Зона комфорту

17 Червня 2010
24119
17 Червня 2010
10:36

Зона комфорту

24119
Керовані й лагідні ЗМІ для влади – така сама утилітарна потреба, як порожня траса дорогою на роботу чи додому. Питання, перш за все, зручності, а потім – безпеки і самозбереження.
Зона комфорту

«Багато зараз говорять, як кажуть, б'ють на сполох стосовно загроз свободі слова. Чи помітили ви стурбованість у цьому контексті з боку європейських партнерів?», - запитала в нашого прем'єр-міністра Українська служба Бі-бі-сі.

 

«Я не помітив особливої занепокоєності керівництва ЄС. Хоча питання ці порушувалися - в загальному плані. І я сказав, що ми поділяємо позицію Євросоюзу. Я сказав пану Фюле і пані Ештон, що це для нас фундаментальні цінності. Ми, вихідці із тоталітарної системи, знаємо ціну цим цінностям. Знаємо, що таке свобода слова, демократія. Дякуючи цим цінностям, ми перебували і в опозиції, і у владі. Думаю, що ці наші переконання були почуті. І ми ніколи не порушуватимемо ці цінності», - відповів Микола Азаров.

 

Що подумала б стороння людина, яка перебуває поза українським політичним дискурсом і не знайома з його феноменом на ім'я Микола Янович Азаров? Напевно, запідозрила б некоректний переклад прем'єрської репліки. Що таке «наші переконання почуті», як це - «порушувати цінності»? Ні українською, ні російською так не кажуть. Так може висловлюватись людина, яка не має ні цінностей, ні переконань, тому вона навіть не знає зворотів, у яких ці слова вживаються. Не кажучи вже про логіку наративу: «я не помітив особливої занепокоєності... ми поділяємо позицію Євросоюзу»; «це для нас фундаментальні цінності... ми вихідці із тоталітарної системи». «Дякуючи цим цінностям, ми перебували в опозиції...» - і тут є над чим замислитись.

 

У головному Азаров має безперечну рацію: «особливої занепокоєності» керівництво ЄС, як і інші впливові партнери України, з приводу путінізації українського медіапростору не почуває. У них достатньо своїх турбот, аби не перейматися нашою неповноцінністю. А з погляду цивілізованих держав країна, де новини з ранку до ночі оспівують Миколу Яновича з Віктором Федоровичем, мляво шпиняють «слабку й неконструктивну» опозицію і приділяють податковій реформі дві хвилини загальних фраз та оцінкових суджень на тиждень, - безперечно, неповноцінна. Можна втішати себе тим, що це далеко не єдина ознака нашої неповноцінності, якщо комусь від цього легше. Що значно важливішими аргументами на користь сприйняття України як країни третього світу, хоч і частково наділеної східноєвропейським гонором, є дика корумпованість нашої системи державного управління, катастрофічна застарілість та енергомісткість індустрії, яку ніхто не збирається модернізувати,  знищені природні ресурси, свавільні правоохоронні органи і так далі. І на тлі цього всього єврочиновникам залишається, скрушно хитаючи головами, нагадувати: а ось іще, знаєте, жаліються у вас там на погіршення ситуації зі свободою слова...

 

І задовільнятися відповіддю, що ні, нічого подібного, ми - вихідці з тоталітарної системи, тому свободу слова хаваємо від і до. Це для нас фундаментальні цінності, які ми не порушуватимемо. - О, ну раз не порушуватимете цінності, тоді все гаразд.

 

Зрозуміло, що, не відчуваючи «особливої занепокоєності», - а чого непокоїтися, їм із нами тепер уже явно дітей не хрестити і в одному союзі не бути, а транзит газу й нафти, у разі чого, нехай гарантує Росія, - закордон не схоче розбиратися в дрібницях. Для тих, хто все ж таки знаходить для цього час і натхнення, у влади є вже цілий набір аргументів. По-перше, «а сюжету-то не було». По-друге, «ідеться передовсім про відносини власників та редакційних колективів». По-третє, все це «происки противников стабилизационных процессов». А взагалі, проблему цензури й залежності медіа від влади, -  нічого подібного, звичайно, немає, але навіть якби було, - вирішить створення суспільного мовлення, яке обіцяв Віктор Янукович перед виборами. Щоправда, на шляху до суспільного мовлення треба остаточно узалежнити державне телебачення і радіо від уряду та поміняти їх керівництво на комерційний інтернаціонал із досвідом продюсування тинейджерських музичних телешоу. А від Бориса Апреля до суспільного мовлення - один крок.

