Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023 року, друге і перше півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

На кінець 2024 року в штаті Держкомтелерадіо працює 78 працівників. Держком третій рік повномасштабної війни продовжує координувати й контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, мобілізаційного завдання. Веде щотижневий моніторинг руйнувань та ушкоджень підприємств галузі під час російської агресії, готує звіти про це для Мінекономіки.

Пріоритетними напрямами в роботі Держкомтелерадіо на 2024 рік визначено розвиток книговидавничої галузі та перешкоджання обігу друкованої продукції антиукраїнського змісту на території України. Держком продовжує вести Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції; сприяє благодійним книжковим акціям, організовує роботу комітетів з присудження чотирьох державних премій в інформаційній і літературній галузях тощо.

Виконуючи рекомендації РНБО, Держком восени відмовився від використання телеграму.

• Читайте також: Чому я відмовився від телеграму. Власний досвід аналітика ЦЕДЕМ

З 2025 року у відомства скорочується кількість бюджетних програм.

У грудні Держкомтелерадіо підбив підсумки комунікаційної кампанії про євроінтеграційні кроки України, мета якої — підвищити рівень обізнаності громадян держав — членів Європейського Союзу та України про євроінтеграційні кроки та здобутки України за час повномасштабного вторгнення Росії, стійкість і розвиток нашої держави під час війни, переваги для ЄС від майбутнього набуття Україною членства в ЄС. На 2025 рік коштів на бюджетну програму «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» не передбачено.

Бюджет на 2025 рік

У Держкомтелерадіо з 2025 року скоротиться кількість бюджетних програм із семи до п’яти. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який парламент ухвалив 19 листопада, а президент підписав 28 листопада цього року, Держкомтелерадіо на виконання п’яти бюджетних програм передбачені видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 2 261,4 млн грн. З них:

• 57,4 млн грн — за КПКВК 3802010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення». У порівнянні з 2024 роком видатки зменшені на 0,2 млн грн (знято кошти з оплати послуг (крім комунальних), придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю);
• 24,0 млн грн — за КПКВК 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері медіа, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності». У порівнянні з минулим роком сума менша на 12,2 млн грн, із яких 12,0 млн грн складають капітальні видатки, які були передбачені ДНУ «Книжкова палата Україна ім. Івана Федорова» на здійснення капітального ремонту сховища, необхідного для потреб зберігання обов’язкового примірника видань, та 0,2 млн грн — поточні видатки;
• 1,6 млн грн — за КПКВК 3802050 «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері медіа, окремих суб’єктів у сфері друкованих медіа», видатки залишилися на рівні 2024 року;
• 2 175,0 млн грн — за КПКВК 3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України», що більше на 325,0 млн грн у порівнянні з минулим роком. При опрацюванні проєкту бюджету на 2025 рік Міністерством фінансів України були враховані пропозиції АТ «НСТУ» щодо вкрай необхідних додаткових коштів на виробництво телерадіопрограм, оплату послуг із трансляції телерадіопрограм і сплату ліцензійного внеску за придбання прав трансляції Олімпійських ігор 2026—2032 років;
• 3,4 млн грн — за КПКВК 3802130 «Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, і премій в інформаційній галузі» видатки залишилися на рівні 2024 року.

Водночас не передбачено бюджетної програми за КПКВК 3802390 «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», торік було 5,4 млн грн.

Також не передбачені видатки за загальним фондом на бюджетну програму за КПКВК 3802040 «Підвищення кваліфікації працівників суб’єктів у сфері медіа в Укртелерадіопресінституті».

Річ у тім, що з 2025 року Міністерством фінансів запропоновано новий механізм реалізації реформи системи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а саме — Міністерство освіти та науки визначено єдиним державним замовником на підвищення кваліфікації кадрів, у зв’язку з чим фінансування Укртелерадіопресінституту тепер перебуває у руках МОНУ. Очевидно, виборювати це фінансування тепер доведеться на конкурсних засадах.

• Читайте також: Бюджет-2025: менше грошей на культуру, більше — на захист інформації, фінансування телемарафону — на рівні цього року

Нагадаємо, на 2024 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Держкомтелерадіо на виконання семи бюджетних програм були передбачені видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 1 млрд 962,9 млн грн.

Блокування обігу друкованої продукції антиукраїнського змісту на території України

Як один із виконавців Стратегії інформаційної безпеки до 2025 року Держкомтелерадіо продовжував здійснювати моніторинг видавничої сфери держави-агресорки, республіки Білорусь і тимчасово окупованої території України, оперативно виявляв факти випуску у світ антиукраїнської видавничої продукції. За результатами моніторингу ведеться Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію Незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Нагадаємо, основним призначенням Переліку є інформування суб’єктів господарювання, правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб про те, що розповсюдження включених до нього видань може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України.

Держкомтелерадіо у другому півріччі продовжував здійснювати моніторинг українського сегмента мережі інтернет щодо наявності в книготорговельній мережі книжкових видань, виготовлених та/або випущених у світ видавництвами держави-агресорки та республіки Білорусь, розповсюдження яких заборонено відповідно до статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу» в Україні.

«За підсумками цього моніторингу встановлено факти незаконного розміщення в інтернеті комерційних пропозицій щодо продажу заборонених видань 45 українськими інтернет-магазинами. Виявлену видавничу продукцію держави-агресорки та республіки Білорусь видалено з зазначених ресурсів. Також виявлено понад тисячу пропозицій щодо реалізації російської та білоруської продукції продавцями на маркетплейсі Stylus.ua. У зв’язку з цим адміністрації маркетплейсу запропоновано самостійно видалити інформацію про заборонені видання та попередити продавців про передбачену законом відповідальність за провадження незаконної діяльності у видавничій справі. Повторним моніторингом встановлено, що адміністрація цього ресурсу поступово позбавляється від “токсичних” комерційних пропозицій», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Олег Наливайко  

За його словами, у другому півріччі, завдячуючи зокрема і заходам Держкомтелерадіо, припинено протиправну діяльність із реалізації видавничої продукції держави-агресорки в 11 стаціонарних книжкових магазинах у Києві та восьми магазинах інших міст України (Полтаві, Харкові, Запоріжжі та Фастові).

Іноді під час реалізації своїх штатних завдань Комітет виявляє сайти, які загрожують національній безпеці, тоді обов’язково інформує про ці ресурси правоохоронні органи.

Продовжується співпраця Комітету з Prom.ua. Адміністрація маркетплейсу відповідально ставиться до необхідності очищення книготорговельної мережі від ворожої продукції. Наразі видалено з інформаційних ресурсів, що виявлені Держкомтелерадіо, 4340 найменувань видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресоркою та республікою Білорусь (4167 та 173 найменувань відповідно). Суб’єктам електронної комерції надіслано попередження щодо неприпустимості діяльності у видавничій справі з порушенням вимог українського законодавства. Загалом з квітня 2024 року завдяки налагодженій співпраці з Prom.ua Держкомтелерадіо припинено розповсюдження понад шести тисяч найменувань видавничої продукції держави-агресорки та республіки Білорусь. Про це «Детектору медіа» повідомили в Держкомтелерадіо.

«Програмне забезпечення маркетплейсу Prom.ua містить алгоритм, який відсікає спроби розміщення пропозицій продажу будь-якого забороненого товару, зокрема й книжкової продукції. Однак завжди знаходяться охочі “пройти поміж крапельками”. З несумлінними продавцями, які після видалення неправомірних комерційних пропозицій намагаються розмістити їх повторно, маркетплейс припиняє співпрацю», — уточнив Олег Наливайко.

Попри повномасштабну війну, Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зростає. Загалом у 2020 році до Держреєстру було внесено 194 суб’єкти видавничої справи; у 2021 році — 335; у 2022 році — 152; у 2023 році — 308; у 2024 році — 192 суб’єкти видавничої справи. Це свідчить про те, що навіть під час війни динаміка щодо кількості осіб, які хочуть займатися книговидавничим бізнесом і книгорозповсюдженням, суттєво не змінилася.

