На Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі чекають великі зміни. У січні в першому читанні ухвалено законопроект, із прийняттям якого Закон України «Про захист суспільної моралі» втратить чинність. У грудні 2010-го президент Віктор Янукович доручив Кабміну ліквідувати НЕК. Доки цього не сталося, Нацкомморалі шукає запасний аеродром, звертаючись до регіональної влади з проханням зберегти її колегії на громадських засадах в областях.

На ТК дискусії стосовно доцільності роботи НЕК велися не раз. Найчастіше аргументи були не на користь Нацкомморалі. Висновки комісії раз по раз дивували кінознавців, правників, літераторів нефаховим рівнем. Депутатам ідея виділяти понад 4 млн на потреби захисту моралі здається утопічною. Сам голова НЕК Василь Костицький вважає, що для виконання всіх обов`язків НЕК потрібно «хоча б 16 млн грн на рік». Фахівці медійної галузі до ініціативи ліквідувати комісію ставляться схвально. Іншої думки священики, які не вважають цей орган зайвим. У грудні минулого року представники дев'яти християнських церков України звернулися до президента з проханням зберегти НЕК і забезпечити їй «належне фінансування та функціонування протягом 2011-го та наступних років».

Основними завданнями Експертної комісії є вивчення продукції і різноманітних заходів на предмет наявності елементів насильства, жорстокості, порнографії. Також НЕК займається аналізом процесів і тенденцій у сфері захисту суспільної моралі і дає рекомендації з правового регулювання. У своїй царині комісія має контролювати дотриманням законодавства і брати участь у розробці міжнародних договорів України. Формально діяльність Нацкомморалі спрямована на «піднесення культури та духовності українського народу». На практиці ж це часто зводиться до суб'єктивного й некомпетентного оцінювання творів мистецтва, кіно чи літератури. Зокрема, НЕК увійшла в історію як організація, чиї анонімні експерти назвали порнографічним роман «Жінка його мрії» лауреата Шевченківської премії Олеся Ульяненка. До розряду шкідливих НЕК зарахувала такі фільми, як «Хостел-2», «Пилка-6» та епізод «Картман смокче» мультcеріалу South Park. Правоохоронні органи закріпили практику порушення кримінальних справ на підставі експертних висновків НЕК. Відвертий та емоційний опонент НЕК, блогер і арт-критик Анатолій Ульянов опинився в центрі уваги ЗМІ, зазнав нападу з боку представників ультраправих організацій і залишив Україну в 2009 році.

                                                           НЕК і законотворчість

Протягом останніх двох років комісія намагалася посилити нормативно-правове забезпечення власної діяльності. В першу чергу, йдеться про затвердження нової, досконалішої, редакції закону про захист суспільної моралі.

Для покращення ефективності захисту було запропоновано перетворити НЕК на орган, який здійснює досудовий розгляд спорів між громадянами і суб'єктами підприємницької діяльності в інформаційній сфері. Також у 2010-му НЕК ініціювала законодавче врегулювання порядку виробництва, встановлення права власності та реєстрації мобільного контенту і його розповсюдження. Члени комісії пропонували ввести норми, згідно з якими передбачається заборона за рішенням суду обігу шкідливого мобільного контенту.

Комісії належала ініціатива вдосконалити правовий механізм запобігання розповсюдженню та обігу на території України друкованих видань, що порушують «моральне» законодавство. Проект закону про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» передбачав, що припинення випуску преси, яка розповсюджується з порушенням вимог законодавства, а також заборона обігу «аморальної» видавничої продукції має здійснюватися за рішенням суду. Також НЕК пропонувала ввести положення щодо необхідності перереєстрації ЗМІ після зміни тематики видання. Проти виступили самі медійні організації, які ще раніше закликали парламент відмінити закон «Про захист суспільної моралі» та розпустити НЕК.

У 2010 році Нацкомморалі продовжила юридичну правову діяльність, удосконалюючи проект закону «Про захист суспільної моралі». Він виносився на громадське обговорення під час круглих столів і засідань за участі журналістів, юристів, релігієзнавців, науковців. Наслідком обміну думками й проведення понад 20 публічних заходів стала зміна структури законопроекту та його доопрацювання.

7 жовтня НЕК підписала резолюцію з міжфракційною депутатською групою Верховної Ради «За духовність, моральність та здоров'я України». Її представники звернулися до парламенту з проханням прискорити розгляд у комітетах та винести на обговорення й ухвалення законопроект №7132. Не погодила цього документу Нацрада, оскільки в ньому не було враховано 20 сторінок зауважень та пропозицій учасників процесу телевиробництва - продакшн-студій, глядачів і самої Нацради.

