Телепрограма «Майдан» із Павлом Кужеєвим, 5 канал, 8 березня 2009 року
10 Березня 2009
Телепрограма «Майдан» із Павлом Кужеєвим, 5 канал, 8 березня 2009 року
Павло Кужеєв: Добрий вечір. Як завжди, оцій порі на «5 каналі» в ефірі народне ток-шоу «Майдан». Я, Павло Кужеєв, вітаю всіх глядачів «5 каналу». Отже, сьогодні 8 Березня - це день весни, краси, любові. Ми вітаємо всіх жінок із цим святом. Але знаємо також, що в українській політиці і краси, і любові дуже мало. І в цей святковий день ми змушені говорити про буденні речі, і згадувати той буремний тиждень, який вже добігає кінця сьогодні. Отже, минулий тиждень ознаменувався черговим весняним загостренням у вітчизняних політиків. Ми пригадуємо і несподівану відставку Міністра закордонних справ Володимира Огризка, табу на вибори до Тернопільської облради, спецназ «Альфа» у приміщення «Нафтогазу», потім, здавалося б, нелогічне, із певної точки зору, призначення Володимира Наливайченка головою Служби безпеки України. Отже, про все це і не тільки будемо говорити із нашими шановними гостями. Я радий вітати їх у нашій студії. Володимир Полохало, народний депутат, Блок Юлії Тимошенко. Добрий вечір.
Володимир Полохало: Добрий вечір.
Павло Кужеєв: Лілія Григорович, фракція «Наша Україна - Народна Самооборона». Зі святом Вас, пані Лілія.
Лілія Григорович: Спасибі. Вітаю всіх.
Павло Кужеєв: Олександр Чорноволенко, «Народний рух», фракція «НУ-НС». Добрий вечір. І Тарас Чорновіл сьогодні виступає від свого особистого імені, хоча входить до складу фракції «Партії регіонів». Вітаємо на «5 каналі».
Тарас Чорновіл: Доброго вечора.
Павло Кужеєв: І вам, і нам, панове, сьогодні допоможе наш експерт - це Володимир Фесенко, Цент прикладних політичних досліджень «Пента». Добрий вечір.
Володимир Фесенко: Добрий вечір.
Павло Кужеєв: На Хрещатику у Києві збираються небайдужі громадяни. Разом із Яною Конотоп ми, як завжди, традиційно долучимо їх до розмови наприкінці кожної частини нашої дискусії. А тих, у кого зараз телевізор налаштований на «5 канал», повідомляємо. Наше інтерактивне опитування звучить так сьогодні «Перед виборами президента, кому на краще, коли державі гірше?». І в алфавітному порядку: Тимошенко, Ющенку чи Януковичу. Дзвоніть за тими номерами телефонів, які бачите на своїх екранах. І зараз до слова запрошую пана Полохало. Прошу, пане Володимире, на нашу трибуну. Мабуть, до вашої фракції питань будет і було найбільше протягом цього тижня, адже саме дякуючи частині вашої фракції, був відставлений Міністр закордонних справ пан Огризко. Пізніше ми почули, що півсотні депутатів голосували всупереч рішенню фракції. Потім БЮТ, постійно критикуючи виконуючого обов'язки СБУ пана Наливайченко, все-таки проголосував за його призначення чинним головою Служби безпеки. От Ви можете пояснити такі нелогічні, на перший погляд, речі? Прошу, Ваші 3 хвилини.
Володимир Полохало: Ви знаєте, я не дивно, мене більше цікавили ті питання, які були внесені до порядку денного, які торкалися науки і освіти. І нажаль, за всіма цими політичними процесами є закон «Про вищу освіту», тобто, нова редакція. Ми дуже хотіли, щоб ми його розглянули. Не був він розглянутий та інші законопроекти не були розглянуті. Я хочу сказати, що у всьому світі в усіх парламентах сьогодні приділяється найбільше уваги саме економіці, виходу із кризи кожної країни, тому що практично всі країни Європейського союзу страждають від цієї кризи. Приймаються пошуком на перспективу стратегічних пріоритетних питань і намагається мінімально зняти всю напругу між опозицією і владою. Цілий ряд прикладів, які сьогодні є, коли ми бачимо, що відбувається в Україні. Що торкається Вами порушених питань, то знаєте, я не голосував, якщо йдеться про пана Огризка. Я не голосував за його відставку. Але мушу вам всім тут присутнім сказати відверто, після того, коли він прийшов до нас на фракцію, я теж брав участь у цьому засіданні, і коли ставилися йому певні питання, я чув його відповіді, то мені здається, що пан Огризко сам вирішив піти із цієї посади. Тому, як мінімум, хоч би один відсоток мав визнати те, що він не мав робити. Тому що на такій посаді керівник такої служби має слугувати не комусь, ні Президенту, ні Прем'єру, а слугувати насамперед інтересам України. Це особлива посада в уряді України. І його відповіді свідчили про те, що він абсолютно визнавав правильним, наприклад, такий безпрецедентний і гіркий факт для України, коли, наприклад, давав вказівки свої і директиви всім послам про те, що протягом доби чи півтори доби посли ознайомили із брифінгом заступника Секретаря РНБО пана Степана Гавриша. Мабуть, тому що він один із героїв майдану чи герой «Помаранчевої революції». Я думаю, багато хто читав цей текст, то там хіба що не було не цензурщини, тому що настільки були образливі, настільки негідні такої високої державної посади висловлювання, що для послів це було надзвичайно важко робити. Я роблю висновок, що, мабуть, пан Огризко все ж такие тут порушив і державну службу, закон «Про державну службу», і порушив цілий ряд інших законів. Тому що мав все-таки думати не про те чи подобається, чи не подобається йому уряд і Прем'єр зокрема, а мав виходити із інтересів України. Він цього не робив. Він став на певну політичну позицію. І я думаю, що це було правильне рішення фракції не тільки Блоку Юлії Тимошенко, а і правильне рішення коаліції. І другий факт, який Ви не назвали, а я думаю, що він теж безпрецедентний і теж характеризує сьогодні стан українського політичного класу, і ситуацію в Україні, тому що всі юристи, всі експерти, будь-хто присутніх хто знають, що не було жодних підстав у Валерія Хорошковського, який тимчасово виконував, по суті, обов'язки СБУ, не було жодних підстав давати накази «Альфі» по «Нафтогазу», а це всі бачили, і арештовувати одного із чиновників, заступника начальника відділу Регіональної енергетичної митниці пана Тараса Шепетько. Те, що зробив Валерій Хорошковський, свідчить про те, що не можна непрофесійних людей ставити на такі важливі служби, де потрібні роки для того, щоб зрозуміти, що це за служба. То був цілком приватний інтерес пана Хорошковського, оскільки він є бізнес-партнером пана Фірташа, а це абсолютно доказово. І він не приховував, що саме на цій посаді він буде використовувати цю посаду для того, щоб якраз ставати на приватні інтереси. От два факти. Пан Хорошковський використовує державну службу, спеціальну службу, це не просто правоохоронний орган, в приватних інтересах, а не в державних. І це, так би мовити, концентрований вираз того, як сьогодні розподіляються політики, і як вони сьогодні виконують Конституцію. А із іншого боку, пан Огризко вважає цілком вірним всі правомірні дії. Він назвав тільки один факт і практично трохи зневажливо поводив себе на фракції, говорячи про те, що він майже... «Я людина Президента». По суті, такими самими словами. І тому Ваші питання, Ваші зауваження мене абсолютно не хвилюють. Іще ви бачили на трибуні пана Хорошковського. Це була абсолютна зневага до Парламенту, не до БЮТ, не до «Нашої України», не до когось іншого, а зневага до Парламенту, як до вищого законодавчого органу України. Якщо в нас буде зневага до органів влади, маючи на увазі ту недовіру сьогодні суспільства до всіх абсолютно політичних і державних інституцій, це не буде сприяти якраз виходу України із кризи і це не буде сприяти консолідації зусиль, про що дехто говорить, консолідації зусиль для того, щоб ми могли із меншими ризиками і меншими втратами вийти із цієї кризи. І це свідчить про те, що, по суті, в нас продовжується та стара тенденція, де є приватні інтереси, є інтереси певних осіб, але не домінують державні інтереси.
Павло Кужеєв: Підтвердіть або ж спростуйте такий момент, коли в експертних колах і в засобах масової інформації мусувалася така думка, що голосування за відставку пана Огризка було також кроком у відповідь на те, щоб «Партія регіонів» погодилася перенести і скасувати вибори Тернопільської обласної ради.
Володимир Полохало: Ви знаєте, тут немає жодного зв'язку. Чесно кажучи, я ще раз хочу сказати, пан Огризко, як і будь-яка людина, будь-який міністр, він не може бути впевнений, що все, що він робить - це на 100 відсотків правильно. Тим більше, я не хочу називати інші факти, а вони там звучали. І він просто їх ігнорував. Наприклад, будь-яка поїздка Прем'єр-міністра в іншу країну завжди супроводжувалася спеціальними директивами, якщо хочете, наводилися факти, але не спростовувалися, як би завадити Прем'єр-міністру успішно цю поїздку здійснити. Тому я тут не хочу і немає в мене особистих яких-небудь антипатій до пана Огризка, але я в даному випадку кажу про колишнього міністра, як про Міністра закордонних справ. Він не діє, як міністр закордонних справ, а діє, як політик.
Павло Кужеєв: Ми почули. Отже, відставка Огризко і скасування виборів до Тернопільської обради не пов'язані - це Ваша була точка зору. Давайте почуємо запитання і відповіді. Прошу, пані Ліля.
Лілія Григорович: Я хотіла запитати таке. От чотири місяці, як визнано, що в нас все-таки кризи. Відновлення судом Гінзбург на посаду керівника архіву, призначення корупційного СД-ківця на митницю, скажімо, і зняття Огризка - це ті антикризові кадрові дії, які посилили захист українського народу?
Володимир Полохало: Ви знаєте, я, чесно кажучи, не відслідковую всі призначення, які робляться.
Лілія Григорович: Ви щойно про це говорили.
