна», «Апостроф», «ubr.ua», ОРД, «Інше.ТВ»). 

Розповідали і про випадки контрабанди на Харківщині (1, 2), в Запоріжжі, на Черкащині, Хмельниччині, Житомирщині, Буковині (1, 2, 3, 4, 5), Закарпатті, Одещині тощо. Були й кумедні історії — наприклад, буковинські контрабандисти залишили в лісі коня, до якого були прив'язані пакунки з сигаретами на суму понад 400 тисяч гривень. Коня-контрабандиста затримали («zaxid.net», «Главком»). А інші буковинські контрабандисти загубили безпілотник під час пробного польоту («zaxid.net»). Ще десятьом затриманим із Буковини вручили повістки («zaxid.net»).

Майже немає в інформаційному полі матеріалів про передачу сигарет на фронт. В одному матеріалі розповіли, що армії передали контрафактні сигарети, вилучені на Житомирщині. Ще один матеріал виявився з ознаками замовності: агенція УНН розповіла, як компанія «Веладіс», виробник рибної продукції, передала армії сигарет на 400 мільйонів гривень. А на сайті президента України зареєстрована петиція, щоби включити в норми харчового забезпечення військових тютюнові вироби («РадіоТрек»). За понад два місяці петиція набрала аж 288 голосів із 25 тисяч необхідних. Втім електронні сигарети таки приносять користь військовим: із них навчилися робити портативні акумулятори (сайти «Перший міський», «Радіо Максимум», «Рубрика»). 

Фото: Revival Vape/Flickr

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
787
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду