Українське кіно до Великого вибуху

Українське кіно до Великого вибуху

24 Листопада 2023
1267
24 Листопада 2023
11:00

Українське кіно до Великого вибуху

Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1267
Фільми, зняті до 2014-го або про час Незалежності до Революції гідності та війни.
Українське кіно до Великого вибуху
Українське кіно до Великого вибуху

На Дванадцятому київському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів KISFF відбувся показ ретроспективи «Київ незалежний: український короткий метр 90-00-х», котра спростовує уявлення про дев’яності й нульові роки як цілковито провальні для національної кіношколи.

За створення цієї концептуально продуманої програми варто подякувати її кураторам із Довженко-центру: Альоні Пензій і Станіславу Битюцькому.

Ретроспектива містила 7 короткометражок:

«День народження Юлії» (режисерка Наталія Марченкова, 1993, анімація);

«Дім на злам» (Олександра Хребтова, 1996, ігровий);

«Метрополітен» (Ганна Яровенко, 1998, документальний);

«Проти сонця» (Валентин Васянович, 2004, документальний);

«Вдосвіта» (Ірина Цілик, 2008, ігровий);

«Глухота» (Мирослав Слабошпицький, 2010, ігровий);

«Зсув» (Олексій Радинський, 2016, документальний).

У 1990-х, та й почасти у 2000-х — лиха слава «безкартиння». Кінематографістам ішлося про виживання — яка ж тут творчість. «Київ незалежний» спростовує це уявлення.

Так, «День народження Юлії», починаючись словами «В одній школі вчилася дівчина, і звали її Юлія», розгортається як гіньйольна казка, намальована в дещо карикатурній манері, подібній до ілюстрацій із дівочого щоденника. Така стилізація вносить неабияку іронію в стр-р-рашну історію про те, як красуню Юлію переслідує загиблий наречений-мотоцикліст із того світу, і як їй самій доводиться спускатися в пекло, аби врятувати свою викрадену душу. А потім воскреснути у нью-йоркському раю та вийти заміж за принца на лімузині. Навіть зараз, через 30 років, зал надриває животи від реготу. Вся ця фантасмагорія, наче зшита з сюжетів тогочасних бульварних ЗМІ — колюча сатира на те, якими ми були перші роки після СРСР: самі ще до мозку кісток радянські й тому беззахисні, з вірою у всяку чортівню та в ідеальний Захід. Тепер сміємося над собою — значить, кривавий мотоцикліст по нас уже не приїде.

 

«День народження Юлії»

«Дім на злам» — чорно-біла трагікомічна новела, знята з дотриманням єдності часу й місця — одна доба в старому київському будинку,  приреченому на злам, з двома родинами, між якими метушиться велелюбний батько. Режисерка окреслює мініатюрну модель буття одразу на кількох рівнях. Діти у дворі ховають мертвого птаха, влаштовуючи цілий ритуал. Парою поверхів вище дорослі ніяк не можуть з’ясувати — хто з ким має жити, коли вже виїжджати звідси, кому має належати лопата, хоча й не в лопаті справа. І зрештою, якнайближче до Бога, у саморобній халабуді на дереві, живе справжнісінький ангел, хоч і схожий на міського божевільного з дерев’яно-парусиновими крилами, але таки ангелом і є. В Хребтової вийшла щемлива історія-спогад про місто старих веранд і дерев’яних сходів, якого давно немає.

«Дім на злам»

«Метрополітен» — провокативний репортаж із київської підземки: знімальна група просить пасажирів розіграти сцени з класичних театральних текстів. Ця трохи шалапутна розвідка містить цілу галерею образів, дотепних діалогів і кумедних ситуацій: люди на виході з 1990-х починають грати в більш безтурботні ігри.

 

«Метрополітен»

«Проти сонця» — чорно-біле (з кульмінаційним вкрапленням кольору) спостереження за днями й трудами гончаря Тимофія Сауткіна, при цьому всі монологи дійових осіб, включаючи протагоніста, записані за кадром. Васянович розвиває свій улюблений сюжет людини в роботі, котра стикається з побутовим / буттєвим хаосом. Тимофій раз по раз зминає ще не обпалені вироби й терпить постійні закадрові скандали, відтворені за допомогою акторів і дуже брехливого собаки як такий собі діставучий саундтрек. Звісно, неслухняна глина буде приборкана. А люди — що люди? Митцю своє робить.

«Вдосвіта» — урбаністичний етюд про блукання молодої дівчини вулицями Києва напередодні Великодня. Героїня спочатку клопочеться в себе у квартирі, а потім, вийшовши на вулицю, майже випадково робить вибір: повертає не в церкву, а в нічний клуб. Уже вранці отримує в подарунок у кафе обов’язкову крашанку, яку б’є з люб’язним літнім вірянином. Майже без діалогів — замальовка Києва як міста, котре ніколи не спить; безтурботний межичас після Помаранчевої революції.

 

«Вдосвіта»

У «Глухоті» взагалі не звучить жодного слова. Наряд міліціонерів (хоча більше підійшло би «мусорів») приїздить до інтернату глухих, викликає одного з підлітків і катує його прямо в машині, аби той дав потрібну їм інформацію. Все сказано жестовою мовою, без жодних субтитрів — завдяки філігранно вибудованій роботі акторів є зрозумілою кожна секунда оповіді. Довершена за формою короткометражка стала шкіцом до сенсаційного «Племені» того ж режисера, а ще — фізіологічно точним нарисом про свавільну епоху Януковича. 

Ось такі ми й були до Великого вибуху 2014 року — смішні, німі, довірливі, легковажні, розгублені, пригноблені, вміли бачити красу і все ж поступово заганяли себе в глухий кут, вихід із котрого дався великою ціною.

Тож програму мав завершити режисер нового покоління. «Зсув» — спостереження за обладнаним серед гаражів сквотом молодих митців, які, здається, цілодобово займаються творчістю, відбивають атаки рейдерів і ведуть диспути різного ступеню філософічності й адекватності. Там крутяться і політичні радикали, і вільні артисти, і безумні фріки; але головне, як усі ці дуже різні люди вміють самоорганізовуватись, як можуть постояти за себе, як багато в них свободи.

Але цей дивний новий світ був би неможливий без того, що зроблено і знято раніше. Для будь-якого вибуху потрібна критична маса. Хай би якою ямою не здавалися дев’яності та нульові — в них є своя гордість і своє кіно. «Київ незалежний» це чудово продемонстрував.

Скриншот на головній: стрічка Мирослава Слабошпицького «Глухота»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1267
Читайте також
19.01.2024 09:00
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1 006
21.11.2023 09:00
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1 019
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Тимофій
86 дн. тому
Добрий вечір, не підкажете, де можна знайти фільм "Метрополітен"?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду