Вівторок, 8 серпня 2023

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Саме такий замінник запропонувала мені знайома філологиня на мій запит: «Як іронічно сказати про “срач” у фейсбуці, не вживаючи слово “срач”?». — Фейсбук-«вечорниці». Мені подобається. Тим більше, що  «вечорниць» було вдосталь і минулого тижня, і вже у перший день цього робочого: Остапчук, Позитив і Богдан Буше захейтили жінок через целюліт і відсутність депіляції — соцмережі відреагували хейтом у відповідь, а я замислилась… А чи й справді можливо у срачах знайти істину або хоча б позитив? І спробувала. От дивіться, минулий тиждень довів, що ми нація, яка цікавиться культурою і спортом одночасно («Полякова виконала Гімн України на матчі “Шахтар”—“Тоттенгем”»), книжками (чи справді українці мало читають?); освічена нація, активна; зрештою, ми емпатична нація («Проєкт “Мосейчук+”: про людей і міста»)… А потім вчитуєшся в коментарі, у самі тексти, над змістом задумуєшся, нові дописи з дописів читаєш — і виникає інше запитання, як-от у авторки «Детектора медіа» Марії Спалєк: а чи не долучилася, приміром, «Наталія Мосейчук до передвиборчої кампанії?» Звісно, за законом під час воєнного стану вибори в Україні неможливі. Але чомусь їхній привид уже декілька місяців блукає в українському інформаційному просторі. Хіба не актуальне питання? І спробуй тут угадай, де той привид вигулькне наступного разу. Відповідь трохи є в кожному з текстів, на які я вам залишила посилання в першому ж абзаці.

І загалом раджу не пропускати матеріали журналістів, аналітикинь, аналітиків та експертів «Детектора медіа».  У цьому листі я для вас збираю найважливіші та найцікавіші наші тексти.

Розберімо ж їх.

«Медійні колаборанти Херсона: хто, як і чому співпрацював з ворогом». Цим текстом «Детектор медіа» розпочав власний спецпроєкт «Медіаколаборанти». Що це за проєкт, для чого і як ми це робимо — ось у цьому тексті розповіла шефредакторка «ДМ» Наталія Лигачова. Я коротко нагадаю, що в «Медіаколаборантах» ми збираємо та публікуємо інформацію про тих українських медійників, які після початку повномасштабного вторгнення Росії добровільно перейшли на бік ворога та поширюють пропаганду на тимчасово окупованих територіях. Також пишемо про тих, хто пішов на співпрацю з окупантами з 2014 року і зараз продовжує брати участь в інформаційній війні проти України на окупованих територіях Криму та Донбасу.  Ось буквально кілька тем, які дослідила і пояснила у своєму тексті про колаборантів  Херсона Наталія Данькова: хто такі колаборанти, якою є юридична відповідальність за цей злочин, чи працювали медійники з окупантами з примусу, скільки платили за таку співпрацю, і чи могли проукраїнські журналісти працювати в окупованому Херсоні. Треба читати — це важливо.

Іще в одному тексті з циклу «Медіаколаборанти» Ірина Семенюта докладно розповіла про осередок російської пропаганди на Херсонщині — ТРК «Таврія». Як усе почалося, як захоплювали телеканал, що було з його колективом, кого окупанти запрошували працювати в ефірі, хто відмовлявся і хто погодився (з ідейних міркувань або за гроші), де ці люди зараз, чи висунуті їм обвинувачення і чи понесуть вони покарання — ґрунтовний текст Ірини містить відповіді на всі ці запитання.

Звідки гроші? Як виживають? Як змінились правила?  Коли зникнуть телеканали-дублери і контент повернеться на материнські кнопки? Про ринок реклами під час війни і майбутнє телеканалів Галина Петренко розпитала комерційного директора «1+1 медіа» Валерія Вареницю. Тож треба читати, щоб розуміти, чому телебачення без грошей рекламодавців виживати не може і як у теперішніх реаліях працювати телевізійникам, щоб і гроші зібрати,  і глядача зберегти, а не відлякати півгодинними рекламними блоками.

«Вавилон’13» проти «1+1»: у справі про порушення авторських прав «1+1» вимагає стягнути 160 тис. грн з документалістів, а останні подали апеляцію. Марина Баранівська зібрала ексклюзив, пояснила суть спору і публікує позицію сторони позивача: «Щойно спілкування набрало офіційних обертів, то Плюси забули про все, що було до цього, і зайняли позицію “ми не виробники фільму, в нас лапки, ми тільки показували, а це не порушення”», — розповіла адвокатка, партнерка юридичної компанії Axon Partners Надія Денисюк. «Детектор  медіа» звернувся із запитами до видавництва «Час» і «1+1», щоб дізнатися їхню позицію.

У цьому інтерв’ю «Детектор медіа» розпитав пластуна, а нині аеророзвідника 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Максима Михайлика про його цивільне життя, про керування осередком «Пласту» в Полтаві, про роботу в організації «Будуємо Україну разом» та в «Українській академії лідерства», про нагороду  «Золотий хрест» від Головнокомандувача, яку отримав у свої 27, і відзнаку від міністра «За зразкову службу». А ще про те, як «Пласт» підготував нове покоління до війни з ворогом. Є інтерв’ю, які читаються на одному подиху, — це саме з таких.

Здається, на сьогодні це все… Звісно, якщо ви не забуваєте слухати наші подкасти — тоді точно це все.

Дякую, що дочитали.

Якщо хочете ще більше текстів наших авторів і в різних форматах — читайте нас у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі або на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв’язок можете також писати сюди — мені на пошту letter@detector.media. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.