 

Янукович, Азаров та їхні активніші на медійному фронті підлеглі - це вам не Юлія Тимошенко, яка під час передвиборного ефіру візьми та й бовкни «а хто вам сказав, що народ не хоче диктатури?». Потім, напевно, довго кусала себе за язик, коли опоненти били на сполох, цитуючи цю її фразу як свідчення криваво-деспотичних намірів (самі тим часом не припиняючи обіцяти сильну руку, наведення порядку і тому подібну стабільність). Від біло-блакитної влади, - принаймні, від перших її осіб, - ніякого антидемократичного епатажу не дочекаєтесь: тут давно завчили напам'ять набір ключових слів «свобода - рівність - братерство - демократія - євроінтеграція», й виспівуватимуть їх, хоч скільки їм зауважуй, що на практиці нічим із цього переліку в будованій ними державі й не пахне. Свобода слова? Так-так, ми за свободу слова, ми вже тисячу разів казали, що ми за неї. Суспільне телебачення? Так-так, тільки суспільне, обов'язково буде створене. Вже над цим працюємо. Цензура? Типун вам на язика, Конституцією цензура заборонена! Тиск? Що ви, на вас ніхто не тисне, ви стоїте тут у цій футболці. Корупція у медіа? О Боже, ми й не знали, що таке існує, Валерій Іванович негайно розбереться!

 

Вони знають, що на їхньому боці - «попутний вітер» громадської думки, збайдужілої до абстрактних громадянських прав після розчарувань минулої п'ятирічки.  Що журналістів у цілому не дуже-то й люблять, а «успіхи» деяких із них на царині політичного піару, прихованої реклами та політтехнологій не дозволяють розраховувати на те, що сигнал SOS від медійників буде почутий активною частиною суспільства. Що вже й казати про підтримку...

 

Зрозуміло, що насправді немає ніякої змови проти свободи слова, ані таємних зборів із питанням «як нам новини відформатувати?» на порядку денному. Керовані й лагідні ЗМІ для влади - така сама утилітарна потреба, як порожня траса дорогою на роботу чи додому. Питання, перш за все, комфорту, а вже у другу чергу - безпеки/самозбереження. Хто, як і якою ціною забезпечує ці антигуманні й недемократичні зручності, перших осіб не хвилює.  На відміну від водіїв, які смажаться у корках, поки проїде Янукович, зникнення нормальної інформації та заміну її провладною пропагандою аудиторія якщо й відчуває,  то інтуїтивно, й не сприймає як порушення своїх прав. За Кучми медійні зручності забезпечували орли Медведчука, нині - друзі-олігархи та слухняні топ-менеджери ЗМІ, що набагато вигідніше, якщо когось і дискредитує, то хіба що самих олігархів і топ-менеджерів. Але не владу.

 

Хоча, «поділяючи позицію Євросоюзу», інакше кажучи - по-європейськи ставлячись до медіа, Янукович і Азаров мали б зібрати своїх добровільних медійних союзників і сказати їм: хватит, ребята. Ми - команда стабілізаторів-реформаторів, ми діємо чесно і прозоро, нам немає чого приховувати від народу. Нехай нас ганять за прорахунки і хвалять за досягнення, ми самі дамо собі раду з пропагандою своїх успіхів. Ваші дифірамби, однакові новини, паркет-офіціоз, наїзди на опозицію, фігурне замовчування та інші прояви симпатії ставлять під сумнів нашу спроможність грати чесно й упоратись із усім самотужки. Тому від сьогодні нехай усе буде за гамбурзьким рахунком. Усім спасибі, всі вільні.

 

Наївно? Звісно, так. Але на місці тих прихильників нової влади, які не лише вбачають у ній ситуативне визволення від «бєндєровцев», а справді вірять у добрі наміри та великий потенціал Януковича та Азарова, покладають на них серйозні сподівання, я б вимагав оздоровлення їхніх відносин із медіа не менш наполегливо, ніж це роблять незадоволені владою.

 

