На тлі вдалого завершення газового протистояння з Росією Кабінет Міністрів виглядав відверто слабким у питанні приборкання інфляції. Головним аргументом на свій захист команда Тимошенко зробила «погану спадщину» від уряду Януковича. Але у глядачів могло виникнути враження, що уряд не докладає достатніх зусиль для подолання проблеми. На цьому одразу почала грати Партія регіонів.

 

Тому дискусія навколо цієї проблеми між політичними силами, урядом і опозицією, звелася до банальних взаємних звинувачень у допущенні зростання цін. Обидві сторони ніяк не бажали дослухатися до голосу науковців і експертів. Їхні аргументи сприймалися політиками за принципом «хто не з нами, той проти нас». У глядача могло знову виникнути стійке враження, що країною керували і керують «не ті, хто треба».

 

“Ви розумієте, що, якщо ідуть подорожчання продуктів харчування, то капуста і буряк, і морква, вони не ростуть в грудні-місяці і не ростуть в січні і лютому-місяці, так? Тобто, все, що було закладено в інфляційні процеси, закладено протягом 2007-го року. Зараз уряд проводить досить наполегливо антиінфляційні заходи для того, щоб до середини року зупинити це спонтанне зростання цін”, – Юлія Тимошенко, Прем’єр-міністр України.

Блок Юлії Тимошенко повідомив, що Партія регіонів готує широкомасштабну спеціальну дезінформаційну кампанію для роздмухування інфляційних процесів. На цілий серіал із рекламних роликів регіонали, начебто, збираються витратити десятки мільйонів доларів. В свою чергу, Партія регіонів заяву БЮТ назвала абсурдом і міфом, і побачила причину паніки БЮТ у тривожних цифрах росту цін на товари…» («1+1», «Я так думаю» з Анною Безулик, 13 березня 2008 року).

 

Секретаріат Президента в цій ситуації перехопив найсильніший меседж і використав прийом «нагнітання страху»: на Банковій людям розказали, що ціни зростуть ще більше, а уряду порекомендували швидше переглянути бюджет і заплановані показники.

 

Синхрон: Віктор Ющенко, президент України: "Найближчі декілька днів будуть дані фахові оцінки цієї тенденції. І ті зміни, які необхідно вносити до бюджету 2008 року. Тому що це зачіпає вже корекцію прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії. Це не є добрий процес. Я розумію, яка тут політизація і популізм, який буде обростати, по цьому питанню. Я б радив уряду б поза все прагматично, забезпечити управління фінансовим атрибуціями, перш за все, абсолютно жорсткої дисципліни по виконанні бюджету 2008 року"» («1+1», «ТСН», 11 березня 2008 року).

 

Синхрон: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Я б радив уряду перш за все прагматично забезпечить управління фінансами і утримання перш за все абсолютно жорсткої дисципліни у виконанні бюджету 2008-го року, помісячно, поквартально і проведення певних корекцій з урахуванням того що відбулося за перші два місяці у бюджетному й економічному житті країни"» (ICTV, «Факти», 11 березня 2008 року).

 

Проте позиція Президента в питанні боротьби з інфляцією виглядала програшно в подачі Яна Берназюка, керівника Головної служби Секретаріату Президента України. В ефірі «Я так думаю» він був найслабшим учасником дискусії і в майстерності говорити «все і нічого» перевершив відомого майстра цього жанру Анатолія Кінаха:

 

Віктор Пинзеник, Міністр фінансів України: Тому я інформував Президента України про цю ситуацію. Відносно другого питання. Тому поки не розв’яжеться питання, ми не можемо говорити про відповідь на запитання» («1+1», «Я так думаю» з Анною Безулик, 13 березня 2008 року).

 

Все, на що спромігся уряд на цьому тижні, – пояснити різке зростання цін на пальне спочатку світовими тенденціями, а потім «традиційно» звинуватити спекулянтів. В якості слабкої втіхи водіям прем’єрка пообіцяла побудувати нові нафтопереробні заводи. Автори мають великі сумніви, що такі обіцянки адекватно були сприйняті людьми:

 

Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: "Уряд планував і планує зробити декілька тендерів щодо залучення великих інвестицій для побудови нових високотехнологічних, високоефективних нафтопереробних заводів. Ми будемо все це робити, але сьогодні ринок внутрішній на нафтопродукти він обумовлений вартістю цін на нафту на світовому ринку"» (К1, «Один день», 11 березня 2008 року).

 

 

Айна БАДАЛОВА, кореспондент: Тим часом експерти кажуть – для запуску другого рівня пенсійної реформи накопичувальної системи часу обмаль. Зробити це мають із 2009-го. Цього ж року потрібно впровадити повний персоніфікований облік пенсіонерів, автоматизовану систему звітності про накопичувальні рахунки і знайти компанію з управління активами, а також зберігачів та аудиторів накопичувального фонду. Нова система розділить пенсійне відрахування працівника на дві частини, одне піде, як і раніше, до пенсійного фонду. Реформу мали запустити ще у 2005-му, тепер відкладати вже не можна, кажуть експерти. Пенсіонерів більшає, впровадження накопичувальної системи обійдеться дорожче» (Перший національний, «Діловий світ», 13 березня 2008 року).

