Учора, 2 серпня, начальник Слідчого управління МВС України Василь Фаринник заявив про розкриття вбивства харківського журналіста, редактора газети «Новий стиль» Василя Климентьєва після двох років розслідування, та назвав головного обвинуваченого - це оголошений у розшук колишній співробітник Харківського УБОЗу Андрій Козар. Окрім нього підозрюються в причетності до вбивства ще двоє злочинців.

Цій заяві передувало повідомлення управління зв'язків з громадськістю МВС 21 червня про порушення кримінальної справи стосовно 35-річного громадянина, який імовірно скоїв злочин. Слідчі також винесли постанову про притягнення цього громадянина в якості обвинуваченого. Однак його ім'я на той час не розголошували, певно заради інтриги. Нагадаємо, раніше кримінальна справа була порушена за ознаками злочину, передбаченого п.8 (вбивство особи у зв'язку з виконанням службового обов'язку) та п.12 (вбивство, скоєне за попередньою змовою групою осіб) ч.2 ст.115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

Те, що Андрій Козар є обвинувачуваним у справі, певно, не стало несподіванкою ні для кого. Адже ще в березні минулого року харківська міліція оголосила у розшук підозрюваних у справі двох чоловіків, які народилися в Первомайську Харківської області: Дмитра Уварова й Андрія Козара (1979 та 1977 років народження). Тодішній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов заявив, що відпрацьовувалися чотири версії, основна з яких - злочин, пов'язаний із професійною діяльністю. Також серед цих версій розглядалася й можливість здійснення вбивства з метою дискредитації осіб, про яких писала газета «Новий стиль».

Тому наразі залишається питання, чому за цілий рік Козара так і не знайшли і чому було вирішено назвати його головним обвинувачуваним саме зараз, перед виборами до парламенту? Як би там не було, ця історія дуже нагадує затримання у липні 2009 року напередодні початку президентської виборчої кампанії генерал-лейтенанта Олексія Пукача, який до того тривалий час спокійно проживав у Житомирській області.

У міліції поки що офіційну версію обставин вбивства та мотив обвинувачуваного не називають. «Детектор медіа» надіслала запит із відповідними запитаннями та чекає на відповідь.

Тож наразі виходить, що обвинуваченого не знайдено, офіційна версія та мотиви вбивства не відомі, не відомо чи знайдене тіло загиблого, розслідування не завершене, до суду справу не скерували, але при цьому пан Фаринник сенсаційно заявляє: «Справу розкрито». І справа Климентьєва дедалі більше стає схожою на чергове бажання української влади, незалежно від її очільників, через «розкриття» кримінальних справ, пов'язаних із вбивствами або насиллям проти журналістів, покращити свій імідж серед громадськості та міжнародної спільноти напередодні виборчої кампанії.

Щоправда, громадськість оцінює просування в розслідуванні кримінальної справи як позитивну тенденцію. Зокрема, представник «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк наголошує: «Взагалі, ми вважаємо, що є позитивний прогрес у розслідуванні, бо назвали злочинця». Однак при цьому вона висловлює занепокоєння тим, що звинуваченого ще не затримано, а лише оголошено в розшук.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар переконана - інформація про те, що звинувачений є співробітником УБОЗу, пояснює таке довготривале розслідування справи: «Адже міліція неохоче здає своїх. І після того, як було все ж оприлюднене ім'я, варто було б для реальної публічності та достовірності обґрунтувати мотиви цього вбивства». На думку Сюмар, питанням залишається й те, чи був Андрій Козар можливим замовником убивства, чи лише його виконавцем.

«Питання замовників є найбільш болючим у справах із вбивства журналістів в Україні (Гонгадзе та Александрова). Ситуація виглядає правдиво, але водночас і неповно, і це, очевидно, хронічна біда правоохоронних органів і всієї правоохоронної системи, яка дуже щільно пов'язана з політичними інтересами та персонажами, бо, як правило, замовниками є високопоставлені чиновники. І те, що журналістів убивають міліціонери, які фінансуються й утримуються за кошти платників податків, зайвий раз доводить, що система є абсолютно ненормальною. Вони не захищають людей, не захищають журналістів, а виконують політичні замовлення», - наголосила Вікторія Сюмар.

