У Києві відбулася презентація книги-дослідження «Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо війни і Донбасу», яка розвіює поширені стереотипи про жителів українського Сходу та причини початку війни на Донбасі у 2014 році.

Як повідомляє «Реальна газета», презентація пройшла за сприяння «Східноукраїнського центру громадських ініціатив».

Книга присвячена розвінчанню міфів, пов’язаних з війною, і створених російською пропагандою для того, аби розколювати українське суспільство. У збірці проаналізовано та спростовано хибні уявлення про жителів Донбасу і початок війни у 2014 році, причини, з яких люди отримують російські паспорти і лишаються в окупації, про тамтешні реалії, про полон та проблеми цивільних полонених.

Автори розповіли, які настрої були на Донбасі в 2014 році та показали роль Росії у прихованому провокуванні збройної агресії.  В книзі описано, як Росія працювала над тим, щоби перебільшити чисельність проросійських мітингів та видати настрої їх учасників за домінуючі в місцевих громадах. В «протестах» брали участь завезені росіяни. Про це свідчать спогади мешканців різних міст Донбасу. Самі очільники окупаційних структур згадували щонайменше про 500 росіян, яких завезли для участі в «народних» протестах. Активно залучався адмінресурс. Ті ж самі люди гастролювали по мітингах у різних  містах. Водночас, невеликі населені пункти не збирали великої кількості прихильників «русской вєсни», що наводить на думку, що їх оминули в організаційному сценарії.  

У книзі йдеться про те, що прихильники відділення від України не мали власної, не трансльованої Росією, ідейної єдності та спільного бачення розвитку подій і часто конфліктували між собою. Підіграти Росії допомогло й те, що українські протести, які були не менш масовими ніж ті, що організовували росіяни, не отримали належного висвітлення в ЗМІ, а українські правоохоронні органи зіграли роль декорації і не втручалися в події.

У розділі, присвяченому тому, як насправді проголосували на так званому референдумі описується, що проросійські структури формували уяву про його масовість.  Картинка для ЗМІ з чергами створювалась через малу кількість відкритих “дільниць” та багаторазові «голосування» одних і тих же осіб. В самих “бюлетенях” не було чітко зрозуміло за що саме голосують люди, були навіть випадки коли в Луганській області в них зазначалася Донецька. І що найголовніше – реальна статистика показує, що ідеї відділення не мали підтримки більшості населення.

Книга також містить нарис про те, як описані проблеми розкриваються в контексті повномасштабного вторгнення.

Серед інших у книзі підіймається питання, яке дало назву окремому розділу: «Отримання окупаційного паспорта: злочин чи необхідність?». У розділі розповідається, як проходила примусова паспортизація з 2014 року і як вона розгортається після 2022-го. Вказуються причини, з яких українські громадяни змушені отримувати паспорти РФ, розповідається про те,  чи є можливість у людей в окупації від цього відмовитися.

Серед проблем, які виникли у 2014 році і отримали новий розвиток після повномасштабного російського вторгнення, є і питання пенсійного забезпечення українців на окупованих територіях. Українці до початку великої війни отримання пенсій жителями окупованих територій Сходу часто сприймали негативно. Учасники презентації повідомили, що зараз на новоокупованих територіях питання отримання українських пенсій знову постало гостро. Деякі родини виживають виключно через те, що отримують пенсійні виплати, оскільки не мають інших джерел заробітку через відмову в отриманні російського паспорту.

Як зазначає «Реальна газета», важливою складовою обговорення книги стало питання про те, чи лишаються на окупованих територіях люди, які підтримують Україну, і скільки їх. Учасники презентації розповіли, що і на територіях які окуповані вже 10 років, і на новоокупованих, люди бояться висловлювати свої проукраїнські настрої. Між собою говорять про них дуже обережно і завуальовано та намагаються групуватися з тими, хто підтримує Україну. В книзі цьому питанню присвячений окремий розділ. Також автори описують історії українців, які не просто лишаються жити в окупації, а й допомагають українським спецслужбам та ЗСУ.

Збірка створена на основі інтерв’ю, проведених фокус груп, а також даних з відкритих джерел.

Читайте також:

• ЄСПЛ визнав, що Росія контролювала окуповані частини Донбасу з 2014 року
• Владислав Селезньов: «Коли у 2014-му виходили з Криму, ми розуміли, що скоро буде війна»

Фото: ілюстративне/з відкритих джерел