Володимир Полохало: Я не відслідковую призначення. Ви знаєте, ми маємо сьогодні говорити про одну річ. Особливо в такий день, мабуть, із цього треба було почати. Наш шановний ведучий, якого я поважаю, говорить про те, що свято весни, а це означає, що це свято кохання і толерантності. Тому я, пані Лілія Григорович, знімаю будь-які сьогодні речі, які, можливо, в інший день я міг би сказати, тому що є критична межа. Знаєте, будь-яка людина теж має право на обурення. Тому я хотів би сказати, сьогодні дуже важливо, коли ми говоримо, за що зняли, то для меня сьогодні важливо, щоб в нас був нормальний цивілізований міністр закордонних справ, який би діяв в інтересах держави, а не в інтересах окремої особи - це перше. І друге - я думаю, має шан сьогодні Президент для того, щоб налагодити через призначення або через своє подання реальну співпрацю із тією коаліцією, яка існує сьогодні в Парламенті. Погана вона, непогана, вистачає, не вистачає, але Парламент сьогодні функціонує. Якщо звернення коаліції до Віктора Андрійовича Ющенка відносно можливого призначення... Тут тільки звернення, тут немає тиску. Відповідно тої Конституції, можливо, Бориса Тарасюка, то це відповідало б сьогодні, я думаю, і це була б компромісна фігура. І це б сьогодні проклало якийсь місток між Президентом і парламентською коаліцією.
Павло Кужеєв: От зараз почуємо запитання із боку «Народного руху».
Володимир Полохало: Якщо не буде такої співпраці, то це головніша тема сьогодні, більш головна тема, ніж якійсь дріб'язкові чиновники, які призначаються на ті чи інші посади.
Павло Кужеєв: Олександр Чорноволенко, прошу.
Олександр Чорноволенко: Пане Полохало, дозвольте Вас запитати Вашу точку зору, Вашу оцінку на заяву Президента Путіна, а саме, що захоплення державних структур за допомогою силових структур, а також арешти багатьох людей, як було сказано Путіним, можуть призвести до того, що Україна не буде постачатися газом і зупиниться постачання газу в Європу. Як би Ви от це оцінили?
Володимир Полохало: Ви знаєте, в мене немає ілюзії щодо російського керівництва і щодо характеру політичного устрою, політичного режиму, який сьогодні є усталеним для Росії. І тут дуже важливо, коли ми кажемо, що треба бути прагматичними, має бути дуже важливо виконувати свої домовленості. От для мене є важливим в цьому контексті, що Україна із цими величезними труднощами і через «Альфу», незважаючи на «Альфу» і захоплення «Нафтогазу України», а це могло бути дуже серйозним ускладненням, розрахувалася із «Газпромом». Вона розрахувалася. І сьогодні немає жодних підстав в «Газпрома» не постачати газ Україні і Європі. І в цьому контексті так треба ці заяви розглядати. Але хочу сказати, аби ця акція Валерія Хорошковського, який, звичайно, сам не міг би прийняти таке рішення за відсутності Валентина Наливайченка, бо його в цей час не було в Україні, акція ця вдалася, то ті ж самі експерти, на який і ви спираєтеся, говорили б про те, що міг би і не статися факт перерахування коштів «Газпрому». А це означає, що Росія отримала б ще один інструмент, ще один важіль говорити про те, що Україна неспроможна, як держава. Я думаю, в даному випадку в цьому є значення, якщо хочете того, що не вдалася ця акція. Якщо хочете, я відповім на це питання. Я думаю, що тут, як мені розповідали, як я це знаю із різних джерел, тут і Валентин Наливайченко збагнув, що його підлеглий, тобто, перший заступник перебрав дуже серйозно із чинним законодавством. Я думаю, що в цьому ще Валерію Хорошковському ще доведеться відповідати по закону. І він дав певні розпорядження, і Тарас Шепітько сьогодні вже звільнений, тому що є рішення суду. Погані суди, добрі суди, але якщо ми говоримо про верховенство права, їй треба виконувати. А пан Хорошковський не збирався цього робити. Тому я думаю відносно Росії, що нам треба робити все, а не робити гучні заяви відносно Росії, а не давати підстав для Росії здійснювати тиск і шантаж.
Павло Кужеєв: Тарас Чорновіл, прошу.
Тарас Чорновіл: Дві короткі репліки. Перша - не присвоюйте собі Гавриша. Не був він помаранчево-майданний. Він до кінця січня 2005-го року був одним із лідерів кампанії Януковича.
Володимир Полохало: Я із іронією казав.
Тарас Чорновіл: Так що він наш, він «синьо-білий», а не «помаранчевий». Друге - не принижуйте Хорошковського. Він висловлював зневагу не до українського Парламенту, а до українського народу і до української держави. Він демонстрував це, віддавши відомство, яке відповідає за державну безпеку, під опіку, під використання дуже спекулятивної і дуже нечистої фінансової фірми, економічно-фінансової групи. І тепер в мене закид певний до вашої політичної сили. Знаєте, от мене дещо дивує. В народі і в політикумі виробилася думка, що Блок Юлії Тимошенко - це школа найкращого агітпрому. Іноді навіть Гебельса словом закидають, ще щось. І мене от вражає одне - відбуваються конкретні речі, коли дійсно є, за що вас критикувати. Ви там відбиваєтеся, ви там знаходите якісь пояснення. На цьому тижні, тобто, на минулому відбулися принаймні чотири ситуації, в яких ви виявилися правими. І в ситуації із Огризком немає вам тут дуже, в чому каятися. І виявляється, що і по Тернопільській облраді я голосував проти цього рішення про скасування виборів. Але там, ніби, теж є якісь мотиви абсолютно інші від тих, що Ви говорили. І по ситуації із «Нафтогазом» ви чомусь не даєте відповіді людям на ті питання, які закинули опоненти, які людей дійсно цікавлять. Із тим самим газом «РосУкренерго» так званим. Так дайте відповідь. Я хочу Вас спитати конкретно для того, щоб мати впевненість. Тих 11 мільярдів кубів газу, так доказано, що вони належать «Нафтогазу» - раз, і друге - вони не належать «РосУкренерго». Якби ті відповіді дані були чітко... А наскільки я знаю? Я ознайомився теж із документами. Я не є із тих, хто кажуть: «Я не бачив, не чув». Я бачив ті документи. На мій погляд, аргументи залізні на вашій стороні. Ви граєте в піддавки? Це якась гра спеціальна? Чи для чого це робиться?
Володимир Полохало: Пане Тарасе, по-перше, це Ваші ремарки. Я просто теж хочу сказати, коли Ви сказали про Валерія Хорошковського, то я абсолютно згоден. І я не говорив би так, якби я, скажімо, рік тому чи півроку тому, чи два роки тому, чи три роки тому говорив би інше. Для мене деякі політичні персонажі дуже зрозумілі, починаючи із команди «Озимого покоління». Більше того я скажу, що скоріше всього, це була помилка, урядова помилка призначення пана Хорошковського. Це моя особиста точка зору. Я просто її висловлюю, як парламентар, як депутат, тобто, свою точку зору. Це була помилка. Звичайно, помилки припускає будь-яка політична сила. Відносно деяких речей, так, я - член команди і несу відповідальність за голосування фракції. В даному випадку, коли я сказав, що не голосував за відставку пана Огризка, то це не для того я хотів сказати, що такий я гарний і такий депутат, який не голосував, тому що я чітко дав сьогодні всім присутнім зрозуміти, що пан Огризко не виконував свої функції, як державний службовець, як керівник дипломатичної функції. Хочу сказати, що і блок інколи припускається інших помилок. Це я, як політолог, можу вам сказати. Я єдине, що можу сказати - я дуже радий і тішуся тим, що мені, скажімо, дуже зручно працювати із керівництвом уряду. Будь-який лист, будь-яке рішення нашого комітету через два-три дні я отримую або від Прем'єра, або від першого віце-прем'єра резолюції і рішення комітету, яке знаходить відображення в конкретних механізмах і діях з боку уряду. Я не можу ображатися на уряд, що уряд не реагує на комітет.
Павло Кужеєв: Час.
Володимир Полохало: А відносно тих чи інших речей, от Ви сказали дуже важливе. Знаєте, проблем ж то поглибилася після Кучми. От я вам скажу абсолютну свою точку зору. Якщо раніше та сама «Помаранчева революція»... Я про Гавриша із іронією сказав.
Павло Кужеєв: Все.
Володимир Полохало: Ми говорили, що одне із гасел було - це роз'єднати бізнес і владу. А сьогодні це абсолютне злиття. І тому по тим документам, які ви дивилися і я дивився, я чітко бачив, якщо «Газпром», тобто, власник газу, передав державній компанії «Укрнафтогаз» борги «РосУкрЕнерго», то це все, це є основним і визначальним.
Павло Кужеєв: Зрозуміло. Дякуємо, пане Володимире. Ваш час вже пройшов. Дякуємо Вам. Це був Володимир Полохало, блок Юлії Тимошенко. Прошу на Ваше місце. До трибуни Вас запрошую, піні Лілія. Лілія Григорович, фракція «Наша Україна - Народна самооборона». До Вас питання таке. Глядачі «5 каналу» бачили, як позаминулої неділі Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко зібралися, підписали лист до МВФ, в ньому запевнили у об'єднанні всіх своїх зусиль щодо порятунку України. І цей тиждень повністю розвіяв всі ці ілюзії стосовно того, що вони йдуть пліч о пліч. Отже, хто в цьому винен? Адже, наприклад, Блок Юлії Тимошенко заявляє, що без санкцій Президента СБУ би не зайшло в масках до «Нафтогазу». Ваші три хвилини, прошу.
Лілія Григорович: Ви знаєте, щойно Ви вітали мене із святом, а я вітаю всіх жінок України із днем вести і святом жінок. І я хочу сказати, що призначення мами в цьому світі - взяти дитину за руку, повести в цей світ і сказати: «Це біле, це чорне, це добро, це зло», бо тільки мама може цього навчити і повинна. Ви знаєте, мені б хотілося в цій розмові так само бути правдивою. Дійсно, якраз у ці дні чотири місяці із того часу, як було визнано Прем'єр-міністром, що криза нас не оминула, а вона все ж таки є. Ми знаємо, що мають бути кадрові зміни в уряді і в коаліції. Коаліція це має пропонувати, які будуть допомагати вирішувати питання тих, кому точно буде найгірше від оцих всіх обставин. Бо ми питаємося: «Хто виграє?», а я хочу сьогодні говорити із всеукраїнським майданом, із тими 46-ма мільйонами, яким точно буде найгірше. І ось нарешті певне перемир'я, і ось нарешті підписується лист. І я хотіла би бути тут хронологічно-чесною. Бо оце водне перемир'я, про яке говорила Юлія Володимирівна, нажаль, порушується у вівторок вранці саме не «Альфою», а порушується, нажаль, частиною коаліції в особі Блоку Юлії Тимошенко. 49 голосів голосують за зняття Огризка. Справа в тому, що оту розмову, розмовоньку із фракцією, де якісь запитаннячка були незручненькоі і хтось не так відповів шановному тому чи іншому народному депутатові, український народ не чув. І йому це неважливо, як вони там поговорили. Але український народ бачив, як працював Міністр Огризко. І очевидно, закинути йому щось стосовно того, що ця людина на забезпечувала національних інтересів, честі і гідності, ніхто не скаже. Адже я була ще рік тому у демократичній коаліції і хочу сказати, що віце-прем'єр-міністр пан Немиря, який займається міжнародними справами, так само їздив по всіх країнах, готував візити свого Прем'єр-міністра. І в кожній країні, куди приїжджав Президент, говорили: «Ви ж там тій бідній Юлії Володимирівні дайте попрацювати». Але ніхто його не знімав. Тому жіночі образи і суб'єктивність. Я би хотіла, щоб ми говорили правду. Оце водне перемир'я, нажаль, було порушено Блоком Юлії Тимошенко. Слово треба тримати. Наступне - Юлія Володимирівна заявляє, що жодного законодавчого акту, який би підвищував податки на розтерзане, знищене, роздавлене дрібне і середнє підприємство, не буде. І цього ж таки тижня буремного три законопроекти вносить депутат Сеньченко із фракції БЮТ, який знову пропонує драконівські речі. Я не кажу про те, що цей уряд і цей Прем'єр дрібне і середнє підприємства поклали на обидві лопатки із завезенням мерзлого м'яса, із найбільшими доходами по імпорту і так дальше. Із огляду на те, що треба казати правду. Жінка мусить хоч трохи тримати слово. Мене чує, очевидно, весь всеукраїнський майдан і думає: «В чому ж річ?». А річ у тому, що сьогодні, дорогі мої, я вже буду говорити про більш загальне, бо мушу про це говорити, бо я із групи за Україну. І дуже прикро, що в нас тільки тих 17, яких це болить. Але в нас в Парламенті сьогодні є більше, ніж конституційне число осіб, які є в межах двох мегаполітпроектів, фінансово-політичних угрупувань. Я хочу запитати. Люди добрі, а хто ж нам кращий? Газові барони чи газові принцеси, єдині енергетичні системи чи «РосУкрЕнерго»? А це діти однієї газової циці, даруйте, газової труби, яка йде від Москви через Україну до Європи. Сьогодні я депутат 5-х скликань. Я хочу сказати, що в українську політику принесений менеджмент епохи первинного брудного накопичення капіталу. Як стали багатими? Обманули, здерли десять шкір, підкупили, рейдерство, підступ, підкуп і навіть вбивство. Сьогодні в цьому Парламенті, на відміну від попередніх, немає питання «не можна», є тільки «яка ціна питання?». Я деколи дивлюся і бачу, що в нас немає більшості і опозиції. В нас є такий междусобойчик - ты мне автомобильный сбой, а я тебе єдиний корупційний внесок і так далі, так далі. Після кожної розіграної спроби зняття уряду Юлії Володимирівни, як це було в липні, настає друге вересня. Після спроби в лютому зняти настає 3 березня. Знову йде змичка. Український народе, це не гірша змичка, тому що, як ці два мегапроекти зіллються, то вони не зіллються во ім'я того, щоб долати кризові заходи. Антикризової програми взагалі немає. Вони зіллються, щоб зробити закриті партійні списки. Вони зіллються для того, щоб поділити цю країну назавжди і ти її просто не будеш мати. Вихід - не тільки відкриті списки, але і відкритий виборець, який не вірить, що може бути професійна армія за рік, що пшениця буде дозрівати через два тижні. Відкритий виборець мусить навчитися відрізняти брехню від правди.
Павло Кужеєв: Дякую Вам.
Лілія Григорович: Бо сьогодні...
Павло Кужеєв: Час.
Лілія Григорович: Остання репліка.
Павло Кужеєв: Прошу.
Лілія Григорович: Ми тішимося, що депутати зняли із себе 200 мільйонів. Дехто б життя віддав за цю Україну, але ніхто не каже, що 11 мільярдів відкатів по ПДВ ще до кризи забрали. Схеми, корупційні оборудки на митницях, відкати із бюджету, мільярди. Вони сьогодні думають, що 35-ти мільйонам виборців кинуть 3 мільярди 500 мільйонів, тобто, по 100 доларів на кожного, скуплять і все. Я цього не хочу, тому...
Павло Кужеєв: Давайте почуємо уточнюючі питання, тому що ми не гаємо час, пані Ліля. Прошу, пане Полохало.
Володимир Полохало: Я так розумію, пані Лілія, що ці Ваші добрі слова на адресу Прем'єр-міністра - своєрідне привітання 8 Березня, так? Це трішечки, вибачте за іронію. Але от я би хотів деякі конкретні речі запитати. Знаєте, я тут говорив три хвилини, але я одну річ тільки таку скажу, що не можна використовувати силові структури і РНБО у своїх власних інтересах. Так от Ви ж присутні були в залі і пам'ятаєте, як 20-го лютого 344 депутати Верховної Ради проголосували за запит до Президента України про безпрецедентне затягування Президентом України введення в дію його указу відносно рішення РНБО, що було іще в листопаді минулого року «Про інтелектуальну власність». От ми сьогодні говоримо про землю, про інше, а це те, що нас сьогодні може врятувати.
Павло Кужеєв: Ваше питання?
Володимир Полохало: От питання в тому, як Ви думаєте, це припустимо, із Вашої точки зору, що до цього часу я персонально депутат не отримав відповіді Президента? Ось пройшло вже два тижні і навіть натяку на це немає - це перше.
Павло Кужеєв: Зрозуміло. Отже про конкретно з депутатами і Президента.
Володимир Полохало: І друге питання.
Павло Кужеєв: Ні, давайте по черзі, пане Володимиру.
Володимир Полохало: Тобто, я зрозумів так, що Ви виправдовуєте дії «Альфи», Валерія Хорошковського, і таке інше. Тобто, Ви считаєте, що він діє в правовому полі і відповідно...
Павло Кужеєв: Давайте про комунікацію з Президентом, депутата з Президентом і «Альфи», давайте так.
Лілія Григорович: Добре, добре. Я знаю, що Ви у минулому політолог, але Ви собі не перекладайте свої думки та на мене. Це Ви будете, якби Ви були лікар в клініці, то Ви б прийшли і сказали: «Ви хворий вважаєте». Я здорова і Ви здорові, тому те, що Ви мені хотіли вложити в вуста, Ви мені, будь ласка, не вкладайте.
Володимир Полохало: Я запитав просто.
Лілія Григорович: Ні, Ви собі можете вважати як хочете, а я можу Вам відповісти наступне. Про «Альфу» я ні слова не говорила, за привітання - чоловіки хай вітають жінок, а я, як жінка хочу, щоб жінка казала правду. Як кажу, що бізнес не буду нищити, то не буду, як каже, що буде антикризова програма, вже чотири місяці криза, а її немає. Як кажуть, що професійна армія буде за рік, то даруйте, або робіть, або не кажіть, ось про що я веду мову. А як кажуть, що водне перемир'я ми не порушимо, в понеділок підписують угоду, а об десятій, 11: 50, знімають огризки, то, даруйте, то треба слово тримати. Я, даруйте, не є медичною баронесою, фармацевтичною маркізою, я нею не намагалася стати ні до приходу в парламент, ні в парламенті, бо тримаю закон про статус народного депутата, тому бої між газовими принцесами, баронами не схвалюю. Тому я вважаю, що український народ...
Володимир Полохало: Я Вас не про газ запитував взагалі.
Лілія Григорович: Я гадаю, що український народ мав би поступити дуже мудро, бо все ж таки криза, треба економити гроші, все дочасні та дочасні, передчасні, кому коли вигідно, кому невигідно. На вчасних президентських виборах українські народи треба послати, проігнорувати синіх так, щоб вони аж побілили, а білих так, щоб вони аж посиніли. І ці два картелі рухнуть, і нарешті в Україні буде перезавантаження. Пройдуть нові політики, які знають економіку і хто таке національний інтерес.
Павло Кужеєв: Побачимо вже після оголошення результатів ЦВК, а далі слухаємо уточнюючі питання. Пане Чорноволенко, прошу.
Олександр Чорноволенко: Взагалі в мене було серйозне питання, але перше несерйозне, хто залишиться на трубі після того всього. А друге, не треба відповідати, бо немає відповіді. А друге серйозне. От ми з вами разом захищали Огризка у Верховній раді, призначали Наливайченка, Слава Богу, і БЮТ одноголосно підключився, патріотичні сили всі. Це здорово. А от як Ви думаєте, чи готова Ваша політична сила і Ви особисто агітувати, пропонувати Президенту, підтримувати кандидатуру Бориса Тарасюка, бо очевидно, що Огризко завжди був людиною Тарасюка, він був, йшов за Тарасюком, Тарасюк його завжди рекомендував, пропонував, тобто, всі плюси Огризка - це плюси Тарасюка, плюс у самого Тарасюка їх значно більше, ніж у будь-якого іншого претендента на посаду міністра закордонних справ. І це визнає весь світ, хтось його любить, хтось боїться.
