У блоці каналу «1+1» ексміністр палива та енергетики Іван Плачков говорив про газову залежність Німеччини від Росії.  Німеччина залежить від російських енергоресурсів на 40% і докладає зусиль, щоб із цієї «голки» зіскочити. Для Росії, за словами Плачкова, зниження експорту газу теж болюче: це не шахта, яку можна просто зупинити. Видобуток газу можна зменшити на 5%, а потім треба заморожувати свердловини, що є дуже дорогим задоволенням.

Політолог Олег Лісний згадав колишнього нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» Іллю Киву, який зараз у Росії і працює на російську пропаганду. Також Лісний розповідав про роботу російських спецслужб на міжнародній арені, не обійшов увагою і сумновідому доповідь Amnesty International.

Експерт ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв відзначив, що конгресвумен українського походження Вікторія Спартц, яка раніше критикувала українську владу, нині виступає з промовами на підтримку України. На думку експерта, це пояснюється наближенням виборів у США.

Старша наукова співробітниця інституту проблем безпеки електростанцій НАН України Олена Паренюк розповіла, до яких наслідків може призвести аварійне відключення реактору на ЗАЕС. «Аварійне відключення означає, що фактично неможливо перезапустити роботу реакторa, це майже те саме, що призвело до катастрофи на ЧАЕС», — наголосила фахівчиня.

В етері також показали фільм «Буча 22». Його герої — люди, які пережили жахи російської окупації навесні 2022 року, а також ті, хто у 2014 році втік із окупації на Донбасі під Київ, і кого в Києві вісім років потому наздогнав «русский мир».

У денному блоці каналу UA Сергій Фурса наголошував на необхідності реформ у фінансовій сфері саме зараз, позаяк війна призводить у тому числі й до руйнування української економіки, і цьому треба протистояти. Як приклад Фурса навів переключення наприкінці лютого 2022 року української енергосистеми на європейську систему, завдяки чому сьогодні ми маємо можливість експортувати енергію і поповнювати бюджет.

Дипломатка Юлія Осмоловська говорила про руйнування міжнародної правової системи після 2014 року, коли світ не відреагував достатньо жорстоко на анексію Криму. За словами Осмоловської, нині світ спостерігає за війною в Україні, щоб вчасно відреагувати на імовірний розпад ООН, яка демонструє неспроможність регулювати міжнародні конфлікти.

Колишній посол Грузії у США Бату Кутелія теж навів приклад недостатньо жорсткої реакції демократичного західного світу — на російсько-грузинську війну 2008 року. Тоді ніхто не зрозумів, що саме зробила Росія і наскільки це було жахливо. За роки, що минули, Захід усвідомив, що сталося тоді і що відбувається нині, тому зараз реагує активно. «Думаю, що Грузія і Україна за підтримки Заходу зможуть відвоювати свої території, і нині головна боротьба за це відбувається в Україні», — сказав Бату Кутелія.

У блоці каналу «Інтер» командир «Грузинського легіону» Мамука Мамулашвілі теж пригадав події 2008 року у Грузії і теж звинуватив світ у недостатній реакції. Він також розповів, що у багатьох барах і ресторанах у Грузії на вході треба заповнити анкету з питаннями «чий Крим?» і «хто агресор?» І тільки після правильної відповіді росіян пускають у ці заклади.

Економіст Олег Пендзин коментував економічну кризу в Росії і вихід з російського ринку міжнародних компаній, концернів і партнерів. Зокрема розповів про падіння ринку російського автопрому через вихід із партнерства компанії Renault.

У вечірньому блоці каналу UA капітан першого рангу запасу військово-морських сил США у відставці Гаррі Табах із посиланням на власний досвід роботи сказав, що продати або передати кудись американську зброю, яку надають як оборонну допомогу, неможливо. «Існує ціла мережа агентів і військових, які мають спостерігати за передачею зброї на кожному етапі, і обійти їх не можна», — підкреслив Табах. Проте зараз, за його словами, деякі пропагандисти кажуть, що США і самим потрібна зброя, адже у них, мовляв, завтра буде війна з Китаєм…

Правозахисник Павло Лисянський коментував російську пропаганду, яка працює на дискредитацію української армії, зокрема фейк про використання українською армією мін-пелюсток, касетних і фосфорних снарядів. За його словами, експерти Amnesty International поширювали цей наратив ще у 2014 році.