Є на нашому телебаченні три «Свободи», або посестри, як би сказала найелегійніша народна депутатка пані Ліля Григорович. Старша сестра-свобода надійно прижилася на ICTV, середня, найгламурніша, – на ТРК «Україна», а найамбітніша молодша нещодавно заблакитніла на «Інтері». Про першу, себто найстаршу, немає чого особливо сказати, бо живе вона у скромній оселі, де давно ніхто не наводив марафету, без шику й амбіцій. Середульша поселилась у навороченій студії, де повний фарш і лиск, навіть власний подіум для модельок є. А от наймолодша і найамбітніша… Вітальню теж у сині кольори вимазала, гостей недешевою технікою також озброїла (що само по собі вже не сильно вражає), зате ведучими зробила відомих політиків – випендрилася конкретно, хоча їм, сердешним, до амплуа шоу-блазнів не звикати, а нам і поготів.

 

Першим запустили в інтерівську «Свободу» молодого та завзятого Арсенія Яценюка. Слід віддати йому належне, впорався він із поставленою задачею майже відмінно, бо зумів створити у студії полемічну атмосферу і намагався не політизувати те, що випадково залишилося не отруєним язиками політологів. Другою ведучою стала полум’яна Інна Богословська, та сама Інна, що була лідеркою таких політичних заморочок, як «Озиме покоління» та «Віче». Озимина не зійшла, віче розійшлося по світах, лишилася тільки панна Інна, яка знову стала однією з лідерок тепер уже не власного, тому і набагато вдалішого бренду. Те, що Інна Богословська може говорити на будь-які теми, знають усі. І все ж її коник, як з’ясувалось, – освіта і культура.

 

Тож попоївши вчергове «оселедців із картоплею в мундирах», шановна пані Інна взялася провести «Свободу», присвячену гуманістичній тематиці. Щоправда, пані не втрималася від спокуси поцькувати владу і так захопилася, що освіта з культурою залишилися, як завжди, на недоречний десерт…

 

За визначенням вічного комуніста Леоніда Грача, бенефіс полум’яної Інни був успішним. Ведуча говорила темпераментно, розпалюючи саму себе до справжнього екстазу. Гості – здебільшого «фахівці великого ґатунку», «символи», а також прекрасне «майбутнє» українських комуністів: Олександр із символічним прізвищем Голуб та «людина, яка дуже потрібна Україні», весь час були зосереджено напружені, бо намагалися бодай щось встигнути сказати, поки пані Інна переводила подих. І хоча ведуча, як справжня естетка, на самісінькому початку бенефісу зауважила, що всі політичні шоу нагадують їй «собачі бої», сама влаштувала щось на зразок того: крім чергового «кусання», глядач нічого розумного і нового не почув. Намагався щось конкретне сказати пан Тарута, але його розважлива поміркованість і недосвідченість у подібного ґатунку словесних боях без правил не дали олігарху жодного шансу, зрештою, не сприяла цьому і ведуча, що із суворістю радянської вчительки наказала Сергію Таруті «говорити правду», себто не брехати!

 

Зрозуміло, чи відбуватимуться дискусії, чи суцільні монологи – залежатиме від мудрості «керманича» шоу, добирання яких надзвичайно специфічне. Сама форма «Свободи на Інтері», без сумніву, цікава, а от чи перспективна – поживемо побачимо. Політиків у нас нівроку, а от публічних та ще й розумних – із десяток, не більше.

 

Не кепсько живемо, панове, маючи аж три різних «Свободи». І все ж слово «різних», мабуть, не зовсім точне, бо всі вони однакові, навіть час виходу реклами один, і пристрасті, що вирують у студіях, і гості, котрі встигають засвітитися скрізь, бо надто хочеться знов у депутати, щоб і надалі, не шкодуючи власного здоров’я, горіти в мартені сесійної зали.