Компанія, яка належить народному депутату від «Слуги народу», готує регулярні медіазвіти для Офісу Президента та Кабінету Міністрів. У цих звітах аналізують згадки топчиновників у медіа. При цьому про критику в бік влади часто повідомляють, посилаючись на неназвані «опозиційні ЗМІ», називаючи цю критику «атаками», а до критиків часом додають політичний контекст з негативною конотацією. Про це йдеться в матеріалі Bihus.Info.

Журналісти Bihus.Info проаналізували десятки аналітичних звітів, які за державний кошт готують для Офісу Президента та Кабінету Міністрів. У цих звітах аналізують згадки про топчиновників у медіа, підсумовують найважливіші події тижня за участі цих посадовців, а також визначають, хто і за що їх критикував. 

Уже понад чотири роки такі звіти готує компанія «Медіатека», яка належить народному депутату від фракції «Слуга народу» Олександру Маріковському. За 2023 рік компанії виплатили за них майже 10 млн гривень з бюджету. 

Замовляє ці звіти державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України», яке підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики. У держпідприємстві підтвердили, що ці звіти «надсилаються до Офісу Президента, Кабінету Міністрів України та інших суб’єктів, щодо яких проводиться дослідження». 

Існує понад 10 видів замовлених звітів, різних за обсягом та складністю. Наприклад, щоденні звіти моніторингу соціальних мереж або щотижневі моніторингові звіти згадок у медіа. Документи стосуються Президента України та першої леді, посадовців Офісу Президента, Кабінету Міністрів. Замовляють також звіти, у яких окремо йдеться про згадки Мінкульту. 

Журналісти Bihus.Info проаналізували щотижневі звіти, які стосувалися Офісу Президента та міністерств у ті тижні, коли виходили найгучніші журналістські матеріали, фігурантами яких були представники цих інституцій. 

Наприклад, 26 жовтня 2023 року журналісти Bihus.Info опублікували матеріал про російський паспорт дружини заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека. Про це розслідування згадано у звіті «Медіатеки» за 28 жовтня — 3 листопада у блоці, який стосується міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Згадка ця була лаконічною: «Ігор Клименко відреагував на журналістське розслідування щодо зв’язків з РФ заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека, заявивши про відсторонення останнього з посади. На “Цензорі” МВС критикували за неуважність у цьому призначенні».

У ці ж дні журналісти опублікували матеріал про те, що частина компаній, які отримали кошти з бюджету на зйомки серіалів, була наближена до Офісу Президента й ексміністра культури Олександра Ткаченка. Крім того, частина цих компаній працювала з росіянами незадовго до повномасштабного вторгнення. Про цей матеріал у моніторинговому звіті для посадовців не згадали взагалі. 

У червні 2023 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач опублікував розслідування про одеського військкома, сім'я якого під час повномасштабної війни придбала в Іспанії майно на мільйони доларів. У медіазвіті про цей матеріал згадали лаконічно: «Критика в рамках кейсу про одеського воєнкома, зокрема пригадування тез про обіцянку відправити воєнкомів на фронт». 

Розслідувачі дійшли висновку, що у звітах, які подають владі, кількість позитивних новин про неї значно перевищує кількість негативних. Як приклад вони наводять звіт для Офісу Президента за 7–13 жовтня 2023 року. На цей час, за їхніми словами, українські та світові ЗМІ вже чимало говорили про проблеми в Україні, зокрема про ситуацію на фронті, корупцію тощо. Втім, у звіті нейтральних чи позитивних згадок у новинах про Президента та Офіс підібрали вдвічі більше, ніж негативних.

Крім того, як зауважили журналісти, у звітах про критику в бік влади часто повідомляють із посиланням на узагальнені «опозиційні ЗМІ». Зазвичай у цьому випадку не зазначають, про які саме медіа йдеться (розшифровки щодо того, кого автори вважають «опозиційними ЗМІ», у звітах немає). Це може створювати думку про те, що владу в Україні переважно «атакують», а критичні матеріали про неї «розкручують», пишуть Bihus.Info. 

Наприклад, у звіті за 7–13 жовтня 2023 року про заступника керівника ОП Олексія Кулебу згадали так: «На опозиційному ТК зауважили, що заступник керівника ОП не має помітного впливу». 

У цьому ж звіті про ще одного заступника керівника ОП Ростислава Шурму написали: «Опозиційні ЗМІ продовжували атакувати заступника керівника ОП у рамках корупційної риторики, зокрема, щодо курування енергетики, зв’язків з Г. Галущенком та всіляких схем». 

Аналогічна згадка у цьому звіті стосувалася й Олега Татарова: «Опозиційні ЗМІ продовжують атакувати заступника керівника ОП, наразі — знову у рамках риторики про курування митниці в контексті зв’язків з В. Тетерею, судової реформи (зв’язки з В. Босим), правоохоронних органів (в т .ч. зв’язки з замовниками вбивства К. Гандзюк)».

В одному зі звітів ідеться, що Кабмін, прем’єр Шмигаль та міністерка Ірина Верещук «стали основними об’єктами критики з боку опозиційних каналів П. Порошенка. Перші два — в контексті перевірок виробників зброї, І. Верещук звинуватили у зв’язках з проросійською сектою “Аллатра”». Журналісти відзначають, що новини про Верещук та «Аллатру» у звітний період були, зокрема, і на Суспільному, і на «1+1», і на «Радіо NV». Однак у звіті вказали лише критику з боку медіа Петра Порошенка.

Автори звітів часом додають політичний контекст з негативною конотацією, який слабко ототожнюється з офіційними документами. Наприклад, у звіті про згадки телемарафону «Єдині новини» деяких критиків марафону аналітики називали «порохоботами»: «Найбільше поширень загалом і в рамках цієї теми зокрема зібрав порохобот О. Леусенко, який у Твіттері спочатку атакував владу через наратив про співпрацю з олігархами, а далі — через політику влади щодо НАТО. Меседжі з його твітів були помічені і у інших порохоботів». 

Bihus.Info дійшли висновку, що ці звіти для влади можуть формувати в посадовців хибну думку про те, що критика в їхній бік лунає переважно від узагальнених «опозиційних ЗМІ» і являє собою «атаки» або ж «популізм». 

Читайте також:

• ІМІ: Президент є найбільш згадуваною публічною особою в онлайн-медіа і переважно в позитивному тоні
• В Україні на основі анонімних телеграм-каналів сформована інформаційна «армія» для війни з внутрішніми опонентами чинної влади або її критиками

Ілюстрація: Bihus.Info