 

А взагалі склалося враження, що уряд почав коригувати свою позицію стосовно інфляції. Члени команди Тимошенко вже не обіцяють її стримати в якихось рамках, а створити умови, щоб вона не вдарила по інтересах громадян:

 

Віктор ПЕНЗЕНИК, міністр фінансів України: "Що стосується саме товарних позицій, то по окремих товарних позиціях неможливо щось змінити. Наприклад, бо вона не від нас залежить, ціна газу – це річ, яка від нас не залежить, тому що ми купуємо імпортний газ, чи, як наприклад, зростання світових цін на пальне. Ми купуємо пальне і ті речі є об'єктивні, ми плануємо, що. На жаль, інфляція буде. І вона запланована в розрахунках до бюджету в соціальних параметрах. Наша задача полягає в тому, щоб тенденція йшла до зниження" («1+1», «ТСН», 13 березня 2008 року).

 

Намір уряду змінити свою позицію в питанні інфляції помітили на «Інтері», про що й поспішив заявити ведучий Руслан Сенічкін. При цьому сюжет у підсумкових «Подробицях тижня» на тему боротьби з інфляцією був напрочуд збалансованим. Глядачу дозволили послухати аргументацію обох сторін, уряду й опозиції, і незалежних експертів. Завдяки цьому спроба репортера нав’язати глядачу свій власний висновок під соусом «узагальнення думок експертів» виглядала майже непомітною. Так от, головний меседж: уряд не справляється з інфляцією так, як він це обіцяв на початку року. У своє виправдання журналісти поспішили заявити, що їм просто невідомі подробиці антиінфляційного плану уряду, який дозволив би зробити інші висновки. Зрозуміло, що команда Тимошенко припустилася помилки, коли не оприлюднила антиінфляційний план вчасно, і цим самим позбавила себе сильних контраргументів у відповідь на критику опозиції.

 

Роман ВІНТОВ, кореспондент: Зменшити кількість посередників між виробником та покупцем – це наступні кроки, які, на думку Наталі Немодрук допоможуть зупинити ріст цін. Наприклад, половина вартості товару для покупців у селі – це націнки посередника, тому в деяких областях планують повернутись до районних продуктових баз. Регулювання цін на товари та послуги соціального значення – це один із понад півсотні інструментів антиінфляційної програми. Якщо програмам працюватиме і не станеться жодних форс-мажорів, то інфляція не буде катастрофічною. Утім, більшість експертів уже не вірять, що інфляцію за 2008 рік вдасться утримати на рівні 9%, як це закладено у державному бюджеті» («Iнтер», «Подробиці тижня», 16 березня 2008 року).

 

 

 

Чергові відвідини Юлією Тимошенко Брюсселя стали для неї справжнім тріумфом. Європейці хотіли побачити політика, якому вдалося вистояти тиск «Газпрому», і прем’єр-міністр майже на 100% використала цю цікавість на власну користь.

 

Цікаво, що деякі телеканали, не помічені в лояльності до прем’єрки, надали візиту важливого значення для України:

 

Олексій ГНИЛУША, ведучий: Юлія Тимошенко сьогодні знову в Брюсселі. Це вже другий візит українського прем'єра до європейської столиці протягом останнього тижня. Цього разу вона візьме участь у засіданні Ради співробітництва Україна – ЄС. Воно заплановане на завтра, а сьогодні відбудеться конференція "Україна – ЄС: зустрічаючи спільні виклики". Також Юлія Тимошенко має намір поспілкуватися у Брюсселі із представниками європейського бізнесу та верховним представником Євросоюзу Хав'єром Соланою. Успіх саміту Україна – ЄС, що має відбутися у вересні цього року, значною мірою залежить від домовленостей, досягнутих під час нинішнього візиту прем'єра до Брюсселя» (ICTV, «Факти», 10 березня 2008 року).

 

Формальним приводом для візиту була участь у засіданні Ради співробітництва Україна – ЄС. Проте, прибувши на день раніше, Тимошенко заходилася пояснювати європейцям ситуацію в Україні. Звісно, з точки зору власних політичних інтересів. По-перше, прем’єр-міністр запевнила своїх слухачів у тому, що у питанні боротьби з газовими посередниками буде твердою, та пообіцяла підписати стабільні довгострокові контракти з «Газпромом». Власне, Тимошенко продовжила «обробляти» європейців своїм меседжем «посередники загрожують стабільності і прозорості енергопостачань», намагаючись залучити керівні органи ЄС у союзники. По-друге, прем’єр-міністр постаралася переконати європейців у тому, що доки вона залишатиметься при владі, їм гарантовані сприятливі умови для інвестування. Зокрема, уряд відмовиться від протекціоністських заходів із обмеження доступу іноземців до приватизації найпривабливіших об’єктів. А також забезпечить боротьбу з корупцією, тобто, спробами влади вимагати від іноземних інвесторів гроші в обмін на політичну протекцію.

