Прихована реклама сигарет знов на часі. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 вересня — 30 листопада 2022 року

Прихована реклама сигарет знов на часі. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 вересня — 30 листопада 2022 року

21 Грудня 2022
2119
21 Грудня 2022
11:00

Прихована реклама сигарет знов на часі. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 вересня — 30 листопада 2022 року

2119
150 тисяч пачок сигарет в автобусі з прочанами, зростання кількості прихованої реклами тютюнових виробів і ігнорування заборони реклами електронних пристроїв для куріння.
Прихована реклама сигарет знов на часі. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 вересня — 30 листопада 2022 року
Прихована реклама сигарет знов на часі. Моніторинг тютюнової тематики в українських ЗМІ за 1 вересня — 30 листопада 2022 року

«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права досліджує, як в українських медіа висвітлюється тютюнова тематика. Ми фіксуємо тенденції та порушення журналістських стандартів, пов’язані з лобізмом тютюнових компаній та рекламою електронних сигарет та інших тютюнових виробів в обхід законодавчої заборони. Цей матеріал охоплює публікації українських онлайн-медіа (в тому числі онлайн-версій друкованих видань, сайтів телеканалів і радіостанцій) із 1 вересня до 30 листопада 2022 року. Результати попередніх моніторингів за весну, літо та осінь 2021 року, зиму-весну 2021–2022 років та літо 2022 року.

За осінь 2022 року ми проаналізували близько 200 матеріалів інтернет-видань (влітку публікацій на цю тему було більше — понад триста; загалом можна констатувати, що кількість матеріалів про тютюн і куріння зменшується з кожним сезоном). 10 % із них становили матеріали з прихованою рекламою; приблизно стільки ж було матеріалів, у яких ішлося про шкоду куріння. Близько 40 % усіх згадок про тютюнову індустрію або її продукцію стосувалися контрабанди та порушення торгівлі підакцизними товарами. Попри те, що бойові дії тривають, медіа вже не стежать, як навесні, за тютюновими компаніями, які не вийшли з російського ринку; майже не розповідають про передачу сигарет на фронт як гуманітарної допомоги тощо. Є поодинокі згадки про евакуацію персоналу окремих підприємств — виробників сигарет, які використовують як привід для піару.

Прихована реклама тютюнових виробів (20)

Онлайн-видання «Galinfo» розповіло читачам, як обрати «найкращу» систему нагрівання тютюну, назвавши різні марки, вказавши, де їх можна придбати, і змовчавши про шкоду від таких пристроїв. «Рівне вечірнє» розповіло, де купити якісні цигарки. Міський портал Києва писав, як вибрати рідину для вейпа. «Конотоп.city» розповідав, який тютюн обрати для кальяну.

Більшість матеріалів з ознаками прихованої реклами виявлена в мережі міських сайтів «Citysites».

  • Міський сайт Бахмута (06274.com.ua) розповів, що таке «одноразки».
  •  Сайт міста Лозова (05745.com.ua) інформував своїх читачів, якою може бути сольова рідина для пристроїв. Про рідину йшлося і в статті на міському сайті Львова (032.ua).
  • Сайт Тернополя (0352.ua) пояснив, чим електронна сигарета відрізняється від звичайної. Міський сайт Ірпеня (04597.com.ua) також розповів, чим електронні сигарети «кращі» за звичайні.
  • Міський сайт Слов’янська (6262.com.ua) писав про електронні сигарети Elf bar. Сайт міста Черкаси (0472.ua) писав про способи зарядки таких пристроїв. Також видання розповідало, чому такі пристрої популярні.

Влітку 2022 року деякі з видань цієї мережі (зокрема сайти Білої Церкви та Харкова) також рекламували аксесуари для куріння та іншу подібну продукцію. Зауважмо, що ця мережа є франшизою, тож видання не обов’язково пов’язані між собою спільними власниками чи засновниками, а також мають кожне свою редакційну політику.

Vogue.ua кілька матеріалів присвятив співпраці брендів Bevza та IQOS, яку представили в рамках Vogue UA Ukrainian Designers Showcase. Окремо на сайті розмістили фотозвіт. Про цю ж подію розповів «Insider». «Модні» асоціації з курінням можна побачити в матеріалі видання «Vgorode.ua», де згадували один із брендів електронних сигарет в контексті стилю й модного вигляду.

У матеріалах на сайті «delo.ua» розповіли про роботу компанії «Філіп Морріс Україна», і що стратегічним пріоритетом компанії під час війни, мовляв, є турбота про людей. В одному з таких матеріалів описали, як в компанії організовували евакуацію працівників на безпечніші території. Подібні матеріали з наголосом на «корпоративній соціальній відповідальності» компанії (або — інший варіант — на її вагомому внеску в бюджет України) трапляються в українських медіа регулярно. До великої війни «Філіп Морріс Україна» розповідала, як гуманно і дбайливо до своїх працівників долає труднощі коронавірусної епідемії.