Перекреслили законотворчі сподівання НЕК власні міркування депутатів щодо регулювання моралі. У червні 2010-го вони запропонували скасувати закон «Про захист суспільної моралі», доповнивши його положеннями закони України «Про охорону дитинства», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про видавничу справу», «Про рекламу» та «Про кінематографію».

Скасування закону «Про захист суспільної моралі» розпочалося 11 січня 2011 року. Саме цього дня Верховна Рада України прийняла за основу інший законопроект - №6532, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту суспільної моралі)». Після його ухвалення попередній документ втратить чинність. Верховна Рада відмовилася проводити «моральні» парламентські слухання і так не спромоглася заслухати національну доповідь НЕК про стан дотримання суспільної моралі.

НЕК і саморегулювання

Згідно з аналітичним звітом про діяльність комісії в 2009 році, НЕК виступає за посилення регуляторної діяльності з урахуванням думки громадськості, оскільки «репресивний шлях вважає безперспективним». Задля цього комісія поліпшувала позиції саморегулювання, доопрацьовуючи проекти етичних кодексів фахівців різних сфер - медичної, освітньої, ЗМІ. В інформаційній сфері одним із позитивних, на думку Василя Костицького, результатів такої саморегуляції стало підписання «Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі» з керівниками українських телеканалів. Спочатку угоду завізували керівники 9 загальнонаціональних телекомпаній, а потім в обласних центрах один за одним до неї долучалися нові поборники морального контенту.

Також НЕК подавала пропозиції до законопроектів про внесення змін до законів про рекламу, телебачення і радіомовлення (в частині попередження поширення в телеефірі ненормативної лексики). Фахівці комісії доопрацювали проекти етичних кодексів лікаря, українського вчителя, журналіста. НЕК визначила основні принципи журналістської етики: достовірність, безсторонність, об'єктивність, неупередженість, тактовність, відповідальність, правдивість, повага до особистого життя, повага до презумпції невинуватості, незалежність, сумлінність, компетентність, довіра. Крім того, проект кодексу регламентує й етику взаємовідносин між журналістами та між кореспондентом і редакцією. Зокрема, в ньому йдеться про те, що моральний обов'язок журналіста - допомога у фаховому становленні молодих колег. НЕК розробляла цей кодекс попри настанови Комісії з журналістської етики, авторству якої належить 18 пунктів Етичного кодексу українського журналіста.

Боролася з аморальністю НЕК і в регіонах, співпрацюючи з місцевою владою і громадськими організаціями. Лише у 2009 році розпочали роботу громадські колегії в Автономній Республіці Крим, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Харківський, Херсонській, Черкаській областях та в Севастополі. Їхні представники мали змогу звітувати про стан дотримання норм суспільної моралі в областях і райцентрах на сесіях місцевих рад та на засіданнях НЕК.

Окрім справ мирських, НЕК дбала і про духовні. У 2008 році комісія підписала Меморандум про співпрацю зі Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій. Після цього Нацкомморалі не раз проводила зустрічі з представниками вищого керівництва православних церков, Греко-католицької Церкви, Католицької церкви, Комітету єпископів церкви віри євангельської, головним рабином Києва та України Якобом Дов Блайхом. Підсумками цих обмінів думками була, наприклад, згадана хартія про партнерство з телекомпаніями. Також ці зустрічі стали поштовхами для розроблення «критеріїв віднесення продукції до такої, що пропагує національну та релігійну ворожнечу, неповагу до національних і релігійних святинь тощо». Крім спільних заходів у Києві, представники НЕК налагодили співпрацю з регіональними осередками церков та релігійних громад.

НЕК і література

Відкриттям десятиліття для НЕК стало винайдення порнографічної складової роману Олеся Ульяненка «Жінка його мрії». Після того як книгу визнали порнографічною, її вилучили з книгарень. Рішення НЕК письменник оскаржував у суді, здобувши підтримку Гельсинської спілки з прав людини. Як наслідок, експертний висновок НЕК відкликала, і роман перевидали у новій авторській редакції. Остання, за умовами мирової угоди з НЕК, передбачала внесення «моральних» літературних правок, що стосувалися здебільшого еротичних сцен. Невдовзі після цього, 17 серпня 2010 року, Олесь Ульяненко пішов із життя. Підсумком його «повнометражної» прози став десяток романів, одна анафема від Московського патріархату за журнальний ще варіант «Знака Саваофа» та один порнографічний висновок НЕК. Некролог комісія опублікувала на тому ж сайті, де раніше оприлюднювала висновки щодо «Жінки його мрії». Українські письменники, зокрема Андрій Кокотюха, піддали сумніву щирість висловленого НЕК співчуття, а Андрій Курков вийшов зі складу комісії.