Станом на грудень 2024 року до Держреєстру внесено 8585 суб’єктів видавничої справи: 6319 — юридичних осіб та 2266 — фізичних осіб-підприємців. Якщо порівняти цю статистику з даними 1 лютого 2022 року, які були оприлюднені напередодні широкомасштабного вторгнення Росії, кількість видавців і книгорозповсюджувачів в Україні зросла на 621 особу. Навіть в областях, які перебувають під постійними обстрілами росіян, відстежується зростання: в Харківській області за роки воєнного стану суб’єктів видавничої справи стало більше на 63 особи, у Дніпропетровській — на 42, Запорізькій — на 6, Миколаївській — на 4. Лідерами у зростанні кількості зареєстрованих видавців і книгорозповсюджувачів за час воєнного стану стали Київська область (+213 осіб) і Київ (+66 осіб), повідомили в Держкомтелерадіо.

Співвідношення українськомовних і російськомовних видань в Україні з кожним роком зменшується щодо останніх. Згідно з інформацією Книжкової палати України імені Івана Федорова, станом на грудень 2024 року опрацьовано 11099 обов’язкових примірників видань, що надійшли до наукової установи. З них російською мовою 408 примірників — це 3,67% від загальної кількості; українською мовою 9662 примірники — це 87,05% від загальної кількості опрацьованих видань. Більш вичерпні статистичні дані будуть оприлюднені у першому кварталі 2025 року.

Щодо Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію Незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, то у другому півріччі 2024 року він збільшився на 89 найменувань друкованої продукції. Станом на грудень 2024-го у ньому налічується 542 видання.

«Зауважу, що Держкомтелерадіо після 24 лютого 2022 року не виявив жодної спроби реалізації в Україні видань, внесених до цього Переліку. Цей Перелік не є підставою для застосування санкцій до осіб, причетних до їхнього випуску у світ. Він скоріше слугує джерелом інформації при відборі кандидатів на застосування санкцій. Тобто чим більше видань внесено до Переліку, тим більше у їх видавця шансів потрапити під санкції. Фіксуючи протиправну діяльність юридичних осіб держави-агресорки, Держкомтелерадіо подає через Службу безпеки України до РНБО України свої пропозиції щодо застосування проти них персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Остаточне рішення ухвалює РНБО», — пояснив голова Держкомтелерадіо у коментарі «Детектору медіа».

Він також додав, що запуск інформаційно-комунікаційної системи «Є-видавець» перебуває на фінальній стадії.

Проблеми з наданням нової адмінпослуги

Згідно з Законом України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» Держкомтелерадіо запровадив нову адміністративну послугу — надає свідоцтво про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди винятково як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами. Це дає підприємцям право отримати відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин). Але, на жаль, дуже мало підприємців скористалися цією послугою.

Станом на 20 грудня Держкомтелерадіо розглянув 40 заяв. У 2023 році було видано три свідоцтва про відповідність, у 2024-му — два свідоцтва. Переважна більшість заявників отримала повідомлення про залишення заяви без розгляду із переліком конкретних недоліків, після усунення яких розповсюджувач книговидавничої продукції має право повторно звернутися до Держкомтелерадіо для отримання свідоцтва про відповідність. Як повідомили в Комітеті, заявники подали документи не в повному обсязі або їхні документи не відповідали вимогам законодавства.

Співпраця з парламентським комітетом

Держкомтелерадіо тісно співпрацює з парламентським комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики. Керівництво Держкомтелерадіо 17-18 жовтня 2024 року взяло участь у виїзному засіданні парламентського комітету в Полтаві та Харкові, де розглядалися питання: «Стан реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляд реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики» та «Стан і перспективи українського книговидання і книгорозповсюдження». За результатами виїзного засідання парламентський комітет ухвалив відповідні рекомендації Кабміну, центральним і місцевим органам виконавчої влади.

Крім того, Держкомтелерадіо був долучений до законотворчої діяльності. Держком надав свої пропозиції та зауваження до законопроєкту № 12111 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа», який був зареєстрований у жовтні. Ці пропозиції були частково враховані. Слід зазначити, що законопроєктом передбачено зміни до статті 48 Закону України «Про медіа» в частині того, що суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані безоплатно надсилати до Національної ради телебачення і радіомовлення на її запит контрольний примірник конкретного випуску відповідного друкованого медіа у друкованій або електронній (за наявності) формі, а також безоплатно надсилати примірники в інші державні установи згідно з Законом України «Про обов’язковий примірник документів».

Водночас Держком надав пропозиції до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про обов’язковий примірник документів”», відповідальним розробником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК), щодо скорочення переліку одержувачів обов’язкового безплатного примірника видань.

Стипендії дітям журналістів

Держкомтелерадіо брав участь у підготовці указу Президента про призначення стипендій дітям журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків. Цього року стипендії отримали четверо дітей. Відповідно до вимог Порядку призначення стипендій дітям журналістів, що затверджений Указом Президента України від 30.04.2002 № 428, пропозиції щодо їх призначення подаються уряду Держкомом разом із клопотаннями професійних або громадських об’єднань журналістів і відповідним переліком документів.

«У 2024 році надійшло чотири клопотання про призначення таких стипендій. Тому Указом Президента України від 16 вересня 2024 № 637 було призначено стипендії глави держави чотирьом дітям загиблих медійників. У разі подання професійними та громадськими об’єднаннями більшої кількості клопотань і документів Держкомтелерадіо невідкладно розгляне їх і підготує пропозиції Міністерству культури та стратегічних комунікацій України для подальшого розгляду урядом», — сказав Олег Наливайко.

Порядок призначення стипендій оприлюднено на офіційному вебсайті Держкомтелерадіо у розділі «Соціальний захист журналістів» під рубрикою «Стипендії Президента України дітям журналістів, які загинули у зв’язку з виконанням службових обов’язків».

Нагадаємо, відповідно до моніторингу ІМІ загиблих журналістів під час війни 12.

Функції з управління корпоративними правами держави в статутному капіталі АТ «НСТУ»

Держкомтелерадіо впродовж другого півріччя 2024 року ухвалював управлінські рішення, які стосуються погодження передачі в оренду (найм) нерухомого та рухомого майна АТ «НСТУ», яке внесене до статутного капіталу АТ «НСТУ», а також щодо погодження відчуження майна Суспільного, яке внесене до його статутного капіталу. Загалом Держком у 2024 році видав понад 60 наказів.

У грудні 2024 року Держкомтелерадіо відкрив рахунок у цінних паперах у депозитарній установі для розміщення 100% простих іменних акцій АТ «НСТУ».

На кінець 2024 року Кабмін так і не вніс зміни до Статуту АТ «НСТУ», які напрацьовувалися у 2022-23 роках. Зміни необхідно було внести у зв’язку з ухваленням Верховною Радою низки законів: «Про акціонерні товариства», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки», яким внесено зміни до законів України «Про акціонерні товариства» та «Про управління об’єктами державної власності» в частині визначення повноважень Кабінету Міністрів у сфері управління об’єктами державної власності.

Наглядова рада Суспільного розробила та надіслала Держкому проєкт нової редакції Статуту АТ «НСТУ» для підготовки проєкту постанови Кабміну, його подальшого погодження із зацікавленими органами та внесення на розгляд уряду.

Держком підготував проєкт постанови Кабміну «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», яким пропонується внести зміни до Статуту АТ «НСТУ», виклавши його в новій редакції. Зокрема, приведено термінологію Статуту у відповідність до законодавчих актів України; визначено структуру й органи управління АТ «НСТУ»; переглянуто норми щодо виключної компетенції загальних зборів; передбачено порядок роботи, прав та обов’язків корпоративного секретаря; врегульовано питання щодо майна; визначено порядок формування Редакційної ради та її повноважень, а також основних вимог Редакційного статуту та поширення програм тощо.

Наразі проєкт Статуту отримав експертний висновок Ради Європи та перебуває на розгляді Кабінету Міністрів.

Робота підприємств, які входять до сфери управління Держкомтелерадіо

До сфери управління Держкому входить низка підприємств та установ, зокрема й АТ «Укрвидавполіграфія», Укртелерадіопресінститут, студія «Укртелефільм». У другому півріччі 2024 року всі ці підприємства та установи працювали у штатному режимі.

За словами Олега Наливайка, АТ «ДАК “Укрвидавполіграфія”» залишається одним із лідерів вітчизняної видавничо-поліграфічної галузі. Попри те, що найпотужніше підприємство компанії АТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”» перебуває щодня під російськими обстрілами, воно продовжує працювати, випускаючи книги й іншу багатосторінкову друковану продукцію, зокрема підручники для освітніх закладів України. За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну фабрика надрукувала 11 362 000 примірників книжок.