А от народний депутат від НУНС Геннадій Москаль вважає, що заява про розкриття справи Климентьєва є першим кроком до «злиття» Могильова. Адже, за його словами, Андрій Козар, якого названо головним звинувачуваним у справі, був звільнений від кримінальної відповідальності за участь в організаційному злочинному угрупованні, відпущений із СІЗО, а потім відновлений на роботі в УБОЗі саме тоді, коли міністром був Могильов. Також депутат наголошує, що ще два роки тому, одразу після зникнення Василя Климентьєва, він заявляв, що той вбитий Андрієм Козарем. «І неодноразово звертався до генпрокурора з проханням вилучити кримінальну справу з провадження МВС і передати до ГПУ, оскільки міліція навмисно всіляко затягує розслідування, щоб не демонструвати, що до вбивства причетні працівники ОВС»,  - наголошує пан Москаль.

Як розповів газеті «Коммерсантъ» колишній журналіст газети «Новий стиль» Юрій Хомайко, у своїх публікаціях Василь Климентьєв неодноразово писав про Андрія Козара та його зв'язки з кримінальним світом. Однак при цьому в коментарі «Радіо Свобода» Юрій Хомайко заявив, що розцінює оприлюднення прізвища на початку виборчої кампанії як бажання показати нашому виборцю, що заяви вищих керівників держави про те, що справа Климентьєва обов'язково буде доведена до кінця, виконують.

Довідка «Детектор медіа»:

Головний редактор харківської газети «Новый стиль» Василь Климентьєв зник 11 серпня 2010 року. За свідченнями родичів і колег, журналіст пішов збирати нові викривальні матеріали про начальника Державної податкової адміністрації в Харківській області Станіслава Денисюка, планував робити знімки його заміського будинку. 15 серпня за фактом зникнення було порушено кримінальну справу за статтею «Умисне вбивство». За тиждень після зникнення журналіста правоохоронці знайшли його мобільний телефон та ключі на Печенізькому водосховищі під Харковом.

Свого часу екс-міністр МВС Анатолій Могильов заявляв, що правоохоронці перевіряють і версію, що пов'язана з особистим життям журналіста, однак її подробиць не називав.

Народний депутат Геннадій Москаль заявляв про ще одну неофіційну версію: журналіст став пішаком в інтригах місцевої міліції й податкової.

Серед версій, названих журналістами «Української правди», є й борги давнім партнерам по бізнесу, інсценування та боротьба за владу серед місцевих кланів.

За інформацією газети «Сегодня», у харківській міліції розглядали ще й версію того, що Василя Климентьєва міг убити в Росії чеченець. Як розповіли виданню джерела серед харківських правоохоронців, Козар відвіз Климентьєва до Бєлгородської області, до знайомого чеченця. Одного разу під час розпивання спиртних напоїв між чоловіками сталася сварка: Климентьєв назвав господаря будинку звіром, а той у відповідь ударив журналіста, через що він упав і вдарився головою об кут стола. Після цього чоловіки «випили мирову», а на ранок чеченець знайшов гостя мертвим. «Не вигадавши нічого кращого, засунув його тіло в бочку, заварив її і сховав», - додав він.

P. S. Після публікації матеріалу Детектор медіа отримала коментар Дарії Чепак, прес-секретаря президента України, керівника Міжвідомчої робочої групи з аналізу додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів. Вона наголосила на тому, що «проголошення імені  головного підозрюваного у справі, яка другий рік перебуває під пильним контролем громадськості, журналістської та міжнародної спільноти дає надію на об'єктивне та неупереджене завершення слідства у цій справі, а також інших злочинів проти представників медіа».

Фото - kharkiv.dyvy.info