У блоці «1+1» ексголова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков сказав, що, якби Запорізька АЕС не була окупована, Україна могла б постачати велику кількість електроенергії в ЄС, і це полегшило б ситуацію в Європі цієї зими. МАГАТЕ, за словами Плачкова, не має великого політичного впливу, окрім того, що може робити доповіді для Радбезу ООН. Але глобально ця організація виконує саме технічну функцію зі стримування агресії.

Журналістка російської «Нової газети. Європа» Антоніна Асанова розповіла про схеми уникнення мобілізації в Росії, зокрема намагання людей вписати себе у базу ВІЛ-інфікованих тощо. Однак уже є випадки, коли військкомати забирали людей навіть із багаторічними історіями хвороби.

Радник міського голови Києва Юрій Зозуля говорив про протиповітряний захист столиці і опрацювання можливості постачання в Україну купольних систем для захисту.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос відзначив, що лідери країн Середньої Азії не ведуться на провокації Путіна і спроби розпалити там антизахідні настрої, а лідери думок у цих країнах засуджують висловлювання Путіна щодо цих країн як своїх колоній.

Економіст Василь Фурман докладно розповів про заморожені активи Росії та вплив війни на акції російських компаній: зокрема у ранок масованого обстрілу України акції «Газпрому» впали на 95 пунктів. Фурман також наголосив, що важливо запроваджувати не тільки санкції, але й контроль за їх дотриманням. Скажімо, в іранських дронах, які атакують Україну, є деталі, виготовлені американськими компаніями, хоча Іран визнаний у США державою-спонсоркою тероризму.

Білоруська журналістка Тетяна Мартинова говорила про початок контртерористичної операції в Білорусі: ніхто не розуміє, що це таке і що з цим робити. Також Тетяна Мартинова відзначила, що Лукашенко і Путін помінялися ролями: «Раніше Лукашенко вважався “страшненькою подружкою” Путіна, але зараз Лукашенко став таким серйозним, а Путін таким страшним, що саме Путін є “страшненькою подружкою” Лукашенка».

У блоці каналу іномовлення політолог-американіст, аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов говорив про майбутні вибори в США та безпрецедентну двопартійну підтримку України.

Журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль розповів, які питання стоять на порядку денному ХХ з’їзду Компартії Китаю, і як переобрання Сі Цзиньпіна позначиться на китайській зовнішній політиці: «Погано, якщо він піде шляхом Путіна, але із Сі такого не має статися».

У блоці каналу «Інтер» блогерка Айнаш Мустояпова говорила про соціальні проблеми, спричинені великою кількістю росіян у Казахстані: зростання цін на житло, черг у школи та садочки, конкуренції на робочі місця тощо. За її словами, казахи розуміють, що цих людей не варто вважати противниками війни, адже вони так само тихо сидять в Казахстані і жодним чином не висловлюють незгоди з політикою їх держави. Мало того, в соцмережах уже з’являються дописи росіян, незадоволених тим, що їх дітей змушують у школах вивчати казахську мову і казахський гімн.

Командир підрозділу Сил спеціальних операцій «Азов» Анатолій Сидоренко розповів, як зустрічали українських захисників мешканці звільнених міст і селищ Харківщини.

Заступник голови Об'єднаного перехідного Кабінету Білорусі Павло Латушко говорив про заїзд до Білорусі великої кількості російських військових, наголосивши, що розміщення військ Росії є фактичною окупацією країни.

У блоці каналу іномовлення директорка російського фонду «Русь сидяча» Ольга Романова констатувала існування тихого опору мобілізації саме серед силових структур: за останні тижні було 67 підпалів військкоматів — і жодної заведеної кримінальної справи проти тих, хто здійснював ці підпали.

Розслідувач Міжнародного Фонду боротьби з корупцією росіянин Сергій Єжов говорив про корупцію в російській армії і взагалі в Росії і розповів про розслідування щодо активів віце-прем’єрки Тетяни Голікової.

Російський адвокат Микола Полозов укотре дав росіянам поради, як уникнути призову на війну: змінити місце проживання без реєстрації, не брати повістку в руки, уникати масових скупчень, де є ризик бути схопленим силовиками, а найкраще – намагатись виїхати з Росії. Водночас Полозов зауважив, що утікачі від мобілізації не мають статусу біженця, перебування за кордоном не буде дуже комфортним, тому перед виїздом кожен має подумати, куди він їде і що його там чекає.