«Сьогодні майже кожну п’яту книгу з тих, що виготовляються в Україні, випущено на Харківській книжковій фабриці «Глобус». 80 відсотків вітчизняної книжкової продукції для дітей друкується саме тут. Це, зокрема, книги видавництв ТОВ «Видавничий дім “Освіта”», ДПІІ «Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”», ТОВ «Видавництво Старого Лева», ТОВ «Видавництво Фоліо», ВЦ «Академія» тощо. «Укрвидавполіграфія» стало нашим головним партнером у реалізації благодійної акції «Українським дітям — українську книгу». Саме воно першим надало свої книжки та складські приміщення, куди видавці з усієї України безплатно відправляли свої видання. Саме воно розробило логістику, залучило волонтерів для доставлення книг у міста України та за кордон», — сказав Олег Наливайко.

Олег Наливайко  

Для поповнення благодійного книжкового фонду АТ «ДАК “Укрвидавполіграфія”» у 2024 році випустило спільно з чернівецьким «Видавництвом 21» шість книг сучасних українських авторів накладом майже 100 000 примірників із грифом «Не для продажу», які також було безплатно поширено в межах акції, повідомили в Держкомі.

Важливою подією 2024 року стало видання книги британсько-української письменниці Анни Шевченко «Навколо війни через 20 історій» («Around the war in twenty stories»). Її теж безплатно надрукувала у межах благодійної акції Харківська книжкова фабрика «Глобус». Авторка подарувала примірники книги представникам політичної еліти Великої Британії, а також публічним бібліотекам. Частину накладу було продано. Всі кошти від реалізації книги було спрямовано на волонтерські проєкти в Україні.

Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси під час повномасштабної війни запровадив навчання для службовців Сил оборони, ЦОВВ, воєнних журналістів і працівників місцевих медіа на деокупованих територіях. Загалом у 2024 році тут пройшли навчання та підвищили кваліфікацію 700 фахівців. «Таким чином повністю виконано річний план за бюджетною програмою. Враховуючи виклики часу та обставини, у яких опинилася країна після початку повномасштабної агресії, всі навчальні програми Укртелерадіопресінституту було адаптовано під потреби боротьби з ворогом в інформаційному просторі», — сказав голова Держкомтелерадіо.

Державне підприємство «УСТФ “Укртелефільм”» не припиняє творчу діяльність, попри багаторічні судові процеси. Зараз триває робота над двома проєктами. Зокрема, завершується робота над документальним фільмом «Варшавські храми. Відродження заради майбутнього» з циклу «Путівник прочанина». Також розпочато підготовку до зйомок документального фільму «Іван Світличний і його Надія». Це другий фільм циклу «Шістдесятники». Нагадаємо, що перший фільм із цього циклу (трисерійний телефільм «Григір і Григорій Тютюнники») було завершено і презентовано 2024 року.

Також триває перетворення державного підприємства «УСТФ “Укртелефільм”» на акціонерне товариство. Нагадаємо, відповідно до закону «Про суспільні медіа України» після перетворення студія має об’єднатися з АТ «НСТУ».

Держкомтелерадіо відмовився від телеграму

Рішення про припинення використання месенджера «Телеграм» у роботі Держкомтелерадіо ухвалено у зв’язку з рекомендаціями Національного координаційного центру кібербезпеки, РНБО. На засіданні 19 вересня 2024 року центр розглянув питання щодо мінімізації кіберзагроз, пов’язаних із використанням цього месенджера, та прийняв відповідне протокольне рішення, яке передбачає обмеження телеграму як засобу комунікації в державних установах. Це рішення спрямоване на посилення інформаційної безпеки та запобігання потенційним загрозам, пов’язаним із несанкціонованим доступом до даних. Держкомтелерадіо наказом від 2 жовтня 2024 № 249 заборонив використання месенджера «Телеграм» у своїй роботі. «Для інформування громадськості про діяльність відомства ми ніколи не використовували телеграм. У Держкомтелерадіо є офіційний сайт, нова версія якого запрацювала 2021 року, а також верифікована сторінка відомства у Facebook», — сказав Олег Наливайко.