Бо, знаєте, надмірні зручності розбещують. Якщо насправді Янукович і Азаров сьогодні і є тією чесною командою реформаторів-стабілізаторів, якою намагаються себе показати, то навіть недовга відсутність запобіжників-обмежувачів, якими є вільні і професійні медіа, буде для них згубною. Як «вихідці з тоталітарної системи», ми всі мали б пам'ятати, що стається з владою, яку ніхто не контролює.  Незалежно від того, які високі цінності вона декларує.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24119
Читайте також
03.11.2010 10:06
Отар Довженко
18 217
07.09.2010 13:37
«Телекритика»
28 940
25.08.2010 10:30
Отар Довженко
42 965
16.08.2010 13:25
Отар Довженко
29 822
29.07.2010 08:07
Отар Довженко
31 801
23.07.2010 15:26
Отар Довженко
21 149
19.07.2010 09:36
Отар Довженко
32 950
13.07.2010 12:00
Отар Довженко
32 886
09.07.2010 10:30
Отар Довженко
15 909
14.06.2010 17:53
Отар Довженко
для «Детектор медіа»
22 072
10.06.2010 14:33
Отар Довженко
89 491
08.06.2010 03:44
Отар Довженко
86 387
31.05.2010 17:00
Отар Довженко
25 349
17.05.2010 12:31
Отар Довженко
14 203
13.05.2010 07:29
Отар Довженко
45 855
Коментарі
28
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Gera
5256 дн. тому
Наших бы журналюг да в Китай, что б они точно знали, что такое ущимление свободы слова.
Вузасянин
5257 дн. тому
Но надо же чем-то забивать информационное пространство. Хотя все-равно не понимаю, зачем это делать таким вот способом.
Квартет
5257 дн. тому
Это уж точно. Грустно и противно, господа...
Тыблако
5258 дн. тому
Журналисты всегда говорят, что им ущемляют свободу слова, что б понять разницу, нужно было пожить во времена сталина.
Симка
5258 дн. тому
Квартету // 18.06.2010 15:22:42 Какое общество, такие и журналисты!:)))__фраза в духе первокласника, но какая она точная. Все хотят заработать денег.
Вузасяну
5258 дн. тому
Согласен с вами, большинство так называемых острых и злободневных публикаций в СМИ не имеют к свободе слова никакого отношения.
Квартету
5258 дн. тому
Какое общество, такие и журналисты!:)))
грин мама
5258 дн. тому
да цензура была еще в первобытном обществе, называлась "главпалеолит" :) :) :)
варя 2 assa
5258 дн. тому
ну так мы же не в 2004 году живем. уже знаем, что эти стоны о свободе слова бывают фальшивыми.
Вузасянин
5258 дн. тому
Есть один хороший метод борьбы с цензурой - гробовое молчание. Думаю, для таких авторов, как этот он будет очень эффективным)))
Квартет
5258 дн. тому
Правду можно сказать только о том обществе, которое ее скрывает. О нашем обществе я вообще промолчу, как и об ущемлении свободы слова в СМИ.
assa
5258 дн. тому
когда читал коменты к этому онанизму на бумаге, ощутил гордость и испытал трепет за читателей! насколько всё же глубоко и широко умеют наши люди смотреть на вещи! как тонко, всеми струнками особой украинской души они умеют чувствовать лукавство и заинтересованность "журналистов"))
Семён Семёныч
5258 дн. тому
Поддерживаю мнение о том, что 99% журналистов продажные, а остальные мёртвые. Сейчас независимых и свободных нету. Всё равно им сверху дают указания в какую сторону смотреть и через какую призву освещать информацию.
Анна
5258 дн. тому
Большинству журналистов тоталитарный режим знаком только по учебникам истории, а возмущаться о свободе слова это у них стиль жизни такой.
Виспер
5258 дн. тому
Поэтому и не любят журналисты Медведчука, он на них в суд подавал, за распространение клеветы.
2 long
5258 дн. тому
ДА! а как только начинаешь доказывать их неправоту - тебе сразу про свободу слова кричат.
Long
5258 дн. тому
Лучше б работники пера подумали о том, сколько неправды они написали, сколько грязи вылили.
Живчик
5258 дн. тому
Журналисты при любой власти жаловались, что цензура, свободы слова нету. Их притесняют, рты закрывают. Вобщем самый обиженный народ.
Пейс
5258 дн. тому
У Медведчука были орлы? Первый раз слышу об этом. А когда к главному редактору "сверху" приходила "оранжевая" бумажка это нормально?
Пиковая Дама
5258 дн. тому
Сама статья похожа на комариный писк подцензурной журналистики. Даже обсуждать не хочется.
Тинтин
5258 дн. тому
Использование СМИ для очернения неугодных - тоже не очень подходит для обозначения свободы слова.
Михато для red
5258 дн. тому
Цензура появилась ровно тогда же, когда и сама журналистика. Потому обвинять Медведчука в чем-либо было просто глупо.
kika 2 гуляйгород
5258 дн. тому
Просто сейчас за такие "слезы" мало платят. В 2004 году они были более прибыльным делом, когда помаранчевые были на коне.
гуляйгород
5258 дн. тому
щось за "темники" ніхто не замовив жалібного словечка. про це також люблять поплакатись наші журналісти.
Лилу
5258 дн. тому
Каждое из СМИ так или иначе будет стремится к нормальным отношениям с теми, кто у власти. Так что свобода слова – понятие относительное, а в нашей стране еще и иногда немного странное. К примеру для некоторых свобода слова подразумевает публикацию непроверенных фактов с целью опорочить оппонента или неугодного кому-то человека.
Анка
5258 дн. тому
О тоталитарной системе у современных журналистов, особенно молодых, уже довольно смутное представление.
red
5258 дн. тому
Конечно, любая власть хочет большей подконтрольности медиа-пространства. Но вместе с тем она хочет сохранять респектабельность перед Западом. Сегодня Янукович не готов превращаться в Лукашенко. А любые владельцы СМИ не хотят ссориться с властями. Так же было и при Кучме. Может, Отару Довженко орлы Медведчука запрещали что-то публиковать, но лично мне нет. По-моему в те времена и оппозиция была гораздо сильнее, и власть с ней взаимодействовала по демократическим принципам. Начало этого периода четко прослеживается после убийства Гонгадзе. И свобода слова с тех пор была ограничена никакими не орлами, а сугубо личностью и социальной позицией журналиста... либо редакционной политикой издания.
МТС
5258 дн. тому
не думаю, что большинство журналистов сейчас особо остро чувствуют, что они являются выходцами тоталитарной системы, и потому так дрожат над свободой слова. просто это очередная тема, на которой кто-то очень любит спекулировать...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду