«Комунальники» інформаційного простору

3 Квітня 2008
25112
3 Квітня 2008
15:58

«Комунальники» інформаційного простору

25112
Нацкомісія з питань захисту суспільної моралі хоче боротись за екологію наших душ. Її опоненти говорять про цензуру і «совок».
«Комунальники» інформаційного простору
За круглим столом «Проблеми захисту суспільної моралі в українському інформаційному просторі очима журналістів», проведеному «Детектор медіаю» та Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі у прес-центрі «Главред-Медіа» 3 квітня, зустрілись чиновники, науковці та журналісти. Для комісії це був один із перших «виходів у люди», адже з моменту свого заснування у 2004 році вона була одним із найбільш закритих органів. Після чергової зміни влади комісія, засновником якої є Кабінет Міністрів України, вирішила зробити свою діяльність відкритішою: з’явився офіційний сайт http://moral.gov.ua/ , апарат комісії намагається комунікувати з журналістами та громадськістю.
 
Виконувач обов’язків голови комісії, сексолог Микола Бойко, на жаль, захворів, тому комісію представляв його заступник Юрій Салюк. За його словами, беручи участь у круглому столі, він прагне спростувати деякі міфи про Національну експертну комісію, поширені у медіа. Перш за все, наголосив пан Салюк, незважаючи на те, що комісія існує з 2004 року, де-факто вона почала діяти з липня 2006-го. Її річний бюджет становить близько 3 100 000 грн, із яких 2 900 000 – фонд заробітної платні для 90 співробітників апарату, і лише близько 150 тисяч виділяється на організацію заходів, оргтехніку, витратні матеріали тощо.
 
 
Тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної експертної комісії Юрій Салюк
 
«Узурпацію апаратом функцій комісії», про яку часто пишуть журналісти, пан Салюк назвав «закладеною з моменту створення комісії у Положенні», яке не до кінця зрозуміле «не тільки тим, хто має його виконувати, але і юристам». Незважаючи на ці труднощі, комісія щороку ухвалює кількасот висновків. 85% звернень, за словами Юрія Салюка, йдуть від правоохоронних органів, 21% - від органів державної влади, і лише 0,5% - від громадян. Майже 62% звернень стосуються продукції еротичного та порнографічного характеру, 11% - пропаганди жорстокості і насильства. У 2007 році кількість кримінальних справ, порушених за статтями КК щодо пропаганди жорстокості та обігу/збуту порнографії, зросла на 33%.
 
Юрій Салюк перелічив видання, які перевіряла Нацкомісія: «Лиза», «Телегид», «Обзор», «Хрещатик», «Сегодня», «10 дней» і навіть… «Пропоную роботу». Також в об’єктиві комісії були «телепрограми, які пропагують невігластво та неповагу до батьків». Винесені негативні експертні висновки щодо рекламних роликів мобільного оператора «Джинс», «MacCoffee», «Євросеть» та щодо зовнішньої реклами білизни «Ажур».Останнє звернення комісії було адресоване співаку та музиканту Павлові Гудімову, чий останній відеокліп містить вельми відверті сцени.  
 
Завданням комісії, за словами Юрія Салюка, є робота над формуванням українських еліт – соціальних, економічних, бізнесових, інтелектуальних тощо, - а також «робота у напрямку формування національної ідеї, що будуватиметься на основі моральних принципів». Він метафорично назвав Нацкомісію «комунальниками інформаційного простору».
 
«Ми всі вийшли з тоталітарної держави, і прекрасно знаємо, що таке заборона на інформацію, як вона обмежує розвиток людини, - сказала старший науковий співробітник Інституту соціальної і політичної психології АПН Олена Ліщинська. – Тому ми вважали, що доступ до повної інформації є дуже важливим для людини. Але ми прожили в такому режимі 15 років, і бачимо, до чого це призвело. 40% населення України мають ті або інші психічні вади».
 
 
Олена Ліщинська
 
У своєму виступі пані Ліщинська закликала «відстоювати право дитини на екологію інформаційного простору». На її думку, ініціювати боротьбу за мораль повинна інтелігенція, адже це є одна з її суспільних функцій. Насамкінець пані Ліщинська сказала, що головною національною ідеєю повинні бути «якісні люди» (що викликало у присутнього на круглому столі в.о. головного редактора газети «Хрещатик» Дениса Жаркіх асоціацію з Адольфом Гітлером).
 
Журналіст і кінознавець Аксинія Куріна – противник самого існування Національної експертної комісії. «Утворення такої комісії – рецидив радянської системи, - каже вона. – Це неправильно, коли в демократичній країні забороняють фільми. Це лише ще один гачок, що дозволяє притиснути «неугодних». На думку пані Куріної, яка вже висловлювалась щодо Нацкомісії на сторінках «ТК», необхідності захищати суспільну мораль в Україні немає; немає її також в інших цивілізованих країнах, де існують «інституції, які рекомендують продукт, який не зашкодить дітям» - але нічого не забороняють. Спроби держави втручатися у діяльність ЗМІ і навіть в Інтернет лякають Аксинію Куріну: вона вважає їх «хвилею цензури».
 
