
Лариса Івшина: «Журналістика повинна тренувати в суспільства причинно-наслідковий зв'язок і критичне мислення»
Лариса Івшина: «Журналістика повинна тренувати в суспільства причинно-наслідковий зв'язок і критичне мислення»


Медіа мають не просто інформувати суспільство, а допомагати людям розуміти причинно-наслідкові зв’язки історичних і політичних подій та розвивати критичне мислення. Таку думку висловила головна редакторка Газети «День» Лариса Івшина під час авторської промови «Свобода починається з мислення: відповідальність медіа перед суспільством» в рамках форуму «Стійкість у дії: люди, права, держава».
Організаторами форуму були Мережа захисту національних інтересів «АНТС» спільно з Westminster Foundation for Democracy.
«Зараз ми маємо перевиробництво інформації, коли потрібні справжні лоції. Ти повинен відчувати, кому ти можеш довіряти, чи є джерела якісної інформації. За цим повинна стояти якась суспільна сила, який ти схильний делегувати свої симпатії, споживаючи величезну кількість інформації», — каже вона.
На її думку, саме журналістика повинна протягувати «нитку Аріадни через лабіринти сучасної політики», тренувати в суспільства причинно-наслідковий зв'язок і критичне мислення.
«Люди безпорадні без того, щоб не бачити всю панораму битви. Мережа громадських організацій, дуже важливих ініціатив можуть створити ілюзію громадянського суспільства. Але справжнє громадянське суспільство перевіряється на виборах. Як голосують громадяни? І завжди я кажу, що це не тільки перепис активного розумного населення. Це перепис громадян. Громадянський вибір. За які ідеї, за яких людей, за яке втілення цих ідей. І з цієї точки зору, я думаю, що ми повинні до себе поставитися більш вимогливо», — вважає Лариса Івшина.

Модераторка медійного блоку заходу Оксана Романюк
Говорячи про історичний досвід України, Івшина зауважила, що попри трагедії та випробування XX століття, українське суспільство змогло сформувати бажання бути не лише відновленою українською державою, але стати членом Євросоюзу і НАТО. Водночас для розуміння сучасної війни необхідно досліджувати політичні процеси попередніх десятиліть: «Росія ще в 1990-ті роки повернулася до ідеї збирання земель. Боротьба Єльцина з Горбачовим спочатку виглядала кулуарною боротьбою, а потім за те, щоб висмикнути крісло. Цією боротьбою скористалися всі. В основному, щоб зберегтись і відновити свої державності. Це стосується майже всіх республік колишнього Союзу.
Україна, мені здається, мала шанс відновитися, як говорив колись кандидат в президенти Володимир Лановий, з 1991 по 1994 роки був шанс українського відродження. А після 1994-го, що співпав з приходом тоді Леоніда Кучми, а насправді включенням Росії в наші політичні процеси, в Україні почалась, як вважає Лановий, контрреволюція».
Після Помаранчевої революції, на її думку, шанс на відродження був втрачений, зокрема, через неготовність політиків робити серйозну державну політику і через внутрішні чвари.
«Другий Майдан вже був більш трагічний. Свідчення цього ми побачимо, якщо спустимось на Хрещатик. І саме про нього у Симоненка: "На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил". Але ми вчили ці вірші невдумливо. І я думаю, що саме тут треба звернутися до системи координат, в якій ми повинні розглядати свої події.
Газета "День" була тоді для країни, якої ще нема. Оптимізм у тому, що її ще нема. Але якби ми всі не робили того, що робили, то й надії на те, що вона буде такою, якою ми хочемо її бачити, було б набагато менше», — підсумувала Лариса Івшина.

Нагадаємо, в рамках цієї ж події заступниця міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович повідомила, що Мінкульт планує збільшити фінансування прифронтових медіа, розширити державну програму підтримки на онлайн-видання та посилити допомогу журналістам, які працюють поблизу лінії фронту.
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин розповів, що з початку повномасштабного вторгнення понад 150 журналістів постраждали від різних форм тиску з української сторони.
Також під час панельної дискусії «Незалежні медіа: довіра, свобода слова та культура демократичного діалогу» шеф-редакторка «Детектора медіа» Натаоія Лигачова наголосила, що свобода слова нерозривно пов’язана з відповідальністю, а війна не може бути виправданням для нехтування журналістськими стандартами.
Фото надані організаторами