Павло Кужеєв: Отже Ваше питання?
Олександр Чорноволенко: Так от, чи долучитесь Ви до того, щоб загітувати Президента, запропонувати Президента переконати Президента подати кандидатуру Бориса Тарасюка на посаду міністра закордонних справ.
Павло Кужеєв: Зрозуміло.
Олександр Чорноволенко: Тим би ми наші сумісні політичні зусилля об'єднали і завершили.
Лілія Григорович: І в нас буде величезна українська перемога над кризою зі всіма вигликами.
Олександр Чорноволенко: Так, з зовнішньої точки зору, так.
Лілія Григорович: А Ви знаєте, що я хочу сказати, ми так багато часу тратимо на несуттєві речі, ми мали ту саму людину, яка дуже добре пильнувала національні інтереси, очевидно, треба було цього тижня думати, хто в нас на міністерстві промислової політики, хто в нас в економічному міністерстві, як у нас буде з міністром фінансів. Ось про які речі треба було думати. Стосовно Бориса Тарасюка, я хочу сказати, що мені здається, що ми так відволікаємо час і зосереджуємо зусилля Парламенту і уряду на цьому, тай увагу українського народу, бо нема більше про що говорити, нема антикризової програми.
Павло Кужеєв: Ви рекомендуватимете Тарасюка до Президента?
Лілія Григорович: Це мишина возня, це суєта суєт.
Павло Кужеєв: Так чи ні?
Лілія Григорович: Насамперед мене це абсолютно не цікавить.
Павло Кужеєв: Зрозуміло.
Лілія Григоворич: Я хочу сказати дуже коротко, дуже коротко.
Олександр Чорноволенко: Пані Ліля, це ж жахливо, в будь-якій країні світу це дуже висока посада, в сполучених штатах, гос, державний секретар, це четверта посада.
Лілія Григорович: Пане Чорноволенко...
Олександр Чорноволенко: Почекайте, а казати, що зовсім.
Лілія Григорович: Це несуттєво.
Павло Кужеєв: Від Тараса Чорноволенко почуємо це питання.
Олександр Чорноволенко: Хіба Україна проводить зовнішню політику?
Павло Кужеєв: Пан Олександр, у Вас буде час.
Олександр Чорноволенко: Хіба неважливо для її внутрішнього розвитку.
Лілія Григорович: То нащо знімали попереднього міністра.
Олександр Чорноволенко: Як же жити без міністра закордонних справ, це жахливо.
Лілія Григорович: А тепер, я ще раз кажу, Ви дуже вузько чи буду я агітувати, чи не буду.
Олександр Чорноволенко: Пропонувати.
Лілія Григорович: Особисто я вважаю, що Борису Івановичу минуло 60, хай він зосередиться собі на роботі в парламенті, нехай зосередиться над керівництвом народного руху, який сьогодні є в дуже тяжкому стані, тому що головні засновники на чолі з дружиною покинули Чорновола, вийшли, або ви їх повідключали, тому, Борисе Івановичу, справ дуже багато, а український народ не треба на цьому заангажовувати.
Павло Кужеєв: Відповідь зрозуміла. Тарас Чорновіл, прошу.
Тарас Чорновіл: Пані Лілю, перше, все-таки Ви тут єдина серед нас жінка, вітаю Вас з 8 Березня. Хоча як і Ви, так і я досить скептично ставимося саме конкретно до цієї дати. А тепер питання, знаєте, от я з Вами в одному залі Верховної ради, і я для себе все-таки будучи політично активною людиною досі не можу розібратися в вашій політичний силі. Хто з вас в коаліції, хто з вас паралельно з коаліцією, хто проти, хто ніби підтримує коаліцію, хто проти неї бореться, одній вашій політичній силі. Ви сьогодні, стоячи тут, біля цієї трибуни червоно-синьої, щось на зразок радянського українського прапора зробили закид, що хтось колись спробував створити і це дуже погано, створити, оту широку коаліцію БЮТ і «Партії Регіонів», Ви проти цього категорично Ви це висловилися. Ви проти тої, Ви не робите нічого, щоб об'єднатися в цю. Знаєте, мені вже це робиться байдуже хто там з вас білі, хто там червоні. Людям, от які зараз стоять на Майдані чи біля телевізорів взагалі начхати. хто там є хто.
Павло Кужеєв: Давайте, щоб ми встигли дізнатися, Ваше питання.
Лілія Григорович: Я зрозуміла.
Тарас Чорновіл: Остання фраза буквально, вони хочуть почути від вас, що ви можете об'єднатися і що можете працювати, а не гризтися так далі.
Павло Кужеєв: Зрозуміло.
Тарас Чорновіл: Скажіть, ви готові хоч з кимось об'єднуватися?
Павло Кужеєв: Давайте, щоб люди встигли сказати.
Лілія Григорович: Тарасе, якби об'єднання було заради того, що називається національний інтерес. Наші два фінансово-політичні угрупування чітко знають що таке кримінальний інтерес, приватний інтерес, суб'єктивний, корпоративний, вони не знають, що таке національний інтерес. От, Ви знаєте, оце 2 вересня, 3 березня, знімають Тимошенко, об'єднуються, це во ім'я національного інтересу? Розумієте, це клубок в серпентарій, який то сходиться, то росходиться во ім'я того, щоб умоститися краще, щоб вирішити питання для самих себе. Український народ повинен знати, що нинішній парламент понад 300 голосів представляє самих себе, свої приватні інтереси, а не їх.
Павло Кужеєв: За цим всім серпентаріумом друзів, пані Ліля, слідкують також і журналісти, і експерти. Давайте дамо слово панові Фесенко. Прошу.
Володимир Фесенко: Ви знаєте, от на цьому тижні для мене особисто найбільш цікавим було те, що вперше, можливо, ми побачили публічні розбіжності в середині фракції БЮТ. От для мене цікаво що це було, розвиток внутрішньопартійної демократії в БЮТ, от після Огризка ми побачили різні точки зору, одні голосували за, інші проти і публічно висловлювали свою думку. До речі, після того, як був ухвалений на посаді голови СБУ пане Налівайченко, пан Портнов сказав, що він не погоджується з таким рішенням. Що це таке, от розвиток внутрішньопартійної демократії, чи навпаки зараз почалася дискусія в БЮТ навколо того, якою має бути стратегія і тактика цієї політичної сили, або просто, можливо, зараз нервова політична атмосфера вже впливає на вашу політичну силу, як вона вплинула на Партію регіонів, на комуністів і на багато інших політичних сил. Але, ви знаєте, от я і на інше хочу звернути увагу. От тут багато казали про відсутність єдності, але от я дивлюся, та ж фракція «Наша Україна - Народна Самооборона», ви зараз кажете, що ви представляєте групу за Україну. Але я дивлюсь і по Огризко, і по Наливайченко, фракція голосувала практично одностайно.
Лілія Григорович: Безумовно.
Володимир Фесенко: Більшість голосували разом. Ще одна цікава річ, коли б ми побачили які закони ухвалюються, то, цікава річ, абсолютна більшість цих законів проголосовані більшістю ніж в 300 голосів, тобто, голосують і БЮТ, і «Партія Регіонів», і «Наша Україна», тобто, є потенціал для єдності. І тому, я думаю, оті певні дискусії, певні чвари, зрозуміло, чому вони відбуваються, тому що ви змагаєтеся за голоса виборців, але я думаю, що є потенціал і для єдності, зокрема по економічних антикризових діях.
Лілія Григорович: Безумовно. На жаль, немає програми.
Володимир Фесенко: Чого б я вам всім і побажав.
Володимир Фесенко: І останнє, також приєднуюсь до побажань і привітань нашим жінкам і хочу відзначити: українські жінки в політиці завжди брали не кількістю, а якістю. Отакої високої якості я хочу побажати Вам, пані Ліля, і всім українським жінкам.
Павло Кужеєв: Ми на цьому ще не закінчуємо. У Вас ще буде час привітати. Звертаємо наші погляди не Хрещатик у Києві, там, разом з Яною Конотоп долучаємо небайдужих глядачів до нашої дискусії. Прошу, Яна, Вам слово.
Яна Конотоп: Вітаємо глядачів «П'ятого», вітаємо присутніх в студії гостей. Отже вкотре ми чуємо пояснення політиків щодо дій, які вони чинять, або учасниками яких вони є. Відповідно, у громадян є думка з приводу цих дій і з приводу цих пояснень. Вже готові її висловити. Пане Олексій, будь ласка.
Пан Олексій: Мені здається, що все ж таки, аби Чорномирдін не підняв це питання, Огризко залишився на своєму посту. Бо все ж таки не треба слухати когось, щоб приймати нам рішення. Москва є Москва, Париж є Париж.
Яна Конотоп: Ви вважаєте, що каталізатором став саме посол Росії в Україні?
Пан Олексій: Так, так, тільки так.
Яна Конотоп: Зрозуміло. Дякую за Вашу думку. Пан Микола, будь ласка.
Пан Микола: Я думаю, що оті події з Огризком, події з тернопільськими виборами і я далі скажу інше питання, це є продовження БЮТом політики Кравчука-Кучми і Януковича на знищення українських політиків. Тільки ті вбивали, так як Чорновола, Гетьмана і інших, а ці просто з'їдають живцем, щоб усунути від влади, оце їхня політика. Така сама політика в Тимошенко і в питанні, ви дивіться, кажуть там на шість процентів інфляція чи скільки, у два-три раза подорожало все, що тільки люди прості купують, починаючи від хліба і хліб, і медикаменти, усе дорожає в два-три рази, нема процентів зовсім. І це така сама фашистська політика. Ті винищили шість мільйонів, я думаю, що Тимошенко п'ять-шість мільйонів винищить.
Яна Конотоп: Давайте все ж таки культурніше висловлюватись і фашизм сюди не приплітати з вашого дозволу.
Пан Микола: Добре. Ні, ну, так називають, політика їхня на це похожа дуже. І питання...
Яна Конотоп: Питання є у Вас до когось?
Пан Микола: У мене є. Яка може бути єдність між українським Президентом і його прихильниками, які проводять українську політику і оцими трьома партіями БЮТ, «регіонали» і комуністи, які проводять фашистську політику.
Яна Конотоп: Щось спробують відповісти учасники дискусії. Пан Валентин, будь ласка.
Пан Валентин: На этой неделе произошло много событий, главное из них, что Тимошенко одержала еще одну политическую победу, поведение Валерия Ходорковского, извините, Хорошковского, Ходорковский в Москве, он сидит в тюрьме, подтвердило то, что в высших эшелонах власти существует коррупция, настораживает то, что Президент как-то к этому параллель проведена, это очень настораживает. Кстати, о президенте, я считаю, что в январе десятого года у него нет ни одного шанса переизбраться. Но есть еще и дополнительная опасность, в январе ему следующий президент может не дать тех гарантий, которые он в свое время дал Кучме. Как ни странно, но такой шанс у него есть только сегодня. Если он пойдет на мужской поступок и объявит досрочные президентские выборы, попросит прощение у украинского народа, особенно женщин, это дело партий, они слезливы, и пообещает, и сделает то, чего он обещал и не сделал никогда, у него есть какие-то шансы все-таки есть. А в январе десятого года, если он будет выжимать до капли последнюю возможность побыть у власти, я считаю, что для него лично это чревато очень серьезными осложнениями.
Яна Конотоп: Зрозуміло. Дякую. І ще пан Юрій встигне висловитися, будь ласка.
Пан Юрій: Я хочу сказати, що відсутність чіткої програми, відсутність виконання тих зобов'язань, які давала «помаранчева» команда на минулих виборах і привела до того, що ми маємо сьогодні. Останні півтора року ми тільки спілкуємося з тим, що хтось когось обливає брудом, знімає, ставить. Шановні, якщо ви не можете і не маєте змоги виправити ситуацію в Україні, якщо ви не можете і немає кадрів, то йдіть, йдіть у відставку і створюйте новий уряд і нову коаліцію. Скільки можна дурити людей, розповідати їм про Огризка, про Хорошковського, людей це не цікавить, є сьогоднішнє життя. Я звертаюсь до всіх вас, представників сьогоднішньої влади. Шановні, куди ви підете завтра, бо людям вже це все набридло, люди чекають дій, дій нема.
Яна Конотоп: Давайте передамо слово студії для того, щоб відреагували на все сказане. Отже, будь ласка, Павле.
Павло Кужеєв: Дякую, Яна, ми зараз втечемо на невеличку паузу, після цього продовжимо (реклама). Триває народне ток-шоу «Майдан» на «П'ятому каналі», нагадую ваше інтерактивне опитування, перед виборами президента, на вашу думку, кому на краще, коли державі гірше в алфавітному порядку Тимошенко, Ющенко чи Януковичу, дзвоніть за тими номерами телефонів, які бачите на своїх екранах. На честь свята 30 секунд репліка Вам, пані Ліля, для того, щоб відповісти те, що ми почули з Хрещатика.
Лілія Григорович: Я дуже дякую розумним людям, які погоджуюся, що цей тиждень з тими кадровими перестановками це, дійсно, мишина метушня, але справ ми знаємо дуже багато обіцянок, ми знаємо дуже багато ворогів, але, на жаль, немає справ і тих справ, виконаних урядом, чи минулого року, чи цього року. Я не кажу про кризу по енергозбереженню, по підняттю дрібного середнього підприємництва, по, скажімо, нових робочих місцях, по будівничій галузі немає. Дорогі мої, 82% громадян дивляться телебачення. Завтра день народження Кобзаря. Я хочу сказати, що, дивлячись на все це подумала б, а чи дали б йому стати Кобзарем сьогодні, забили б, проплатили, висміяли б те його бджолярство так, як сьогодні висміюють бджолярство.
Павло Кужеєв: 30 секунд минули. Дякуємо.
Лілія Григорович: Тому, дорогі мої, думайте.
Павло Кужеєв: Прошу, пане Олександре Чорноволенко, запрошуємо Вас до трибуни, фракція «Наша Україна - Народна Самооборона», Народний рух України, і до Вас таке питання. Коли після відставки пана Огризка частина фракцій, зокрема ваша партія Народний рух України, заявляли про можливий вихід з коаліції, але цього не сталося навіть незважаючи на те, що БЮТ і не вибачився за свої дії, а також чи вірите Ви що Борис Тарасюк може вдруге увійти в приміщення на Михайлівській.
Олександр Чорноволенко: По-перше, я хотів би показати, вказати «Партії Регіонів», як треба вести себе, агітувати в опозиції на прикладі пані Григорович, суперопозиція до уряду, по-друге, я хотів би теж привітати жінок з 8 Березня, Ліля робила акцент на матерів, а я на бабусь зроблю акцент. Одеський дворик десь біля Деребасівської, жінка кричить у вікно хлопчику: «Іди додому». Він питає: «Бабушка, я що змерз?». - «Ні, - каже, - ти хочеш кушати, ти їсти хочеш». Тому я хотів би і далі побажати жінкам, щоб вони тримали оце своє вміння визначати, що хочуть чоловіки, от і сказати, що це саме в цьому і є залог існування людського суспільства, в тому, що жінки знають краще чоловіків, що треба чоловікам. Щодо міністра закордонних справ, дійсно, голосування по міністру закордонних справ для нас було несподівано, як, до речі, воно було несподівано для двох третин фракції Тимошенко. Дійсно, ми не обговорювали це питання на коаліційній, на нараді коаліції, от, і тому перші заяви були, виказували наше здивування. Потім ми трошки поміркували, згадали, що напротязі останнього більше вже ніж року, поки існує коаліція в тому чи іншому складі і багато наших голосувань було несподівано для наших партнерів по БЮТу, наприклад, за недовіру Прем'єр-міністру, чи значна частина «Нашої України», вся група «Єдиний центр» не проголосувала, чи по деяких ще питаннях принципових і вирішили, що, до речі, зараз половина фракції, одна третина фракції «Наша Україна», група «За Україну» не голосує по багатьох питаннях і теж це, це проблема. Це проблема, проблема розвитку держави, молодої держави, недосвідченої, проблема становлення демократії. Щодо самого пана Огризко, те, як він відповів Чорномирдіну, це супер, він молодець і це він здорово зробив. За це ми його поважаємо і вважаємо що Кабінет Міністрів мав його нагородити почесною грамотою, як і Верховна Рада. Зате як він розіслав оце ганебне звернення, виступ Гавриша, щодо Кабінету міністрів, він же поставив під удар не тільки Прем'єр-міністра, він поставив всю Україну, весь Кабінет Міністрів, включаючи ту частину, яка від Президента, від «Нашої України» і Президент, бо він відповідає за все, що в Україні, і Верховну Раду, яка створила цей Кабінет Міністрів, принаймні більшість цієї Верховної Ради, і народ, який обрав це все. Тому, це був дуже дивний вчинок і він заслуговує покарання саме такого, як відставка. Це моє особисте переконання, але, якби це було б без Чорномирдіна, то може і я б проголосував зараз, коли він так відповів Чорномирдіну, в мене рука не піднялася, я голосував проти, але в цілому... Тому це прикрий конфлікт.
Павло Кужеєв: А скасування виборів недоцільно?
Олександр Чорноволенко: Мені здається, що це було помилково, якби пан Огризко вибачився, а Тарасюк три дні робив все, щоб залагодити конфлікт між БЮТом, частиною БЮТа, і Огризко, то він би і зараз був міністром закордонних справ. Він взяв іншу сторону, сказав, що це його позиція, так не можна працювати.
Павло Кужеєв: На Тернопіллі скасували вибори до обласної ради. Це якось пов'язано з тим, що?..
Олександр Чорноволенко: Ні, абсолютно ніяк не пов'язано. Ще багато рішень в той день було прийнято і наступний день, необов'язково після того, це не значить, в наслідок того, це різні категорії. До речі, щодо скасування виборів в Тернопіллі, ми самі просили фракцію Блоку Тимошенко, я маю на увазі Народний рух, наша тернопільська організація свого часу звернулася і ми казали, що чи варто проводити коли вони призначали. Тому там було дуже багато нюансів і там достатньо привести до присяги десятьох нових депутатів, питання розв'язується, рада далі може працювати і все там нормально.
Павло Кужеєв: Переходимо до уточнюючих питань.
Олександр Коваленко: А щодо, Ви питали про Тарасюка, то, очевидно, це було б супер для України, це було б дуже здорово. Я знаю, що в процесі конфлікту між частиною БЮТу і Огризко Ющенко звертався, Президент Ющенко до Тарасюка з тим, щоб Тарасюк максимум зробив зусиль. Я думаю, що Ющенко його запропонує, це було б дуже добре, але якби ще він набрав необхідну кількість голосів. Правда, він поставив дві вимоги, перше, Балогу у відставку, а друге, він сам призначає собі заступника, а не йому нав'язують із Секретаріату. Я думаю, що це складна умова для Президента.
Павло Кужеєв: Але ж ми побачили, що відповідь пані Григорович також свідчить про те, що, мабуть, важко буде Тарасюка поставити на посаду міністра.
Олександр Чорноволенко: Будь-кого буде важко поставити, особливо проукраїнського. Можливо, частиною голосів комуністів, «Партії Регіонів», «Єдиного центру», може, ще пару голосів десь додадуться і хтось антиукраїнський буде поставлений, але, я сподіваюсь, що Президент такого не буде вносити.
Павло Кужеєв: Переходимо до запитань. Пане Полохало, Ваше.