На знак протесту проти «моральних експертиз» письменники видали збірку «Аморалка». До неї увійшли твори тих самих Андрія Кокотюхи та Андрія Куркова, а також Сергія Жадана, Леся Подерв'янського, Юрка Позаяка, Артема Полежаки, Миколи Леоновича.

Втім, іронічне ставлення до НЕК письменники висловлювали й раніше. Зокрема, 15 січня 2010 року відбулася акція «АнтиНЕК: ні цензурі!», що закликала «якомога ширший загал» до обговорення діяльності НЕК. Того ж дня пройшла прес-конференція за участю письменників Юрія Андруховича, Леся Подерв'янського та Андрія Бондаря, які висловили несхвальні сентенції щодо діяльності комісії. Учасники заходу неофіційно перейменували НЕК на Нацкоммор. Нова назва сподобалася не всім. 25 лютого на домашній телефон Леся Подерв'янського зателефонував анонім і не надто делікатно попросив, щоби той припинив «діяльність, спрямовану на дискредитацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі».

Ще одним предметом уваги НЕК стала книга Адольфа Гітлера «Майн Кампф», що від часу свого написання була перевидана сотні, якщо не тисячі, разів. Комісія визнала цю книжку такою, що суперечить українському законодавству, хоча не наполягала на забороні її продажу. Керуючись цим експертним висновком, прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом розповсюдження біблії нацизму.

Кіно, НЕК і анімація

Захищала НЕК від аморальних фільмів і українських кіноманів. Ідеться насамперед про експертні висновки щодо картин «Хостел-2», «Пилка-6» та анімаційний фільм South Park.

У 2009 році експерти комісії встановили, що «Хостел-2» не відповідає вимогам законодавства. 24 червня рішенням комісії демонстрацію фільму в Україні заборонили. Тоді ж з подачі Нацкомморалі постало питання про доцільність видачі прокатного посвідчення слешеру «Пилка 6». Головна драматургія скандалу полягала в тому, що на той час картини «Хостел-2» та «Пилка-6» вільно йшли в кінотеатрах, бо отримали прокатні посвідчення на покази в Україні - як і в багатьох інших демократичних країнах світу. Моральністю «Пилки-6» зацікавився урядовий комітет з питань гуманітарної та соціальної політики та віце-прем'єр Іван Васюник. Одночасно з проведенням службового розслідування «злочинного», на думку Івана Васюника, рішення Експертної комісії з публічного демонстрування кіно- і відеофільмів при Мінкультури було відсторонено голову Держкінематографії Ганну Чміль. У Національній спілці кінематографістів ці рішення назвали «черговим наїздом на інститути громадянського суспільства» та «спробою ввести цензуру на ліцензування кіно- и відеопродукції в Україні».

Наступний епізод хорора, «Пилка-7», у прокат не потрапив. Після зміни керівництва Держкінематографії Експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України найпершою сказала дистрибутору «ні» - без жодних формальних рекомендацій НЕК.

Після перестрахувального рішення зі складу прокатної комісії вийшла кінокритик і режисер Аксінья Куріна. Вона зазначила, що з новим керівництвом протистояння між Міністерством культури і НЕК посилилося на користь останньої, і заявила, що її членство в комісії, що забороняє фільми, не є виправданим.

Ще одним рішенням, що прирівняло моральність українського суспільства до рівня окремих ісламських держав, став захист аудиторії каналу «MTV-Україна» від перегляду епізоду «Картмен смокче» мультфільму South Park. Нагадаємо, цей сенсаційний для НЕК епізод транслювався 25 травня 2010 року в проміжку з 22.00 до 24.00. Члени Нацкоммору визнали серію такою, що містить дитячу порнографію та пропаганду релігійної ворожнечі. Зокрема, Нацкомісію стурбував епізод, у якому йдеться про «одностатеві стосунки одного з персонажів, Еріка Картмана, який розігрує свого однокласника Баттерса, імітуючи оральний секс». Визнати цей епізод дитячою порнографією НЕК хотіла ще в серпні, але тоді їй забракло часу, необхідного для вивчення прокатного посвідчення. Варто зазначити, що це рішення комісія ухвалювала на підставі висновків експертів апарату, а також цілої президії серйозних фахівців. Серед них - президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сексологів та андрологів України» Ігор Горпинченко, директор Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва Андрій Сердюк, член Асоціації українських правників, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при президентові України Оксана Рублюк, доцент Національного університету Державної податкової служби Наталія Новицька. Після оприлюднення висновків НЕК оголосила про наміри звернутися до Генпрокуратури з проханням порушити проти «MTV-Україна» кримінальну справу.

Експертні висновки НЕК стали поштовхами для порушення КС у регіонах. Зокрема, 7 грудня 2010 року прокуратура Чернівецької області відкрила справу проти директора та кіномеханіка Новоселицької районної кіновідеомережі. Їх звинуватили в демонстрації п'ятого та шостого епізодів «Пилки», а також фільму «Хостел».

НЕК та особистість

Найпомітнішою складовою діяльності НЕК стали звинувачення у порнографії. Одні й ті ж критерії щодо таких висновків застосовувалися до таблоїдних видань, рекламних слоганів на кшталт «Оставил вкладчиков без штанов», художніх творів, пива, хорорів, культового сатиричного South Park. Причому перестороги НЕК стосувалися книг і кінофільмів, які в разі заборони можна легко знайти у піратському варіанті.

Взявши на себе місію охорони суспільства від аморальності, експерти НЕК не обтяжили себе дослідженням розмаїтості моральних норм, особливо в контексті реальних культурних запитів суспільства. Натомість експертні висновки комісії найчастіше відображали моральні цінності «апарату» та кількох десятків невідомих широкому загалу експертів. Останні найбільше уявляються людьми поважного віку, які бояться актуальних тенденцій культури чи літератури і провокативних художніх засобів.

Паноптикум зауважень НЕК, до якої звертаються і релігійні організації, й органи прокуратури - не найбільша проблема творчої особистості в Україні. Кожний, хто не вважає оголене тіло середньовічним табу, ризикує за це відповісти. Учасниць руху Femen правоохоронці ще не одягають у середньовічні сукні, але згадаймо, чим завершився відвертий протест блогера Олександра Володарського проти масових порушень прав людини. Перевірці на аморальність підлягають навіть роботи відомого фотохудожника Сергія Браткова, що репрезентують Україну на європейських виставках і ретроспективах.

Чи не з усіх цих причин засновник проектів «Проза» і «Луч» Анатолій Ульянов каже, що не відчуває ностальгії, як і жодних емоцій з приводу початку процесу ліквідації НЕК: «В случае с завершенными регрессивными системами и обществами бороться нужно не с цензурой и морализмом, а с их источниками в человеке. И именно человек - заглавное поле битвы, реальный фронт, борьба на котором, конечно, не так зрелищна, как сожженный парламент, но зато куда более сущностная и обладающая стойким результатом. Что значит борьба в человеке? По какой-то юношеской наивности мне думалось, что нужно просто уничтожить Комиссию по Морали. Я думал, что вижу врага, но видел лишь вершину айсберга. И будь речь о какой-нибудь Германии, - митинги, протесты и помидоры в лицо Костицкого имели бы смысл уже хотя бы по причине наличия участливого гражданского общества. Но Украина, Россия, Беларусь - это совершенно другая история и другая социополитическая культура. Это без шутки Мордор».

Після ліквідації НЕК як державного контролюючого органа комісія може продовжити діяльність на громадських засадах - якщо здобуде належну підтримку. Нині Нацкомморалі заручилася сприянням церков, релігійних організацій та має шанси на співпрацю з представниками місцевої влади в областях. Новий статус НЕК і трансформація закону «Про захист суспільної моралі» на доповнення до інших регуляторних документів Верховної Ради, ймовірно, позначаться на впливовості комісії, а зупинення фінансування - на потужності захисту суспільства від моралі. В такій ситуації НЕК насамперед потребуватиме підтримки громадськості. Про певні сумніви комісії щодо цього свідчить опитування на сайті Нацкомморалі «Чи вважаєте ви, що нині суспільна мораль потребує захисту?».

Низка винесених протягом 2009 та 2010 років експертних висновків НЕК зазнала гострої критики з боку юристів, письменників, менеджерів телевізійної сфери, кінодистрибуторів та інших.

Відносини ЗМІ з НЕК не сприяли продуктивній роботі журналістів, а після позовів до медіа комісії навряд чи вдасться побудувати репутацію демократичного і толерантного органа.

Виходить, що проблема НЕК не в статусі, а в архаїчних методах і абстрактній, з огляду на неоднозначність предмету захисту, меті. Одним із небагатьох прикладів конструктивізму на сайті НЕК є реакція Василя Костицького на обшук приватного помешкання правозахисника Дмитра Гройсмана в контексті регулювання відносин, пов'язаних зі зберіганням порнографічної продукції. Це звернення представлено як особисту позицію голови НЕК - очевидно, сама очолювана ним комісія має інші пріоритети.