 

По-третє, Тимошенко чітко позиціювалася як проєвропейський політик-максималіст, знову вголос заявивши про необхідність визнання перспективи повноправного членства України в ЄС. Нагадаємо, у 2006–2007 роках під час політичної кризи і президентська команда і БЮТ, і Партія регіонів воліли уникати таких вимог, пояснюючи це «втомою від України» і необхідністю виконувати внутрішні перетворення. По-четверте, і це викликало найбільший ажіотаж серед українських телекореспондентів, Тимошенко поділилася своїми поглядами на продовження конституційної реформи в Україні. Тут автори бачать доцільність подати контекст сприйняття європейцями конституційного процесу в Україні. Нещодавно експерти Венеціанської комісії Ради Європи висловили занепокоєння спробою Президента України затвердити нову Конституції на всенародному референдумі. Про цю стурбованість детально писало «Дзеркало тижня».

 

Так от, Юлія Володимирівна рішуче відмежувалася під позиції Президента. Її головний меседж полягав у тому, що Конституцію можна змінювати лише в стінах парламенту. Водночас вона підкреслила, що Конституція потребує коригування в бік надання уряду більших повноважень за рахунок Президента. Це, до речі, також відповідає висновкам Венеціанської комісії, що мало засвідчити бажання прем’єра рухатися в рамках поруч до європейських конституціоналістів.

 

В Україні перший її меседж пропустили, оскільки тут журналісти дивляться на цей процес під зовсім іншим кутом зору – змагання прем’єра і Президента за владу. У цьому ключі більшість телеканалів і подали погляди Тимошенко на реформування Конституції:

 

Найповніше і, на нашу думку, основні меседжі Тимошенко подав Перший національний.

 

Синхрон: Юлій ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: "Визначати переможця буде аукціон, а не кулуарні тіньові домовленості. Відкритий аукціон, де тільки підняттям певних табличок буде визначено, хто перемагає. Я думаю, що це реальна можливість залучити десятки мільярдів інвестицій в Україну, тому що ми протягом буквально 3-4 місяців приватизуємо "Укртелеком", приватизуємо ключові хімічні підприємства, енергетичні підприємства"» (Перший національний, «Новини», 10 березня 2008 року).

 

ICTV, навпаки, вирішило загострити увагу на суперечностях Тимошенко і президента стосовно напрямку здійснення конституційної реформи. Причому кореспондентка переказувала слова Тимошенко і «невільно» викривила їх зміст. Після такого репортажу виникало враження, що прем’єр готує «обрізання» повноважень Президента через те, що їй заважають працювати.

 

Від себе зазначимо – гіршої інтерпретації процесу конституційної реформи для Банкової важко вигадати. Адже виходить, що реформа перетворюється з ініціативи Президента на ініціативу уряду і парламенту, причому з протилежною метою – послаблення замість посилення постаті Президента. У потрібний момент технологи БЮТу просто скористаються з цієї інтерпретації, щоб нав’язувати громадській думці своє бачення цілей реформи.

 

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Сьогодні Юлію Тимошенко Брюссель зустрів холодним вітром і дощем. Сьогодні по Брюсселю передавали штормове попередження, але Юлію Тимошенко це не зупинило. Вже пройшла зустріч із бізнесменами. Зокрема, представники 10 найбільших компаній, таких як Nokia, Shell, Volvo, зустрілися вже з Юлією Тимошенко. Український прем'єр пообіцяла їм рівні умови для бізнесу та розповіла про свої ініціативи прозорості. Але зустріччю з бізнесменами день не закінчився і зараз триває круглий стіл, на якому Юлія Тимошенко говорить із представниками промисловості, політикуму. Це проходить в резиденції de Egmont, де зазвичай проводять такі публічні саме зустрічі з VIP-персонами, які приїжджають у Брюссель. Отже, Тимошенко вже встигла заявити про єдність української політичної команди. Вона запевнила всіх європейців, які прийшли сюди на зустріч, всіх політиків та підприємців та промисловців у тому, що революція в Україні, перевибори в Україні – це лише очищення нашої держави, і це нормальна і спокійна демократична процедура. Тож тепер Тимошенко також пожалілася європейцям, що дуже важко працювати, коли перевага коаліції лише в 1-2 голоси. Тож щоб Україна була стабільною, Юлія Тимошенко заявила, що необхідна саме конституційна реформа. Її політична сила підтримує і конституційну реформу, коли в Україні буде головним президент, і коли буде головний парламент. Але Юлія Тимошенко запевнила європейців, що навряд чи українська Верховна Рада пропустить зміни до Конституції, в якій буде Україною керувати президент, тож є єдиний шанс зробити так, що в Україні буде головний парламент. Такі зміни до Конституції зараз на часі, тому що, на думку Юлії Тимошенко… і уряд, і президент, зокрема, керівник уряду і президент, мають однакові повноваження, і тому зараз виходять такі непорозуміння, як заявила Тимошенко. Взагалі основна мета візиту Юлії Тимошенко в Брюссель – це XII засідання ради між Україною та ЄС, на якому будуть слухати звіт виконання плану дій Україна – ЄС. Юлія Тимошенко сьогодні вже встигла заявити, що мета України зараз – у новій посиленій угоді. Її Україна пропонує розділити на дві частини: економічну і політичну. В політичній частині угоди Україна буде просити про асоційоване партнерство саме, а економічна – це зона вільної торгівлі Україна-ЄС» (ICTV, «Факти», 10 березня 2008 року).