Володимир Полохало: Ви знаєте, тут я згоден з багатьма вашими оцінками, но от мене сьогодні цікавить, коли ми говоримо і чуємо про те, що сьогодні потрібні дії, а всі говорять, ми не відповідаємо, відповідає уряд, зрозуміло, уряд сьогодні орган, який несе відповідальність. А от відповідальність Президента, в мене питання таке для Вас, я подивився програму на «Інтері», но таку я ніколи не бачив, тому що Президент привів усіх своїх людей, усю свою команду, все керівництво, крім Віктора Балоги Секретаріату Президенту. От я по тому наказу по «Альфі», зрозуміло для мене, що ніколи Хорошковський так би не вчинив. По тій програмі, яка була позавчора по «Інтеру» в мене виникає враження, що сьогодні Президент є самостійним, самодостатнім, і в мене виникає враження, що сьогодні Президент перетворюється в фігуру, яким маніпулюють і це небезпечно для країни. А чи немає в вас такого враження, адже ви представляєте ту фракцію, яка з самого початку, так, це була пропрезидентська фракція, що сьогодні президент перетворюється в небезпечний чинник, з точки зору розвитку подій в нашій державі.
Павло Кужеєв: Зрозуміло.
Володимир Полохало: Більше того, я представляю ту партію, це Народний рух України, яка ще в 2005 році, як тільки зняли Ющенко, на п'ятий день після цього запропонувала йому очолити блок, тоді ще не було назви «Наша Україна» і запропонувала йому балотуватись на президента. Так, ми несемо за це відповідальність, очевидно. Нам дуже прикро, що так відбувається. Я не даремно, до речі задавав питання про президента Путіна, про його реакцію на події. Справа в тому, що ця його заява, що захопили державну установу, заарештували людей, перекрили, загроза постачання газу не тільки в Україну, але і в Європу, це, фактично, мова йде про те, що наступним кроком з боку Росії буде введення військ в Україну. Це провокація була проти України розкрутити таке от з захопленням «Нафтогазу» напередодні того, щоб розплатитися за борги. Це страшне, це, може, хтось не звернув увагу, але після того дається мандат чи з боку НАТО, чи з боку ООН на введення військ, розумієте, після таких заяв. Або це безглузда заява, але...
Павло Кужеєв: Питання було про те, чи є зараз Президент самостійною фігурою.
Володимир Полохало: Я сподіваюсь, що Президент є самостійною фігурою, але ті, хто йому порадив дати дозвіл Хорошковському вводити війська, вводити «Альфу» на державну установу, захоплювати, я думаю, що це люди, які є провокаторами, які провокатори проти української держави.
Павло Кужеєв: Юлія Григорович, прошу.
Володимир Полохало: Бо це жахливо те, що відбулось.
Лілія Григорович: Я абсолютно не переживаю відносно якихось загроз, тому що в 2004 році Тимошенко, Григорович і Білозір були ці три жінки, які перейшовши через заслін «КамАЗів» вели переговори під адміністрацією тодішнього Президента Кучми. Штурм тією будівлі пропонувала тільки Юлія Тимошенко, зрештою, як багато чого. Тому я дуже спокійна, Президент не допустив якогось кривавого розвитку подій у 2004, не буде ніяких загроз і тепер. Інша річ, що загроза іншого боку, що люди на Майдані сьогодні кажуть, нас це все не цікавить, давайте якісь конкретні кроки по мінімізації тих викликів і загроз, які би були програмою коаліції, уряду, спільною, хтось ініціюйте, щось робіть, ось, що люди просять на Майдані. І саме тому, що падають дивіденди, бо падає життя, а ми сьогодні займаємося цією мишиною вознею, в тому числі і минулого тижня, відмінили вибори в Тернополі, бо знали по замірах, що рейтинг БЮТ дуже низький, і, очевидно, це є тенденція. І саме тому голосами БЮТ і «Партії регіонів» були відмінені вибори. Чи не так?
Олександр Чорноволенко: Я не хочу Вас агітувати за БЮТ, тим більше, що це неможливо Вам за нього загітувати. Рейтинг нижче, ніж був два роки назад, в 2006 році, але найвищий серед всіх політичних партій, які діють в Тернопільській області. І по кількості депутатів результат був приблизно такий же, як і зараз, все одно БЮТ був би на першому місці і так далі. Це перше. Друге, розумієте, Ви можете що завгодно говорити про те, що необхідно робити якісь конкретні кроки. Конкретні кроки робляться. Але якщо конкретні кроки робляться про те, щоб забезпечувати енергоносіями державу, то не треба ж заважати в цей момент, а треба допомагати. Якщо Президент з Прем'єром домовилися про те, щоб вести спільну політику, принаймні, назовні, то як міг відреагувати Міжнародний валютний фонд. Да, вони спільно подали заявку про спільні дії. І тут вже захоплюється найбільша державна монополія Службою безпеки України.
Лілія Григорович: І тут же знімається Огризко.
Олександр Чорноволенко: Причому під абсолютно надуманим приводом, це абсолютно всім зрозуміло, розумієте. Про що йде сперечання? Що це Фірташу належить газ чи Україні. І СБУ на стороні Фірташа, розумієте.
Тарас Чорновіл: На превеликий жаль, і Президент на тому телеканалі, про який я згадував, показав, що він виключно працює на Фірташа, і не тільки він, ну, менше з тим. Я вернуся до міжнародної тематики. Я сам міжнародник. І тому, Ви сьогодні, мабуть, обмовилися, бо Ви Президента звинуватили в тому, що він внесе наступного кандидата на міністра закордонних справ антиукраїнського. Бо тільки президент єдиний має право вносити. І що б не хотіли «Партія регіонів», комуністи чи ще хтось, цих голосів ніколи не вистачить, бо не буде кандидатури. Я все-таки надіюсь, що Президент внесе українського, але нормального. А тепер маленьке застереження до Вас: не творіть національних героїв там, де їх нема. Згадайте, як створили... Ну, добре, національний, ну, добре, хороший, ну, добре, десь там традиційний Ющенко, але коли з нього робили ікону в 2004 році, то мені здається, його нинішня катастрофа, оце падіння рейтингів, зневага людей, неповага, відкидання його і все інше...
Павло Кужеєв: Пане Тарасе, Ви самі в себе забираєте час, давайте питання.
Тарас Чорновіл: Все, закінчую. Воно пов'язане з тим, що ви тоді з нього створили національного героя, на якого він не претендував. Не робіть його з Огризка. Ця людина, знаєте, така немічна постать на цій посаді не може бути національним героєм. Маєте боротися за Тарасюка, відстоюєте його, я маю до нього претензії, але це хоча б постать. Не робіть з дрібноти національних героїв.
Павло Кужеєв: Це скоріше була репліка, зауваження.
Олександр Чорноволенко: Я з Вами згоден. Але хотів би все ж таки в захист пана Ющенка сказати, що героя з нього робив народ, як він же робив героїнею пані Тимошенко і досі робить. А також хочу сказати, що пан Огризко зробив правильні кроки, і не можна його звинувачувати ні в рішенні Міжнародного суду, бо це наш успіх, насправді, по острову Зміїному, нарешті, ми вирішили це питання, ні тим більше в тому, що він поставив на місце посла Росії, який дуже вже погано сказав не тільки про Тимошенко і про Ющенка, а про весь український народ, весь український... Тому там, де він зробив правильно, ми підтримуємо.
Павло Кужеєв: Зрозуміло. Олександр Чорноволенко, «Народний рух України», «Наша Україна - Народна самооборона» фракція. Дякуємо Вам. Прошу займати своє місце. До трибуни запрошуємо Вас, пане Тарасе. Отже, після спільного голосування Блоку Юлії Тимошенко, «Партії регіонів» за відставку Огризка і скасування тернопільських виборів багато хто почав говорити про те, що, можливо, вже знову реанімується ідея так званої «ширки» і об'єднання Блоку Юлії Тимошенко і «Партії регіонів». Чи відповідає це дійсності, і чи може утворитися коаліція для змін у Конституції, наприклад?
