У постах багато викривленої інформації. Пані народна депутатка постійно називає Суспільне державним каналом, очевидно не знаючи, що ми акціонерне товариство, ставлячи нас поруч з дійсно державними каналами «Рада», «Дім», «FreeДом» та військовими.

Також обговорили звернення редакторів про те, що Суспільне хочуть викинути із вечірніх слотів телемарафону. Хто ухвалив це рішення невідомо, це точно не консенсусне рішення усіх виробників телемарафону.

На обговорення цього питання до нас завітали представники посольств і донорів, а також двоє голів парламентських комітетів Микита Потураєв та Ярослав Юрчишин. Нагадала присутнім, що Суспільний мовник України створено в 2017 році, наразі це наймолодший суспільний мовник Європи. Ми створилися на базі тридцяти державних мовників, редакційну політику яких повністю контролювала влада. Ми створилися в дуже-дуже конкурентному середовищі комерційних мовників, редакційну політику яких контролювали власники, здебільшого олігархи.

Національна суспільна телерадіокомпанія України — це акціонерне товариство, яке об’єднує найстаріші українські теле- і радіоканали. Українському радіо цього року 100 років! 100% акцій акціонерного товариства належать державі без права відчуження. Фінансування компанії здійснюється з державного бюджету України і надходжень господарської діяльності (цільові грантові проекти, реклама, здача приміщень в оренду, продаж контенту тощо).

І хоча з 2017 року нам жодного разу не виділили з держбюджету повну суму — 0,2% від загального бюджету за попередній рік, нам вдається відстоювати кадрову і редакційну незалежність компанії. І виробляти десятки тисяч годин контенту.

Протягом двох років повномасштабної війни ми пережили релокацію компанії на захід України, а потім повернення до Києва. У 2022 році у нас було половина колективу у простої, частина людей виїхала за кордон. Але на початок 2023 року до роботи повернулися майже всі працівники. Зараз у нас в штаті 3650 працівників, 2006 жінок, решта чоловіки. В Збройних Силах України служать 111, з них 11 жінок. Майже 200 працюють у небезпечних зонах, з них 42% жінки. Заброньовано 400 працівників, у першу чергу тих, хто виробляє інформаційний контент.

Можливістю працювати ми передусім завдячуємо Збройним Силам України, зокрема і понад ста нашим працівникам, які пішли захищати Батьківщину. На жаль, двоє з них загинули: Олексій Ольховик і Дмитро Сірик, оператор Василь Філімон довгий час знаходиться у полоні.

Ми продовжуємо стабільно працювати, виконувати свою місію, надавати суспільству достовірну інформацію про події в Україні та її межами. Хоча стабільність давалася нам нелегко. У нас були втручання в роботу каналів Суспільного на супутнику, хакерські атаки, обстріли і пошкоджене майно і вкрадене обладнання тощо. У нас захопили кілька філій на Сході, розграбували філію в Херсоні під час окупації. Ми тримаємося, дякуючи стійкості наших людей, а також допомозі міжнародних організацій, колег з інших суспільних мовників Європи та Японії, донорів з Європи, США та Японії. Дякуємо також за підтримку парламентським комітетам гуманітарної та інформаційної політики і з питань свободи слова.

Тепер про те, що нас сьогодні стурбувало.

Останній меседж пані Безуглої: навіщо державі фінансувати шість державних мовників з держбюджету, давайте залишимо один, і нехай він виробляє і транслює марафон. А решту коштів передати на інформаційні та кібервійська. Не повірите, я про це говорю вже більше року! Навіщо після роздержавлення влада знову створила нові державні канали, на які витрачає кошти з держбюджету? При цьому постійно не дофінансовуючи Суспільне. Ну, це було риторичне питання, ми всі знаємо навіщо.

Україна взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи реформувати державне мовлення. Після Революції Гідності ми це зробили, створивши Суспільне мовлення. Тоді залишилися два державні канали: іномовлення і «Рада». Зараз на базі іномовлення ще створили канал «Дім», «Рада» фактично поділилася на два канали, один з яких мовить у марафоні. Ще з’явилися військове телебачення і радіо. Ті, хто не розуміє місії Суспільного і різниці між Суспільним, державним чи комерційним, наполегливо називає нас державним. Тим самим ніби заявляючи право на втручання в нашу редакційну і кадрову політику.

Вчора було оприлюдено звіт Державного департаменту США щодо ситуації з дотриманням прав людини у 2023 році на підконтрольних українському уряду територіях, де зазначається, що Конституція України та національне законодавство передбачають свободу слова, зокрема й для преси, але влада не завжди поважає це право. Створення спільного телемарафону «Єдині новини», до виробництва якого не допустили низку «афілійованих з опозиційними партіями» каналів, забезпечує владі «безпрецедентний рівень контролю за теленовинами у праймтайм».

У документі зазначають, що медіаексперти вже давно висловили занепокоєння, що єдине телевізійне мовлення може зрештою полегшити державний контроль над мовленням. На думку експертів, між каналами-виробниками «Єдиних новин» та владою є «взаємна згода щодо обмеження кількості політиків, які з’являтимуться в ефірі».

Знаючи, що довіра до телемарафону падає, а до Суспільного росте, то чи логічно викидати його з вечірнього праймтайму? Можливо причина в тому, що тільки в слоті Суспільного є баланс політичних парламентських сил? Якщо телемарафон виник як добровільне об’єднання, то таке чиєсь рішення перекреслює принцип паритетності.

У мене таке враження, що деякі політики взагалі не розуміють місії медіа. І місії Суспільного зокрема. Ми повинні подавати достовірну інформацію, не приховувати ті факти, які не подобаються політикам, не прикрашати дійсність, не займатися пропагандою. Чомусь деякі політики вважають, що якщо мовник працює за кошти з держбюджету, то він має працювати тільки на владу.

Ми акціонерне товариство, яке має акціонера, свої органи управління Наглядову раду і правління, які працюють стабільно відповідно до законодавства. Державні органи не мають права втручатися в програмну політику телерадіокомпанії.

Всі такі пости народних депутатів, про які йшлося вище, я вважаю втручанням в роботу і редакційну політику мовника. Наглядова рада сформувала зустрічну пропозицію щодо перерозподілів слотів у марафоні — передати всі прайми Суспільному.

Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шефредактора «Детектора медіа»

Титульне фото: Суспільне