«Health-ua.com» опублікував дослідження з обґрунтуванням відсутності горіння в системах нагрівання тютюну; про це на конференції розповів глобальний керівник стратегічних наукових ініціатив глобальної компанії «Філіп Морріс». На запитання видання про продукцію компанії відповідала керівниця українського «Філіп Морріс» із питань науки.

Як бачимо, матеріалів з ознаками прихованої реклами восени побільшало в порівнянні з показниками літа (13 матеріалів), хоча загальний масив досліджених матеріалів зменшився на третину. Це може свідчити, що тютюнові компанії та дистриб’ютори їхньої продукції охочіше вдаються до публікації прихованої реклами, а медіа, які перебувають у скруті через кризу на рекламному ринку, більш відкриті до її публікації попри можливі етичні застереження.

Марковані рекламні матеріали (7)

Маркованих рекламних матеріалів в порівнянні з літом (коли ми зафіксували лише один такий матеріал) суттєво побільшало. «На правах реклами» чимало провідних ЗМІ розповіли про те, що компанія British American Tobacco запустила виробництво стіків в Україні («delo.ua», «LB.ua», «Ліга», «НВ», «mind.ua»). Нове виробництво на Прилуцькій фабриці позиціонували як крок до відновлення української економіки.

Ще один маркований рекламний матеріал на сайті «LB.ua» містив інструкцію, як правильно вибирати рідину для вейпу. А «Sundries» розповіли, що таке POD-системи.

Нагадаємо, реклама електронних пристроїв для нагрівання тютюну заборонена з початку липня 2022 року.

Партнерські матеріали (3)

Героєм спецпроєкту Business Bravery на сайті «ligazakon.net» стала компанія «Філіп Морріс Україна». Третього жовтня вийшла публікація про те, як змінилася робота компанії від початку війни. Як зазначили в підводці до матеріалу, цей соціальний проєкт спрямований на те, щоби розповісти про сміливий бізнес в Україні: «Про відчайдушних підприємців, які не зупинили свою роботу попри всі складнощі та ризики, спричинені війною, а продовжують працювати заради мирного майбутнього. Саме вони є економічними героями України».

Представники «Філіп Морріс Україна» також у партнерських матеріалах на Forbes.ua розповідали про свою політику щодо безпеки працівників і загрози тіньового ринку тютюнових виробів в Україні. Остання теза прозвучала в інтерв'ю Михайла Полякова, виконувача обов’язків директора з корпоративних питань компанії «Філіп Морріс Україна».

Матеріали про шкоду тютюнових виробів (22)

Чи справді нікотин заспокоює? Насправді ні — цю хибну тезу спростували «Вікна». Що шкода від електронних сигарет є такою ж, як і від звичайних сигарет, і вони не є безпечною альтернативою, сповістили своїм читачам і глядачам «Рубрика», «Волинь Post», «ТСН», 5 канал і «Переяслав.city». Зокрема, вони негативно впливають на легені («Вікна»). Взагалі куріння тютюну призводить до багатьох негараздів зі здоров'ям, зокрема до варикозу («ТСН»), раку («Гламур»), скорочує життя («newsyou.info»). В цілому електронні сигарети і кальяни не рекомендують різні лікарі, зокрема патологоанатоми («Конкурент») та пульмонологи («Medical Answers»).

«ВВС News Україна» повідомило, що вчені поки не знають точно, якої саме шкоди завдають токсичні речовини в електронних прикладах для куріння. У публікації сайта «Вікна» розповіли, які позитивні зміни відбуваються з організмом після того, як людина кидає курити. Втім журналісти попереджають, що кидання курити — неприємний процес в перші кілька днів, і в деяких людей можлива навіть «ломка» («Гламур»). Однак важливо не здаватися, робити стільки спроб, скільки буде потрібно для того, щоби позбутися цієї шкідливої звички, пише «Гламур» в іншому матеріалі.

Деякі ЗМІ стверджують, що електронні сигарети небезпечні лише для чоловіків — мовляв, для жіночого серця вони небезпеки не становлять («GreenPost»). Натомість «Вікна» написали, що для жінок куріння загрожує репродуктивному здоров’ю; і шкода може стосуватися не лише дітей, якщо вони таки будуть, але і онуків, повідомив «Гламур».

Згадували і про матеріальну шкоду від куріння: новину, що в Трускавці мама 14-річної школярки сплатить штраф за те, що її дочка курила в шкільному туалеті, повідомили «Дрогобич.city» і «Zaxid.net». А видання «РБК-Україна» написало про шкоду іншого характеру: після куріння в машині там неприємний запах, тому потрібні спеціальні засоби й маніпуляції, щоби цього запаху позбутися.

