У Верховній Раді працюють над тим, щоб повернути більш оперативне й ефективне висвітлення роботи парламенту. Це ключове питання комунікаційної стратегії законодавчого органу країни, сказав в інтерв’ю «Детектору медіа» голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. І воно тісно пов’язане з поверненням журналістів у кулуари ВР. 

За словами Юрчишина, це ще одне поле для дискусій: яку кількість представників медіа допустити до висвітлення діяльності Верховної Ради, у яких межах, зважаючи на безпекові питання. 

«Знаю, що є суспільний запит і нерозуміння того, що деякі депутати напряму ведуть трансляції в тіктоку, телеграмі та ютубі під час засідань парламенту. Пояснити журналістам, чому з безпекових питань журналістам не можна, досить складно. Тому зараз думаємо, як збалансувати механізм наших безпекових органів. Нам треба передбачити місця в укриттях», — розповів голова комітету. 

Він повідомив, що механізм переакредитації буде вироблятися спільно з журналістами, бо вважає, що логічніше, щоб цей механізм не нав’язувала влада, не ставила перед фактом медіаспільноту, а медіаспільнота зібралася й могла запропонувати прийнятні критерії, відповідно до яких це можна було б робити.

На запитання, чи вдасться відкрити хоча б частково доступ журналістів до Верховної Ради, попри те, що голова парламенту Стефанчук категорично проти цього, Ярослав Юрчишин відповів: «Я переконаний, що вдасться, бо в суспільстві є великий запит і немає переконливої аргументації, чому ми цього не можемо зробити. Бо єдина можлива безпекова аргументація повністю руйнується у зв’язку з тим, що ми, закривши доступ журналістам, не можемо привести до дисципліни наших народних депутатів. Вони транслюють засідання, про яке ніби ніхто не знає. І це стосується не лише Олексія Гончаренка чи Ярослава Железняка, з десяток нардепів постять і поширюють інформацію про засідання в реальному часі».

Але, на думку керівника Комітету з питань свободи слова, треба ще визначитися з механізмом доступу. Можливо, здебільшого це буде одноразова акредитація, припустив Юрчишин.

Нагадаємо, з  24 лютого 2022 року, від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, журналісти не мають доступу до роботи в будівлі Верховної Ради з міркувань безпеки.

У травні 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламентські журналісти поки що не зможуть повернутися до роботи в стінах Верховної Ради, оскільки це пов'язано з високим рівнем небезпеки.

• Читайте також: Як ми втрачаємо публічність парламенту

Тоді ж спікер парламенту розповів про те, що у Верховній Раді планують переглянути акредитації журналістів та виключити з цього переліку проросійські медіа.

У вересні 2022 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Укрінформу повідомила, що в Києві буде відкрито альтернативний пресцентр для роботи парламентських журналістів і висвітлення діяльності парламенту. 

У лютому 2024 року громадські організації та медіа виступили зі спільною заявою, в якій закликали Верховну Раду повернути журналістам доступ на засідань та в кулуари парламенту. Автори заяви закликали депутатів повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності.

Згідно із соціологічними дослідженнями, близько 65% опитаних українців вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях Верховної Ради навіть під час воєнного стану. Понад 57% громадян вважають, що засідання Ради мають транслюватись у прямому етері на парламентському телеканалі «Рада».

Читайте також:

•  Дилема допуску журналістів до Верховної Ради 
• Міністр Кабміну: Зробити засідання уряду доступними для медіа зараз неможливо з точки зору безпеки

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»