Тарас Чорновіл: Знаєте, колись в Жванецького була така фраза: «Популярность моя растет, а успех падает». Так от активність переговорів, коли починає зростати, результативність, ефективність їх різко падає. І от зараз я, чесно кажучи, вже в все це не вірю. Я дуже вірив в те, що нам вдасться здолати оцю постійну боротьбу за владу, де два українця, там три гетьмани і тому подібне, тоді в вересні місяці. Те, що це було зруйновано, було підставою мого виходу з «Партії регіонів» і фактично дуже жорстких моїх заяв, і я навіть десь думаю, що я потроху буду далі і далі десенціюватися від політики після того, як побачив, що навіть, вийшовши на нормальний шлях, українці не можуть далі домовлятися. Всі інші переговори після того, вони вже йдуть на тому фундаменті тих недовір, отого протистояння, того особистого чи власного політичного якогось інтересу. І знову-таки, вибачаюсь, вже російською процитую Кузьми Пруткова: «Никогда не уступай малодушно всеобщим желаниям, если они противны твоим собственным, но лучше хваля, притворно и нарочито оттягивая время, нарови надуть своих супротивников». Всі переговори, які ведуться, всіх з усіма, ведуться сьогодні під цим гаслом, на превеликий жаль. Тепер, вертаючись... Єдине, що щось, видно, активізувалося, в виступі одна з речниць «Партії регіонів» дуже в п'ятницю хвалила БЮТ. Очевидно, щось пішло трошки на поправку. Через тиждень буде розказувати, що БЮТ найгірший в світі, значить, пішло на гірше. Можемо такий барометр дивитися. Тепер дуже коротко про минулий тиждень. Знаєте, на минулому тижні якраз відбулося здавалось би багато таких дуже крикливих знакових подій, а за ними дещо стояло дещо інше. Одна річ - щодо зняття Огризка. Для мене Огризко, все-таки як для людини, яка займається міжнародними справами, вибачте на цьому слові, не є патріотом, людина, яка зруйнувала Міністерство закордонних справ, яке вибудовувалося всіма попередніми міністрами, включаючи і Бориса Тарасюка, хоча я до нього мав страшні особисті претензії, але на фоні Огризка він геній. Так от ця людина це зруйнувала. Всі абсолютно напрямки, які виконує міністерство, відкинуті були, ними не займалися. Він виконував три напрямки: голодомор, визнання голодомору, вступ в НАТО і євроінтеграція. Ці три напрямки він провалив. Я, як спеціаліст, вам можу сказати, в цих напрямках у нас той самий Грищенко Костянтин, Зеленко зробили набагато більше, ніж Огризко. Він зумів це зробити так провокаційно, знаєте, коли виходите на Майдан і кричите: «Ви всі хлопи, ви...», - як Маковея було десь там, - «хлопи, ви ідіоти, голосуйте за те, що я кажу». Хлопи бунтуються. Те, як це робив Огризко, так не робиться в міжнародній практиці. Він зруйнував систему міжнародних відносин, він не може бути патріотом. Але після його зняття з посади, з нього почали робити національного героя. Знаєте, що це мені нагадує? Це мені нагадує, як вже пробували, так, народ зробив, ви праві, народ зробив тоді, коли політики підштовхнули, почали розказувати: Ющенко - ікона. Ющенка зробили ікону, і це йому самому нашкодило. Зараз люди конкретні на Майдані стоять, я думаю, не куплені, нормальні люди, які почали теж говорити ті самі речі, значить, ми не навчилися, значить, українці три рази мають наступити на граблі, щоб щось зрозуміти. Це є одна проблема. Друга, на фоні цих подій, які були в «Нафтогазі», тощо, ми всі побачили, що, на превеликий жаль, в Україні, напевне, вільного незалежного в прийнятті своїх рішень президента нема, силові структури працюють на комерційну структуру. Це сумно, це страшно. Але те, що я побачив на тому телеканалі, не буду згадувати, це шоу імені пана Фірташа, в якому брав, на жаль, участь наш Президент, мені показало, що все у нас до президентських виборів тепер буде спокійно. Це все, це вже випускання пари, це означає, що певне перевалювання, певний перелом відбувся. Сьогодні, мені здається, і Фірташ, і ті політичні сили, які його підтримували, обслуговували, програли, програли з тріском. В цьому є свій певний позитив, тому що не може бізнес керувати владою, керувати країною, бізнес має забезпечувати економічні стандарти в цій країні податками всім і розвиватися, а влада має йому допомагати. Не має бути навпаки. Мені здається, в цьому плані певний перелом відбувся, і те, що називається влада, вона перемогла бізнес, але чи у влади вистачить розуму затриматися на якійсь точці і не починати робити принцип «горе переможеним», оце вже питання до Юлії Тимошенко. Тому що захопитися можна, а тоді буде дуже погано. І оце мене дуже серйозно турбує. У всьому іншому, знаєте, цей тиждень, він був багатий на великі новини, а от цих двох нюансів, те, що ми далі продовжуємо танцювати по тих самих граблях, перше, і друге те, що все ж таки відбувся колосальний перелом десь в тому протистоянні на верхах, який був, мені здається, ми не помітили, а мені здається, це є основне, основний підсумок минулого тижня.
Павло Кужеєв: Пане Тарасе, завтра річниця акції «Повстань, Україно», Вам не сумно?
Тарас Чорновіл: Мені сумно, мені, правда, більше сумно за акцію, коли був форум Національного порятунку, громадських комітет опору «За правду» і «Україна без Кучми», там у нас була єдина ціль - ми хотіли змінити систему в країні, ми не ставили, хто має стати президентом. Вже в «Повстань, Україно», там вже маячіли десь портрети, там, Ющенка, Тимошенко, вони вже дуже хотіли стати президентами, там вже зник здоровий хороший добрий ідеалізм. І мені вже ця друга акція, вона вже видавалася трошки більш штучною, там вже і людей кидали під той спецназ умисно, там не таке було, як рік перед тим. Але все-таки це ще була акція, де люди ще виходили на неї з захопленням. І сумно, звичайно, сумно.
Павло Кужеєв: Сьогодні таке можливо?
Тарас Чорновіл: Ми втратили, ми втратили ту віру. Тоді були мільйони людей, які могли приїхати, десь 2004 рік був останнім підсумком, а після того ті, кого привели до влади таким способом, їх зрадили. Що після того хотіти?
Павло Кужеєв: Рухаємося далі. Запитання. Прошу, пане Полохало.
Володимир Полохало: Знаєте, Ви згадали Блок Юлії Тимошенко. І я хочу так сказати, хотів Вас запитати як представника, як самостійної політичної опозиції, але Ви інформовані багато в чому. Те для мені і для Вас очевидно, я абсолютно згоден, влада перемогла бізнес. Я б сказав, по-перше, влада - це і уряд, і Верховна Рада в даному випадку, і не просто бізнес, а корумпований, олігархічний бізнес, на прикладі «РосУкрЕнерго» як корумпованої тіньової структури, як очевидно і те, що Президент позавчора став абсолютно чітко на позиції Фірташа, Хорошковського і корумпованого бізнесу.
Павло Кужеєв: Питання.
Володимир Полохало: Але ж і у вашій фракції є пан Бойко і пан Льовочкін, які вважаються, Ви їх критикували, фінансистами «Партії регіонів». І мені не зрозуміло, чому Віктор Янукович зайняв якусь абсолютно дивну позицію. Чи не означає це, що Віктор Янукович, як Віктор Ющенко, теж підтримує сьогодні «РосУкрЕнерго», Фірташа, Хорошковського і так далі?
Павло Кужеєв: Почуємо відповідь зараз.
Тарас Чорновіл: Якщо Віктор Янукович не вийде з-під впливу цих людей, йому ніколи не бути навіть кандидатом в президенти України, реальним кандидатом, він буде плестися десь в четвертих-п'ятих особах. Він має позбутися цього. А зауваження Ваше абсолютно правильне. Я, дійсно, не коректно висловився, влада перемогла бізнес, знаєте, це наші схеми, якими ми говоримо в політиці, це не бізнес, це є зливання владних інститутів зі спекулятивними бізнес-структурами, які створили свої гроші, свої маєтки на тому, що працювали з владою. Як кажуть, можна працювати сином президента і заробляти гроші, там, чи сином депутата чи ще когось. В даному випадку вони працювали як структура, яка крала при допомозі влади і для влади. Це створювалося для Росії, вони в Росії спочатку крали, потім тут для українських певних структур влади. І це є проблема. А проблема Януковича, побачимо, якщо він позбудеться цього, буде все в нього добре, і він буде нормальний президент, можливо. Не буде цього - буде катастрофа для нього.
Павло Кужеєв: Лілія Григорович?
Лілія Григорович: Я б хотіла нагадати, що «РосУкрЕнерго» - це спадок від Кучми, який перейшов до «Партії регіонів». І, слава богу, що ми цього позбулися, бо... Але ж, на жаль, сьогодні маємо іншу посередницьку структуру безпосередньо з Росією, яка називається «Газбет», побачимо, кого куди вона збуде. А питання таке. Ви міжнародник, європеєць, мене до цього часу потрясає сюжет, коли виходимо в 98-му році з Міністерства соціального захисту Швеції, виходить міністр, вітається з людьми, відкриває ключиком машину, сідає і їде. По вулицях люди в тих самих костюмах, ті самі машини йдуть по вулицях. Жодної охорони. Ви дуже ратуєте за «ширку», за широку коаліцію, але ж Ви свідомі того, що вона зіллється не заради того, щоб так було, вони зіллються заради того, щоб остаточно безповоротно отримати всю Україну для себе, український народ буде абсолютно відсунутий. Бо Ви говорите за олігархів, за бізнес, який треба відділити від влади, бізнес сидить на всіх кріслах, Тарасе, Ви це знаєте. Землегубство, це прізвище однієї людини, і величезні земельні латифундії під час мораторію на землю. Батько рейдерства, коли судами забирали і забирають дотепер, виграють, сидить у парламенті, причому у так званій демкоаліції. Тендерні оборутки, це після «помаранчевої» революції, ми стояли «Фальсифікаціям - ні, махінаціям - ні». А тендерство, рейдерство і землегубство - це такі страшні прояви, що якщо вони стануть основою діяльності «ширки», український народе, повна біда.
Тарас Чорновіл: На превеликий жаль, відразу скажу, вони стали з самого початку, з 2005 року, починаючи з початку 2005, основою діяльності, тоді ще не було слова «коаліції», тої системи, тої системи, тоді це називали «єдина помаранчева влада». Потім прем'єри мінялися, Президент лишався. При всіх них воно все було саме за тими принципами, про які говорите, у всіх фракціях вони були, і це є та найгірша проблема, що казали чесні слова, а зробили щось протилежне. Щодо машина чи щодо там якогось представника одної з фракцій, Ви мені, мабуть, даремно закидаєте, я сам їжджу машиною за кермом, іноді їжджу в метро...
Лілія Григорович: Це не про Вас.
Тарас Чорновіл: Хтось питався, якого кольору жетони, в мене десь, здається, є там в куртці, блакитного кольору, знаю, якого.
Павло Кужеєв: Олександр Чорноволенко.
Тарас Чорновіл: Але, знаєте, я вам скажу, може, я ідеаліст, але я бачу одне, що війна за мир, від якої каменя на камені не лишиться від цієї країни, яку сьогодні ведуть в тому числі і представники вашої групи «За Україну», вона фатальна для України. Можливо, я ідеаліст, але я вірю, що сьогодні дві дуже потужні формації, які десь представляють і схід, і захід України, з'єднавши свої зусилля, при тому, що вони не зливаються, не переплітаються, при системі взаємоконтролю можуть дати добрий результат. Я вірю в це. Принаймні, можливо, той не спекулятивний, не корумпований, а виробничий бізнес...
Павло Кужеєв: Двопартійна система - це тема для окремої розмови.
Тарас Чорновіл: Ні, я закінчу, це не йде мова про двопартійну. Ця система, яка бере на себе відповідальність під час кризи, буде дуже швидко тратити голоси, інші дуже швидко їх будуть набирати. Тому третя, четверта партія виникнуть дуже швидко.
Павло Кужеєв: Запитання пана Чорноволенка. Прошу.