 

«1+1» також прямо наголосив на тезах прем’єрки про необхідність реформи через дублювання функцій виконавчої влади між Президентом і урядом. При цьому, кореспондентка поспішила «побачити» в словах Тимошенко натяк на останні конфлікти між Секретаріатом і Кабміном. Виглядало так, ніби Тимошенко виносить сміття з хати і намагається отримати підтримку європейців у боротьбі з Ющенком. Ця інтерпретація цілком підходить Банковій для атаки на прем’єр-міністра, незалежно від того, чи відпрацювала журналістка відповідне замовлення, чи ні.

 

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Марія Васильєва розповідає про те, як Юлія Тимошенко за останні 4 дні вже вдруге у столиці Європи. І за припущеннями джерела в уряді, 13 березня може приїхати до Брюсселю втретє на самміт Європейської народної партії» («1+1», «ТСН», 10 березня 2008 року).

 

 

Цікаво, що «Інтер» – єдиний із каналів, який подав синхрон Тимошенко з питання конституційної реформи та утримався від провокаційних інтерпретацій її слів:

 

Синхрон: Юлия ТИМОШЕНКО, премьер-министр Украины: "І президентська форма правління, якщо вона гарантована системою контролю, противаг і балансів, вірним розподілом влади – вона є непоганою. І парламентська модель, якщо вона також вірно сконструйована, якщо вона має правильну вертикаль виконавчу, спирається на більшість парламенту і де Президент не дублює виконавчі функції виконавчої влади – вона також добра. Питання в іншому – яка сьогодні форма правління має шанс пройти в українському парламенті. Я думаю, що шанс має пройти через український парламент тільки парламентська форма правління"» («Iнтер», «Подробности», 10 березня 2008 року).

 

ТРК «Україна» вдалася до іншого прийому: ведуча просто процитувала сухі рядки офіційного повідомлення про те, коли і з ким зустрінеться прем’єр. Відсутність пояснень про причини візиту, очевидно, мала створити враження «пересічності» і «неважливості» події.

 

Елена КОТ, ведущая: Украинский премьер сегодня снова в Брюсселе. В этот раз Юлия Тимошенко отправилась на заседание совета сотрудничества Украина – Европейский Союз. Сегодня у главы правительства встреча с европейским круглым столом промышленников, участие в конференции «Украина – ЕС: встречая общие вызовы», а также ужин с представителями европейского бизнеса, инвесторами украинской экономики. Непосредственное заседание совета сотрудничества состоится завтра, в этот же день премьер встретится с верховным представителем ЕС по внешней политике и политике безопасности, Хавьером Соланой» («Україна», «События», 10 березня 2008 року).

 

Наступного дня цікаво було спостерігати за тим, як різні телеканали оцінювали успішність офіційної частини візиту прем’єр-міністра. Так, «1+1», ICTV інтерпретували підбиття висновків виконання Угоди Україна – ЄС як успіх двох сторін, тоді як «Інтер» мало не звинуватив Тимошенко у безпідставній саморекламі:

 

Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: "Ми максимально ефективно будемо виконувати 23 додаткових заходи, які підписані і практично узгоджені зараз і які стають основою для нашої співпраці на найближчу перспективну"» (ICTV, «Факти», 11 березня 2008 року).

 

Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: "Початок такого діалогу вже для України є знакова. Тому що ми можемо рухатися вперед в цьому напрямку. І можемо дійсно сподіватися на те що Україна почне крок за кроком виконувати всі умови, які потрібні для того щоб в певний час коли це стане можливим, Україна мала б сподіватися на, скажемо, існування такого безвізового режиму"» («1+1», «ТСН», 11 березня 2008 року).

 

Синхрон: Юлия ТИМОШЕНКО, премьер-министр Украины: "В цих 23 додаткових заходах в нас є така позиція, яка передбачає створення спільного авіаційного простору. А також те що, стосується транспортного напрямку, – це реалізація і розробка національної транспортної стратегії, яка сприятиме поширенню трас європейських транспортних мереж"» («Iнтер», «Новини», 11 березня 2008 року).

