А що думаєте про телемарафон ви? (оновлено)

А що думаєте про телемарафон ви? (оновлено)

8 Січня 2024
875

А що думаєте про телемарафон ви? (оновлено)

Вікторія Олійник, «Чесно»
875
Третина українців вважає, що єдиний телемарафон наразі є неактуальним. Нейтральне ставлення до нього мають близько 20% громадян, ще 15% не мають відповіді. Водночас лише 20% українців вважають, що телемарафон не втратив актуальності.
А що думаєте про телемарафон ви? (оновлено)
А що думаєте про телемарафон ви? (оновлено)

Крім того, українці мають запит на відновлення відкритості роботи парламенту. Близько 65% громадян вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях Верховної Ради навіть під час дії воєнного стану. За онлайн-трансляції засідань на телеканалі “Рада” виступають понад 57% громадян.

Такими є результати соціологічного опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 8 по 15 грудня 2023 року. 

Дискусії про доцільність фінансування телемарафону із держбюджету під час обговорення проєкту у Верховній Раді були запеклими, проте кошти все ж були виділені, тож телемарафон “Єдині новини” продовжує своє існування у 2024 році. Однак ставлення українців до цього формату теленовин стає все більш негативним, а отже, все частіше звучить питання: чи потрібен телемарафон?

Результати дослідження яскраво демонструють: глядачів телемарафону стає все менше, а отже й доцільність його під питанням. Абсолютно погоджуються з тезою про втрату актуальності формату телемарафону 30% українців. Ще близько 13,5% громадян скоріше підтримують таку позицію.

У регіональному розрізі значних відмінностей немає. Західні регіони України мають менш позитивне ставлення до телемарафону, тоді як показники інших регіонів майже не відрізняються.

Зниження уваги українців до телемарафону підтверджує і зменшення довіри до “Єдиних новин”. Так, у грудні 2023 року показник довіри, за даними дослідження КМІС, знизився до 43%, що є найменшим значенням за весь час існування телемарафону. Частка ж глядачів телемарафону, за словами заступниці головного редактора “Детектор медіа” Світлани Остапи, наразі складає лише 10%.

Незважаючи на це, держава продовжує фінансувати діяльність телемарафону та каналів, які беруть участь у спільному ефірі. У 2024 році заплановані у держбюджеті витрати на телемарафон складають близько 1 млрд гривень. Фактично більша частина коштів буде спрямована на фінансування великих медіа, власниками яких є олігархи.

Зазначимо, що під час обговорення бюджету у Верховній Раді частина депутатів вимагала перерозподілити кошти, заплановані на фінансування телемарафону, на інші витрати. Однак тоді голова бюджетного комітету Роксолана Підласа заявила, що якщо кошти не будуть виділені, то телемарафон не буде існувати, а таке рішення має приймати не її комітет, а відповідальні за інформаційну політику органи.

Водночас наразі достеменно не відомо, хто ж відповідальний за прийняття рішень щодо формату існування телемарафону. В інтерв'ю Руху ЧЕСНО голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що не знає, хто був ініціатором його створення. За його словами, ініціювати такі процеси мало б Міністерство культури, проте там уже довгий час немає міністра. Колишній же міністр Олександр Ткаченко наполягав на тому, що завершувати телемарафон можна буде лише після закінчення війни. Директори та редактори телеканалів також навряд чи відмовляться від зрозумілого формату роботи та державної підтримки.

Натомість нардепи опозиційних партій регулярно порушують тему доцільності телемарафону під час пленарних засідань. У коментарі Руху ЧЕСНО депутат фракції “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович зазначив, що попри всі спроби колег вплинути на стан справ наразі домогтися змін не вдалося.

“Шкідлива роль телемарафону полягає в тому, що через його підходи до інформування люди перестають сприймати офіційну інформацію та починають шукати новини у соцмережах, на анонімних ресурсах. Окрім цього, телемарафон не є політично збалансованим і надає домінуючу частку ефірного часу провладним діячам. Така витрата державних коштів, на нашу думку, не є раціональною. Якщо вже ці кошти не підуть на оборону, то Україні вкрай необхідно формувати серйозну інформаційну політику для протистояння росії. Телемарафон, на жаль, таким абсолютно не є”, — зазначив В’ятрович.

Крім єдиного інформаційного простору, існує ще кілька обмежень відкритості роботи парламенту під час війни. Так, ще з часів карантинних обмежень, а тепер — через воєнний стан, журналісти не мають доступу до приміщення парламенту, а телеканал “Рада”, що створений для висвітлення діяльності законотворців, припинив прямі трансляції засідань. Такі обмеження обґрунтовуються безпековими ризиками, проте наразі інформація про час засідання та його перебіг не є таємницею через публікації та трансляції самих депутатів у соцмережах.

Переважну більшість часу це скликання парламенту працювало в закритому режимі. Очевидно, що такий формат досить зручний для більшості нардепів, адже журналісти не можуть безпосередньо слідкувати за їхньою роботою в сесійній залі і не можуть, як раніше, отримати коментар у кулуарах. 

Однак, як демонструють результати дослідження, українці не згодні з таким станом справ. Близько 65% громадян вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях Верховної Ради навіть під час воєнного стану. За онлайн-трансляції засідань на телеканалі “Рада” виступають понад 57% громадян.

Не погоджуються з тезою про необхідність доступу журналістів до засідань 11% українців, а з необхідністю трансляції не згодні близько 14% громадян. 

У цих питаннях позиція всіх регіонів дуже схожа. Відмінним є лише відсоток мешканців східних та центральних регіонів, що не погоджуються з необхідністю відкрити журналістам доступ до парламенту та відновити онлайн-трансляції телеканалу “Рада”. Ймовірно, такі відмінності можна пояснити безпековими питаннями.

Розмови про доцільність фінансування та взагалі існування телемарафону тривають уже понад рік. Про проблеми такого формату роботи інформаційного простору в України пишуть у тому числі й іноземні ЗМІ. У статті “Це державна пропаганда: українці уникають теленовин, поки триває війна” авторства The New York Times зазначається, що наразі телемарафон стає все більш схожим на російські методи пропаганди. У висновках автори статті наголошують на позиції українських експертів: телемарафон має змінитись, “щоб уникнути імітації того, проти чого він спочатку був розроблений: російської пропаганди”. 

Про потребу зміни формату в інтерв’ю Руху ЧЕСНО говорив і новообраний голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин:

“Тут або журналісти запропонують кращий варіант, або єдиний марафон органічно втратить перегляди і закриється. Чи доцільно його зараз ліквідовувати — у мене великі питання”. 

Читайте також: Ярослав Юрчишин: У нас повна дегуманізація чиновників. Така журналістика мені не подобається

Окрім цього він зазначив, що вже розпочав роботу над покращенням контенту телеканалу “Рада” разом із керівництвом каналу.

Про пошук варіантів реорганізації “Єдиних новин” нещодавно розповів і т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. За його словами, телемарафон незабаром може змінити свій формат:

“Сьогодні телеканали розглядають можливість зміни цього формату. І я нагадаю, що це ключові телеканали України, які мають найбільшу аудиторію. І для них теж важливим є внесення нових форм, нових форматів. Мені здається, що вже найближчим часом такі пропозиції будуть випрацювані. І консолідованим рішенням, так само як ухвалювали рішення про запровадження “Єдиних новин”, будуть і внесені зміни в цей формат”.

Якщо обговорення змін у форматі телемарафону вже розпочато, то доступ журналістів до парламенту, найімовірніше, буде закритий до кінця дії воєнного стану. Схожа ситуація і з відновленням онлайн-трансляцій засідань ВРУ на телеканалі “Рада”. В інтерв’ю Руху ЧЕСНО Ярослав Юрчишин зазначив, що формат допуску журналістів до Верховної Ради шукатимуть, але наразі все вказує на те, що допуск туди журналістів навряд чи дозволять. 

Отже, робота парламенту наразі офіційно продовжиться в закритому режимі. В цей же час, попри офіційні заборони, низка депутатів веде прямі трансляції засідань у соціальних мережах, тому всі заборони лишаються формальними та лише дозволяють відкладати роботу над відновленням відкритості роботи влади у довгий ящик.

Інформаційний спротив — важлива складова боротьби проти ворога. Водночас теперішній формат функціонування інфополя в Україні втратив свою актуальність та може нести більше ризиків, ніж переваг. Громадяни все менше довіряють загальнодержавним джерелам інформації, а отже, отримують новини із соцмереж та з анонімних ресурсів, впливати на які російській пропаганді значно простіше. Перегляд формату телемарафону, відновлення відкритості роботи влади — необхідний крок для відстоювання демократичних здобутків України. В умовах довготривалої війни це завдання має бути одним із пріоритетів.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Вікторія Олійник, «Чесно»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
875
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду