Парламент Киргизстану Жогорку Кенеш 14 березня ухвалив закон «про іноземних представників», аналогічний до російського закону про «іноземних агентів». Про це повідомила киргизька служба «Радіо Свобода».

За ухвалення документа проголосували 66 депутатів, пʼятеро виступили проти, ще кілька депутатів були відсутні на засіданні або не стали голосувати (загалом у парламенті 90 депутатів). Киргизьке видання Kloop пише, що закон схвалили за дві хвилини без обговорень.

Закон дає змогу посилити державний контроль за некомерційними та неурядовими організаціями. Згідно з документом, громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону та здійснюють політичну діяльність, оголошуються «іноземними представниками» та будуть включені до спеціального реєстру.

Такі організації будуть зобов’язані додатково звітувати перед владою і можуть піддаватися позаплановим перевіркам. Крім того, «іноземні представники» мають супроводжувати свої публікації спеціальною плашкою.

Парламент ухвалив законопроєкт з урахуванням поправок від Комітету з конституційного законодавства та держустрою. У початковій версії законопроєкту також містилася норма про кримінальну відповідальність, проте пізніше її виключили.

Виправдовуючи необхідність закону, його головна прихильниця депутатка Надіра Нарматова говорила, що громадські організації щороку одержують гранти на свої проєкти, але не звітують, на що їх витрачають.

Законопроєкт «про іноземних представників» ініціювала група з понад 30 депутатів. Проте частина їх відкликала свої підписи після критики документа.

Громадськість, активісти та міжнародні організації, зокрема Human Rights Watch, Amnesty International, Transparency International та ОБСЄ, розкритикували законопроєкт та закликали депутатів його не ухвалювати. Вони говорили, що такий закон може призвести до того, що в Киргизстані закриється більшість некомерційних організацій, а міжнародні донори будуть змушені піти з країни.

Представництво Євросоюзу в Киргизстані заявило, що ухвалення законопроєкту може вплинути на можливість ЄС та інших міжнародних донорів працювати в Киргизстані. Занепокоєння законопроєктом також висловлював державний секретар США Ентоні Блінкен у листі до президента країни Садира Жапарова.

Відзначимо, законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь у їх створенні. 

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проєкти «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat, журналістів Аркадія Бабченка, Христо Грозєва, Євгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, блогера Юрія Дудя тощо.

• Читайте також: Кремлю вдається ефективно впливати на суспільну думку в РФ за допомогою статусу «іноземного агента»

У вересні 2023 року реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, проте на них законодавство країни не накладає обмежень. У березні 2023 року аналогічний закон про «іноземний вплив» спробували прийняти й у Грузії, проте це спричинило масові акції протесту, і законопроєкт відкликали. В грудні 2023 року схожий закон про боротьбу з «іноземним впливом» ухвалив парламент Угорщини.

У березні 2023-го Politico повідомило, що Євросоюз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи Євросоюзу.  На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб.

Фото ілюстративне: Жогорку Кенеш / akipress.org