 

Отже, в підсумку можна сказати, що «у дзеркалі телеканалів» сформувалося суперечливе загальне враження від візиту Тимошенко до Брюсселю. З одного боку, він засвідчив зростання ваги українського прем’єр-міністра в очах європейців. Проте цю «деталь» телеканали відзначили мимохідь. Більше уваги було приділено конфлікту Тимошенко – Ющенко, що мало негативний ефект для обох політиків. Оскільки глядачі дуже швидко стомляться стежити за з’ясуванням стосунків між Секретаріатом і урядом. А якщо опозиція буде регулярно нагадувати, що це шкодить нормальній роботі влади, то обоє стабільно втрачатимуть своїх прихильників.

 

Особливих технологій автори не побачили, але особливо виділилися журналісти – «корисні ідіоти» (вислів Леніна, яким він характеризував прихильників «більшовиків» із інших політичних сил та країн), які продукували у своїх сюжетах меседжі в руслі інформаційних кампаній БЮТ і Секретаріату.

 

До довгого списку взаємних претензій Президента і прем’єр-міністра додалося питання перевиборів київського міського голови. Причому обидві сторони зробили все можливе, щоб замість діалогу з питання поліпшення соціально-економічних умов життя мешканців столиці, вийти на новий виток протистояння й обмін піар-ініціативами. Можна з упевненістю стверджувати, що боротьба за Київ стане такою собі репетицією нових виборів: позачергових парламентських чи чергових президентських.

 

Після невдалої спроби зруйнувати промерську більшість у Київраді за допомогою ЦВК і призначити 15 нових членів списку БЮТ по виборах у Києві, Юлія Тимошенко вирішила особисто взятися за повалення Леоніда Черновецького. Для цього було розгорнуто наступ одразу у трьох напрямках:

 

 

Отже, ключовою подією стало спеціальне засідання Кабміну, присвячене «суспільно-політичній та соціально-економічній ситуації в Києві». Черновецький на засідання не з’явився, віддавши перевагу заочній полеміці і критиці Тимошенко. На фоні конкретних звинувачень з боку уряду, київський голова виглядав, м’яко кажучи, неадекватно:

 

Ірина ПАВЛЕНОК, кореспондент: Прем'єр розраховує на підтримку усіх 226 членів коаліції. Інші думки прем'єр-міністр розцінюватиме як зраду» («1+1», «ТСН», 12 березня 2008 року).

 

Тим часом низка телеканалів озвучили не принципові зауваження до роботи київського мера, а малозначущі репліки його опонентів, які програють йому у популярності і рейтингу у столиці. На цьому фоні адекватність Чернівецького явно зростала. Авторам здається, що тут журналісти стали жертвами власних стереотипів і уявлень про причини і природу конфлікту між київською і центральною владою. В результаті глядачів позбавили можливості по-справжньому оцінити претензії уряду до київського голови. Натомість людям були запропоновані примітивні звинувачення з вуст Луценка й Омельченка:

 

Юрий ЛУЦЕНКО, министр внутренних дел Украины: "Кожен день – це мільйони неефективно витрачених або вкрадених коштів нинішнім космічним агентством, яке засіло у верхах української столиці. Кажу про космічне, бо на людську мову воно не реагує. Я кажу про космічне, бо апетити дійсно космічні. Бо з 10 мільйонів, виділених на придбання швидкої допомоги, більше половини наносяться збитки, то це космічні апетити. Я кажу про космічне, бо коли на студентів переписують 1200 гектарів землі, і на одній сесії їх роздають, то це вже переходить будь-яку межу здорового глузду навіть у жуліків"» («Iнтер», «Подробности», 12 березня 2008 року).

 

Наприклад, справжній мікс вийшов у сюжеті СТБ: цього разу кореспонденти не потрудилися, щоб оприлюднити головні пункти звинувачення на адресу Чернівецького, запропонувавши більш скандальний, «жовтий» виклад інформації. Зокрема, виглядало так, ніби на остаточне рішення Кабміну вплинула особиста неприязнь Тимошенко до мера:

 

Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, міський голова Києва: "Отправить меня в отставку невозможно!"» (СТБ, «Вікна-новини», 12 березня 2008 року).

 

ТРК «Україна» у висвітленні подій навколо Києва пішла по давно второваному шляху: представлення дійсності через призму інтриг і суперечностей всередині правлячої коаліції. До речі, «Україна» була чи не єдиним телеканалом, яка подала в ефір слова Черновецького про необхідність відставки Тимошенко. Особа спікера не дуже підходяща, але сам по собі меседж цілком відповідає настроям і намірам власників телеканалу. Головне – частіше його повторювати і тиражувати, навіть у такий спосіб.

 

Татьяна БЛОЖКО, корреспондент: Как бы между делом Леонид Черновецкий напоминает – Кабмин нам деньги должен, и немалые, но не спешит рассчитываться. Отсюда заключает: Тимошенко не любит киевлян. Поговорить об этом, столичный градоначальник предлагает премьер-министру на публичных дебатах» («Україна», «События», 12 березня 2008 року).