Олександр Чорноволенко: Пане Тарасе, мені сподобалась Ваша оцінка подій в «Нафтогазі», як те, що Президент провів військові навчання, і навчання показали, що військовий переворот в країні неможливий. Це приємно, що ми стоїмо на одних позиціях. Але знов-таки, повертаючись, да, можна було голосувати за зняття Огризко, але ж не через остов Зміїний, це не привід. За те, що діяв проти уряд, антиурядові дії, будь ласка. Це було б зрозуміло. Але ж не тут. Про це йде мова. Я тільки це хотів казати, а не хотів якось розповідати про гарну діяльність чи не гарну. Ви в комітеті закордонних справ, Вам видніше. Але я хочу сказати, все ж таки відповів він Черномирдіну правильно і на користь і Президента, і Прем'єра, і України. Бо казати, що вони собачаться, це якось послу іноземної держави непристойно. То це треба, правда, висилати. Але в мене інше питання до Вас. Як Ви можете в переддень Восьмого березня казати, що Янукович може бути президентом? На Восьме березня таке казати.
Тарас Чорновіл: Ви його можете зробити президентом, тільки ви.
Олександр Чорноволенко: Не будемо, не будемо.
Тарас Чорновіл: Тільки ви. Так що тут давайте, не кажіть це до мене.
Павло Кужеєв: Зрозуміло. Залишаємо.
Тарас Чорновіл: Дозвольте буквально одну фразу по пану Огризкові. Я був противник того, щоб відставку прив'язувати до острова Зміїного, бо вона кувалася, починаючи ще з радянських часів, ця наша поразка по Зміїному, особливо в 91-му році страшний удар завдали тоді і Павличко, і Кравчук, коли зробили кілька дурниць і зламали той паритет, який був між СР і Румунією. Я противник був того, щоб прив'язувати хоч якось зняття Огризка до інциденту з Чорномирдіним, хоча як практик-міжнародник я вам скажу, слова Чорномирдіна згідно норм міжнародної поведінки заслуговують не на персона нон-грата, заслуговують на ноту протесту. Наше Міністерство закордонних справ було заліниве, щоб висловити жорстку ноту протесту з цього приводу, а почали якісь аморфні, ми десь там когось кудись готові вислати.
Павло Кужеєв: Але вже сталося так, як сталося. І Огризко вже не міністр закордонних справ. Підсумовуємо устами пана Фесенка, прошу.
Володимир Фесенко: Так от сталося, що головна тема другої половини передачі - конфлікт навколо «Нафтогазу» України, застосування Альфи. Ви знаєте, я тут зараз згадую, а коли це було в останній раз чи взагалі було таке, щоб в конфлікті між приватною структурою на такому рівні СБУ захищало приватну структуру. От я щось не згадаю.
Голос з залу: Не було.
Володимир Фесенко: Да, можливо, такого прикладу не було. Це як відповідь на цю ситуацію. І інший бік цієї проблеми. Дискусія була, хто переміг, влада чи бізнес, хто кого. А я вам скажу, і влада, і бізнес зараз програють кризі. І, на жаль, програють зокрема і тому, що влада роз'єднана. І от в конфлікті навколо «Нафтогазу», що в мене найбільше, знаєте, побоювання які виникли, як це подавалося в Європі. Вперше згадали про буферну зону, яка називається Україною. От про це треба думати зараз. Конфлікти всередині влади, влада і бізнес, які не можуть разом протидіяти кризі, це фактично проблема виживання країни. І тому і владі треба об'єднатися, владі і бізнесу треба об'єднатися для того, щоб і протидіяти кризі, і врятувати країну.
Павло Кужеєв: До президентських виборів чи після?
Володимир Фесенко: Я думаю, що вже сьогодні треба об'єднуватися. Я чому і сказав, що коли треба, можуть голосувати і по 300-400 голосів, зокрема і по економічним законопроектах. Я думаю, що треба шукати разом зараз спільну антикризову програму, виробляти її разом, і голосувати за неї.
Павло Кужеєв: Дякую. Ми звертаємо наші погляди на Хрещатик. Яна Конотоп разом з нашими небайдужими глядачами, учасниками Майдану, підсумовуємо нашу розмову. Прошу, вам слово.
Яна Конотоп: Отже, почувши аргументи, ми спробуємо відреагувати і так само певну риску підвести під сьогоднішньої дискусією. Пан Василь, напевно, почне. Будь ласка.
Пан Василь: Добрий вечір, шановна Україно, добрий вечір, студія. «Господи, Україну бережи», - так сказав наш пророк Тарас Григорович Шевченко. І вислухавши всі позиції у студії, я хотів би звернути увагу на те, налаштуватись на такі позиції, тобто, є в нас в житті в людей мораль, право і закон. І вислухавши всі вислови і обгрунтування, я хотів би сказати, що всі в студії пояснюють тільки ті позиції, які відбулися за даний тиждень, та й взагалі відбуваються в Україні. А от змінити, покращити в даній ситуації життя людей, економіку, суспільне життя в Україні, ніхто про це не сказав. Значить, я хотів би звернути увагу на декілька позицій.
Яна Конотоп: Пан Василь, якщо можна, дуже стисло.
Пан Василь: Стисло. За цю неділю відбулося майже сім знакових подій на Україні. Перерахували їх майже всі, але я хотів доповнити дві. Це перше, в понеділок направлений був лист трьох до банку, я коротко, і відбувся телеефір Президента, «Свобода слова» на «Інтері» і український форум, який проводив Семиноженко і там інші з ним товариші.
Яна Конотоп: Прошу, до чого ведете, якщо можна, дуже стисло.
Пан Василь: Я веду до того, що ці позиції дуже важливі для України. І хочу визначити перше, що...
Яна Конотоп: Пане Василь, ми зрозуміли. Давайте дамо іншим висловитися. Пан Мирон, продовжіть, будь ласка.
Пан Мирон: Добрий вечір, Україно. Сьогоднішнє ток-шоу на «Майдані», в п'ятницю ток-шоу на «Інтері», де були всі приближені до Президента, і ток-шоу Савіка Шустера, 80 приблизно процентів учасників цього ток-шоу є депутати Верховної Ради. І замість того, щоб говорити про сьогоднішнє, про провал економіки, про кризу, вони на ток-шоу, яке було в п'ятницю, лили грязь одне на одного і більше нічого, одна політика, політика, політика і ще раз політика. Сьогодні так само тут в залі сидять депутати Верховної Ради і знову 80 процентів тільки політика, тільки політика.
Яна Конотоп: Не про те говорять, тобто, на Вашу думку?
Пан Мирон: Да, не про те говорять.
Яна Конотоп: Зрозуміло. Дякую. Пан Володимир, будь ласка.
Пан Володимир: Добрий вечір, я перш за все хочу і Вас, Яна, і всіх жінок привітати з Восьмим березня. І хочу, я сам з Тернополя, і хочу відповісти на цю тему. Там були потрібні вибори, тому що дуже багато людей, більша половина області виїхала за кордон. І там дуже були потрібні вибори. Но тільки коли Юля мала там рейтинги високі, вона ті вибори, їй були вигідні вони, а коли зараз рейтинги впали її до 18%, а «Свобода» піднялася до 32%, вони їй вже не вигідні. І тому вона їх скасувала. Ще раз підкреслюю, що вона є настояща аферистка, і вона тільки лобіює свої інтереси.
Яна Конотоп: Зрозуміла думка тернополянина. Дякую. І пан Олександр, будь ласка.
Пан Олександр: Добрий вечір, Україно. Я не буду вдаватися в ті подробиці, які виникають, і в ті заперечення, які виникають між олігархами, лише скажу одне. Тільки тоді, коли ми уберемо психополітичні партії України і проведемо в Верховну Раду політико-економічні партії України... Стидно нам людям українцям, що вже 17 років, а в нас для більшості робочого класу нема тарифів. Шановні, хто просив... Далі по другому питанню. Хто просив вас, шановні, поступати в СОТ? Яка криза могла бути в Україні, коли б ви вчасно організували ринок внутрішній.
Яна Конотоп: Криза світова, не тільки в Україні.
Пан Олександр: Дякую. Світова криза через те, шановна Яночко, що вони поступили в Світову організацію торгівлі.
Яна Конотоп: Тільки Україна винна, виявляється.
Пан Олександр: Да.
Яна Конотоп: Зрозуміло, зрозуміло. Дякую. І ще пан Володимир, будь ласка.
Пан Володимир: Добрий вечір, Україно. Вітаю те, що завтра в нас все-таки день народження Шевченка, не забуваємо це. А коротенько хочу сказати в захист все-таки Огризко. То не він програв, програли ще тоді, коли вступала в Євросоюз Румунія, тоді наші дипломати здали позиції і питання Зміїного винесли в сторону, і от воно зараз нам це все і аукнулося. Передаю вітання Леоніду Макаровичу Кравчуку, не злим тихим словом згадаю. Леонід Макарович, це Ви здали Чорноморський флот, наші позиції, посадили нам росіян там, і забили лом у груди, і тепер ми цього збутися довгий час не можемо. А як з цього всього вилікувати нас, для того є «Сікноні». Пийте, українці, «Сікноні» і виздоровієте.
Яна Конотоп: Отака панацея, виявляється. Такі думки були тут на Хрещатику. Дякуємо, що вислухали. Передаємо слово студії.
Павло Кужеєв: Цікавий фінальний акорд був з Хрещатика. Тим не менше, панове і пані, буде вам цікаво дізнатися результати відповідей на те голосування, яке ми запропонували на початку нашої розмови. Перед виборами президента, кому на краще, коли державі гірше? Понад півтори тисячі дзвінків ми отримали. Отже, Януковичу - вважають 42% з тих, хто додзвонився, Ющенку - 38, Тимошенко - 20%. Отже, такий підсумок маємо Восьмого березня у день весни, кохання, краси. Дякуємо вам всім, що завітали сьогодні в цей день до нас на «Майдан». Ми почули різні думки. Сподіваємося, що вже з вівторка, коли почнеться робочий тиждень в країні, можливо, щось і зрушиться з місця в кращому напрямку. Дякуємо вам. Це було народне ток-шоу «Майдан». Я Павло Кужеєв прощаюся з вами до наступної неділі. На все добре.
Стенограма надана компанією Sourcer
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Sourcer
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
