Експерти Інституту масової інформації (ІМІ) зафіксували у жовтні 14 випадів порушення свободи слова в Україні, з яких чотири вчинила Росія. Про це свідчать дані моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

У жовтні стало відомо про загибель на фронті п’ятьох медійників:

• Самуїл Проскуряков, який працював в УНН, «Забороні», Громадському та «Бабелі». З 2022 року він вважався зниклим безвісти; 
• ведучий радіостанції «Хіт FM» і телеканалу «ТВ-5» Дмитро Хижняк, який вважався зниклим з 2024 року;
• ютуб-блогер Кирило Солошенко, загинув 15 жовтня;
• колишній телеоператор телеканалів «ІРТ-Полтава» та «Місто Плюс» Василь Величко, загинув 16 жовтня;
• військовослужбовець, фотограф, відеооператор, автор відео з дрона з масштабами трагедії в окупованих Олешках Володимир Обертас, 27 жовтня він супроводжував групу воєнних кореспондентів у Херсоні і підірвався на міні.

6 жовтня знімальна група «Суспільне Запоріжжя» потрапила під атаку російських FPV-дронів у селищі Кушугум, де фіксувала наслідки попередніх обстрілів. Один із дронів ударив поруч з їхнім автомобілем.

За останній місяць ІМІ також зафіксував три випадки пошкодження редакцій. Так, через російські атаки постраждали філії «Суспільне Запоріжжя», офіс редакції газети «Закон і Бізнес» і будівля телеканалу «Візит».

Крім того, ІМІ виявив 10 випадків порушення свободи слова, не пов’язаних з війною Росії проти України. Порушення прав журналістів зафіксували в Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській та Кіровоградській областях. 

У трьох випадках ідеться про погрози.

У Рівному головному редактору «Четвертої влади» Володимиру Торбічу погрожували вбивством після публікації матеріалу. За даними медіа, погрози надсилав Олександр Диновський, який вимагав не згадувати його дітей у публікаціях. Власник медіагрупи «Вечірній Луцьк» Юрій Ричук отримав анонімне повідомлення з погрозами йому та його родині через нібито «замовні писульки». Крім того, в Києві жінка погрожувала знімальній групі «Еспресо», хапала журналістів за руки та намагалася пошкодити обладнання. 

Також у жовтні перешкоджали законній журналістській діяльності.

У Харкові поліцейські та чоловік, який назвався охоронцем заводу, силоміць вивели трьох фотокореспондентів з території обстріляної поліклініки. Охоронець намагався відібрати камеру, журналістів звинувачували в наведенні російських ударів.

У Сумах представники торговельного центру приблизно 20 хвилин силоміць утримували журналістку «Цукру» Владиславу Кріцьку, яка знімала наслідки російського обстрілу. Редакція подала заяву в поліцію.

Крім того, ІМІ зафіксував п’ять випадків обмеження доступу журналістів до інформації.

Так, у Хмельницькому ОВА вибірково запросила медіа на зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, у Тернополі журналістці «20 хвилин» Ірині Беляковій відмовили в акредитації на аналогічний захід через нібито запізнення з поданням заявки, у Кропивницькому журналістів не допустили до висвітлення виборів ректора Центральноукраїнського державного університету, а на Хмельниччині державне підприємство повторно не надало журналістці «ЖАР.Info» документи про консультанта тендерів на будівництво укриття, попри втручання представництва омбудсмана.

Також ДБР не надало «Детектору медіа» інформації про перебіг розслідування стеження за журналістами Bihus.Info. Відомство послалося на ст. 222 Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою дані досудового розслідування «можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим».

Нагадаємо, у вересні ІМІ зафіксував 21 випадок порушення свободи слова в Україні, з яких 13 вчинила Росія. 

Раніше ІМІ повідомив, що за січень — серпень 2026 року було зафіксовано 136 випадків порушення свободи слова в Україні, що на 6 випадків більше, ніж за весь 2025 рік. Зросла кількість як російських злочинів проти медіа та журналістів, так і випадків порушення свободи слова, відповідальність за які лежить на українській стороні

Фото: ІМІ