 
Аксинія Куріна
 
«Забороняти фільми – аморально, - резюмувала вона. – На жаль, освічені сучасні люди перебувають у меншості, тому не можуть впливати на цей процес. Нам усім треба по краплі вичавлювати з себе «совка»!».
 
Юрій Салюк категорично заперечив: мовляв, організації, подібні до Нацкомісії, існують в інших країнах, проте там ідеться не про мораль, а про етику. Це питання спричинило чи не найбільшу суперечку за круглим столом: одні його учасники та гості наголошували, що європейські держави регулюють «моральність» медіа, інші – заперечували, посилаючись на досвід тих чи інших країн. При цьому наводились вельми суперечливі дані та приклади.  Так, голова правління товариства «Знання» Василь Кушерець наголошував, що бував у багатьох європейських країнах, відвідував «вулиці червоних ліхтарів» і бачив, як там усе погано з моральністю.
 
 
Зате Василь Кушерець вважає моральним розмовляти по мобільному просто під час круглого столу :)
 
Професор Інституту журналістики та президент Академії української преси Валерій Іванов наголосив, що навіть пуританські країни Європи та Америки останнім часом відходять від подібних обмежень. В інших країнах, наголосив він, цими питаннями опікуються переважно громадські організації, до яких державні структури деколи делегують своїх представників.
 
 
Професор Валерій Іванов
 
«Право регулюється законом, а мораль – суспільними звичками, - наголосив пан Іванов. – І мораль є надзвичайно мінливою: вона трансформується щоденно». Заступник директора Департаменту контрольно-аналітичної роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Микола Пузирей наголосив, що державне регулювання медійного простору існує в усіх країнах.
 
 
Микола Пузирей
 
«Треба регулювати, а ви хочете забороняти, - звернулась Аксинія Куріна до Юрія Салюка. – Якщо люди ходять по газону, треба заасфальтувати дорогу!». Валерій Іванов погодився з пані Куріною, що «робота комісії є нонсенсом», і наголосив, що передусім необхідно боротись не з еротикою та порнографією у ЗМІ, а із занадто відвертими сценами насильства та жорстокості, зображенням мертвих та скалічених тіл тощо. Як приклад він навів програму «Надзвичайні новини» телеканалу ICTV, де часто можна побачити трупи жертв злочинів. Із тим, що еротику дарма зробили центральним питанням захисту суспільної моралі в Україні, погодилася й пані Ліщинська.
 
Керівник «Хрещатика» Денис Жаркіх подякував Нацкомісії за її зауваження щодо публікацій із нецензурною лексикою (деякі з «25 есе про кохання»): «Ви змусили мене замислитись. Якщо із 25 есе ¾ - з матюками, то навіщо нам така сучасна українська література?». За словами Дениса, комісія може допомогти журналістам визначитись у ситуації етичної дилеми.
 
 
Денис Жарких
 
На захист комісії виступили й деякі присутні журналісти, зокрема представник асоціації «Новомедіа» та борець із гомосексуалізмом Тарас Качор, який закликав опонентів Нацкомісії «усвідомлювати відповідальність перед майбутнім».
 
Ваш автор, якому випала честь підбивати підсумки, наголосив, що не варто сьогодні ставити питання аж так гостро – «бути чи не бути», адже Національна експертна комісія робить крок назустріч суспільству, заявляючи про своє прагнення до відкритості, тож варто дати їй ще один шанс. Разом із тим, не можна не відзначити, що комісія була істотно скомпрометована, по-перше, тривалою непрозорою діяльністю, по-друге, кадровими скандалами і тим, що пан Салюк назвав «узурпацією апаратом функцій комісії», по-третє, включенням до керівного складу у минулому людей, яких навряд чи можна вважати гідними звання арбітра суспільної моралі.
 

Навряд чи доцільно сперечатися, потрібно чи ні захищати суспільну мораль: достатньо того, що значна частина суспільства відчуває потребу відгородитись від занадто агресивних матеріалів у медіа. Разом із тим, на думку вашого автора, у більшості випадків те, що експерти називають «порушенням суспільної моралі», є наслідком браку почуття міри та смаку журналістів, редакторів, продюсерів та інших людей, які творять порядок денний та контент у медіа. Позаяк медіабізнес стає дедалі відкритішим і соціально відповідальнішим, оцінка громадськості, - зокрема й справжніх моральних авторитетів, - є надзвичайно важливою для медіа. Тому, можливо, комісії варто перетворитись на впливовий і авторитетний громадський орган, що формуватиметься на основі результатів соціологічних досліджень, а не розпорядженням Кабінету Міністрів. Якщо комісія складатиметься з людей, яким громадяни довіряють судити про моральність, до її рекомендацій, навіть не підкріплених директивними повноваженнями регуляторного органу, безперечно, прислухатимуться засоби масової інформації. Тоді з органу цензури та обмеження комісія перетвориться на саморегуляційний засіб цивілізованого тиску громадянського суспільства на медіа.

 

Фото Яни Новоселової

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
25112
Читайте також
01.01.2009 13:51
Отар Довженко
40 383
16.12.2008 16:11
Отар Довженко
30 649
19.04.2008 15:40
«Телекритика»
30 094
25.03.2008 13:51
Екатерина Мясникова, для ReklaMaster.com
21 525
Коментарі
10
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Печерянин
6104 дн. тому
Варе. Відносно Джангір-огли. Як про мене, саме доречне "погоняло" (а саме так називається кличка в оточенні мера та Казбека-узбека) буде Вінні-Пук!
Йцукен
6106 дн. тому
А ще у Європі культурні, освітні передачі йдуть не вночі , як у нас на плюсах, новому... І ще там канали виробляють свою продукцію, включаючи дитячі програми. У нас - краще показувати співаючі попи або просто попи. Ну що можна взяти з дитини? Живуть же з реклами....
Йцукен
6106 дн. тому
Тут підтримаю МК. У нормальних країнах є градація та сортування телепродукції, кінопродукції тощо. В тому числі є Комісії з моралі. Як у Британії. ... Ніде немає такого безмежжя аморальної продукції, як в Україні та ще кількох країнах Єропи. Більш ніде. Навіть на польській "Культурі" є позначки "7", "12" та інші. ... Суспільна мораль - само собою. Наприклад, як вперше зявилась реклама жіночих гігієнічних прокладок на тб (супер цнотливо! не показуючи самих прокладок...) - на адресу ВВС надійшло аж 200 тисяч листів (не електронних!!!). Це було у 1992 році. Тобто чверть століття після секс.революції. .... до речі, а ще у всіх кранах нормально функціонують державні, суспільні канали. В багатьох країнах - це основні канали.
МК
6106 дн. тому
Зачекайте, Монтескьє. Ви стверджуєте, що цнотливість тих каналів, які я дивився у США та Британії була продиктована виключно моральністю власників та публіки?... А чим була тоді продиктована одночасна порнографічність багатьох каналів у закодованому доступі, але в тих самих країнах і в той самий час?... А чим продиктована одначасна переповненість порнографією інтернету? У тих самих США. Як Ви самі поясните таку суперечність? Мені просто цікаво
Монтескье
6106 дн. тому
Пан МК! Вам треба опанувати кнопочку "вимк". Бо ви дуже переймаєтесь. А на Заході насправді майже нічого не регулюють, там працює і фільтрує та сама мораль, яку в нас такі , як Ви, все хочуть втиснути в Закони, постанови та Укази. А вона або існує в суспільстві, або ні. А в нас з совкових часів голосніше за усіх репетують саме ті, хто сам не дуже порядний. Достатньо згадати, що один з авторів сумнозвісного Закону про мораль - чемпіон з аморальності та цинізму Черновецький. Не приставайте до цієї компанії, Ви ж порядна людина?
Варя
6106 дн. тому
ой, скажите, какая кличка у Джангирова, страшно интересно! Нет, честно интересно.У меня есть несколько идей, но интересно, какая за ним закрепилась.
МК
6106 дн. тому
Насправді, те, що показують українцям, просто кошмар. Може я й аморальний тип тай ще прихований гомик до того ж, але я знаю, що на каналах загального доступу (не кодованих) у США ви не побачите навіть голих тітьок. В Україні ж транслюють канали, які показують звичайне порно, за винятком самих ґеніталій. У НЕзакодованому вигляді. Те ж саме стосується сцен насильства. Коли там ріжуть чи розчленовують людей. У нас таке показують усі і постійно В Америці я такого не бачив. Може не те дивився. У Британії так взагалі -телебачення цнотливе наче це СРСР. Про що говорять наші експерти, коли стверджують, що на Заході ніхто нікого ні в чому не обмежує?
otar
6106 дн. тому
Кукринікса, я знову радий почути твою думку :)
Кукринікса
6106 дн. тому
Отаре, знову ти цього Жаркіх пхаєш. Це чмо з брудним з немитим волоссям і брудною натурою нехай перед Космосом і Казбеком розпинається про укрсучліт. Ти був на презентації згаданої Деніскою книжки? Їхня гоп-компанія виступала спонсором. Презентація була цирком в стилі Козбека. А "прадвінутиє парні" тіпо Жаркіх показали своє невігластво та "данбаскую літєратурную ерудіцію". Спитай у Лесі Ганжі.
Мерседес
6106 дн. тому
Общеизвестно, что самые большие ханжи в старости - те, кто развратничал в молодости. Антисемиты - полукровки, а гомофобы - скрытые или латентные гомосексуалисты. У кого что болит, тот о том и говорит. Вспомним, хотябы Джангирова и его кличку...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду