Минулого тижня канал ТЕТ завершив показ нового 20-серійного ситкому «Якщо чесно» — про любов, відносини та гендерні стереотипи. Принаймні так його задумували, з огляду на анонси. Але результат виявився таким, що змусив канал морально готувати авдиторію. Перед кожною серією «Якщо чесно» з’являється напис із закликом до глядачів не бути занадто прискіпливими, бо комедія створена просто «для підняття настрою та отримання позитивних емоцій». Окремо підкреслено, що мета каналу — знімати український контент українською мовою, наче це якесь надзавдання для українського телебачення.

Декілька місяців тому канал ТЕТ уже був змушений виправдовуватися за глузливе зображення дівчини з провінції у серіалі «Встигнути до 30». Пояснення каналу з цього приводу було схоже скоріш на закид у нерозумінні, ніж на вибачення. Але сам факт його появи свідчить про масштаби скандалу. Мабуть, цього разу ТЕТ не став очікувати, коли «прилетить», і заздалегідь підстелив соломки. Ну, раз усі зручно влаштувалися, то й почнімо.

За сюжетом, молоді кияни Андрій та Інга, яких зіграли Ігор Ласточкін і Дар’я Петрожицька, живуть у цивільному шлюбі та «перебувають у постійному гендерному поєдинку», як описала їхні стосунки пресслужба каналу. «Головним героям не завжди вдається залагодити конфліктні ситуації. Андрій та Інга продовжують збивати коліна, розвінчувати та приймати стереотипи й попри все бути разом», — ідеться в анонсі серіалу на ютуб-каналі ТЕТ.

Події відбуваються у квартирі головних героїв, на їхніх робочих місцях, у домі батьків, у барах чи ресторанах, на вулицях Києва тощо. Як для ситкому, то навіть занадто. Але справжній розмах комедії надає не розмаїття локацій, а кількість кінематографічних прийомів, що застосували автори. Окрім прямої розповіді, «Якщо чесно» пропонує флешбеки, реконструкцію уявних подій, зруйновану «четверту стіну», тобто пряме звертання до глядачів і — вишенька на торті — спілкування героїв з альтер его. Уявні друзі виринають поруч з Андрієм та Інгою в критичні моменти, щоб надати цінну пораду.

Оскільки пара закоханих існує в режимі перманентних труднощів, то й альтер его присутні в їхньому житті майже постійно. Я нарахувала понад два десятки «помічників», зокрема це Черговий Косяк, Типова Блондинка, Капець, Внутрішня Феміністка, Тупа Відмазка, Жіноча Хитрість, Син Маминої подруги, Тупий Розвод тощо. Це майже як у найвідомішого в історії психіатрії власника діагнозу «множинна особистість» Біллі Міллігана з його 24 сутностями в мозку.

Уявні друзі в Андрія й Інги геть різні. Лише два з них — Люта Ізмена (так в оригіналі — «ДМ») і Внутрішня Дитина — мають і жіноче, і чоловіче втілення. Вся ця команда підтримки вкупі з постійним діалогом героїв із глядачами створює справжню какофонію. Дякувати телевізійним богам, творці вирішили не вдаватися до найулюбленішого прийому ситкомів — закадрового сміху.  Дивно, чому.

Герої «Якщо чесно» мешкають у вигаданому світі, де нема і, здається, ніколи не було повномасштабного вторгнення. Під аркою, що колись була присвячена Дружбі народів, все ще стоїть радянський пам’ятник, а в кіно показують якусь нову «Матрицю». Не плутати з четвертим епізодом «Матриця. Воскресіння», що вийшов в Україні в грудні 2021-го. В «Якщо чесно» на дворі — вічне позачасове літо.

Автори дуже дбають про свою легенду. Періодично з’являються згадки про закордонні поїздки чоловіків, роботу українських аеропортів, нічні походеньки без усіляких комендантських обмежень тощо. Інколи, щоб уникнути непорозуміння, герої навіть вдаються до пояснень.

— Я якимось чудом не набив тату на всю спину. Мені пощастило, що світло відрубили в цьому салоні на весь день. За несплату, — розповідає  Андрій своїй Внутрішній Дитині.

Напевно, пояснення потрібне, щоб внутрішні діти українських глядачів не засмучувалися через спогади про блекаути, що нам забезпечили торік російські обстріли.

Звісно, створення фільмів про мирні часи в Україні не заборонене, а інколи навіть виправдане. Щоб вдало поєднати на екрані згадки про війну і, наприклад, висміювання стереотипів про ПМС, потрібен особливий сценарний талант. До команд ТОВ «Драйв продакшн» і «Студія квартал 95», що зняли «Якщо чесно», він поки що не залучений. Про це свідчить і попередній проєкт «Драйв продакшн» із майже тим же акторським складом — серіал «Волонтери», що вийшов на ТЕТ наприкінці минулого року. Гендерні стереотипи замість об’єкта насмішок там стали основою відносин між героями.

Але ситкому «Якщо чесно» полегшені умови у вигляді вигаданої мирної України не допомогли. Замість розвінчання стереотипів він наплодив нових, рясно присмаживши їх жартами «поза межею».

«Сподіваюся, на ТЕТ цього разу таки обійдуться без сексизму, гомофобії та далі за списком», — написала наша авторка Лєна Чиченіна, коли анонсувала ситком. Наче у відповідь на її прохання, «Якщо чесно» спромігся уникнути гомофобії та расизму, але купа інших «-измів» квітнуть тут у достатку. Наприклад, ейджизм.

— Невже я настільки несексуальний, що мене не захоче навіть літня жінка зґвалтувати? — журиться головний герой.

Є «-изми» з присмаком чорного гумору.

— Я дуже радий, що ви ще живі. Послухайте, будь ласка, не стрибайте. В житті ще багато прекрасного: футбол, жіночий волейбол, кохання, свінгер-вечірки врешті решт, — розмовляє телефоном брат головного героя Тарас, за фахом поліцейський психолог. — Ало, ало. Ви стрибнули? Зачепилися за карниз? Дихайте, дихайте!

А є — з присмаком шароварщини.

— Ганна Петрівна, у вас велика дупа, більша за наш полковий барабан, — каже «комплімент» уявний предок головного героя, козак.

— Дякую, мені приємно, — відповідає жіночка.

Зустрічається також бодишеймінг і взагалі неприпустиме в сучасному суспільстві глузування з фізичних недоліків. Одного з альтер его на ім’я Завищена Самооцінка грає актор із порушеннями зросту, а у флешбеку з’являється незряча дівчина, яка (навіть вона, караул!) не погоджується зустрічатися з Андрієм.

Головний висновок, до якого підводить серіал: жити в атмосфері постійної недовіри та брехні — це нормально. Нема сенсу казати партнеру правду — все одно не зрозуміє. Чоловіки завжди будуть хотіти привабливих подруг своїх жінок, а жінки завжди будуть влаштовувати скандали під впливом гормонів. Будь-які розваги без партнера — це зрада. Ревнощі — обов’язковий компонент любові. І таке інше.

— Якщо чесно, природу чоловіків і жінок не змінити. Хай все залишається як є, — каже головний герой.

Під час створення сценарію автори нового ситкому на ТЕТ відверто надихалися попередниками. Наприклад, епізодом із фільму «Про що говорять чоловіки», що зняв «Квартет І» у 2010-му, де один із героїв у своїй уяві виступає зі сцени перед натовпом коханок. Головний герой «Якщо чесно» повторив цей подвиг. Квартетовці, звісно,  зрадники, але тим більше у них нічого брати не можна.

Іншим джерелом натхнення, здається, став повнометражний мультфільм «Пастка для котів» 1986 року, де один із героїв на ім’я Шафранек постійно з’являвся з новими бинтами. Так само батько Андрія, герой Стаса Боклана, в кожній сцені має свіжу побутову травму. До речі, на питання «Що з вами, Шафранек?» анімаційний персонаж розповідав про поранення під час гоління, хоча насправді з нього знущався шеф. Коли з’ясувалося, що герой Боклана теж отримав свою першу травму під час гоління, я очікувала, що він є жертвою аб’юзу. Але наче ні, обійшлося. Банан виявився просто бананом, тобто у нещасного батька дійсно не з того місця руки ростуть.

Мультфільми, на яких виросло пострадянське покоління, настільки запали в душу авторів сценарію, що улюбленим казковим героям знайшли місце навіть у ліжку головних героїв. Коли Андрій та Інга вирішили урізноманітнити своє сексуальне життя рольовими іграми, то не знайшли нікого привабливішого за Гайку і Дейла з мультсеріалу «Чіп і Дейл поспішають на допомогу» 1989 року. Якщо подумаєте, що це герої з повнометражного рімейку 2022 року, то ні. В сучасному українському перекладі кмітливу мишу кличуть Пружинкою, а не «Гаєчкою»,  як в еротичних фантазіях героїв ситкому.

Паралельно діти 1990-х, як відомо, дивилися «Основний інстинкт». Легендарна сцена допиту головної героїні американського блокбастера в серіалі теж процитована.

Чи то плагіат, чи просто шана улюбленим героям — вирішуйте самі. Припускаю, що творці з цього приводу взагалі не парилися, як і щодо інших дрібниць. У них неодружений Андрій довго і нав’язливо світить обручкою в сцені крупним планом.

А одна й та сама пляшка віскі кочує із серії в серію і спливає то на столі в ресторані, то в якості подарунка головному герою. Звинуватити в продакт-плейсменті не можна, адже назва напою прикрита. Плейсмент у серіалі інший, корпоративний. Персонажі постійно вплітають у розмову українських зірок. «Навіть Меловін зробив камінгаут», «Що за звуки? Це Потап пісню презентує», «Я спочатку подумав, що це Ірина Білик», «Піаримо краще, ніж Гордон свої цукерки» тощо. Мабуть, щоб українці не забували героїв «культурного фронту», та й колегам приємне зробити.

Оскільки глядачі від запропонованих позитивних емоцій все одно побігли натовпом (перегляди першої серії станом на 30 січня склали 245 тисяч, а останньої — менше ніж 30), наступного разу в оголошенні на початку серіалу можна сміливо казати правду. «Якщо чесно, ми зняли серіал для себе. Хочте дивиться, хочте — ні. Щиро ваш, Тупий Розвод».