 

Тимошенко в ході засідання досягла ще однієї перемоги над Президентом: з 21 члена уряду її не підтримали лише 5. Таким був на середину березня реальний вплив Ющенка на ухвалення рішень урядом. І про це також згадали деякі телеканали («1+1», ICTV, СТБ). Проте наступного дня на Тимошенко чекав неприємний сюрприз: після прохання Черновецького до Президента усунути його з посади і призначити спеціальну комісію з розслідування його діяльності з’являється відповідний указ. На цьому етапі Банкова перехоплює ініціативу і позиціонує себе головним гравцем:

 

Олесь ДОВГИЙ, заступник міського голови Києва: "Для мене моя честь і гідність, це не порожні слова. Як я після таких звинувачень дивитимуся в очі киянам? Вельмишановний пане Президенте, я звертаюсь сьогодні до вас лише з однією вимогою, вимогою справедливості"» (ICTV, «Факти», 13 березня 2008 року).

 

Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА, ведуча: І менше години тому стало відомо, Президент підтримав ініціативу Черновецького відсторонитися від керівництва Києвом. Протягом 15-ти днів буде проведено службове розслідування (про порушення київським мером Конституції). Керуватиме розслідуванням колишній працівник Секретаріату Президента, а нині віце-прем'єр уряду Іван Васюник» («1+1», «ТСН», 13 березня 2008 року).

 

Тимошенко одразу відреагувала на цей хід Банкової, не приховуючи свого скептицизму та ворожого ставлення:

 

Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: "Створена комісія по розслідуванню корупційних справ Черновецького. Єдине, що тішить, що в цю комісію не включили Черновецького та Довгого, інші є там в принципі"» («1+1», «ТСН», 16 березня 2008 року).

 

ТРК «Україна» таке ставлення Тимошенко пояснила намаганням захистити своїх бізнес-спонсорів, посунутих Черновецьким від влади в Києві, спровокувати Президента на незаконні дії. Про спонсорів – жодного факту, та й коментар заступника Балоги поданий зовсім з іншого приводу. Груба, але ефективна маніпуляція:

 

Игорь ПУКШИН, заместитель главы Секретариата Президента Украины: "Є два шляхи: це є референдум і другий – через Верховну Раду. Тобто, якщо є два рішення суду про незаконні дії відповідного керівника і Верховна Рада постановляє відповідне рішення про призначення нових виборів» («Україна», «События недели», 16 березня 2008 року).

 

Наступний крок БЮТ – відкритий ультиматум Президенту. Прем’єр, по суті, погрожує виходом з коаліції, тобто новими позачерговими виборами. В цьому випадку Тимошенко чітко позиціювалася як лідер окремої політичної сили, яка бореться одразу на кількох фронтах і готова до рішучих дій, навіть в умовах, коли всі навколо говорять про неможливість реалізації поставленого завдання:

 

 

 Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Все ж, з юридичної точки зору, на сьогодні відправити у відставку Леоніда Черновецького практично не можливо. Для цього потрібні зміни до закону про столицю або ж парламентське рішення про дострокові вибори у Києві. Розглянуть це у Верховній Раді вже наступного вівторка вимагає БЮТ. Сьогодні Юлія Тимошенко вийшла на прес-конференцію і була дуже категоричною.

Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: Наша команда в парламенті, яка представлена достатньо потужною фракцією, 156 народних депутатів, у вівторок не приступить до роботи, поки не буде першим питанням поставлена постанова про дострокові вибори мера міста Києва і міськради міста Києва. Або постанова про дострокові вибори мера міста Києва і міськради, або наша команда в роботі не приймає участі. Так само, як наш блок підписував цю угоду демократичних сил, де є дострокові вибори мера Києва і міськради, так само і наші колеги з «Нашої України – Народної самооборони» підписували коаліційну угоду. Або ми її виконуємо, або тоді треба публічно тим, хто з цим не погоджується, денонсувати свої обіцянки киянам, а також денонсувати і порушення демократичної нашої коаліційної угоди» (ICTV, «Факти тижня», 16 березня 2008 року).

 

 

Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: Є більш цивілізовані способи як зробити так, щоб Верховна Рада не приступила до розгляду жодного питання, поки не буде результативно проголосована постанова щодо дострокових виборів мера Києва і міськради» («1+1», «ТСН», 16 березня 2008 року).

 

І це при тому, що самВіктор Ющенко мав чудову нагоду позбутися Черновецькогозасхожим сценарієм ще в листопаді 2007 року. Про це ми писали в одному з листопадових оглядів. Тоді Президент доручив Черновецькому у стислий строк вирішити кілька складних питань, як-от «винести за межі міста гральні автомати, забезпечити жителів міста спортивними майданчиками, вжити заходів для припинення вирубки зелених насаджень у місцях новобудов, розробити план винесення за межі міста промислових підприємств, у стислий термін установити пам'ятник журналістові Георгію Ґонґадзе й Меморіал пам'яті жертв голодоморів. Доручення Президента також стосуються роботи музеїв народної архітектури й побуту в Пирогово, образотворчого мистецтва й "Київська фортеця". Також Ющенко обговорив із Черновецьким питання про потреби релігійних організацій, про відродження храмів і про будівництво Кільцевої дороги».

 

Отже, в інформаційному плані Секретаріат мав достатньо приводів розпочати і очолити кампанію по усуненню Черновецького. Однак, втративши ініціативу, Банкова починає ставити палиці у колеса прем’єру, вказуючи через своїх спікерів на неможливість звільнення через недосконалий закон про столицю.

 

Проте в неділю, 16 березня, з ексклюзивного інтерв’ю Віктора Балоги телеканалу ICTV стало зрозуміло, що Банкова наполягає на розгляді питання про нові вибори в Києві у пакеті з ухваленням нового закону про Кабмін, який посилюватиме Президента. При цьому Балога апелював до необхідності виконання Угоди про створення демократичної коаліції. На цей же документ раніше посилалася й Тимошенко, вимагаючи від Президента відставки Черновецького.

 

Віктор БАЛОГА, голова Секретаріату Президента: Ні, Президент поступив згідно закону. Він дійсно має право відсторонити, він це зробив. І зараз потрібно чекати висновків комісії, але в той же час ми повинні ширше подивитись на цю проблему. Коли формувалась нова коаліція, демократична, в складі БЮТ, "Нашої України – Народної самооборони" ставилося питання про те, що обирається спікер парламенту, потім голосується за 12 законопроектів, потім обирається прем'єр-міністр і уряд. Президент розумів те, що Україні потрібен уряд, пішов на поступки коаліції і зробив подання тоді на Юлію Володимирівну Тимошенко з тим, щоб уряд почав працювати. Тобто спочатку призначили прем'єра, а потім стало питання, що повинні прийняти законопроекти. Спочатку повинні бути зміни до закону по недоторканності, по пільгам, а третім іде закон про Кабінет Міністрів – про розмежування повноважень на тих умовах, про які домовлялися БЮТ, "Наша Україна" – закон про Кабінет Міністрів. Шостим стоїть закон про столицю. І я вважаю, коли ми дійдемо до цього закону, не у вівторок, як це сьогодні пропонується, а коли ми дійдемо, проголосуємо, я вважаю, тоді треба буде ставити питання на порядок денний про те, що ми будемо робити в Києві» (ICTV, «Факти тижня», 16 березня 2008 року).

 

На посилення своєї тези про необхідність «дотримання закону» Віктор Балога навів факти порушення БЮТом «духу» коаліційної угоди та участі в інтригах із залученням позакоаліційних сил:

 

Віктор БАЛОГА, голова Секретаріату Президента: Ви ж розумієте, що комуністи, не знаходячись в опозиції, виконують в першу чергу замовлення, думаю, і друзів наших. Бо для того, щоб створити комісію, потрібно 150 голосів. А у комуністів їх тільки 27. Тобто вони фактично рупором виступають за замовників в цій ситуації» (ICTV, «Факти тижня», 16 березня 2008 року).

 

 

Ще однією інформаційною інтригою тижня була реакція Президента України на домовленості, досягнуті у Москві прем’єр-міністром. Спочатку йшли коментарі Ющенка, які дозволяли робити не дуже сприятливі прогнози для Тимошенко:

 

 

Синхрон: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: Мене в цілому задовольняє той зміст домовленостей, який досягнутий, бо він знаходиться в тому політичному контексті, про який йшла мова раніше. Є декілька нюансів, які треба сприйняті і оцінити, загалом ціни на 2008 рік – 321 долар, про що ми з президентом Путіним не домовлялися» («Iнтер», «Новини», 13 березня 2008 року).

 

«В цілому схвальна позиція» Президента, на думку авторів, була зумовлена новим інформаційно-політичним контекстом. Ющенко перебував у Брюсселі і був ознайомлений з точкою зору керівництва ЄС. На цьому тлі давати жорстку оцінку означало б втратити обличчя перед європейцями:

 

Сергій ГРУНОВ, ведучий: В Єврокомісії позитивно оцінили нову газову угоду і врегулювання комерційної суперечки між двома національними компаніями, проте Президент України хоче пересвідчитися, чи дотримувалася українська делегація під час переговорів у Москві його директив, і для звіту він запросив прем'єрку Юлію Тимошенко та голову "Нафтогазу України" Олега Дубину, повідомляє прес-служба Віктора Ющенка» («Україна», «События», 13 березня 2008 року).