Матеріали про роботу тютюнових компаній в Україні і Росії під час війни

Піднімали медіа питання акцизів. Уряд повернув ліцензійний контроль над обігом алкоголю, тютюну та пального. Виробництво і торгівлю тютюном внесли до переліку бізнесів, які в умовах воєнного стану не можуть починати працювати на принципах декларування. Таке рішення Кабмін ухвалив 10 вересня («Главком», УНІАН, «delo.ua», «mind.ua», «Економічна правда», «thepage.ua»).

Розповіли в медіа і про так звану «сигарильну схему», яка дозволить одній фабриці зменшити витрати на акциз, можливо, в десятки разів («РБК-Україна», «delo.ua», «Дзеркало тижня», «Волинські новини», «dsnews.ua»). Згадували про акциз на тютюнові вироби, коли розповідали про гроші, що надійшли до бюджетів різних областей («Четверта студія», «Економічна правда»).

Про громадську організацію «Життя», яка бореться з курінням і його негативними наслідками для суспільства, згадували в контексті звернення до парламенту із закликом збільшити акцизи на тютюнові вироби («Рубрика», «Рубрика», «Простір», «056.ua», «Горожанін», «0619.com.ua», Укрінформ) і шкоди від тютюнової індустрії для євроінтеграції України («Рубрика», «Простір»). Говорили представники цієї організації також, що тютюнові гіганти залучають до споживання своєї продукції дітей та підлітків («Рубрика», «Рубрика»). Зокрема йшлося про проєкт «Школи без нікотину і тютюну» («Рубрика»). Також представники громадської організації «Життя» повідомили медіа про початок другої хвилі антитютюнової кампанії No smoking Friendly (Укрінформ, Укрінформ).

Говорили в ЗМІ і про заборону пропаганди куріння тютюну. Чимало видань розповідали, що в Україні з'явився сервіс для скарг на куріння у громадських місцях (Суспільне, «Главком», «КиївВлада», «Вікна», «БЖ», «Рубрика», «Житомир.info», «Zaxid.net», «Інформатор», «Кореспондент»). А «Рубрика» повідомила, що Київрада закликала зупинити приховану рекламу у вигляді сигаретної викладки.

Спробу кількох депутатів від партії «Слуга народу» скасувати заборону на куріння у громадських місцях висвітлили «Ліга», «Українська правда», «Вокс Україна» і IPress. Верховна Рада відхилила цю ініціативу. Окремо відзначимо матеріал «Ліги» про тютюновий лобізм і як в Україні одночасно забороняють куріння в громадських місцях і намагаються послабити ці заборони.

Традиційно не оминали тему тіньового ринку і контрабанди цигарок.

За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики, народного депутата від «Слуги народу» Данила Гетманцева, бюджет України втратив більше 20 мільярдів гривень через ринок нелегального тютюну («Главком», УНІАН, «ТСН», «РБК-Україна», «НВ»). А за дослідженням «Kantar Україна», з кожної нелегальної пачки цигарок бюджет недоотримує 44 гривні (УНІАН, «РБК-Україна»). В ЄС також порахували збитки для українського бюджету від нелегальної торгівлі сигаретами — була названа сума в 180 мільйонів євро щорічно (УНІАН). І боротися з нею треба починати вже зараз, бо йдеться про втрату грошей, загрозу євроінтеграції, а також ризики для ЄС і Молдови (Інтерфакс-Україна).

Причиною зростання тіньового ринку в публікації «Телеграфа» називають велику війну — мовляв, коли зупинилися легальні тютюнові фабрики, споживачі все ще потребували товару, а легальний імпорт цигарок із Євросоюзу розпочався в квітні і триватиме три місяці після завершення воєнного стану. Про рекордні показники обсягів тіньового ринку тютюну за часи незалежності йдеться і в матеріалі «РБК-Україна».

Нелегальну фабрику з виготовлення сигарет викрили на Волині: вона виробляла 20 тисяч пачок цигарок на добу (Суспільне, Укрінформ, УНІАН, «ТСН», «Економічна правда», «Zaxid.net», «БУГ», «Стопкор», «032.ua»). Також підпільний цех викрили на Буковині, де бізнесом керував іноземець («Букінфо», «Голос України», «ТВА», «Zaxid.net»). Підпільну фабрику виявили і в Дніпрі («Букінфо», «Zaxid.net»).

Закрили фабрику United Tobacco в Жовтих Водах — про це розповіли «Жовті Води.city», «delo.ua», «mind.ua», «Ліга», «Фінбаланс», «mind.ua», «Дзеркало тижня», «РБК-Україна», «Економічна правда» і «Контракти». Фабрика працювала з 2015 року, й лише за час великої війни недоплатила до державного бюджету понад 5 мільярдів гривень акцизного податку.