Благодійні книжкові акції та культурно-мистецький проєкт «Невидимі сторінки»

Започаткована 15 березня 2022 року Держкомтелерадіо спільно з Офісом президента та Мінкультури та страткомунікацій, Міністерством закордонних справ благодійна акція «Українським дітям — українську книгу!» триває донині.

9 грудня 2024 року минуло 1000 днів її реалізації. За цей час доставлено понад 1 млн книг у міста України та 32 країни світу, відкрито близько 300 «Українських книжкових поличок».

У межах акції в бібліотеках України було замінено понад 50 тис. російської літератури на українську. Триває наповнення шкільних бібліотек українською художньою літературою: книжки отримали Черкаська, Запорізька Миколаївська, Рівненська і Харківська області та 11 освітніх центрів державної установи «Школа супергероїв». Зокрема, у листопаді 2024 року освітнім закладам Харківщини було передано 12 250 примірників навчальної літератури, частина з яких надійшла у харківські метросадки — адаптовані дитячі садки, які відкрито на п’яти підземних станціях Харківського метрополітену.

Книжкова благодійна акція знайшла продовження в ініціативах «Українським захисникам — українську книгу» й «Українській молоді — європейську книгу».

Для моральної підтримки наших захисників цього року прикордонникам Сумської, Чернігівської областей передано понад 2 тис. примірників української літератури. Раніше близько 2 тис. книг було доставлено до госпіталів, де військові проходять реабілітацію.

Ще у листопаді 2022 року в День української писемності та мови стартувала ініціатива «Українській молоді — європейську книгу», яку підтримали міжнародні партнери.

У 2024 році видавництво «Антологія» за підтримки Українського інституту книги реалізувало культурно-мистецький проєкт «Невидимі сторінки» для популяризації читання шрифтом Брайля. Держкомтелерадіо активно підтримав цю ініціативу, яка сприяє доступу людей із порушеннями зору до інформації, наукової та художньої літератури. Доступність шрифту Брайля, його використання та випуск такої літератури є важливим кроком на шляху до створення безбар’єрного суспільства.

Традиційні конкурси й премії Держкомтелерадіо.

Завершення скандалу щодо премії Рильського

Держкомтелерадіо протягом 2024 року продовжував організовувати роботу комітетів із присудження чотирьох премій: в інформаційній галузі — премії імені Івана Франка та імені В’ячеслава Чорновола; в галузі літератури та мистецтв — премій Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського та імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей і юнацтва.

Премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності цього року було присуджено:

• Євгену Акимовичу та Йосипу Бурчо за збірку публіцистичних творів «Діалоги про Україну» (номінація «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації»);
• Андрію Тітку, Аллі Скорик, Миколі Іванчику, Олександру Поліщуку, Дмитру Сахону за документальний фільм «Битва за Чернігів» (номінація «За кращий твір у телевізійній сфері»);
• Вадиму Карп’яку, Оксані Мороз, Катерині Гольцберг, Лідії Смолі, Юлії Загоруйко за програму «ППО. Протипанічна оборона» (номінація «За кращий твір у радіомовній сфері»);
• Ігорю Медведю за монографію «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з духовенством» (номінація «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»).

Премію імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджено Михайлу Сидоржевському за книгу «На межі світла і пітьми».

1 листопада 2024 року було завершено прийом клопотань на участь у конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2024 рік.

На розгляд Комітету з присудження премії у 2024 році надійшло 57 творчих робіт у чотирьох номінаціях:

• у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» — 33 роботи, що вийшли друком в 15 українських видавництвах та одна книга видавництва з міста Каунас (Литва);
• у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» за премію змагатимуться ілюстратори 15 книг видавництв «Ранок», «Вік», «Час майстрів», «Віват», а також «Академії української преси»;
• у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» висунуто 8 театральних вистав. Це роботи театральних колективів із Києва, Полтавщини, Херсонщини, Вінниччини, Закарпаття, Миколаївщини, Тернопільщини;
• у номінації «Художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва» висунуто один анімаційний мультсеріал.

Засідання Комітету з присудження премії планується після затвердження складу Комітету з цієї премії.

1 листопада 2024 року завершився також прийом клопотань на участь у конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів імені Максима Рильського за 2024 рік. На здобуття премії надійшло 12 робіт у двох номінаціях: за переклад українською мовою творів видатних закордонних авторів (9 творів); за переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу (3 твори). Претендентів на лауреатство Комітет із присудження премії рекомендуватиме визначати вже на початку 2025 року.

Восени завершилася неприємна історія щодо присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2023 рік, яка тривала з січня. Після завершення всіх узгоджувальних процедур розпорядженням Кабінету Міністрів від 12 листопада 2024 року № 1111-р присуджено премію:

• у номінації «За переклад українською мовою творів видатних закордонних авторів» Володимиру Литвинову — за переклад з латини українською твору «Тускуланські бесіди. Про обов’язки» Марка Туллія Ціцерона;
• у номінації «За переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу» – Ендрю Шеппарду, Дмитру Дроздовському — за переклад з української англійською мовою збірки дитячих творів «Ірпінь — мій дім».

Нагадаємо, 24 січня 2024 року Держкомтелерадіо оголосив переможців премії імені Максима Рильського за 2023 рік. У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» нагороду мали отримати головний редактор видання «Всесвіт» Дмитро Дроздовський і британський редактор Ендрю Шеппард за переклад англійською збірки дитячих поезій «Ірпінь — мій дім» (видавництво «Саміт-Книга»). З критикою цього рішення виступив член комітету премії, науковець і перекладач Максим Стріха та вийшов зі складу комітету. На його думку, премією відзначили «працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає».

Кабмін повернув проєкт присудження премії на доопрацювання до Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП), а міністерство перенаправило до Держкомтелерадіо. Як пояснили у Держкомі, премію імені Рильського присуджує Кабінет Міністрів на підставі пропозицій та рекомендацій Комітету з присудження.

У підсумку Ендрю Шеппард, Дмитро Дроздовський таки отримали премію Рильського.

Співпраця з донорами, міжнародними організаціями

Нагадаємо, Держкомтелерадіо не отримує донорської допомоги, проте від імені держави виступає бенефіціаром чотирьох проєктів у інформаційній і медіасферах, які здійснюються в Україні в рамках міжнародної технічної допомоги.

Протягом другого півріччя 2024 року було зареєстровано два нових проєкти міжнародної технічної допомоги: «Програма партнерства у галузі масмедіа в Україні (UMPP)» та «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні». Перший проєкт фінансується Державним департаментом США через відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні та адмініструється Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). У рамках програми партнерства пропонується обмін професійним досвідом із можливістю стажування українських журналістів і медіаменеджерів у американських редакціях і візити американських медіапредставників до українських редакцій. Метою проєкту є створення і розвиток довготривалих стосунків між обраними однаковими за розміром друкованими, телевізійними, інформаційними агентствами США та України та між окремими фахівцями, які працюють на такі агентства.

Зареєстрований цього року проєкт «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» фінансує Рада Європи. Реципієнт проєкту — АТ «НСТУ». Метою проєкту є сприяння плюралістичному медійному середовищу та посилення гармонізації правової бази й політик щодо свободи слова, свободи медіа та доступу до інформації в Україні відповідно до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу протягом російської агресії проти України й періоду відновлення.

Інші проєкти, бенефіціаром яких від імені держави є Держкомтелерадіо, — це «Медійна програма в Україні» та «Проєкт розвитку потенціалу Суспільного мовника України».

«Медійна програма в Україні» фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку, виконавцем проєкту є Internews Network. Метою проєкту є посилення актуальної для суспільства ролі медіа у демократичних процесах в Україні, розширення доступу громадян до якісної інформації для протидії негативному зовнішньому впливу та підтримці європейської інтеграції.

Щодо «Проєкту розвитку потенціалу Суспільного мовника України»: зараз реалізується його друга фаза. Метою є зміцнення структури та функціонування АТ «НСТУ» у забезпеченні безперебійного надання неупередженої та достовірної інформації. Партнером із розвитку цієї програми виступає уряд Японії, виконавцем — Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), реципієнтом — АТ «НСТУ».

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа». Джерела фото: comin.gov.ua, ГО «Реформація», pixabay.com, Ігор Васильєв, Максим Поліщук