 

Проте в уряду з’явилися нові проблеми, вже зі Сходу: сигнали від середньоазійських країн – постачальників газу свідчили про те, що нинішні ціни на блакитне паливо у наступному році втримати не вдасться. Це стало гарним приводом для опозиції та Секретаріату розгорнути новий фронт критики Кабміну:

 

Олена ФРОЛЯК, ведуча: У Москві сьогодні відбулася зустріч, яка безперечно матиме наслідки і для Європи, і для України. В "Газпромі" нині засідали російські, казахські, узбецькі і туркменські постачальники газу. По завершенні зустрічі прес-служба "Газпрому" заявила: “З 2009 року газ із Середньої Азії продаватимуть за європейськими цінами”, а значить він здорожчає майже вдвічі. Український газ коштує 179,5 долара. Європейська ціна більше 315. Для України таке рішення особливо болюче, адже газ, який отримуємо ми – переважно азійський. Необхідність підвищення ціни постачальники обґрунтовують потребами національних економік, а експерти прогнозують – до кінця цього року європейська ціна на газ може зрости до 400 доларів. На таку заяву вже відреагував "Нафтогаз України". Речник компанії Валентин Землянський заявив: “Ціна на природний газ, який Україна купуватиме наступного року, буде визначена на україно-російських переговорах”» (ICTV, «Факти», 11 березня 2008 року).

 

Руслан СЕНИЧКИН, ведущий: Среднеазиатский газ с 2009 года будут продавать по европейским ценам. Об этом на встрече с главой “Газпрома” заявили руководители газовых компаний Казахстана, Узбекистана и Туркменистана. Причем в самом “Газпроме” заявляют: за среднеазиатское топливо готовы платить больше. Эксперты уже прогнозируют, что в случае подорожания среднеазиатского газа его цена для Украины на границе возрастет до 310 долларов» («Iнтер», «Новини»,11 березня 2008 року).

 

Артем АЛЬОШИН, автор: Ющенко останнім часом устиг навідатись не тільки до розпорядників російських ресурсів, а й до азійських газових держав. Утім, чи була від них газова користь – незрозуміло. Тимошенко ж поки обмежується московськими зустрічами. Коли ж станеться її побачення з Туркмен-Баші – невідомо» (СТБ, «Вікна-новини»,12 березня 2008 року).

 

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Поки споживачі хапаються за голову, влада продовжує з'ясовувати стосунки. Банкова критикує паливні домовленості, попереджаючи про небезпеку входження “Газпрому” на український ринок, хоча він давно тут, а Президент знову викликає прем’єра на газовий килим» (СТБ, «Вікна-новини», 13 березня 2008 року).

  

Уряд жодним чином не прокоментував ці загрозливі перспективи. Очевидно, в БЮТ вирішили, що замовчування цієї проблеми зараз буде грати на їхню користь і не даватиме опонентам породжувати нові критичні меседжі.

 

Зрештою, Секретаріат повернувся до своєї старої, і в цілому безпрограшної, інтерпретації подій: Уряд будь-яким своїм успіхам завдячує роботі Ющенка, а прорахунки – наслідок відступу від директив Президента. Віктор Ющенко думає на перспективу, тоді як Юлія Тимошенко нерозважливо жертвує вигодою в довгостроковому вимірі на користь ситуативних виграшів, демонструє свою некомпетентність.

 

Звісно, крапку в цій суперечці між урядом і Секретаріатом поставить лише час:

 

«Що думає з цього приводу Президент 

Віктор БАЛОГА, голова Секретаріату Президента: Фізично неможливо, щоб обійшлись поставки газу без посередника. Тому що законодавство Росії не дозволяє “Газпрому” напряму просто робити поставки газу. В такому разі ціна 179,5 долара неможлива, тому що податкове законодавство не дає можливості на такому рівні робити поставку газу з середньоазіатських країн. І тому, коли про це говорять, то говорять або спеціально, або говорять представники уряду, або керівництво уряду, мабуть, не розуміючи природи формування ціни на кордоні Росії – України. Я вважаю, що це як мінімум некомпетентність. Однозначно, що контракт на поставку газу є і буде на 2008 рік з “РосУкрЕнерго”, який був 01.01.2008 року. І це прописано в угоді між “Газпромом” і “Нафтогазом”» (ICTV, «Факти тижня», 16 березня 2008 року).

 

На цьому тижні почав розгортатися і скандал навколо бездіяльності ЦВК з реєстрації нових депутатів Київради від БЮТ на підставі, як вважала команда Тимошенко, підробленого рішення Радивилівського районного суду (Рівненська область). Здавалося б, на поверхні лежить непоганий інформаційний привід для розслідування і подачі ексклюзивного матеріалу. Проте жоден телеканал не здогадався перевірити цю інформацію і звернутися до цього суду. В результаті глядачі знову бачили телекартинку, в якій обидві сторони виглядали правими. За відсутності об’єктивної інформації скандал справляв враження зведення рахунків між політиками, а не відновлення законності. Подібна амбівалентність не може не дратувати частину глядачів, але на більшість могла в цілому мати деморалізуючий вплив.

 

Те ж саме можна сказати і в цілому про медіа-активність політичних сил. Замість того, щоб відповідати на запитання, які турбують суспільство, політики займалися створенням нових проблем для відволікання уваги. В підсумку така тактика призведе до нового падіння популярності як влади, так і опозиції.