В Австрії наприкінці березня затримали австрійського контррозвідника Еґісто Отта, який, імовірно, працював на Росію. В ордері на арешт, зокрема, стверджується, він надав віденську адресу журналіста-розслідувача Bellingcat Христо Грозєва. Про це повідомило 9 квітня агентство Bloomberg.

Прокурори розслідують зв'язки 61-річного Отта з Росією з 2017 року, коли він почав відстежувати переміщення російського агента-перебіжчика, йдеться в копії 86-сторінкового ордера на арешт, з яким ознайомився Bloomberg. 

За словами слідчих, після короткочасного відсторонення від роботи й переведення на іншу посаду він продовжував торгувати секретною інформацією за гроші.

В ордері на арешт стверджується, що Отт співпрацював і надавав секретну інформацію австрійському втікачеві Янові Марсалеку, якого розшукують за масштабне шахрайство і підозрюють у зв'язках з російськими спецслужбами.

Зокрема, стверджується, що Отт надав Марсалеку віденську адресу журналіста-розслідувача Bellingcat Христо Грозєва. Пізніше група на замовлення Марсалека проникла до квартири Грозєва, де викрала ноутбук і флешку. 

Отт також збирав інформацію про людей, які становлять інтерес для Росії, і ділився деякими з цих даних із Марсалеком та допоміг йому переправити до Москви вкрадений ноутбук SINA — пристрій, який використовують європейські уряди для передавання зашифрованої інформації.

Крім того, Отт передав дані мобільних телефонів кількох австрійських високопосадовців і підготував аналіз із рекомендаціями щодо поліпшення ситуації після вбивства 2019 року чеченського дисидента в Берліні на замовлення російської влади.

Ордер на арешт Отта було видано тільки після того, як у березні британські прокурори розкрили нову інформацію, що пов'язує австрійця з ширшою європейською шпигунською мережею, пов'язаною з Марсалеком. Отт був дружний з іншим австрійським агентом-утікачем, який допоміг Марсалеку втекти, ймовірно, до Білорусі або Росії.

Сам Отт раніше заперечував, що працює на Росію.

Через арешт розвідника влада Австрії скликала позачергове засідання Ради національної безпеки 9 квітня. 

Як пише Bloomberg, перед жовтневими парламентськими виборами в Австрії правлячі консерватори прагнуть використати скандал, щоб представити своїх опонентів, правих популістів з Партії Свободи, яка зараз лідирує в опитуваннях, як загрозу безпеці країни через минулі зв’язки партії з російським правителем Володимиром Путіним.

«Ситуація з безпекою в республіці має бути оцінена і прояснена. Ми повинні запобігти загрозі нашій країні з боку російських шпигунських мереж через проникнення або використання політичних партій або мереж», — заявив минулого тижня канцлер Карл Негаммер.

Управління державної охорони та розвідки Австрії у своєму останньому щорічному звіті відзначило, що «дуже обмежені правові можливості, доступні для протидії шпигунству, призводять до надзвичайно високої присутності в країні іноземних розвідок і секретних служб».

Як повідомляв «ДМ», раніше журналісти-розслідувачі російського The Insider та німецького Der Spiegel з’ясували, що австрійський бізнесмен Ян Марсалек, оголошений у міжнародний розшук, переховується в Росії, де користується паспортами двох православних священників. Він зник у 2020 році, вивівши 2 млрд доларів з німецької компанії Wirecard.

Як ідеться в розслідуванні, Марсалек мав тісні зв’язки з російською військовою розвідкою — ГРУ. Він збирав для російської розвідки інформацію австрійських та німецьких спецслужб і «відмивав» кошти для сім’ї Кадирова.

У лютому 2023 року журналіст-розслідувач, керівник проєкту Bellingcat Христо Грозєв був змушений переїхати з Австрії, де прожив майже 20 років, через імовірну загрозу з боку російських спецслужб. Джерела в розвідці попередили його, що повертатися до Австрії небезпечно.

26 грудня 2022-го МЗС Росії оголосило Христо Грозєва у федеральний розшук . Як зазначено у базі розшуку, його підозрюють «за статтею Кримінального кодексу», проте за якою саме, не зазначено. У квітні 2023-го в Росії заочно заарештували Христо Грозєва на два місяці.

Раніше Bellingcat публікував матеріали на резонансні теми, що стосуються Росії: про причетність російської влади до збиття «боїнга» рейсу MH17, про отруєння ексофіцера ГРУ Сергія Скрипаля, про організацію вибухів на складах зі зброєю в Чехії у 2014 році, про отруєння російського історика Володимира Кара-Мурзи та письменника Дмитра Бикова, про отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального тощо.

Фото: Еґісто Отт / standaard.be