
«Війна нічого не списує»: як захистити незалежність медіа та довіру до журналістики
«Війна нічого не списує»: як захистити незалежність медіа та довіру до журналістики


Дискусія «Незалежні медіа: довіра, свобода слова та культура демократичного діалогу» об’єднала представників парламенту, Міністерства культури та медійної спільноти. Учасники обговорили, як забезпечити громадянам доступ до перевіреної інформації, коли редакції працюють під обстрілами, стикаються з фінансовими труднощами й тиском, а інформаційний простір переповнений неперевіреними повідомленнями. У центрі розмови була відповідальність обох сторін: держави — за умови для незалежної та безпечної роботи журналістів, редакцій — за точність, перевірку фактів і довіру аудиторії.
Авторською промовою «Свобода починається з мислення: відповідальність медіа перед суспільством» медійну панель відкрила Лариса Івшина, головна редакторка газети «День». Вона порушила питання про те, наскільки журналістика допомагає суспільству ставати спільнотою свідомих громадян: розуміти власну історію, оцінювати політичні рішення та усвідомлювати наслідки свого вибору. За її словами, в умовах надлишку інформації особливої ваги набуває здатність медіа давати аудиторії надійні орієнтири, відновлювати зв’язок між минулими подіями й сучасними викликами та розвивати критичне мислення. Саме із цією роботою Івшина пов’язала відповідальність журналістики за якість громадянського суспільства й демократичного вибору України.
«А зараз ми маємо перевиробництво інформації, коли потрібні справжні лоції, ти повинен відчувати, кому ти можеш довіряти, чи є джерела якісної інформації. Саме журналістика повинна протягувати цю нитку Аріадни через всі лабіринти і хитросплетіння сучасної політики і тренувати суспільство бачити причинно-наслідковий зв’язок і критичне мислення. Люди безпорадні без того, щоб бачити всю панораму битви», — наголосила Лариса Івшина.
Модераторка дискусії Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, запропонувала розглядати свободу слова як ознаку сили держави та її здатності змінюватися. Вона поставила перед представниками парламенту й уряду питання про конкретні кроки, які мають захистити незалежну журналістику під час війни та наблизити українське медійне середовище до європейських стандартів.
«Свобода слова — це ознака сили. Визнавати свої помилки — це сильно. Бути готовими змінюватися — це сильно. Сьогодні важливо говорити про те, що саме роблять держава й парламент, щоб зберігати свободу слова в Україні — попри жахливу війну та нові виклики, пов’язані зі штучним інтелектом і впливом телеграму», — Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, модераторка дискусії.
Захист журналістів має працювати на практиці
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосив, що захист журналістів не може залишатися справою самих редакцій. За його словами, недостатня результативність розслідувань злочинів проти медійників підриває готовність звертатися до правоохоронних органів.
«Правоохоронні органи дуже часто звітують, що до нас стали менше звертатися. Насправді звертаються менше, бо не бачать логіки витрачати свій час. Журналіст розуміє, що в українських реаліях дуже часто його захист — це його особиста справа. Це неприпустимо для країни, яка живе у верховенстві права і в демократії», — зазначив Ярослав Юрчишин.
Серед пріоритетів він назвав механізм протидії зловживанню судовими позовами, які використовують для тиску на журналістів та перешкоджання публікації суспільно важливої інформації. Окремо йшлося про необхідність перегляду підходів до безпеки роботи на фронті з огляду на загрози від дронів. Юрчишин також закликав до постійної участі медійної спільноти у формуванні правил роботи галузі. Принцип взаємодії парламенту з редакціями він сформулював як «нічого для медіа без медіа».
Підтримка редакцій без контролю над змістом
Заступниця міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович пов’язала виконання євроінтеграційних зобов’язань із конкретними змінами для журналістів та їхньої аудиторії. Йдеться, зокрема, про незалежність медіарегулятора та захист від зловживання судовими позовами — anti-SLAPP. За її словами, результатом цих змін мають бути захищена свобода слова та доступ громадян до перевіреної інформації.
«Важливо, щоб будувалася європейська система медійного середовища, яка включає багато всього — від свободи слова до захисту джерел інформації, до регуляції реклами, медійної власності», — сказала Наталія Мовшович.
Окремий напрям роботи міністерства — підтримка медіа, які забезпечують інформаційні потреби прифронтових громад. Мошкович повідомила про намір розширити відповідну програму та можливості участі в ній онлайн-медіа. Водночас вона наголосила на необхідності зберігати редакційну незалежність: державна підтримка має відповідати суспільним потребам і не передбачати втручання у зміст матеріалів. Проблемою залишається й доставка друкованих видань. За словами учасників дискусії, у прифронтових громадах під час знеструмлень газети можуть бути одним із небагатьох доступних джерел перевіреної української інформації, проте редакції нерідко змушені самостійно забезпечувати їхнє розповсюдження.
Професійні стандарти залишаються основою довіри
Голова ГО «Детектор медіа», шефредакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова застерегла від переконання, що боротьба зі зловживаннями дозволяє журналістам менш ретельно перевіряти факти або нехтувати повнотою інформації. Вона визнала, що війна впливає на можливість оперативно й повно повідомляти про події. Водночас це не скасовує вимог до точності та відповідального висвітлення. Баланс думок, за її словами, можна забезпечувати через залучення незалежних експертів, не надаючи слова ворогу.
«Ми працюємо для широкої аудиторії», — наголосила Наталія Лигачова. «Стандарти — це для нас головне, перевірка інформації — головне. І війна нічого не списує».
Вона також звернула увагу на необхідність пояснювати контекст: редакції не можуть виходити з того, що аудиторія вже знає всі обставини подій лише тому, що журналісти писали про них раніше.
Суспільне: незалежність і робота під обстрілами
Голова наглядової ради Суспільного Мовлення Світлана Остапа розповіла про досвід збереження незалежності мовника та роботи регіональних команд під час війни. Вона нагадала, що створення Суспільного стало одним із результатів змін після Революції Гідності. За її словами, журналісти регіональних філій продовжують інформувати громади попри обстріли, пошкодження приміщень і постійні ризики. Пріоритетами компанії залишаються безпека працівників, інформаційне мовлення та документалістика.
«До нас їдуть тепер наші колеги з балтійських країн, з Фінляндії, Швеції переймати досвід, як працювати під час війни. Тобто якщо раніше ми до них їздили і переймали досвід, тепер вони до нас», — розповіла Світлана Остапа.
Оцінюючи результати роботи мовника, вона наголосила на значенні довіри: «Для нас важлива в першу чергу довіра, не тільки рейтинги».