В Одесі виявили факти ухиляння від податків тютюнової фабрики, яка таким чином заробила понад 18 мільйонів гривень («УСІ.online», «delo.ua», «ligazakon.net», «Лівий берег»).

Триває контрабанда цигарок і з Білорусі — правоохоронці виявили відповідну схему на Чернівецькій митниці («Букінфо»). В колонці для «Економічної правди» Андрій Саварець, експерт організації CASE Україна, розповів про обсяги контрабанди сигарет в Україні у 2022 році. За його словами, хоча українсько-білоруський кордон заблокований внаслідок російського вторгнення в Україну, а режим Лукашенка є союзником Росії в цій війні, білоруські сигарети становлять найбільшу частку серед контрабандних: 16 % від загального обсягу (у 2020 році — 14 %).

В потоці інформації про контрабанду тютюну привертає увагу випадок на українсько-угорському кордоні — в пасажирському автобусі на пропускному пункті «Лужанка» виявили понад 150 тисяч пачок сигарет (Інтерфакс-Україна, «Україна», «Економічна правда», 24 канал, «PMG.ua», «Версії», «Zaxid.net»). Деякі ЗМІ уточнювали, що в автобусі їхали прочани.

Не такі масштабні випадки контрабанди зафіксували на Буковині («Молодий буковинець», «Високий замок», «0372.ua», «Zaxid.net», «Zaxid.net»), Закарпатті («rail.insider», «0312.ua», «Мукачево», «Карпатський об’єктив», «Zaxid.net», «Zaxid.net»), у Волинській області («Конкурент», «Zaxid.net»), на Рівненщині («Рівне Вечірнє», радіо «Трек», «Zaxid.net»), Київщині («Вечірній Київ», Суспільне), Львівщині («Варта1», «Zaxid.net», «»Zaxid.net»), Вінничині («ВітаТБ», «Вінниця.info), Харківщині («Ізюм інформаційний»), Полтавщині (тижневик «Ехо», «Кременчуцька газета»), Одещині («Думская», «048.ua») тощо.

З порушеннями, без акцизів, продають і рідини для електронних сигарет. Цей факт зафіксували в Луцьку й висвітлили «Волинські новини». За порушення правил торгівлі підакцизними товарами анулювали понад 600 ліцензій на Тернопільщині, повідомляє видання «Тернополяни».

Згадували медіа і про конкретних людей, долучених до процесів торгівлі безакцизними товарами, контрабанди тощо. Зокрема, «Останній бастіон» розповів про «короля контрафакту тютюну» Валерія Хоменка, якого нібито прикривають народні депутати з партії «Слуга народу» Андрій Холодов та Мар’ян Заблоцький. В матеріалі йдеться, що основні потужності виробництва контрафактних тютюнових виробів залишилися на окупованих територіях Донецької обласні, але Хоменко нібито є реальним власником кількох підприємств і на підконтрольній території України, зокрема тютюнової компанії «Хамадей». За інформацією видання, структури Хоменка є лідерами контрабанди в європейські країни. Негативні згадки про Хоменка траплялись восени й в інших маловідомих виданнях — як україномовних, так і російськомовних. Показово, що в цей же час російські медіа писали про продаж активів Хоменка в окупованому Криму, називаючи бізнесмена близьким до Віктора Януковича. Тож можна припустити, що це частина медійної кампанії, пов’язаної з переділом власності.

Кілька публікацій стосувалися мера Харкова Ігоря Терехова та його «тютюнової імперії» («Коментарі», «delo.ua»). Мережа кіосків «Кісет», яка має стосунок до мера міста (одним із бенефеціарів є колишня дружина Терехова), нібито не платить до бюджету Харкова, хоча інші підприємці мають це робити, причому в довоєнному обсязі. Мережа «Кісет» — це понад 500 кіосків, де торгують не лише тютюновою продукцією. Ця історія мала розвиток на початку грудня — зокрема Терехов відхрестився від «Кісета».

Згадували медіа, що вилучені контрабандні цигарки відправляють на фронт («Рівне вечірнє», радіо «Трек», «Обозреватель», «Вінниця.info», «Zaxid.net»). Як і влітку, розповідають, що з уже використаних електронних сигарет роблять портативні акумулятори, які відправляють на фронт, — такі ініціативи діють в багатьох українських містах («Прочерк», «18000.com.ua», «Вечірній Київ», «Вечірній Київ», «Хроніки Обухова»). Однак цьому аспекту приділяють уже значно менше уваги, ніж у перші місяці великої війни.

Фото: J.P. C./Flickr

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2119
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду