Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про проведення дискредитаційної кампанії проти ухвалення в цілому законопроєкту №8371 про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих з Російською православною церквою (РПЦ). Відповідну заяву комітету опубліковано на сайті парламенту. 

«Комітет вкрай здивований нічим не обґрунтованими псевдокритичними зауваженнями, що останнім часом лунають... з боку різних коментаторів. Із цих заяв складається стійке враження, що ці фахівці, по-перше, не читали текст законопроєкту до другого читання, по-друге, намагаються дати йому оцінку з релігійних позицій, хоча... релігії зазначений проєкт закону не стосується», — йдеться в заяві комітету. 

Комітет також вважає необґрунтованою критику на адресу законопроєкту з боку Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Народні депутати нагадали, що всі законодавчі пропозиції Держслужби з етнополітики збережено в тексті законопроєкту в першому читанні, а до другого враховано величезну кількість важливих поправок авторства Держслужби. 

«Комітет не здивований і був готовий до шаленої кампанії з дискредитації закону з боку лобістів й агентів впливу однієї з українських церков, щодо якої є попередні стійкі підстави вважати, що вона має приховані зв'язки з "рпц". Ба більше, саму цю кампанію комітет розцінює як "явку з повинною" з боку церкви, яка публічно заявляє про розрив своїх зв'язків з "рпц", але при цьому чомусь, як чорт ладану, боїться законопроєкту про заборону цієї злочинної організації», — наголошується в заяві. 

У комітеті також наголосили, що всі намагання налякати народних депутатів міжнародним тиском є не більше ніж інформаційно-психологічними операціями, що підтверджують колеги-парламентарі з країн Заходу. 

«Запевняємо всіх "московських солов’їв", які годуються з долонь кремля і його олігархів та поширюють ці фейки за кордоном і в Україні, що спроби шантажу українських політиків лише зміцнюють наше бажання довести законопроєкт 8371 до ухвалення Верховною Радою України у другому читанні й у цілому», — йдеться в заяві. 

Окрім цього, комітет попросив українські та зарубіжні ЗМІ у своїх матеріалах враховувати суть і зміст законопроєкту. 

За інформацією Інтерфакс-Україна, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті закликала Верховну Раду усунути до другого читання низку недоліків у законопроєкті. 

«До другого читання до законопроєкту №8371 було подано понад 1200 поправок, серед яких, поряд з конструктивними пропозиціями, була велика кількість законодавчого спаму, відвертих нісенітниць, конструкцій, які перекручували первісний задум проєкту закону, а також пропозицій, неприховано спрямованих на повне знищення законопроєкту, на неможливість його реалізації і, зрештою, на дискредитацію України на зовнішній арені», — йшлося в повідомленні Держетнополітики. 

• Читайте також: Більш ніж 60% опитаних українців підтримують заборону УПЦ МП, — дослідження КМІС

Нагадаємо, 23 липня низка народних депутатів заблокувала трибуну Верховної Ради через відмову погоджувальної ради внести на розгляд парламенту законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією. За словами депутата Олексія Гончаренка, на погоджувальній раді фракція «Слуга народу» «разом із залишками ОПЗЖ» проголосували проти внесення законопроєкту про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією, до порядку денного засідання парламенту.

19 жовтня 2023 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще в січні 2023 року. Він передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, що здійснює збройну агресію проти України.

У березні 2024-го Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити цей законопроєкт у другому читанні та в цілому. Діяльність релігійних організацій, керованих з держави-агресора, буде припинятися за чіткою процедурою: релігієзнавча експертиза, припис про усунення порушень і судова заборона в разі недотримання закону.

У листопаді 2023-го низка нардепів від «Слуги народу» і колишньої «ОПЗЖ» збирали підписи до спікера Руслана Стефанчука із закликом відправити затверджений у першому читанні законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії, щоб зірвати його подальше просування. Головний акцент у зверненні робився на нібито порушенні прав людини і переслідуванні громадян за релігійною ознакою.

Раніше Служба безпеки України ініціювала законопроєкт про розширення переліку підстав для заборони релігійних організацій. Зокрема, СБУ запропонувала припиняти діяльність релігійних організацій, уповноважені особи яких засуджені за злочини проти національної безпеки України, пропаганду війни й участь у ній на боці агресора, порушення рівноправності громадян, участь у терористичних актах тощо. 

Загалом за даними СБУ від початку повномасштабної війни до жовтня 2023 року в Україні відкрили 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП, з яких 14 — митрополити церкви. Серед викритих злочинів — 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору, 18 проваджень щодо публічної агітації до релігійної ненависті, продаж вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії. 26 фігурантам-представникам УПЦ МП повідомлено про підозру, а 19 зловмисників уже отримали судові вироки.

За даними КМІС станом на квітень 2024 року, 83% опитаних українців вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність УПЦ МП, зокрема 63% підтримують повну заборону цієї церкви.

Читайте також: 

• Bihus.Info дослідили, як мережа церковних пропагандистів влаштовувала інформаційні диверсії проти України
• Естонський парламент визнав Московський патріархат інститутом, що підтримує військову агресію Росії
• Американський Інститут вивчення війни назвав «ультранаціоналістичною» ідеологію, яку Російська православна церква нещодавно запропонувала Кремлю
• Когнітивна деколонізація: боротьба за свідомість за допомогою культури та релігії

Фото: патріарх РПЦ Кирил та предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій / Ukraїner