Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву

Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву

2 Грудня 2023
2017
2 Грудня 2023
11:00

Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву

Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
2017
У стрічці оповідається і про київську будівлю Інституту науково-технічної інформації, у народі — «Летючу тарілку». Головний герой — автор її проєкту.
Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву
Мистецтво красивого нуля. У прокат вийшов фільм, присвячений українському архітектору Флоріану Юр’єву

Режисер «Нескінченності за Флоріаном» Олексій Радинський народився в 1984 році в Києві та виріс на руїнах Української кіностудії хронікально-документальних фільмів. Вивчав теорію кіно на кафедрі культурології Києво-Могилянської академії, поки, за його власними словами, не зрозумів, що ці студії не мають сенсу, доки не взяти два кадри й не склеїти їх. Формальної режисерської освіти не має, проте його фільми відзначені призами на кінофестивалях «Молодість» і Docudays, а документальна стрічка Радинського «Чорнобиль-22» вперше в історії національної кінематографії отримала Гран-прі міжнародного фестивалю короткометражного кіно в Оберхаузені. «Нескінченність за Флоріаном» — повнометражний дебют Олексія.

Головний герой «Нескінченності...» — український архітектор, художник, музикант і поет Флоріан Юр’єв (11.08.1929‒11.09.2021). Назагал Юр’єв був митцем багатьох талантів: намалював стару емблему Києва у вигляді гілки каштана, майстрував скрипки, займався живописом, створив теорію «музики кольору» й особливу колірну азбуку. У фільмі також використано фрагменти експериментальних кіноробіт Флоріана Ілліча. Однак насамперед він відомий як автор проєкту київської будівлі Інституту науково-технічної інформації, у народі — «Летючої тарілки» (1978).

Сюжет будується довкола неї. Автори відстежують протистояння між Юр’євим і забудовниками, які планують перетворити «Тарілку» на вхідний елемент гігантського торговельного центру. Саме після подій, показаних у фільмі, будинок набув статусу пам’ятки архітектури.

«Нескінченність за Флоріаном» починається з репліки головного героя: «Сонячна система порівняно з усім Всесвітом — це одиниця, розділена на нескінченність. Розділити одиницю на нескінченність буде нуль». Ці слова звучать на тлі хронікальних чорно-білих кадрів будівництва «Тарілки»: вантажівки з увімкненими фарами сунуть на камеру Північним (тоді — Московським) мостом, наче армія невідомих нашій планеті механізмів. Мотиви будівництва, постійного руху, машинної роботи проходять крізь весь фільм.

Конфлікт тут ціннісний: між Юр’євим і забудовником-олігархом Вагіфом Алієвим. Алієв хвалиться зустріччю з Трампом — цим апологетом марнославства й вульгарності — котрий порадив йому «звести будівлю, яку б усі бачили». Юр’єв же описує ансамбль Либідської площі як музичну структуру; для нього, загалом, архітектура, музика, гра кольорів — частини єдиного цілого: «Природа нас інформує кольором. Найкольоровіше місце у світі — це тундра, але щоб у ній вижити, треба знати її мову». Водночас апеляції забудовника до світу — банальна нота самозвеличення. Радинський, власне, й показує це мовне зіткнення двома паралельними відеорядами. Кадри гарячкового будівництва чергуються з міркуваннями Юр’єва, з тим, як він вирізає нову скрипку, з його дивовижною кольоровою абеткою, із фрагментами його фільмів (нічого зайвого, танок ліній, органіка й геометрія, сплавлені камерою в одне ритмічне ціле).

Юр’єв очима Радинського постає як нащадок мистецьких революціонерів початку ХХ століття, як новітній футурист, у якого образи космосу споріднені з красою північного сяйва. Наука й мистецтво не скасовують, а взаємно підсилюють одне одного. І тому останнє слово лишається не за нахабним скоробагатьком, а за митцем, який, знаючи марноту нашого буття, все ж таки лишає людству надію через красу: «Людська цивілізація в порівнянні з непізнаним світом — це одиниця, розділена на нескінченність. У математиці це нуль. Ми можемо все що завгодно формулювати заради самоствердження, але результат — нуль. Але це не просто нуль. З мого погляду, це має бути красивий нуль».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2017
Читайте також
24.11.2023 11:00
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1 335
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду