Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі Генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця

Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі Генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця

20 Лютого 2024
1458
20 Лютого 2024
15:45

Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі Генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця

1458
Під час подій на Майдані було скоєно більше 4 тисяч злочинів. Щодо організаторів злочинів 18–20 лютого 2014 року — вищого керівництва держави — справи також перебувають у суді.
Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі Генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця
Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі Генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця

Злочини правоохоронців під час Революції гідності були не лінійними, а ієрархічними — від безпосередніх виконавців до тих, хто віддавав наказ. А чимало доказів були знищені зацікавленими особами одразу за гарячими слідами. Це все ускладнює процес притягнення винних до відповідальності.

Про це розповів начальник Департаменту у «справах Майдану» Офісу Генпрокурора Олексій Донський під час медіамарафону до 10-ї річниці розстрілів Небесної сотні, який відбувся в «Медіацентрі Україна-Укрінформ».

За словами прокурора, під час подій Майдану було скоєно більше 4 тисяч злочинів. Кожен з них різний з точки зору розкриття, доведення.

«Кожен з цих злочинів є не лінійний, а ієрархічний — від безпосередніх виконавців до тих, хто віддавав наказ. Тому тяжко кожен з цих злочинів довести до повного розкриття», — пояснив Донський.

Крім того, за його словами, чимало доказів були знищені зацікавленими особами — передусім правоохоронцями — за гарячими слідами, ще до зміни влади в країні. Зокрема, йдеться про більшість документації щодо місць перебування конкретних силових підрозділів на Майдані тощо.

За подіями 20 лютого 2014 року є один вирок на рівні виконавців злочину, повідомив Донський.

Щодо подій 18 лютого, за словами прокурора, «справа гірша, там багато білих плям і залишилось чимало нерозкритих вбивств». Хоча, нагадав Донський, у 2023 році слідство повідомило про підозру у причетності до вбивств на Майдані 18 лютого командиру і заступнику начальника штабу львівського спецпідрозділу «Беркут», зараз вони перебувають під вартою.

Щодо організаторів злочинів 18–20 лютого — вищого керівництва держави — справи також перебувають у суді, каже прокурор.

Натомість нерозкритими залишаються вбивства на Майдані 22 січня — Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника, адже багато доказів з місця злочину були втрачені тоді ще. «Не знімаємо з себе відповідальності за це, але дуже багато було втрачено ще по гарячих слідах, при первинному документуванні», — сказав Донський.

Водночас повністю розкрите вбивство першого мітингувальника Юрія Вербицького. Є вирок суду першої інстанції, хоча він ще не вступив у законну силу, і багато проваджень щодо виконавців та організаторів цього злочину вже в судах.

Прокурор також додав, що, попри різні інтерпретації в публічному просторі, на його думку як юриста, станом на 20 лютого 2014 року в Україні не відбувалось повстання проти тодішньої влади.

«Неприпустимим є змішування понять — право на повстання і повстання як таке. В мене не виникає сумніву, що після усіх подій, що передували 20 лютого, суспільство мало право на повстання з метою зміни влади. Але станом на 20 лютого повстання як такого не було», — сказав прокурор.

Він пояснив, що, з юридичної точки зору, повстання має містити низку ознак, а саме — організованість дій озброєних осіб з метою захоплення влади.

«Жодних з цих ознак у діях протестувальників не було. Жодних навіть подібних гасел, принаймні до розстрілів 20 лютого, теж не було. Окремі факти застосування зброї проти правоохоронців, які все ж були, не носили організований і системний характер», — сказав Донський.

«В публічній площині відбулось змішування права на повстання і повстання. Право могло виникнути, але повстання не відбувалося», — підсумував він.

Нагадаємо, напередодні Державне бюро розслідувань поінформувало про результати свого розслідування «справ Майдану» станом на зараз: за чотири роки за матеріалами ДБР було повідомлено 239 підозр, до суду направили 117 обвинувальних актів щодо 211 осіб.

У жовтні 2023 року ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо 10 колишніх високопосадовців — організаторів учинення розстрілів учасників акцій протесту 18–20 лютого 2014 року на чолі з Віктором Януковичем. Як повідомляв «ДМ», ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та його підлеглих судитимуть заочно.

Крім того, 16 жовтня ДБР оголосило підозру у «справі Майдану» керівництву Служби безпеки України часів президентства Віктора Януковича та двадцятьом співробітникам ФСБ Росії (зокрема колишньому керівнику служби безпеки президента РФ Віктору Золотову).

Також у жовтні ДБР передало до суду обвинувальний акт щодо шести «беркутівців», які вбили 48 учасників Революції гідності. У січні 2024-го ДБР завершило розслідування щодо ще 20 колишніх міліціонерів, яких підозрюють у вбивстві активістів Майдану 20 лютого 2014 року. За даними слідства, вказівку застосувати зброю надав тодішній президент України Віктор Янукович, перебуваючи в резиденції «Межигір’я», через урядовий зв’язок тодішньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку.

Читайте також:

Фото: «Укрінформ»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1458
Читайте також
20.02.2024 11:41
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1 105
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду