П’ятниця, 15 березня 2024

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Росіяни не припиняють тероризувати Одесу. На момент, коли я пишу цього листа, відомо вже про 20 загиблих — це місцеві жителі, медики, поліцейські та рятувальники. Дві ракети, друга прилетіла, коли на місце влучання першої прибули ДСНС та лікарі. Біль. Безсилля. Лють. Співчуття рідним та близьким…

У спецпроєкті «Дослідження “ДМ”» мої колеги розібрали особливості російської виборчої кампанії 2024 на тимчасово окупованих територіях України та проаналізували висвітлення цієї тематики ворожою пропагандою.  Як наперед визначались результати, голосували під дулами автоматів за відсутності спостерігачів на прифронтових виборчих дільницях, створювали окремий режим на утворених у військових частинах пунктах голосування, довільні межі виборчих округів або імпровізовані виборчі дільниці. Так само, як максимально порушуючи закони, в ім’я «російської суверенної демократії» Путін спирався на «вільне волевиявлення та бажання народу» на референдумі, яким він виправдовував анексію Криму у 2014 році, так він і нав’язує на тимчасово окупованих територіях України беззаконня, які російські пропагандисти називають віртуальними «виборами».

Ірина Семенюта записала розмову учасників дискусії «Сексуальне насильство, пов’язане з війною». Розмовляли про роль медійників у підтримці постраждалих від сексуальних злочинів. У своєму тексті моя колега підняла дуже чутливу й делікатну  тему. Здавалося б, питання, чому сексуальне насильство теж є воєнним злочином і як допомогти постраждалим, не мало би поставати, бо відповідь ніби ж очевидна. Утім, постраждалі досі запитують: для чого розповідати про те, що сталося, якщо немає гарантії, що людина отримає від держави медичну або психологічну реабілітацію?  Що зроблено вже сьогодні, щоби допомога постраждалим надавалася в повному й необхідному обсязі? Куди вони можуть звернутися окрім поліції і що таке центр врятованих? Чому ЗМІ мають більше говорити про сексуальне насильство?  І як цю тему висвітлюють більшість медіа сьогодні, а як варто робити насправді, щоб нарешті зникли попередні запитання, а з’явилися державні програми для постраждалих від сексуального насильства під час війни.

Весна телепрем’єрами красна

Так написала Наталія Данькова, досліджуючи тему нового телевізійного сезону.

Український телевізійний ринок уже адаптувався до воєнних умов, і нові сезони вже не є формальністю.  У третій рік повномасштабної війни — десятки прем’єр, серіали про війну, а також класичний набір мелодрам, детективів, гумористичних шоу та вікторин. Мені запам’ятався телеканал СТБ, а точніше серіал «Перевізниця», про який наша Лєна Чиченіна так і написала: «Неможливе можливо. Чому “Перевізниця” — український серіал, який можна дивитися без почуття сорому» — і на прикладі цього телепродукту ґрунтовно пояснила, що попри те, що рецепт хорошого серіалу в наших реаліях складний і непевний, але він уже бодай вимальовується. Чого чекати від інших розважальних телеканалів — розпитувала в генеральних продюсерів Наталка Данькова.    

«Хай ці півтори години принесуть глядачам трохи тепла. Як колись сказав Кузьма, коли тобі важко, то хочеться до когось доторкнутися. Можливо, хтось доторкнеться до того фільму, і це комусь допоможе, бо кожна його пісня — це життя». Світлана Бабійчук сказала, що так відповів би Кузьма Скрябін, коли побачив би цей фільм. Моя колега Оксана Наумова була на закритому показі фільму «Я, “Побєда” і Берлін». Спілкувалася з рідними, друзями й акторами. Але першими своїми враженнями ділилися військові в Новояворівську, на Львівщині. Саме тут, де починав свій творчий шлях Кузьма Скрябін, творці стрічки вирішили влаштувати її перший показ на великому екрані. Хто з акторів втілив Кузьму і його дівчину? Яку важливу роль у фільмі зіграла жовта ретроавтівка? Яку місію творці вбачають у самому фільмі і що планують робити із заробленими грішми після його виходу в широкий прокат?

Полтавське інтернет-видання Kolo.news згенерувало за допомогою штучного інтелекту ведучу Наталку Полтавку для озвучення новин. Ролики за її участі редакція планує випускати на постійній основі. Про це медіа повідомило на своїй фейсбук-сторінці. Я не знайшла інформації, чи існує прототип для створення образу ведучої, але Наталка Полтавка доволі реалістична і правильно та без акценту вимовляє українські слова та наголоси.

Згадала, що південнокорейський телеканал MBN представив глядачам першу в історії країни ведучу новин, яка працює на основі штучного інтелекту, ще в листопаді 2020 року. Цифрова журналістка не лише мала абсолютно однаковий вигляд і голос, як у популярної справжньої ведучої. Вона також імітувала жести, притаманні Джу-ха під час телеефірів. Чи вже час хвилюватися українським телеведучим? Поживемо — побачимо. Або почитаємо  закон про штучний інтелект, який днями ухвалив Європарламент першим у світі. І в ньому до впровадження в різні сфери життєдіяльності систем ШІ є чимало уточнень, а то й обмежень.

Під кінець залишу вам посилання на новий випуск  «Ньюспалму», якщо хочеться небанального гумору та хорошого сарказму, адже це 10 із 10 і в п’ятницю завжди доречно.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок можете також писати сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.